ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2017 року Справа № 12/2-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого), Короткевича О.Є., Куровського С.В. розглянувши касаційні скарги ОСОБА_4 на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року Господарського суду Сумської області від 03.08.2016 року у справі Господарського суду№ 12/2-10 Сумської області за заявоювиконуючого обов'язки голови правління ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" ОСОБА_5 до ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" про визнання банкрутом ліквідаторУсенко М.П. за участю в судовому засіданні представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 (довіреність від 18.12.2015 року),
В С Т А Н О В И В :
ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.01.2010 року за заявою виконуючого обов'язки голови правління ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" ОСОБА_5 порушено провадження у справі №12/2-10 про банкрутство ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" (далі - боржника) за особливостями провадження відповідно до статті 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) ; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Усенка М.П.; введено процедуру санації боржника з призначенням керуючим санацією виконуючого обов'язки голови правління підприємства-боржника ОСОБА_8 (том 1, а.с. 1 - 2).
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Сумської області від 08.04.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод", в тому числі з вимогами по заробітній платі працівників за 3 місяці до дня порушення справи про банкрутство боржника на суму 164 095, 30 грн. у першу чергу та з вимогами по заробітній платі працівників та компенсаціях на загальну суму 574 829, 33 грн. у другу чергу (том 3, а.с. 103 - 107).
Постановою Господарського суду Сумської області від 10.02.2011 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, строк якої продовжувався місцевим господарським судом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Усенка М.П. (том 6, а.с. 93 - 95, том 8, а.с. 121 - 122).
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.06.2011 року зобов'язано ліквідатора Усенка М.П. внести вимоги кредитора по заробітній платі ОСОБА_4 на суму 17 490, 08 грн. до першої черги задоволення реєстру вимог кредиторів боржника (том 7, а.с. 111 - 113).
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.05.2016 року, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 22.12.2016 року та постановою суду касаційної інстанції від 07.03.2017 року, затверджено звіт арбітражного керуючого Усенка М.П. про нарахування та виплату грошової винагороди та понесених витрат в процедурі банкрутства у даній справі; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідовано ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" як юридичну особу ; вимоги кредиторів, незадоволені за недостатністю майна банкрута, ухвалено вважати погашеними; провадження у справі припинено (том 14, а.с. 142 - 146, том 15, а.с. 193 - 199).
01.08.2016 року представник кредитора по заробітній платі ОСОБА_4 - ОСОБА_7 звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою, в якій просив визнати дії ліквідатора ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" Усенка М.П. протиправними, неправильними, необґрунтованими, зацікавленими, некваліфікованими, нікчемними; переглянути добровільно ухвали суду першої інстанції від 02.06.2011 року, від 03.04.2012 року та від 16.04.2013 року у даній справі за позовами ОСОБА_4 до ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" в особі арбітражного керуючого Усенка М.П., зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів на користь позивача; дії відповідача комітету кредиторів ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" визнати неправильними, незаконними та нікчемними; стягнути з ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" на користь ОСОБА_4 невиплачену середню заробітну плату на суму 6 941, 77 грн., середній заробіток за затримку виплати середньої заробітної плати за 1475 робочих днів на суму 147 588, 50 грн., невиплачену заробітну плату компенсацію інфляційних за травень 2009 року на суму 15, 90 грн., середній заробіток за затримку виплати компенсаційних інфляційних за травень 2011 року за 1323 робочі дні на суму 132 379, 38 грн., невиплачену заробітну плату компенсацію інфляційних за червень 2009 року на суму 29, 85 грн., середній заробіток за затримку виплати компенсації інфляційних за червень 2011 року за 1305 робочих дні на суму 130 578, 30 грн.; зобов'язати ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_4 компенсацію інфляційних з час затримки виплати заробітної плати на суму 6 941, 77 грн. з вересня 2010 року, компенсацію інфляційних з час затримки виплати заробітної плати на суму 15, 90 грн. з квітня 2011 року, компенсацію інфляційних з час затримки виплати заробітної плати на суму 29, 85 грн. з травня 2011 року; в межах заявлених вимог перевірити правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дати правову оцінку обставин у справі та переглянути постанови та ухвали судів першої та другої інстанцій зі своєї ініціативи (вх. №2109 (з)) (том 14, а.с. 200 - 212).
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.08.2016 року (суддя Костенко Л.А.) відмовлено представнику ОСОБА_4 - ОСОБА_7 в прийнятті позовної заяви у справі №12/2-10 (том 14, а.с. 196 - 198).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, 02.12.2016 року кредитор по заробітній платі ОСОБА_4 через представника ОСОБА_7 (далі - скаржник) звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. №3248), в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 03.08.2016 року про відмову у прийнятті позовної заяви; справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду; стягнути з ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" на користь ОСОБА_4 невиплачену середню заробітну плату за рішенням суду на суму 6 941, 77 грн., середній заробіток за затримку виплати середньої заробітної плати за 1475 робочих днів станом на 01.08.2016 року на суму 147 588, 50 грн. та провести корегування часу затримки і суми виплати на день прийняття судового рішення, невиплачену заробітну плату за рішенням суду (компенсацію інфляційних) за травень 2009 року на суму 15, 90 грн., середній заробіток за затримку виплати заробітної плати (компенсації інфляційних) за травень 2011 року за 1323 робочі дні станом на 01.08.2016 року на суму 132 379, 38 грн. та провести корегування часу затримки і суми виплати на день прийняття судового рішення, невиплачену заробітну плату за рішенням суду (компенсацію інфляційних) за червень 2009 року на суму 29, 85 грн., середній заробіток за затримку виплати зарплати (компенсації інфляційних) за червень 2011 року станом на 01.08.2016 року на суму 130 578, 30 грн. та провести корегування часу затримки і суми виплати на день прийняття судового рішення; зобов'язати ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_4 компенсацію інфляційних за час затримки виплати заробітної плати на суму 6 941, 77 грн. з вересня 2010 року, компенсацію інфляційних за час затримки виплати заробітної плати на суму 15, 90 грн. з квітня 2011 року, компенсацію інфляційних за час затримки виплати заробітної плати на суму 29, 85 грн. з травня 2011 року; в межах заявлених вимог перевірити правильність застосування ліквідатором, комітетом кредиторів, місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дати правову оцінку обставин у справі та переглянути постанови та ухвали судів першої та другої інстанцій зі своєї ініціативи (том 15, а.с. 81 - 82).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шутенко І.А., судді: Здоровко Л.М., Плахов О.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.08.2016 року у даній справі - без змін з тих же підстав (том 15, а.с. 167 - 173).
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просив скасувати постанову апеляційного суду від 20.12.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 03.08.2016 року; стягнути з членів комітету кредиторів, з роботодавця, з ліквідатора Усенка М.П. на користь ОСОБА_9 невиплачену заробітну плату станом на 31.01.2017 року на суму 463 612, 37 грн.; зобов'язати членів комітету кредиторів, ліквідатора Усенка М.П. нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_4 середній заробіток в розмірі 100, 06 грн. за кожний робочий день затримки виплат зарплати з дня, наступного після прийняття рішення Вищим господарським судом України, по день фактичного розрахунку; зобов'язати членів комітету кредиторів та ліквідатора Усенка М.П. нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 компенсацію втрати грошових доходів з січня 2017 року з невиплаченої зарплати по день фактичного розрахунку. Скаржник зазначив про порушення ліквідатором Усенком М.П. права ОСОБА_4 на оплату праці внаслідок непроведення з ним повного розрахунку за вимогами по заробітній платі, що стягнена з підприємства-банкрута за рішенням суду.
Розгляд справи у засіданні суду касаційної інстанції від 07.03.2017 року здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозапису відповідно до заявленого представником ОСОБА_4 - ОСОБА_7 клопотання відповідно до пункту 9 прохальної частини касаційних скарг.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 20.12.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 03.08.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, вислухавши представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) , провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 22 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року визначено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Пунктом 1 1 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 10.02.2011 року боржника визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство до набрання чинності з 19.01.2013 року змін згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року.
Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс з додатками. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.
Згідно зі статтею 40 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, провадження у справі про банкрутство припиняється господарським судом , зокрема, у зв'язку із затвердженням звіту ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону, про що виноситься ухвала .
Отже, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, припинення боржника як юридичної особи та припинення провадження у справі є за своєю правовою природою судовим рішенням, яким підсумовується хід ліквідаційної процедури, та завершується провадження у справі про банкрутство, що виключає в подальшому можливість прийняття судом до провадження та розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви , якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання , до якого пред'явлено позов , якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою місцевого господарського суду від 05.05.2016 року, поряд з іншим, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" як юридичну особу, провадження у справі №12/2-10 припинено; зазначена ухвала суду залишена без змін за результатами її апеляційного та касаційного перегляду та набрала законної сили (том 14, а.с. 142 - 146, том 15, а.с. 193 - 199).
Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 10.06.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №16241170017000109 про державну реєстрацію припинення ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 05486734) (том 14, а.с. 187 - 195).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, після завершення ліквідаційної процедури ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" у зв'язку з банкрутством та проведення державної реєстрації його припинення як юридичної особи, 01.08.2016 року кредитор по заробітній платі ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_7 звернувся до місцевого господарського суду з позовними вимогами до боржника про стягнення заборгованості по заробітній платі (том 14, а.с. 200 - 212).
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин ліквідації ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" в процедурі банкрутства з проведенням державної реєстрації його припинення як юридичної особи та звернення кредитора по заробітній платі ОСОБА_4 з позовом до підприємства-боржника після припинення його діяльності як суб'єкта господарювання без можливості правонаступництва у спірних правовідносинах.
Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, зазначив про правильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права та не вбачав правових підстав для скасування прийнятої ним ухвали від 03.08.2016 року.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що розгляд позовних вимог кредитора ОСОБА_4 про стягнення підприємства-боржника заборгованості по заробітній платі є процесуально неможливим, оскільки їх заявлено 01.08.2016 року у справу про банкрутство ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод", провадження у якій припинено затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута згідно ухвали місцевого господарського суду 05.05.2016 року, що виключає в подальшому можливість прийняття судом до провадження та розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника.
З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова апеляційного суду від 20.12.2016 року та ухвала суду першої інстанції від 03.08.2016 року прийняті з дотриманням норм процесуального права, а доводи ОСОБА_4 за змістом касаційних скарг не спростовують обґрунтованості висновків судів про відмову у прийнятті позовної заяви кредитора по заробітній платі, поданої після завершення ліквідаційної процедури у даній справі про банкрутство.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційні скарги ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.08.2016 року у справі №12/2-10 залишити без змін.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді О.Є. Короткевич
С.В. Куровський
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2017 |
Оприлюднено | 16.03.2017 |
Номер документу | 65315467 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Катеринчук Л.Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні