Постанова

від 12.04.2017 по справі 913/13/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.04.2017 справа №913/13/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді при секретарі за участю представників сторінАгапов О.Л., Малашкевич С.А., Мартюхіна Н.О. Бірчак К.Є. від позивача від відповідач1 від відповідача2 від відповідача3 розглянувши апеляційну скаргу Не з'явився Не з'явився Герасименко К.Ю. (довіреність від 21.04.16 №11) Жданюк В.В. (довіреність від 20.01.17 б/н) Приватного підприємства "Успіх", м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 07.03.17 р. у справі №913/13/17 (суддя Масловський С.В.) за позовом до про Приватного підприємства "Успіх", м. Сєвєродонецьк Луганської області 1-Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області 2-Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Сєвєродонецьк Луганської області 3-Луганської обласної спілка споживчих товариств, м. Сєвєродонецьк Луганської області скасування рішення, договору та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Успіх звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської ради, Дочірнього підприємства Центральний ринок міста Сєвєродонецька Луганської обласної спілки споживчих товариств (відповідач -2) та Луганської обласної спілки споживчих товариств (відповідач -3), в якому просило суд визнати недійсним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради № 1035 від 18.12.2003, № 1297 від 20.05.2004, № 1554 від 25.10.2004 про надання в оренду ДП Центральний ринок міста Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки земельну ділянку площею 1,5867 га за адресою АДРЕСА_1, в частині надання в оренду остатньому земельної ділянки під магазинами за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 323,1 кв.м.; визнати недійсним договір № 305 від 29.10.2004, укладений між Сєвєродонецькою міською радою та ДП Центральний ринок м. Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки, про оренду земельної ділянки площею 1,5867 га за адресою АДРЕСА_1, в частині надання в оренду останньому земельної ділянки під магазинами за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 323,1 кв.м.; зобов'язати Сєвєродонецьку міську раду розглянути питання та надати в оренду Приватному підприємству Успіх земельну ділянку для розміщення та обслуговування двох магазинів за адресою АДРЕСА_1.

Відповідач -3 через канцелярію господарського суду Луганської області подав відзив на заяву, в якому просив суд відмовити в задоволені позовної заяви та зазначив, що право власності на вбудовані приміщення магазинів площею 170,7 кв.м та 167 кв.м, розташованих за адресами АДРЕСА_6 відповідно, виникло 18.07.2013 - з моменту державної реєстрації, а не з моменту винесення рішення Господарського суду Луганської області від 21.05.2002; на момент укладання договору оренди №305 від 29.10.2004 позивач не мав нерухомості, яка була зареєстрована належним чином на зазначеній земельній ділянці, а тому у відповідача - 1 не було законних підстав для виділення позивачу земельної ділянки під розміщення нерухомості; місцеві ради мають право самостійно вирішувати питання щодо надання в користування земельні ділянки, а спонукання відповідача-1 прийняти рішення певного змісту за допомогою суду не відповідає вимогам діючого законодавства України.

Відповідач - 2 у відзиві на позов просив суд відмовити в задоволені позову та зазначав, що право власності на вбудовані приміщення магазинів площею 170,7 кв.м та 167 кв.м, розташованих за адресами АДРЕСА_6 відповідно, виникло 18.07.2013 - з моменту державної реєстрації, а не з моменту винесення рішення Господарським судом Луганської області від 21.05.2002; вбудовані приміщення позивача не мають відокремленого місцезнаходження на відокремленій земельній ділянці; приміщення магазинів позивача мають окремі входи.

Посилаючись на ст. 14 Закону України Про оренду землі від 02.10.2003 зазначав про те, що договір оренди землі укладається в письмовій формі та за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально; в п. 42 договору оренди землі № 305 від 29.10.2004 зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення (за бажанням однієї із сторін) та його державної реєстрації; договір оренди № 305 від 29.10.2004 укладався через рік після рішення Сєвєродонецької міської ради № 1035 від 21.05.2003 та сторони дійшли згоди укласти договір в простій письмовій формі, що підтверджується п. 42 зазначеного договору.

Відповідач-1 у відзиві зазначав, що дана справа не підвідомча господарським судам України, у зв'язку з тим, що спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, підвідомчі адміністративним судам України та просив суд припинити провадження у справі. Також, посилаючись на Інформаційного лист Вищого господарського суду України від 27.10.2014 №01-06/1666/14, зазначав, що позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності, так як для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу позовної давності за позовом про визнання правочину (договору) недійсним слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права та просив суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог по даній справі.

14.02.2017 позивач на адресу електронної пошти господарського суду Луганської області подав письмові пояснення, в яких зазначив, що позовні вимоги про скасування та визнання недійсним оскаржуваних рішень та договорів є способом захисту позивача від обмежень щодо користування своїм майном та має на меті усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження майном; відзначав, що має місце триваюче правопорушення та посилаючись на п.5.1 постанови пленуму ВГСУ №19 зазначив, що строки позовної давності не можуть бути застосовані; технічна документація відображає, що у приміщення магазинів позивача можна потрапити зі сторони території Центрального ринку м. Сєвєродонецька або з середини будівлі Центрального ринку м. Сєвєродонецька; посилаючись на постанову пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин зазначив, що даний спір підвідомчий господарському суду; посилаючись на ст. 220 ЦК України зазначив, що договір оренди № 305 від 29.10.2004 є нікчемним.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.03.2017 року у справі № 913/13/17 в задоволені позову Приватного підприємства Успіх до Дочірнього підприємства Центральний ринок міста Сєвєродонецька Луганської обласної спілки споживчих товариств відмовлено.

В задоволені позову до Луганської обласної спілки споживчих товариств відмовлено.

Позов Приватного підприємства Успіх до Сєвєродонецької міської ради задоволений частково. Зобов'язано Сєвєродонецьку міську раду розглянути питання про надання земельної ділянки в оренду Приватному підприємству Успіх для розміщення та обслуговування магазинів за адресою: АДРЕСА_7

Стягнуто з Сєвєродонецької міської ради на користь позивача судовий збір в розмірі 1378 грн.

В іншій частині позову до Сєвєродонецької міської ради відмовлено.

Стягнуто з Приватного підприємства Успіх в дохід держбюджету України судовий збір у розмірі 2756 грн.

Приватним підприємством Успіх подана апеляційна скарга на судове рішення, ц якій апелянт, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин, що мають значення для вирішення спору, просить скасувати рішення суду на прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт, зокрема, посилається на невірне толкування, на його думку, господарським судом норм законодавства.

У відзивах на скаргу відповідачі 2 та 3 у справі вказали на її безпідставність. Вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга розглянута відповідно до вимог ст.101 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, пояснення сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

21.05.2002 рішенням господарського суду Луганської області №18/61н визнано право власності за приватним підприємством Успіх на вбудоване приміщення магазину загальною площею 151,1 м.кв; вбудоване приміщення магазину загальною площею 172 м.кв, які розташовані в павільйоні (будівлі) центрального ринку АДРЕСА_8

Відповідно до реєстраційного посвідчення № 221 від 05.11.2002 Сєверодонецьке бюро технічної інвентаризації посвідчує, що вбудоване приміщення магазину загальною площею -151,1 кв.м. та вбудоване приміщення магазину загальною площею - 172,0 кв.м. в цілому зареєстровані за приватним підприємством Успіх .

Відповідно до п. 1.3 тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно зареєстроване в Міністерстві юстиції України за № 157/6445 від 18 лютого 2002 (в редакції, що діяла на момент реєстрації), реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації.

Згідно з п. 10 додатку № 1 до тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно зареєстроване в Міністерстві юстиції України за № 157/6445 від 18 лютого 2002, до правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна відносяться, зокрема, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

За таких обставин твердження відповідача-3 про те, що на момент укладання договору оренди №305 від 29.10.2004 позивач не мав нерухомості, яка була зареєстрована належним чином на зазначеній земельній ділянці, а тому у відповідача - 1 не було законних підстав для виділення позивачу земельної ділянки під розміщення нерухомості та твердження відповідача-2 про те, що право власності на вбудовані приміщення магазинів площею 170,7 кв.м та 167 кв.м, розташованих за адресами АДРЕСА_6 відповідно, виникло 18.07.2013 - з моменту державної реєстрації, а не з моменту винесення рішення Господарським судом Луганської області від 21.05.2002, господарським судом правомірно до уваги не прийняті,оскільки правовстановлюючим документом у спорі, що розглядається, є рішення господарського суду Луганської області у справі №18/61н. Відповідна реєстрація була здійснена Сєверодонецьким бюро технічної інвентаризації, що підтверджується реєстраційним посвідченням №221 від 05.11.2002.

Крім того, господарським судом встановлено, що відповідачам 1 та 3, було достеменно відомо про те, що право власності на магазини, розташовані за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 323,1 кв.м, належать позивачу, адже саме зазначені особи були відповідачами у справі № 18/61н та оскаржували рішення господарського суду Луганської області про визнання права власності до Верховного суду України.

Відповідно до висновку Сєверодонецького міського управління земельних ресурсів про наявність обмежень на використання земельних ділянок вказане управління засвідчило відсутність наявних обмежень на використання земельних ділянок, а саме: 1,5730 га, 0,0099 га, 0,0038 га.

18.12.2003 рішенням Сєвєродонецької міської ради №1035 Про переоформлення в оренду земельної ділянки Дочірнього підприємства Центральний ринок міста Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки припинено ДП Центральний ринок міста Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки товариств право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5096 га, на якій розташовано будівля та споруди Центрального ринку за адресою: АДРЕСА_9, та передано в довгострокову оренду строком на 25 років земельні ділянки, цільове призначення яких -землі комерційного використання, за адресою АДРЕСА_10, а саме: земельна ділянка кадастровий НОМЕР_4 площею 0,4478 га; анульовано державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_5; зобов'язано ДП Центральний ринок міста Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки в двотижневий термін нотаріально посвідчити укладений у письмовій формі договір оренди земельної ділянки та надати для державної реєстрації у міське управління земельних ресурсів.

20.05.2004 Рішенням Сєвєродонецької міської ради №1297 Про внесення змін до рішень 22 сесії міської ради №1035 від 18.12.2003 Про переоформлення в оренду земельної ділянки Дочірнього підприємства Центральний ринок міста Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки вирішено пункти 2.1 та 2.2 викласти у наступній редакції: 2.1. Земельну ділянку кадастровий №4412900000:05:052:0075 площею 1,5594 га.; 2.2. Земельну ділянку кадастровий №4412900000:05:052:0076 площею 0,0174 га , доповнити пунктом 2.3. Земельну ділянку кадастровий №4412900000:05:052:0077 площею 0,0099 га .

25.10.2004 Рішенням Сєвєродонецької міської ради №1554 Про внесення змін до рішень 22 сесії міської ради №1035 від 18.12.2003 Про переоформлення в оренду земельної ділянки Дочірнього підприємства Центральний ринок міста Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки вирішено: відмінити рішення Сєвєродонецької міської ради №1297; пункти 2.1 та 2.2 викласти у наступній редакції: 2.1. Земельну ділянку кадастровий №4412900000:05:052:0075 площею 1,5730 га.; 2.2. Земельну ділянку кадастровий №4412900000:05:052:0076 площею 0,0038 га ; доповнити пунктом 2.3. Земельну ділянку кадастровий №4412900000:05:052:0077 площею 0,0099 га .

29.10.2004 між відповідачем -1 - Сєвєродонецькою міською радою, як орендодавцем, та відповідачем-2 - Дочірнім підприємством Центральний ринок міста Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки, як орендарем, укладено договір оренди землі №305.

Умовами договору сторони погодили, що орендодавець, на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради №1035 від 18.12.2003, №1297 від 20.05.2004, №1554 від 25.10.2004, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки - землі комерційного використання (під будівлю та споруди Центрального ринку), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_11 (п.1). В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 1,5867 га, у тому числі: забудовані землі (землі комерційного використання) -1,5867 га (п.2). Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: 4479254,10 гривень (п.5). Договір укладено на 25 років строком по 28.10.2029 включно, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди (п.8). Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі 56551,47 грн. на рік (п.9). Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі 4712,62 грн. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п.11). Сторони визнають, що орендар користувався землею з 18.12.2003 (п.13). Договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення (за бажанням однієї із сторін договору), та його державної реєстрації (42).

Сторони неодноразово укладали додаткові угоди до договору оренди землі №305 від 29.10.2004.

21.11.2004 Рішенням Сєвєродонецької міської ради Про переоформлення в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_8. затверджено гр. ОСОБА_8 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівлю суспільного туалету за адресою: АДРЕСА_1; припинено ДП Центральний ринок м. Сєвєродонецька право оренди на частину земельної ділянки площею 0,0167 га, на якій розташовано будівлю суспільного туалету за адресою: АДРЕСА_1, (з земельної ділянки кадастровий НОМЕР_1) після вилучення площа земельної ділянки складає 1,5563 га, та передати в довгострокову оренду, строком на 25 (двадцять п'ять) років, гр. ОСОБА_8 земельну ділянку кадастровий № НОМЕР_2 площею 0,0167 га за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок земель, які знаходились в оренді ДП Центральний ринок м. Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки; цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання (під будівлю магазину промислових товарів). Також вказаним рішенням зобов'язано гр. ОСОБА_8 в двотижневий термін укласти у письмовій формі договір оренди земельної ділянки та надати його для організації і державної реєстрації в Управління Держкомзему у м. Сєвєродонецьк Луганської області; зобов'язано ДП Центральний ринок м. Сєвєродонецька внести зміни в правовстановлюючі документи на земельну ділянку; зобов'язано ДП Центральний ринок м. Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки в двотижневий термін укласти у письмовій формі додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки та надати для організації державної реєстрації в міське управління земельних ресурсів.

22.04.2009 Рішенням Сєвєродонецької міської ради Про передачу в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_9. № 3136 затверджено гр. ОСОБА_9 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та умови її відведення, визначені в цьому проекті, під будівлю магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_2, квартал 28-б; припинено ДП Центральний ринок м.Сєвєродонецька право оренди на частину земельної ділянки площею 0,0003 га за адресою: АДРЕСА_3 після вилучення площа земельної ділянки складає 1,5560 га, та передано в довгострокову оренду, строком на 25 (двадцять п'ять) років, гр. ОСОБА_9 земельну ділянку кадастровий № НОМЕР_3 площею 0,0147 га (147 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок земель, які надавались в довгострокову оренду ДП Центральний ринок м. Сєвєродонецька , та земель Сєвєродонецької міської ради. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови; функціональне використання - землі комерційного використання (під будівлю магазину промислових товарів); зобов'язано гр. ОСОБА_9 в двотижневий термін укласти у письмовій формі договір оренди земельної ділянки та надати його для організації і державної реєстрації в Управління Держкомзему у м. Сєвєродонецьк Луганської області; зобов'язано ДП Центральний ринок м. Сєвєродонецька внести зміни в правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень № 6648050 від 23.07.2013 підстава виникнення права власності на вбудоване приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_4 (170,7 кв.м.) - рішення Господарського суду Луганської області № 18/61н від 21.05.2002, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень №6648679 від 23.07.2013 підстава виникнення права власності на вбудоване приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_5 (167 кв.м.) - рішення Господарського суду Луганської області № 18/61н від 21.05.2002, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу).

Позивачем долучено до матеріалів справи лист № 193 від 15.10.2015 відповідача-2 ДП Центральний ринок м.Сєвєродонецька , в якому зазначено, що останній є дочірнім підприємством, а тому вирішення питання щодо відчуження частини орендованої земельної ділянки не входить в компетенцію ринку, та запропоновано з даним питанням звернутись до правління Луганської облспоживспілки.

Позивачем долучено до позову лист-відповідь № 7/62 від 05.02.2013 відповідача-3 Луганської обласної спілки споживчих товариств, згідно якого останній зазначив, що Луганською обласною спілкою споживачів розглянуто звернення ПП Успіх щодо визначення розміру часток та розмірів і площ земельної ділянки та прийняте рішення утриматись від вжиття заходів про які йдеться у листі, адже Облспоживспілка є власником критого ринку, в якій розташовано два вбудовані магазини, рішення про відчуження яких не приймалось.

Крім того, до матеріалів справи долучено лист-відповідь відповідача-1 № 4437 від 15.10.2015, в якому зазначено що розглянувши лист позивача № 97т від 30.09.2015 про внесення змін до рішення № 1035 від 18.12.2003, Сєвєродонецька міська рада, як орган місцевого самоврядування не може скасовувати свої попередні рішення, адже вони є актами одноразової застосування та вичерпують свою дію фактом виконання, а отже не вбачає правових підстав для внесення змін до рішення № 1035 від 18.12.2003.

24.03.2016 відповідач-1 направив на адресу позивача лист № 1256, в якому зазначив, що для оформлення земельної ділянки під вбудованими приміщеннями, необхідно звернутись до Сєвєродонецької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а також надати письмову згоду землекористувача ДП Центральний ринок .

Відповідно до п. 1.2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011, з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

За таких обставин твердження відповідача-1 про те, що спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності підвідомчі Адміністративним судам України господарським судом правомірно до уваги не прийняті.

Відповідно до п.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином, до спірних правовідносин необхідно застосовувати законодавство, яке діяло на час прийняття рішення органом місцевого самоврядування та укладення договору.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Частина 2 вказаної статті визначає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ч.3 статті 124 ЗК. передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Частина 2 вказаної статті визначає, що при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.3 ст.120 ЗК України у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Частина 4 вказаної статті визначає, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Господарським судом при розгляді спору встановлено, що рішенням Сєвєродонецької міської ради № 1035 Про переоформлення в оренду земельної ділянки Дочірнього підприємства Центральний ринок міста Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки припинено ДП Центральний ринок міста Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки товариств право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5096 га, на якій розташовано будівля та споруди Центрального ринку за адресою АДРЕСА_1 та передано в довгострокову оренду, строком на 25 років, земельні ділянки. Також судом першої інстанції встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного рішення та, як наслідок, укладення договору оренди, у позивача існувало право власності на вбудоване приміщення магазину загальною площею 151,1 м.кв; вбудоване приміщення магазину загальною площею 172 м.кв., та як вищезазаначено про це було відомо відповідачу-1 та відповідачу-3.

При розгляді спору господарський суд дійшов до висновку, що право на оренду виникає на підставі закону, та не може обмежуватись рішеннями органів місцевого самоврядування. З цим погоджується і судова колегія.

В той же час, господарський суд дійшов до висновку, що враховуючи вищевказані обставини та правові висновки, звертаючись з позовом до суду про визнання недійсним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради №1035 від 18.12.2003, №1297 від 20.05.2004, №1554 від 25.10.2004 про надання в оренду ДП Центральний ринок міста Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки земельну ділянку площею 1,5867 га за адресою АДРЕСА_1, в частині надання в оренду остатньому земельної ділянки під магазинами за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 323,1 кв.м., та визнання недійсним договору оренди № 305 від 29.10.2004, укладеного між Сєвєродонецькою міською радою та ДП Центральний ринок м. Сєвєродонецька Луганської облспоживспілки, про оренду земельної ділянки площею 1,5867 га за адресою: АДРЕСА_1, в частині надання в оренду остатньому земельної ділянки під магазинами за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 323,1 кв.м., позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, адже задоволення зазначених вимог, не відновить порушеного права позивача, оскільки право на оренду земельної ділянки виникає на підставі закону, та не може бути обмежене рішеннями органів місцевого самоврядування та укладеними договорами оренди .

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради № 1035 від 18.12.2003, № 1297 від 20.05.2004, № 1554 від 25.10.2004, та визнання недійсним договору оренди № 305 від 29.10.2004, не є законними та обґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

При розгляді апеляційної скарги цій частині судова колегія враховує наступне.

Конституційний Суд України у п.5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.09 №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

У постанові від 11.11.14 в адміністративній справі №21-405а14 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Аналогічний правовий висновок викладений ВСУ у постановах від 06.10.15 (адміністративна справа №21-1306а15), від 06.07.16 (господарська справа №3-514гс16), від 12.10.16 (господарська справа №3-527гс16), від 19.10.16 (господарська справа №3-806гс16), від 09.11.16 (господарська справа №3-1086гс16).

У постанові від 30.09.15 у господарській справі №3-553гс15 колегія суддів Судової палати у господарських справах і Судової палати в адміністративних справах ВСУ дійшла висновку, що самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів, та витребування із незаконного володіння земельної ділянки.

У спорі, що розглядається, позивач оскаржував законність саме актів органу місцевого самоврядування. Щодо договорі оренди, то наведені підстави їх незаконності правомірно не прийняті господарським судом до уваги вважаючи їх необґрунтованість .

Враховуючи викладене а також мотивування суду першої інстанції, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про необхідність відмови у задоволенні позову в цій частині.

Позивачем заявлено також вимогу про зобов'язання Сєвєродонецьку міську раду, розглянути питання та надати в оренду Приватному підприємству Успіх земельну ділянку для розміщення та обслуговування двох магазинів за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 статті 123 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п. 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р., за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

Водночас суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

При розгляді спору судом першої інстанції встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача-1, як органу місцевого самоврядування, з питанням про надання земельної ділянки в оренду, під магазинами, які належать йому на праві власності.

Відповідач-1 листом № 4437 від 15.10.2015 повідомив, що не вбачає правових підстав для внесення змін у рішення № 1035 від 18.12.2003, а листом № 1256 від 24.03.2016 зазначив, що для оформлення земельної ділянки під вбудованими приміщеннями необхідно звернутись до Сєвєродонецької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а також надати письмову згоду землекористувача ДП Центральний ринок .

В свою чергу, в матеріалах справи наявні рішення відповідача-1, а саме: № 1655 від 21.11.2004, № 3136 від 22.04.2009, якими припинено право оренди на частину земельної ділянки (передану в оренду рішенням № 1035 від 18.12.2003), та передано в довгострокову оренду гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Також позивач звертався до інших відповідачів у справі для врегулювання питання щодо отримання у користування або визначення розміру часток та розмірів і площ земельної ділянки, але отримував безпідставні відмови. Так, відповідач-3 у листі-відповіді № 7/62 від 05.02.2013 відмовився розглядати дане питання, посилаючись на те, що він є власником критого ринку, та дозвіл на відчуження вбудованих магазинів не надавав не зважаючи на те, що 9 років тому був стороною у справі № 18/61н, за результатами розгляду якої за позивачем було визнано право власності.

Враховуючи вищевикладене та те що право на оренду земельної ділянки виникає на підставі закону, та не може обмежуватись рішеннями органу місцевого самоврядування № 1035 від 18.12.2003 (зі змінами) та як наслідок укладеним договором оренди, вимога позивача про зобов'язання відповідача-1, як уповноваженого органу відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, розглянути питання про надання земельної ділянки для розміщення та обслуговування під магазинами за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 323,1 кв.м., обґрунтовано визнана господарським судом законною, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню.

З таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції, як і з висновком про те, що враховуючи правову позицію, викладену у п.2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011рю № 6, вимога позивача про зобов'язання відповідача-1 надати земельну ділянку в оренду не є обґрунтованою, оскільки суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Господарським судом також встановлено, що позивачем у позові зазначено як відповідача Луганську обласну спілку споживачів, яке не є органом місцевого самоврядування, не приймала оскаржуваних рішень, не була стороною спірного договору, та до компетенції якої не входить розгляд питання про передачу земельних ділянок в оренду.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.02.2012 Про судове рішенні , у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати у рішеннях щодо кількох відповідачів - як вирішено спір щодо кожного з них.

Судовий збір у розмірі 1378 грн. покладений на відповідача-1 у справі.

Оскільки в прохальній частині позову в трьох пунктах позивачем фактично заявлено п'ять немайнових вимог, а саме: 1) визнати недійсним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради № 1035 від 18.12.2003, 2) визнати недійсним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради № 1297 від 20.05.2004, 3) визнати недійсним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради № 1554 від 25.10.2004, 4) визнати недійсним договір № 305 від 29.10.2004 5) зобов'язати Сєвєродонецьку міську раду розглянути питання та надати в оренду сума недоплаченого при подачі позову до суду достягнута з заявника.

Враховуючи вищевказане, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.33, 34, 99, 101-103, 105 ГПК України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 07.03.2017 року у справі № 913/13/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у 20-ти денний строк.

Головуючий суддя: О.Л. Агапов

Судді: С.А. Малашкевич

Н.О. Мартюхіна