Постанова

від 09.03.2017 по справі 922/4444/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2017 р. Справа № 922/4444/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Кладько А.С.

за участю представників сторін:

прокурора - Алекаєв Ю.В.

позивача - не з'явився

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Керівника Дергачівської місцевої прокуратури (вх. № 531 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.12.16 р. у справі №922/4444/16

за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури, м. Дергачі в інтересах держави в особі Головне управління Держгеокадастру у Харківській області

до 1. Валківська районна держадміністрація м. Валки,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік - Агро", с. Сидоренкове

про визнання недійсними договорів, визнання незаконним та скасування розпоряджень

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2016 року - керівник Дергачівської місцевої прокуратури, м. Дергачі в інтересах держави в особі Держгеокадастру у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1-го відповідача - ТОВ "Омбілік - Агро", с.Сидоренкове, 2-го відповідача - Валківська районна держадміністрація м. Валки, в якому просив суд :

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Валківської райдержадміністрації від 22.05.2009 №352 “Про надання в оренду земельних ділянок з земель державного резервного фонду та земель запасу сільськогосподарського призначення ТОВ “Омбілік - Агро” на території Сидоренківської сільської ради”.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 6.6775 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер 6321287000:03:000:0553.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 7,1736 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер 6321287000:03:000:0554.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 22,2931 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер 6321287000:02:000:0445. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 11,8912 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер 6321287000:03:000:0556.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 24,9479 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів кадастровий номер 6321287000:03:000:0557.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 29,0794 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер 6321287000:02:000:0444.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 35,5152 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер 6321287000:03:000:0552.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 10,6878 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів кадастровий номер 6321287000:03:000:0551.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 4,3154 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер 6321287000:03:000:0555.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2016 р. у справі №922/4444/16 повернуто позовну заяву керівнику Дергачівської місцевої прокуратури, м.Дергачі, в тому числі платіжне доручення № 2529 від 17.11.2016 р. на суму 13780,00 грн.

Керівник Дергачівської місцевої прокуратури з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та передати справу до місцевого господарського суду для продовження розгляду, судові витрати покласти на відповідачів, та ін.

В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення правил об'єднання вимог та про об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог до кількох відповідачів, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав та відносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору, з посиланням на необхідність повернення позовної заяви на підставі п.5 ч.1 ст.63 ГПК України.

Заявник апеляційної скарги вважає, що у поданій позовній заяві об'єднано взаємопов'язані позовні вимоги немайнового характеру щодо одних спірних правовідносин, які виникли з одних підстав, та які випливають одне з другого.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали вийшов за межі наданих повноважень та фактично почав розглядати обставини у справі, зазначивши свої твердження щодо змісту позовних вимог, зокрема - щодо не зазначення сторін спірних договорів та не визначення відповідачів у кожній позовній вимозі, хоча вказане можливо встановити під час судового провадження.

Автоматизованою системою документообігу для розгляду даної справи, в зв'язку із навчанням судді Пушай В.І., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.

Представники позивача, першого та другого відповідачів в призначене судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Судова колегія, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали встановила, що відповідно до ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права. Дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила об'єднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог.

Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як свідчать матеріали позовної заяви, основними ознаками однорідності вимог у даному випадку є те, що згідно даних дев'яти договорів у строкове платне користування позивачу відповідачем передаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення – за межами населеного пункту на території Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що кожен із вищевказаних договорів, які є об'єктами спірного розпорядження, є самостійним та не пов'язаним з іншим. На підтвердження позовних вимог до позовної заяви позивачем надано дев'ять договорів оренди, згідно яких в оренду передаються хоча і за однаковим цільовим призначенням різні земельні ділянки різною загальною площею, отже, ці договори стосуються різних земельних часток. Тобто, кожен із зазначених договорів підлягає окремому дослідженню для з'ясування прав, обов'язків і взаємовідносин сторін, для встановлення обставин щодо виконання кожного договору та підстав припинення по кожному з договорів окремо.

У подібних правовідносинах не має значення, видається окреме розпорядження, що стосується кожного договору, чи видається одне розпорядження, що стосується певної кількості договорів, оскільки головним критерієм тут є лише об'єктний склад предмету розпорядження, а саме договорів оренди земельних ділянок.

Схожість вимог, договорів, відносин (їх однорідність), предмету договорів і однаковість їхніх умов, так само як і подібність документів, які є доводами для визнання недійсними цих договорів і т.п., не дає підстав суду вважати за можливе об'єднати в одній позовній заяві вимоги про визнання незаконним та скасування та визнання недійсним дев'ятьох договорів, оскільки зважаючи на їх кількість, об'єднання таких вимог у позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що призведе до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що прокурором у позовній заяві не наведено нормативно-правового обґрунтування підстав об'єднання позовних вимог по вищезазначених дев'яти договорах.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що прокурором об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, а також суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Вищевикладена правова позиція наведена в п.3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, де зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Зокрема, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.63 ГПК України.

Таким чином, висновки викладені в ухвалі господарського суду, відповідають нормам процесуального права , а мотиви прокурора не можуть бути підставою для її скасування, керуючись ст.ст. 63,101-106 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.12.16 р. у справі №922/4444/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.