Ухвала

від 10.04.2018 по справі 913/13/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 913/13/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "Успіх"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду у складі Агапова О.Л. - головуючого, Малашкевича С.А., Мартюхіна Н.О. від 12 квітня 2017 року та рішення Господарського суду Луганської області у складі Масловського С.В. від 07 березня 2017 року

за позовом приватного підприємства "Успіх"

до: 1. Сєвєродонецької міської ради, 2. дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської обласної спілки споживчих товариств, 3. Луганської обласної спілки споживчих товариств

про скасування рішення, договору та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Успіх" 30 листопада 2017 року звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 квітня 2017 року та рішення Господарського суду Луганської області від 07 березня 2017 року у даній справі, при цьому провадження за касаційною скаргою заявника у Вищому господарському суді України порушено не було.

Вказану скаргу разом зі справою № 913/13/17 на виконання Розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 15 грудня 2017 року № 38-р передано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

За приписами підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За наслідками перевірки матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) ухвалою Суду від 12 березня 2018 року касаційну скаргу приватного підприємства "Успіх" залишено без руху з наданням скаржникові строку для наведення інших підстав поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.

27 березня 2018 року до Суду надійшла заява приватного підприємства "Успіх" про поновлення строку на касаційне оскарження у якій, на думку заявника, наведено інші поважні підстави для такого поновлення.

Скаржник зазначає, що його представники не були присутні у судовому засіданні 12 квітня 2017 року, а повний текст постанови він отримав лише 24 квітня 2017 року, що відповідно завадило йому вперше вчасно звернутися до касаційного суду.

Однак такі доводи наводилися скаржником у попередньому клопотання і відповідно оцінені Судом, а тому не є "іншими" у розумінні статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ще однією підставою для поновлення строку скаржник визначає надмірний формалізм Вищого господарського суду України, що проявився у прийнятті касаційним судом ухвали від 28 серпня 2018 року, якою касаційну скаргу приватного підприємства "Успіх" повернуто без розгляду через порушення порядку її подання.

Однак Суд, по-перше, не може давати оцінку діючому судовому рішенню, яким є ухвала Вищого господарського суду України від 28 серпня 2018 року, а по-друге, зазначає, що положення статті 109 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року), які встановлювали порядок подання касаційної скарги, були чіткими і не передбачали подвійного тлумачення, а тому і наслідки порушення імперативних приписів статті 109 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) були передбачуваними для скаржника.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення Суду у справі Мушта проти України, no. 8863/06, від 18.11.2010).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (див. рішення Суду у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

За таких обставин, Суд не вбачає підстав для поновлення приватному підприємству "Успіх" пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки усі доводи, що наведені скаржником у заяві, не визнаються Судом поважними та такими, що дають підстави для втручання у принцип res judicata.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, керуючись підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 119, 174, 234, частиною 3 статті 292, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), статтями 53, 107 - 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року), Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного підприємства "Успіх" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 квітня 2017 року та рішення Господарського суду Луганської області від 07 березня 2017 року у справі № 913/13/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г