ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ С УД УКРАЇНИ
УХВАЛА
23 жовтня 2009 р. № 22/35-09-896
Вищий господ арський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Козир Т.П.,
суддів: Мамонтової О.М.,
Малетича М.М.,
розглянувши касаційну скаргу Суб' єкта підприємн ицької діяльності - фізично ї особи ОСОБА_1 на постан ову Одеського апеляційного г осподарського суду від 10.09.2009 р . у справі № 22/35-09-896 за позовом Суб ' єкта підприємницької дія льності - фізичної особи ОСОБА_2 до Суб' єкта підпри ємницької діяльності - фізи чної особи ОСОБА_1 треті особи : ТОВ виробничо - ком ерційної фірми ”Укрюжавтот ехсервіс”, ТОВ ”Нова Україн а” про розірвання договору, зобов' язання вчинити певн і дії та стягнення 4353,00 грн. та за зустрічним позовом Суб ' єкта підприємницької дія льності - фізичної особи ОСОБА_1 до Суб' єкта підпр иємницької діяльності - фіз ичної особи ОСОБА_2 про визнання недійсним догово ру та стягнення 8080,38 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Подана Суб' єктом підп риємницької діяльності - фі зичною особою ОСОБА_1 кас аційна скарга не може бути ро зглянута Вищим господарськи м судом України, оскільки не в ідповідає вимогам розділу ХІ І1 Господарського процесуаль ного кодексу України з насту пних підстав.
Згідно підпункту “г ” пункту 2 статті 3 Декрету Каб інету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційн их і касаційних скарг на ріше ння та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявл еними обставинами ставки дер жавного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у р азі подання заяви, для розгля ду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характе ру - 50 відсотків ставки, обчисл еної виходячи з оспорюваної суми.
За вимогами п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “ Про державне мито” (в редакці ї із змінами і доповненнями, в несеними Законом України ві д 25.03.2005 року №2505-ІV) ставки держав ного мита із заяв, що подаютьс я до господарських судів вст ановлюються в таких розмірах : а) із заяв майнового характ еру 1 відсоток ціни позову, ал е не менше 6 неоподатковувани х мінімумів доходів громадя н і не більше 1500 неоподатковув аних мінімумів доходів гром адян.
Як вбачається з матер іалів справи вимогами за п ервісним позовом є розірва ння договору, зобов' язання вчинити певні дії та стягн ення 4353,00 грн., за зустрічним по зовом про визнання недійсн им договору та стягнення 8080,38 грн.
Додана до касаційної скар ги квитанція від 22.09.2009 р. № 3711.229.1 пр о сплату 135,00 грн. не може вважат ися належним доказом сплати державного мита у встановлен их порядку та розмірі, так як с плачена сума не відповідає з азначеним вимогам, оскільки державне мито сплачено лиш е за однією позовною вимого ю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГП К України касаційна скарга н е приймається до розгляду і п овертається судом, якщо до ск арги не додано документів, що підтверджують сплату держав ного мита у встановленому по рядку і розмірі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Госп одарського процесуального к одексу України, суд
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Суб' єк та підприємницької діяльно сті - фізичної особи ОСОБ А_1 на постанову Одеського а пеляційного господарського суду від 10.09.2009 р. у справі № 22/35-09-896 повернути без розгляду.
Головуючий - суддя Козир Т.П.
Судді Мамонтова О.М.
Ма летич М.М.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2009 |
Оприлюднено | 09.12.2009 |
Номер документу | 6530080 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Малетич M.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні