Ухвала

від 13.03.2017 по справі 755/3109/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

755/3109/17

1-кс/755/1254/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ТОВ «Сігма Агрокомпані», про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 , в інтересах ТОВ «Сігма Агрокомпані», звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32017100040000017, від 21 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року, накладено арешт на видаткові операції з грошовими коштами на поточних рахунках ТОВ «Сігма Агрокомпані» (код ЄДРПОУ 39826565), а саме: № НОМЕР_1 (840 долар США), № НОМЕР_1 (980-українська гривня), № НОМЕР_1 (978 євро), відкритих в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851).

Грошові кошти на вищевказаних поточних рахунках не є предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, у зв`язку з чим необхідності у арешті даного майна немає.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , діючий в інтересах ТОВ «Сігма Агрокомпані» клопотання підтримав та просив скасувати арешт накладений на видаткові операції з грошовими коштами на поточних рахунках ТОВ «Сігма Агрокомпані» (код ЄДРПОУ 39826565), а саме: № НОМЕР_1 (840 долар США), № НОМЕР_1 (980-українська гривня), № НОМЕР_1 (978 євро), відкритих в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851).

Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомила, що в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32017100040000017, від 21 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, підозра не пред`явлена, а тому при вирішенні питання про скасування арешту майна поклалася на розсуд суду.

Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться впостанові № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», виходячи з принципу верховенства права та гарантуванняКонституцієюсудового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно зіст.22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними. З урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Статтею 55 Конституціїкожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.

За змістом положеньст. 3 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до вимогКПКарешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Окрім того, статтями 7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права тасвободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Так, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року було накладено арешт на видаткові операції з грошовими коштами на поточних рахунках ТОВ «Сігма Агрокомпані» (код ЄДРПОУ 39826565), а саме: № НОМЕР_1 (840 долар США), № НОМЕР_1 (980-українська гривня), № НОМЕР_1 (978 євро), відкритих в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851).

Як вбачається зі змісту вищевказаної ухвали, 22 лютого 2017 року СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві винесено постанову про визнання грошових коштів ТОВ «Сігма Агрокомпані» (код ЄДРПОУ 39826565), у безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 (840 долар США), № НОМЕР_1 (980-українська гривня), № НОМЕР_1 (978 євро) в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), речовим доказом.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є, зокрема, і речові докази.

Це означає, що доказами можуть бути лише фактичні дані, отримані в результаті проведення слідчих (розшукових), негласних (розшукових) дій, які передбачені КПК України, і в тому порядку, як це передбачено відповідною процесуальною дією.

У статті 223 КПК викладені загальні умови щодо проведення таких дій (мета, підстави, участь і присутність осіб, інтереси яких можуть бути порушені або обмежені, час і місце їх проведення, участь у проведенні слідчої (розшукової) дії осіб, які їх ініціювали, участь понятих, недопущення проведення слідчих (розшукових) дій після закінчення строків досудового розслідування). Крім того, кримінальним процесуальним законом конкретизована процесуальна форма проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема, огляду, відповідно до ст. 237 КПК України.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально - протиправним шляхом.

Предмети, які можуть бути речовими доказами, зокрема виявляються під час проведення слідчих (розшукових) та слідчих негласних (розшукових) дій - огляду, обшуку та ін. При цьому вони відповідно до вимог ст. 237 КПК України оглядаються, можуть бути сфотографовані. Лише після того як слідчий, прокурор встановлять належність предметів до кримінального провадження, вони складають мотивовану постанову про приєднання предметів до справи як речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України, речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, з вищевикладеного випливає, що не можливо встановити те, чи є грошові кошти, на які накладено арешт, речовим доказом.

Стаття 174, ч.ч. 1, 2 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так на час розгляду клопотання органом досудового розслідування на даний час не встановлена причетність ТОВ «Сігма Агрокомпані» до злочинних дій, які є об`єктом кваліфікації у кримінальному провадженні №32017100040000017 за ч. 1 ст. 205-1 КК України, про підозру у вчиненні даного злочину не повідомлено.

З огляду на вказане,враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, враховуючи те, що слідчим не надано належних доказів для безспірного висновку у необхідності арешту грошових коштів, про які йде мова у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту видаткових операцій з грошовими коштами на поточних рахунках ТОВ «Сігма Агрокомпані» (код ЄДРПОУ 39826565) - № НОМЕР_1 (840 долар США), № НОМЕР_1 (980-українська гривня), № НОМЕР_1 (978 євро), відкритих в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), тому клопотання заявника підлягає задоволенню, адже лише у даний спосіб буде забезпечено ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, а арешт підлягає скасуванню, оскільки, на цей час, власник даного майна фактично позбавлений права користування власністю, що є неприпустимим.

На підставі викладеного та керуючись ч. 6 ст. 9, ст.ст. 172, 174 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ТОВ «Сігма Агрокомпані» - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва, від 27 лютого 2017 року, у кримінальному провадженні №32017100040000017, від 21 лютого 2017 року, на видаткові операції з грошовими коштами на поточних рахунках ТОВ «Сігма Агрокомпані» (код ЄДРПОУ 39826565), а саме: № НОМЕР_1 (840 долар США), № НОМЕР_1 (980-українська гривня), № НОМЕР_1 (978 євро), відкритих в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосереднього до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1