Ухвала

від 14.03.2017 по справі 915/20/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 березня 2017 року Справа № 915/20/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району на рішенняГосподарського суду Миколаївської області від 09.03.2016 та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі№915/20/16 Господарського суду Миколаївської області за позовомОСОБА_4 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд прямих інвестицій", 2. Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 3. Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району, 4. Миколаївської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аффіто-стаб", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-А" провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та зобов'язання скасувати реєстраційні дії

в с т а н о в и в :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України). Таким законом є Закон України "Про судовий збір".

При зверненні з касаційною скаргою Головне територіальне управління юстиції у м. Києві в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району не надало жодних доказів виконання зазначених вимог процесуального законодавства. Натомість скаржником до касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За змістом положень ст. 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями).

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. Крім того, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

До того ж скаржником не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги.

З огляду на викладене вказане клопотання не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу слід повернути скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Оскільки касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району подано 24.01.2017, тобто з пропуском встановленого для її подання строку, скаржником одночасно подано клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження, яке підлягає розгляду за умови подання належно оформленої касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Головному територіальному управлінню юстиції у м. Києві в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.03.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі №915/20/16 із доданими матеріалами повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

С.Самусенко