Постанова

від 10.05.2018 по справі 922/4444/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4444/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко Н.А.,

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі

за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до 1. Валківської районної держадміністрації, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" про визнання недійсними договорів та скасування розпоряджень,

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача -1 - не з'явилися,

від відповідача - 2 - Горбань Р.М.,

від Генеральної прокуратури України - Доценко Т.О.,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Керівник Дергачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Держгеокадастру у Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік - Агро" (далі - ТОВ "Омбілік - Агро", відповідач - 1), Валківської районної держадміністрації (далі - Валківська РДА, відповідач - 2), в якому просив суд :

визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Валківської райдержадміністрації від 22.05.2009 № 352 "Про надання в оренду земельних ділянок з земель державного резервного фонду та земель запасу сільськогосподарського призначення ТОВ "Омбілік - Агро" на території Сидоренківської сільської ради ;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 6.6775 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер НОМЕР_1;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 7,1736 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер НОМЕР_2;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 22,2931 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер НОМЕР_3;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 11,8912 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер НОМЕР_4;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 24,9479 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів кадастровий номер НОМЕР_5;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 29,0794 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер НОМЕР_6;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 35,5152 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер НОМЕР_7;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 10,6878 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів кадастровий номер НОМЕР_8;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2009 площею 4,3154 га, яка знаходиться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів, кадастровий номер НОМЕР_9.

Прокурор в обґрунтування позову зазначив, що розпорядження голови Валківської РДА від 22.05.2009 № 352 було прийнято з порушенням вимог частини 2 статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а саме спірні земельні ділянки надано в оренду ТОВ "Омбілік-Агро" без проведення аукціону, що в результаті призвело до укладення договорів оренди з мінімальною ставкою орендної плати та недоотримання бюджетом грошових коштів за користування земельними ділянками державної форми власності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.10.2017 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено.

Рішення мотивовано невідповідністю розпорядження голови Валківської РДА від 22.05.2009 № 352 вимогам частини 2 статті 124 ЗК України, у зв'язку з передачею в оренду відповідачу - 1 земельних ділянок на території Сидоренківської сільської ради без проведення земельних торгів (аукціонів), що в свою чергу є підставою для визнання недійсними спірних договорів оренди землі. Що стосується строку позовної давності, суд зазначив, що прокурор не був обізнаний та не мав об'єктивної можливості знати про обставини прийняття спірного розпорядження. Про прийняття спірного розпорядження Дергачівську місцеву прокуратуру повідомлено 16.09.2016, про що свідчить відповідний штамп на листі Валківської районної державної адміністрації від 15.09.2016 № 01- 32/2049, а тому клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у складі: Хачатрян В.С., Ільїн О.В., Сіверін В.І. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками судів про невідповідність спірного розпорядження та договорів оренди вимогам чинного законодавства, проте зазначив, що прокурор мав всі можливості та повноваження для своєчасного отримання повної та достовірної інформації про оскаржуване розпорядження та правочини, а тому дійшов висновку про обґрунтованість заяв відповідачів про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Заступник прокурора Харківської області у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, статей 261, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки судом апеляційної інстанції, на думку прокурора, неправомірно застосовано наслідки спливу строку позовної давності, враховуючи, що орган державної влади, в інтересах якого прокурором заявлено позов, не є стороною спірних договорів, а про порушення вимог чинного законодавства йому стало відомо лише у вересні 2016 року після звернення прокурора з позовом.

Представник Генеральної прокуратури у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Держгеокадастр у Харківській області у відзиві підтримує вимоги касаційної скарги та просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заявник наголошує на хибності висновків суду про обізнаність позивача стосовно спірного розпорядження та наявності договорів ще із 2009 року.

ТОВ "Омбілік-Агро" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на її законності і обґрунтованості.

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами при розгляді справи встановлено, що розпорядженням голови Валківської райдержадміністрації від 15.01.2007 № 21 ТОВ "Омбілік-Агро" надано дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 152,5811 га, з них: земель державного резервного фонду - 137,5779 га, земель запасу сільськогосподарського призначення - 15,0032 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сидоренківської сільської ради за межами населеного пункту.

Розпорядженням голови Валківської райдержадміністрації від 22.05.2009 № 352 ТОВ "Омбілік-Агро" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 152,5811 га, з них: земель державного резервного фонду - 137,5779 га, земель запасу сільськогосподарського призначення - 15,0032 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сидоренківської сільської ради.

Згідно пункту 2 розпорядження ТОВ "Омбілік-Агро" надано, шляхом укладення договорів оренди в оренду земельні ділянки загальною площею 152,5811 га, з них: земель державного резервного фонду - 137,5779 га, земель запасу сільськогосподарського призначення - 15,0032 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сидоренківської сільської ради терміном на 25 років.

28.09.2009 на підставі зазначеного вище розпорядження голови Валківської РДА між Валківською РДА (орендодавець) та ТОВ "Омбілік-Агро" (орендар) укладено 9 (дев'ять) договорів оренди землі площею 4,3154 га, 10,6878 га, 6,6775 га, 7,1736 га, 22,2931 га, 11,8912 га, 24,9479 га, 29,0794 га. 35,5152 га (загальною площею 152,5811 га), які 18.11.2009 зареєстровані у Валківському районному відділі реєстрації ХРФ "ДП "Центр ДЗК" районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК".

Посилаючись на те, що вищезазначені розпорядження та договори оренди прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки в оренду надані землі без проведення аукціону, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 135 ЗК України, продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 135 та частини 5 статті 137 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону у порядку, встановленому законом.

При продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права оренди на земельні ділянки державної власності чинним законодавством не передбачено надання дозволу на розробку проекту землеустрою особі, яка зацікавлена в отриманні в оренду земельної ділянки. (Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 5023/5736/12).

Таким чином, станом на момент прийняття спірного розпорядження та укладення спірних договорів оренди землі на законодавчому рівні було імперативно врегульовано, що надання юридичній особі земельної ділянки в користування можливе виключно на земельних торгах, крім випадків визначених земельним законодавством, за результатом яких укладається договір оренди земельної ділянки. При цьому, судами встановлено, що надання земельних ділянок ТОВ "Омбілік-Агро" не підпадає під випадки визначені земельним законодавством щодо яких діє інший порядок аніж земельні торги.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про невідповідність розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації № 352 від 22.05.2009 "Про надання в оренду земельних ділянок з земель державного резервного фонду та земель запасу сільськогосподарського призначення ТОВ "Омбілік-Агро" на території Сидоренківської сільської ради" вимогам ЗК України, що є підставою для визнання його незаконним та скасування.

Враховуючи доведеність позиції щодо незаконності розпорядження Валківської районної державної адміністрації № 352 від 22.05.2009, суди правильно зазначили про наявність підстав для визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки від 28.09.2009, укладених на підставі зазначеного розпорядження.

Водночас, під час розгляду справи в суді першої інстанції ТОВ "Омбілік-Агро" та Валківською РДА були подані заяви про застосування строків позовної давності.

У ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Загальна позовна давність установлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Разом із тим частинами 1, 2 статі 29 ГПК України (в редакції на час звернення прокурора до суду) встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Але при цьому закон не наділяє прокурора повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності такого клопотання з боку самої особи, в інтересах якої прокурор звертається до суду.

Відповідно до статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для правильного застосування частини 1 статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

За змістом наведених положень закону статей позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15, від 01.07.2015 у справі № 6-178гс15, від 23.12.14 у справі № 3-194гс14, Верховний Суд у постанові від 24.01.2018 у справі № 914/801/17).

З матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття спірного розпорядження та договорів оренди земель сільськогосподарського призначення уповноваженим органом держави щодо розпорядження цими землями була Валківська РДА. Внаслідок змін в чинному законодавстві України до ГУ Держгеокадастру у Харківській області перейшли повноваження Валківської РДА щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і здійснення контролю за нею.

При цьому в спірних правовідносинах суб'єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, а тому зміна уповноваженого органу не змінює порядок перебігу позовної давності.

Визначаючи початок перебігу позовної давності в даній справі, слід враховувати, коли про порушене право дізналась держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний орган, який виконував відповідні функції в той чи інший час та змінювався в результаті прийняття нових нормативних актів.

Відтак, при дослідженні питання пропуску позовної давності в даному спорі слід з'ясувати, коли про порушення своїх прав довідалася держава в особі уповноваженого органу.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що про порушення прав держави уповноважений орган держави (Валківська РДА) знав на момент прийняття спірного розпорядження та укладення оскаржуваних договорів, оскільки представник цього уповноваженого органу держави підписав оскаржувані розпорядження і договори та мав їх примірники.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності та наявності заяви відповідачів про застосування наслідків такого сливу.

Доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на практику ЕСПЛ щодо принципів "належного урядування" і правової визначеності, відповідно до якої повноваження державних органів з перегляду власних рішень, включаючи випадки виявлення помилки, які не обмежено жодними часовими рамками, мають суттєвий негативний вплив на юридичну визначеність у сфері цивільних правовідносин, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу (справи "Рисовський проти України", "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Гаші проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії").

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду немає.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 922/4444/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір