Постанова

від 07.03.2017 по справі 12/2-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Справа № 12/2-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Короткевича О.Є., Куровського С.В. розглянувши касаційні скарги ОСОБА_4 на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року Господарського суду Сумської області від 05.05.2016 року у справі Господарського суду№ 12/2-10 Сумської області за заявоювиконуючого обов'язки голови правління ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" Долгопол С.П. до ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" про визнання банкрутом ліквідаторУсенко М.П. за участю в судовому засіданні представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 (довіреність від 18.12.2015 року),

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.01.2010 року за заявою виконуючого обов'язки голови правління ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" Долгопола С.П. порушено провадження у справі №12/2-10 про банкрутство ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" (далі - боржника) за особливостями провадження відповідно до статті 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) ; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Усенка М.П.; введено процедуру санації боржника з призначенням керуючим санацією виконуючого обов'язки голови правління підприємства-боржника Довгопола С.П. (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Сумської області від 08.04.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод", в тому числі з вимогами по заробітній платі працівників за 3 місяці до дня порушення справи про банкрутство боржника на суму 164 095, 30 грн. у першу чергу та з вимогами по заробітній платі працівників та компенсаціях на загальну суму 574 829, 33 грн. у другу чергу (том 3, а.с. 103 - 107).

Постановою Господарського суду Сумської області від 10.02.2011 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, строк якої продовжувався місцевим господарським судом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Усенка М.П. (том 6, а.с. 93 - 95, том 8, а.с. 121 - 122).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.06.2011 року зобов'язано ліквідатора Усенка М.П. внести вимоги кредитора по заробітній платі ОСОБА_4 на суму 17 490, 08 грн. до першої черги задоволення згідно реєстру вимог кредиторів боржника (том 7, а.с. 111 - 113).

22.03.2016 року ліквідатор Усенко М.П. надав місцевому господарському суду на затвердження звіт станом на 12.01.2016 року, складений за наслідком проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод", в тому числі ліквідаційний баланс банкрута станом на 18.03.2016 року на загальну суму 813 476 тис. грн. незадоволених вимог кредиторів (вх. №2765); ухвалою суду від 14.04.2016 року розгляд зазначеного звіту ліквідатора призначено в судовому засіданні на 05.05.2016 року із зобов'язанням ліквідатора надати господарському суду у строк до 05.05.2016 року докази закриття рахунків боржника, належні докази наявності (відсутності) у банкрута об'єктів цивільної оборони та комунальної власності, акти звірок погашення кредиторської заборгованості з Тростянецьким районним центром зайнятості та Охтирською ОДПІ (том 14, а.с. 103 - 127).

29.04.2016 року ліквідатором Усенком М.П. подано до місцевого господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 14.04.2016 року (вх. №4293) (том 14, а.с. 128 - 136).

Розглянувши подані документи у судовому засіданні від 05.05.2016 року (суддя Костенко Л.А.) , місцевий господарський суд ухвалою затвердив звіт арбітражного керуючого Усенка М.П. про нарахування та виплату грошової винагороди та понесених витрат в процедурі банкрутства у даній справі; затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідував ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" як юридичну особу; вимоги кредиторів, незадоволені за недостатністю майна банкрута, ухвалив вважати погашеними; провадження у справі припинив (том 14, а.с. 142 - 146). Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про належне завершення процедури ліквідації банкрута з незадоволеними в ході ліквідаційної процедури вимогами кредиторів четвертої та п'ятої черг на суму більш як 800 00 тис. грн. за недостатністю активів боржника.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, 30.05.2016 року кредитор по заробітній платі ОСОБА_4 через представника ОСОБА_7 (далі - скаржник) звернувся до Харківського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою (вх. №5113), в якій просив, поряд з іншим, скасувати ухвалу суду першої інстанції від 05.05.2016 року про завершення ліквідаційної процедури підприємства-банкрута, мотивуючи проведенням ліквідатором Усенком М.П. неповного розрахунку з ОСОБА_4 за його вимогами до боржника по заробітній платі (том 15, а.с. 59-97).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шутенко І.А., судді: Здоровко Л.М., Плахов О.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.05.2016 року у даній справі - без змін з тих же підстав (том 15, а.с. 193 - 199).

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просив скасувати постанову апеляційного суду від 22.12.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 05.05.2016 року; стягнути з членів комітету кредиторів, з роботодавця, з ліквідатора Усенка М.П. на користь ОСОБА_4 невиплачену заробітну плату станом на 31.01.2017 року на суму 463 612, 37 грн.; зобов'язати членів комітету кредиторів, ліквідатора Усенка М.П. нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_4 середній заробіток в розмірі 100, 06 грн. за кожний робочий день затримки виплат зарплати з дня, наступного після прийняття рішення Вищим господарським судом України, по день фактичного розрахунку; зобов'язати членів комітету кредиторів та ліквідатора Усенка М.П. нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 компенсацію втрати грошових доходів з січня 2017 року з невиплаченої зарплати по день фактичного розрахунку. Скаржник доводить необґрунтованість висновків судів про можливість завершення ліквідаційної процедури ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" у зв'язку з банкрутством за умов невиплати його працівнику ОСОБА_4 заборгованості по заробітній платі на суму 463 612, 37 грн., що не відповідає положенням законодавства про працю та свідчить про неповноту вжитих ліквідатором Усенком М.П. заходів з ліквідації підприємства-банкрута як юридичної особи.

Розгляд справи у засіданні суду касаційної інстанції від 07.03.2017 року здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозапису відповідно до заявленого представником ОСОБА_4 - ОСОБА_7 клопотання відповідно до пункту 9 прохальної частини касаційних скарг.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 22.12.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 05.05.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, вислухавши представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) , провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 22 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року визначено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Господарський суд може продовжити цей строк, якщо інше не передбачено цим законом.

Пунктом 1 1 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 10.02.2011 року боржника визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство до набрання чинності змін згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року із 19.01.2013 року.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов'язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою від 10.02.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, строк якої продовжувався місцевим господарським судом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Усенка М.П. (том 6, а.с. 93 - 95, том 8, а.с. 121 - 122).

Судами встановлено, що 22.03.2016 року ліквідатором Усенком М.П. подано до місцевого господарського суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками, в тому числі ліквідаційний баланс банкрута станом на 18.03.2016 року, складені за наслідками проведення ліквідаційної процедури ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" (том 14, а.с. 103 - 126).

Розглянувши наданий суду звіт ліквідатора про виконану роботу та додатки до нього, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором Усенком М.П. виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури, в тому числі реєстр вимог кредиторів з кредиторською заборгованістю на загальну суму понад 800 тис. грн., що залишилась незадоволеною за недостатністю активів боржника, тому є підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута з припиненням банкрута, як юридичної особи, та припиненням провадження у справі про банкрутство з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором Усенком М.П. вжито всіх необхідних заходів з пошуку, виявлення та повернення майнових активів банкрута, зокрема, належних дій щодо направлення запитів до відповідних органів та установ, за результатами чого з'ясовано відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності (нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки), відсутність на балансі боржника об'єктів житлового фонду та комунальної власності, факт перереєстрації на іншу юридичну особу об'єкта цивільного захисту (протирадіаційної захисної споруди), відсутність у статутному капіталі підприємства-банкрута частки державної власності (том 14, а.с. 96 - 98, 124 - 126, 130 - 133).

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що за даними Сумського територіального управління ДКЦПФР обіг акцій ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" зупинено з 10.03.2011 року; у підприємства-банкрута відсутні рахунки в установах банків, що вбачається з листа №313/10/18-007 від 22.04.2016 року Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області (Тростянецьке відділення), на податковому обліку у якій перебував боржник; згідно з актом приймання-передавання справ на зберігання №4 від 13.05.2014 року архівна установа прийняла на зберігання документи підприємства-банкрута за період 1959 - 2011 років (том 12, а.с. 42, 43, 154, том 14, а.с. 129).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на виконання вимог статті 25 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року ліквідатором Усенком М.П. проведено інвентаризацію майна ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод", за результатами якої у підприємства-банкрута виявлено рухоме та нерухоме майно, що включено до складу ліквідаційної маси та реалізовано в ліквідаційній процедурі у червні-грудні 2012 року на підставі договорів купівлі-продажу та актів приймання-передачі майна (том 12, а.с. 44 - 50, 108 - 138).

Судами встановлено, що виручені від продажу майна банкрута кошти на суму 3 800 808 грн., стягнену дебіторську заборгованість в розмірі 479 254, 96 грн., а також кошти, одержані з оренди майна боржника та за результатами його виробничої діяльності на суму 1 045 155, 31 грн., спрямовано на задоволення вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів боржника в порядку черговості згідно статті 31 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року.

Так, судами встановлено обставини погашення ліквідатором Усенком М.П. заборгованості перед кредиторами першої, другої та третьої черг в повному обсязі та часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги на суму 388 106, 17 грн.; зокрема, ліквідатором задоволено у першу чергу вимоги по заробітній платі на суму 164 095, 30 грн., нарахованій за три місяці до порушення щодо боржника справи про банкрутство ухвалою суду від 15.01.2010 року.

Розглядаючи справу у підсумковому засіданні від 05.05.2016 року на стадії ліквідаційної процедури, суд першої інстанції прийняв до уваги та надав оцінку як належним доказам проведення процедури ліквідації банкрута поданим ліквідатором Усенком М.П. звіту ліквідатора ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" станом на 12.01.2016 року, ліквідаційному балансу банкрута станом на 18.03.2016 року на загальну суму 813 476 тис. грн. незадоволених вимог кредиторів четвертої та п'ятої черг з відображенням відсутності у боржника активів на кінець ліквідаційної процедури, що виключає можливість відновлення платоспроможності підприємства-банкрута та подальшого здійснення ним господарської діяльності.

Також, місцевим господарським судом встановлено обставини проведення 10.03.2016 року засідання комітету кредиторів ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод", за результатами якого схвалено звіт ліквідатора Усенка М.П. за підсумками ліквідаційної процедури у даній справі та прийнято рішення клопотати перед місцевим господарським судом про його затвердження, ліквідацію ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" та припинення провадження у справі, про що складено протокол №17 (том 14, а.с. 104).

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора банкрута станом на 12.01.2016 року та припиняючи провадження у справі про банкрутство ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод", суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором Усенком М.П. виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури, в тому числі реєстр вимог кредиторів з кредиторською заборгованістю на загальну суму понад 800 тис. грн., що залишилась незадоволеною за недостатністю активів боржника.

Також, зважаючи на погодження комітетом кредиторів боржника на засіданні від 10.03.2016 року оплати послуг ліквідатора Усенка М.П. на суму 64 056 грн. та понесення ним витрат в ліквідаційній процедурі банкрута на суму 91 474, 87 грн., місцевий господарський суд дійшов висновку про затвердження звіту арбітражного керуючого Усенка М.П. про нарахування та виплату грошової винагороди та його витрат в ліквідаційній процедурі ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод".

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором Усенком М.П. дій з ліквідації підприємства-боржника, а доводи кредитора ОСОБА_4 про передчасність висновків місцевого господарського суду про можливість завершення ліквідаційної процедури банкрута та його припинення як юридичної особи з посиланням на обставини неповного розрахунку ліквідатора за вимогами ОСОБА_4 до боржника по заробітній платі відхилив, як необґрунтовані, з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою попереднього засідання місцевого господарського суду від 08.04.2010 року до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" включено вимоги ОСОБА_4 по заробітній платі на загальну суму 53 148, 36 грн., в тому числі 5 853, 93 грн. вихідної допомоги при звільненні; 37 522, 50 грн. середнього заробітку за затриману виплату заробітної плати при звільненні; 500 грн. моральної шкоди за затриману при звільненні заробітну плату; 2 402, 06 грн. компенсації за знецінення грошових доходів та 6 869, 87 грн. заборгованості по заробітній паті за травень-червень 2009 року.

Апеляційним судом встановлено, що із заборгованості підприємства-банкрута перед працівником ОСОБА_4 в розмірі 53 148, 36 грн. ліквідатором Усенком М.П. утримано кошти на суму 6 941, 77 грн. на сплату податку на доходи, а решту суми заборгованості в розмірі 46 206, 59 грн. виплачено кредитору ОСОБА_4 в ліквідаційній процедурі ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" у 2011році.

Апеляційним судом встановлено, що жодних інших вимог за період проведення ліквідаційної процедури з 2011 - 2016 років до ліквідатора чи до суду у справі про банкрутство, які б зобов'язували ліквідатора Усенка М.П. розглянути такі вимоги, як поточні у справі про банкрутство згідно частини 1 статті 25 Закону про банкрутство, ОСОБА_4 не заявляв, про що підтвердив у засіданні касаційного суду його представник ОСОБА_7

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повне погашення ліквідатором Усенком М.П. заборгованості боржника по заробітній платі перед ОСОБА_4 та не вбачав підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду від 05.05.2016 року про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у даній справі про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій за змістом оскаржуваних судових рішень з огляду на встановлені судами обставини повноти проведених ліквідатором дій в ліквідаційній процедурі, а також належності та відповідності закону звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, поданих на затвердження до місцевого господарського суду.

Доводи кредитора по заробітній платі ОСОБА_4 за змістом касаційних скарг про порушення ліквідатором Усенком М.П. положень законодавства про працю у зв'язку з невиплатою йому в ліквідаційній процедурі банкрута заробітної плати на суму 6 941, 77 грн., яку він за власним розрахунком збільшив до 463 612, 37 грн. з урахуванням часу прострочення її виплати станом на 31.01.2017 року, колегія суддів касаційного суду відхиляє з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів касаційних скарг, грошові вимоги ОСОБА_4 на суму 53 148, 36 грн., які було включено до реєстру вимог кредиторів та частково погашено ліквідатором Усенком М.П. на суму 46 206, 59 грн. за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб в розмірі 6 941, 77 грн., виникли на підставі рішення суду від 20.12.2010 року у цивільній справі №2-331/10 за позовом ОСОБА_4 до ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Виходячи з положень статей 162 - 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення ліквідатором Усенком М.П. розрахунків з кредиторами банкрута) (далі - ПК України) , платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи, зокрема, з джерела їх походження в Україні; об'єктом оподаткування резидента визначено загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, яким є будь-який дохід, що підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, та включає, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Отже, нарахована працівнику заробітна плата, в тому числі стягнена з роботодавця за судовим рішенням, є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за загальним правилом. Винятком можуть бути випадки, коли судом при стягненні заборгованої заробітної плати зазначено про її розрахунок у чистому вигляді, з визначенням окремо конкретних сум оподаткування податком на доходи, які має сплатити роботодавець при виплаті такої заробітної плати.

Пунктом 14.1.180. частини 14.1. статті 14 ПК України податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб визначено , зокрема, юридичну особу-роботодавця , яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу (податок на доходи фізичних осіб) , до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Відтак, вирахувавши із присудженої судом до стягнення з боржника заборгованості по заробітній платі ОСОБА_4 суму з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 6 941, 77 грн., ліквідатор Усенко М.П., який виконував обов'язки керівника ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод", діяв у відповідності з вимогами статті 14 ПК України, сплативши податок на дохід фізичної особи-працівника підприємства-банкрута при виплаті заробітної плати, що узгоджується із загальними правилами сплати податкових зобов'язань згідно статей 162 - 164 ПК України.

При цьому, колегія суддів касаційного суду зазначає про допущену власну недбалість у захисті майнових інтересів скаржником, який не був позбавлений можливості заявити додаткові грошові вимоги відповідно частини 1 статті 25 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі починаючи з 2011 року (з моменту виплати йому заборгованості по заробітній платі та прирівняних до неї платежів) і до завершення ліквідаційної процедури 05.05.2016 року, якщо вважав, що проведена виплата суми із стягненням податків є незаконною і в нього є додаткові вимоги по заборгованій заробітній платі. Однак, ОСОБА_4 на власний розсуд не вчинив належних дій на захист своїх майнових інтересів в межах тривалої ліквідаційної процедури боржника.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі про банкрутство прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні правові підстави для їх зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.05.2016 року у справі №12/2-10 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.Є. Короткевич

С.В. Куровський