Ухвала

від 29.09.2017 по справі 755/3109/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

755/3109/17

1-кс/755/1254/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2017 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТТОС ПЛЮС» про часткове скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЛОТТОС ПЛЮС», звернувся до слідчого судді із клопотанням про часткове скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №3201710004000000028, від 13 травня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 (840 - USD), № НОМЕР_1 (978 - EUR), № НОМЕР_1 (980 - UAH), № НОМЕР_2 (980 - UAH), № НОМЕР_3 (840 - USD), № НОМЕР_3 (978 - EUR), № НОМЕР_3 (980 - UAH), № НОМЕР_3 (643 - RUB), які відкриті ТОВ «Лоттос Плюс» (код за ЄДРПОУ 40631370) в ПАТ «СБЕРБАНК» (МФО 320627) (м. Київ вул. Володимирська, буд. 46).

Зупинено видаткові операції по зазначеному рахунку за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Арешт накладений на рахунки ТОВ «ЛОТТОС ПЛЮС» паралізувало нормальну діяльність товариства, що тягне за собою великі збитки в господарській діяльності та фактично позбавляє товариство можливості в подальшому здійснювати свою господарську діяльність в нормальному режимі.

Посилаються на те, що застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру у межах кримінального провадження за ст.. 212 КК України не передбачено.

В судове засідання представник ТОВ «ЛОТТОС ПЛЮС» ОСОБА_4 не з`явився, надав до суду заяву, в якій підтримав клопотання про часткове скасування арешту та просив розглядати клопотання за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №3201710004000000028, від 13 травня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, накладено арешт, проте на даний час акт податкової перевірки за встановленими порушеннями відсутній, крім цього зазначив, що в рамках вищезазначеного кримінального провадження, підозра не пред`явлена, а тому при вирішенні питання про скасування арешту майна поклався на розсуд суду.

Тому щодо вирішення клопотання поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться впостанові № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», виходячи з принципу верховенства права та гарантуванняКонституцієюсудового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно зіст.22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними. З урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

За змістом положеньст. 3 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до вимогКПКарешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Окрім того, статтями 7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права тасвободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Так, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 (840 - USD), № НОМЕР_1 (978 - EUR), № НОМЕР_1 (980 - UAH), № НОМЕР_2 (980 - UAH), № НОМЕР_3 (840 - USD), № НОМЕР_3 (978 - EUR), № НОМЕР_3 (980 - UAH), № НОМЕР_3 (643 - RUB), які відкриті ТОВ «Лоттос Плюс» (код за ЄДРПОУ 40631370) в ПАТ «СБЕРБАНК» (МФО 320627) (м. Київ вул. Володимирська, буд. 46) та зупинено видаткові операції по зазначеному рахунку за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Як вбачається зі змісту вищевказаної ухвали, виникла необхідність у накладенні арешту на рахунки ТОВ «Лоттос Плюс» (код за ЄДРПОУ 40631370) відкриті в ПАТ «СБЕРБАНК» (МФО 320627), з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зазначені у ст. 963 КК України, зокрема:

1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 209 і 306, ч. 1 і 2 ст. 368-3, ч. 1 і 2 ст. 368-4, ст. ст. 369 і 369-2 КК України;

2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов`язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 209 і 306, ч. 1 ч. 2 ст. 368-3, ч. 1 ч. 2 ст. 368-4, ст. ст. 369 і 369-2 КК України;

3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 258-258-5 КК України;

4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених ст. ст. 109, 110, 113, 146, 147, ч.ч. 2-4 ст. 159-1, ст. ст. 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України.

Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.

Злочини, передбачені ст. ст. 109, 110, 113, 146, 147, ч.ч. 2-4 ст. 159-1, ст. ст. 160, 209, 260, 262, 306, ч. 1 ч. 2ст. 368-3, ч. 1 ч. 2ст. 368 44, ст.ст. 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.

Відповідно до положень п.п. 2 п. 2.6 розділу 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального проваджений, заслуханого та обговорено на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яке відбулось 07 лютого 2014 року (надалі - «Узагальнення»), арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які з силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні - підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. Крім цього суд враховує, той факт, що прокурором повідомлено про відсутність на даний час акту податкової перевірки за встановленими порушеннями. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, не було в наявності акту податкової перевірки, якою були встановленні порушення та особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Вказане в ухвалі про арешт майна нерухоме майно належить Особі-володільцю на праві приватної масності. Особа-володілець є юридичною особою, створеною у формі господарського товариства - товариства з обмеженою відповідальністю. Частиною третьою статті 96 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК») встановлено, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати арешт на майно ТОВ «ЛОТТОС ПЛЮС», оскільки ні ТОВ «ЛОТТОС ПЛЮС», ні посадові особи вище вказаного товариства не є підозрюваним, обвинуваченим, особою яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, що могла би бути завдана учасниками ТОВ «ЛОТТОС ПЛЮС» чи бенефінціарами, незалежно від того, є вони фігурантами будь-якого кримінального провадження або їх пов`язаними особами чи ні. Окрім цього на час розгляду клопотання слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва про накладення арешту на вищезазначені грошові кошти, був відсутній акт податкової перервірки, яким встановленні порушення щодо ухилення від сплати податків ТОВ «ЛОТТОС ПЛЮС», що вказує на те, що клопотання про накладення арешту на грошові кошти було передчасним.

Таким чином відсутні підстави для застосування спеціальної конфіскації до вище вказаних гррошових коштів.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 174 КПК України, ст. ст. 96 2, 96 3, 96 6, 96 9 КК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТТОС ПЛЮС» про часткове скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року, у кримінальному провадженні №3201710004000000028, від 13 травня 2017 року, а саме на грошові кошти на поточних рахунках № НОМЕР_1 (840 - USD), № НОМЕР_1 (978 - EUR), № НОМЕР_1 (980 - UAH), № НОМЕР_2 (980 - UAH), № НОМЕР_3 (840 - USD), № НОМЕР_3 (978 - EUR), № НОМЕР_3 (980 - UAH), № НОМЕР_3 (643 - RUB), які відкриті ТОВ «Лоттос Плюс» (код за ЄДРПОУ 40631370) в ПАТ «СБЕРБАНК» (МФО 320627) (м. Київ вул. Володимирська, буд. 46).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосереднього до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1