Ухвала

від 14.03.2017 по справі 816/1371/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 березня 2017 року м. Київ К/800/7476/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі №816/1371/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІО-КОМ до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Під час перевірки касаційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області було встановлено її невідповідність вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до касаційної скарги не додано копію рішення суду апеляційної інстанції та документ про сплату судового збору.

За приписами ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Крім того, в порушення вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додано копію рішення суду першої інстанції, яка не завірена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 174 від 17.12.2013 року (з урахуванням вимог підпункту 6.8.8 пункту 6.8 цієї Інструкції).

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційний скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну, скаргу до суду касаційної інстанції.

Як вбачається з резолютивної частини касаційної скарги, скаржник просить переглянути та скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, проте відповідачем не зазначено вимоги до суду касаційної інстанції у межах повноважень, закріплених у ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, резолютивна частина касаційної скарги не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, викладені в резолютивній частині касаційної скарги, надати суду копію рішення суду апеляційної інстанції, документ про сплату судового збору у розмірі та в порядку, встановленому законом та належним чином оформлену копію рішення суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила ст. 108 цього кодексу, а саме, постановляється ухвала про залишення скарги без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі №816/1371/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІО-КОМ до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків до 25 квітня 2017 року .

У разі невиконання вимог суду, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.

Суддя Вищого адміністративного

суду України Н.Є. Маринчак