Постанова

від 24.05.2019 по справі 816/1371/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2019 року

Київ

справа №816/1371/16

адміністративне провадження №К/9901/37923/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року (суддя - Удовиченко С.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року (судді: Ральченко І.М. (головуючий), Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі №816/1371/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІО-КОМ до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю МІО-КОМ (далі - позивач, ТОВ МІО-КОМ ) звернулось до суду з позовом до управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 серпня 2016 року №0002611401.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит. Зокрема, позивач стверджує про реальність господарських операцій із його контрагентами, про що свідчать наявні у товариства належним чином складені первинні документи, які були надані податковому органу під час перевірки. Стверджує, що не можуть бути безумовними свідчення правомірності висновків податкового органу інформація системи Аудит про контрагентів позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 04 серпня 2016 року №0002611401.

4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходили з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб`єктів господарювання, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону. Крім того, суди зауважили, що суб`єкт господарювання не несе відповідальності за зобов`язаннями контрагента, оскільки в нього не має законодавчих підстав для здійснення контролю за правомірністю дій контрагентів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ МІО-КОМ .

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ МІО-КОМ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06 травня 2015 року по 17 червня 2016 року у зв`язку з надходженням ухвали Печерського районного суду м. Києва №757/29584/16-к, про що складено акт від 20 липня 2016 року №279/16-31-14-01-09/39780264, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 197, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 253 947,00 грн, у тому числі за грудень 2015 року - 159 239,00 грн, за січень 2016 року - 94 708,00 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 04 вересня 2016 року №000261401, яким позивачу зменшено суму податкового кредиту в розмірі 253 947,00 грн, в тому числі за грудень 2015 року на 159 239,00 грн, за січень 2016 року на 94 708,00 грн.

ТОВ МІО-КОМ (код ЄДРПОУ 39780264) зареєстровано як юридична особа 06 травня 2015 року, номер запису 1 580 102 0000 000679 та перебуває на обліку в Хорольській ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області.

Основним видом господарської діяльності ТОВ МІО-КОМ є: оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва.

Судами встановлено, що у перевіряємий період позивач здійснював господарські операції з ТОВ Оптіма-Д (Постачальник) на підставі договору поставки від 03.12.2015 №0312-18, на виконання якого контрагентом поставлено позивачу товар: кран АК 2401.00.000-08 Ду4 мм Ру21.0 МПА під манометр, клапан запірний Ду20мм Ру70,0 МПа з КМЧ під трубу 32*7, клапан зворотній Ду20мм Ру16,0 МПа з КМЧ під трубу 32,50, клапан зворотній Ду20мм Ру70,0 МПа з КМЧ під трубу 31*7, клапан запобіжний пружинний фланцевий 17с52п2М Ду32 Ру32,0 МПа з КМЧ під труби 57*6/89*12, клапан кутовий регулюючий фланцевий Ду65 Ру40,0 МПа 13лс64нж 6 під трубу 89*12, перехідник до клапану запірного Ду20 Ру40,0 МПа під приварку труба 32*6 на загальну суму 568 248,72 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 94 708,12 грн.

За наслідками здійснення господарської операції ТОВ "Оптіма-Д" виписано позивачу: видаткові накладні - від 29 грудня 2015 року №194, 193 та податкові накладні - 29 грудня 2015 року №194, №193. Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявною у матеріалах справи товарно-транспортною накладною від 29 грудня 2015 року б/н.

Вищевказаний товар проведено по рахунку 631, оприбутковано по бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується копією оборотно-сальдової відомості по рах. 281 за грудень 2015 - лютий 2016 року.

Фактичне перерахування позивачем коштів ТОВ Оптіма-Д підтверджується платіжними дорученнями №139 від 23 лютого 2016 та від 19 лютого 2016 року №138 із зазначенням договору згідно якого здійснено оплату, копії яких наявні в матеріалах справи.

03 грудня 2015 року між ТОВ Гесада Компані (Постачальник) та ТОВ Міо-Ком (Покупець) укладено договір поставки №0312-10, за умовами якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити та поставити продукцію (фонтанну арматуру в асортименті), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити таку продукцію.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товар - засувка Ду65 мм Ру21,0 Мпа ЗМ 62*21 К1 з КМЧ під трубу 89*10, клапан відсічний фланцевий Ду 65 мм Ру32,0 МПа з КМЧ під трубу 89*12, клапан відсічний фланцевий Ду65 мм Ру50,0 МПа з КМЧ під трубу 89*12, клапан запірний Ду10 Ру40,0 МПа під приварку труба 22*6, клапан запірний ду20 Ру40,0 МПа під приварку труба 32*6, клапан кутовий запірно-регулюючий (дросель) Ду50 мм Ру 105,0 МПа з КМЧ під трубу 89*16 на загальну суму 955 432,86 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 159 238,81 грн.

За наслідками здійснення господарської операції із ТОВ Гесада Компані останнім виписано позивачу: видаткову накладну - від 03 грудня 2015 року №37 та податкову накладну - 03 грудня 2015 року №37. Вищевказана податкова накладна внесена до реєстру.

Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявною у матеріалах справи товарно-транспортною накладною від 03 грудня 2015 року №3.

Вищевказаний товар проведено по рахунку 631, оприбутковано по бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується копією оборотно-сальдової відомості по рах. 281 за грудень 2015-лютий 2016 року.

Фактичне перерахування позивачем коштів ТОВ Гесада Компані підтверджується платіжним дорученням №118 від 18 січня 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи. Станом на 17 червня 2016 року заборгованість на користь ТОВ Гесада Компані становить 432,86 грн.

На підтвердження залучення перевізників для транспортування придбаного товару у ТОВ Оптіма-Д та ТОВ Гесада Компані , позивачем надано копію договору про надання послуг від 07 грудня 2015 року б/н, укладеного між ТОВ Міо-Ком та ОСОБА_1 та договору на транспортні послуги від 02 грудня 2015 року б/н, укладеного ТОВ Міо-Ком з ФОП ОСОБА_2 акти про надання послуг.

У подальшому придбаний товар реалізовано ПАТ "Укргазвидобування", на підтвердження чого позивачем надано копію договору поставки разом із специфікацією, актів приймання-передачі, товарно-транспортних накладних, рахунків на оплату, виписок банку по особовому рахунку ТОВ "Міо-Ком" про зарахування коштів.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на порушення судами при прийнятті рішень норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Позивач посилається на те, що під час перевірки встановлено не заповнення усіх граф у товарно-транспортних накладних, що може свідчити про безтоварність господарської операції. Наполягав на відсутності доказів придбання контрагентами товару, який в подальшому був реалізований позивачу.

9. Позивачем не надано до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу контролюючого органу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.2. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2 . Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

18. Контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про неправомірну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

19. Суди попередніх інстанцій при дослідженні наданих до матеріалів справи первинних документів, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, дійшли висновку, що в результаті господарських операцій з вказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

20. Судами правильно взято до уваги, що в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на інформації, отриманої від інших податкових органів щодо перевірок контрагента позивача по ланцюгу постачання, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

21. Судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи контролюючого органу про беззаперечну безтоварність господарських операцій з посиланням на те, що проведеним аналізом єдиного реєстру податкових накладних в грудні 2015 року ТОВ Гесада Компані та ТОВ "Оптіма-Д" придбання даного товару не встановлено, оскільки податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, у спірний період не підлягала включенню до Єдиного реєстру податкових накладних, а отже, податкові накладні, виписані на суму менше 10 тисяч гривень, і не можуть міститися у Єдиному реєстрі податкових накладних.

22. Обґрунтовано суди не взяли до уваги і посилання контролюючого органу на наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних на деякий отриманий товар, при здійсненні господарських операцій між ТОВ "Міо-Ком" та ПАТ "Укргазвидобування" оскільки, транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи. Крім того, надаючи оцінку правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення, суди надавали оцінку реальності здійснення господарських операцій ТОВ "Міо-Ком" та ТОВ "Оптіма-Д", ТОВ "Гесада Компані" та правильності нарахування податкового кредиту позивачем за спірний період, а не операціям між ТОВ "Міо-Ком" та ПАТ "Укргазвидобування".

23. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року слід залишити без задоволення.

24. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі №816/1371/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду