Справа №1-200/10 02.12.2010 02.12.2010 02.12.2010
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-720/10 Головуючий 1 інстанції: Дробинський О.Е.
Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі головуючого Куценко О.В.
судді Олещук Т.Л., Пісного І.М.
за участю прокурора Данчука В.М.
2 грудня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 18.01.2001 року Вознесенським міським Миколаївської області за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141 КК України (1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини його особистого майна; 21.11.2005 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців 20 днів позбавлення волі та звільненого з місця позбавлення волі 27 жовтня 2008 року в зв'язку з відбуттям строку покарання.
-засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 609 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області судові витрати за проведення судової трасологічної експертизи - 278 грн. 64 коп. та за проведення судової дактилоскопічної експертизи - 278 грн. 64 коп.
Згідно вироку, ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочину при наступних обставинах.
8 червня 2010 року в денний час в м. Вознесенську Миколаївської області ОСОБА_2 з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до будинку № 22 по провулку Пролетарському, де мешкає потерпілий ОСОБА_3 та шляхом пошкодження дверних запорів, скориставшись відсутністю потерпілого за місцем проживання, проник до будинку, звідки таємно викрав телевізор "Бравіс" вартістю 1109 грн. та алюмінієвий бідон ємкістю 20 літрів вартістю 250 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 1359 грн.
Крім того, згідно вироку суду ОСОБА_2 виправдано за фактом таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_4, в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 не оскаржуючи доведеність вини та кваліфікацію своїх дій стверджує, що йому призначене занадто суворе покарання.
Просить вирок суду змінити та призначити йому більш м'яке покарання посилаючись на те, що він тяжко хворий на туберкульоз легенів, має тяжке захворювання лівого плечового суглоба, на його утриманні знаходиться троє неповнолітніх дітей, ним була відшкодована матеріальна шкода потерпілому.
Заслухавши доповідь судді; думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку без зміни; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого в скоєнні вказаного у вироку злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за обставин встановлених судом, - відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, аналіз яких наведений у вироку та ніким з учасників судового розгляду не оспорюється.
Так, покарання засудженому судом призначене у повній відповідності з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров'я засудженого, а саме те, що він має хворобу лівого плечового суглобу, має захворювання на туберкульоз і проходить лікування в обласній туберкульозній лікарні, який за місцем проживання характеризується посередньо, а також обтяжуючої обставини - рецидив злочинів та пом'якшуючих покарання обставин - щирого каяття та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.
Посилання засудженого в апеляції на наявність у нього неповнолітніх дітей матеріалами справи не підтверджені, батьком дітей в свідоцтвах про їх народження вказана інша особа - ОСОБА_5. Призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що покарання засудженому призначене судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 65 КК України і не знаходить підстав для його пом'якшення, так і для застосування ст. 69 КК України, а тому вирок належить залишити без зміни, а апеляцію без задоволення.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И ЛА :
апеляцію засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постановлений відносно нього вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 вересня 2010 року - без зміни.
Головуючий
Судді
Суд | Апеляційний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2010 |
Оприлюднено | 16.03.2017 |
Номер документу | 65261725 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Миколаївської області
Пісной І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні