Постанова
від 13.03.2017 по справі 922/3208/16
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2017 р. Справа № 922/3208/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 - на підставі довіреності від 06.12.2016р.;

відповідача - ОСОБА_2 - на підставі довіреності від 03.03.2017р. №03-03/17 та договору про надання правової допомоги від 03.03.2017р. №03-03/17,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд - запчастина» , м. Харків, (вх. №344 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2016р. у справі 922/3208/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Диамант Ст» , м. Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд - запчастина» м. Харків,

про стягнення 10 710,14 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.2016р. у справі №922/3208/16 (суддя Байбак О.І.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд - Запчастина» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант СТ» інфляційні в розмірі 2 465,85 грн., 3% від простроченої суми в розмірі 946,94 грн. та судовий збір в розмірі 816,67 грн.; в решті позову відмовлено.

Рішення суду з посиланням на положення статей 526, 530, 610, 625, 549 Цивільного кодексу України, статей 230, 231 Господарського кодексу України мотивовано тим, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати за поставлений товар договором від 24.04.2015р №31, позивачем правомірно було заявлено до стягнення інфляційні в розмірі 2 465,85 грн. та 3% від простроченої суми в розмірі 946,94 грн.; у зв'язку з тим, що умовами укладеного між сторонами договору стягнення пені за порушення строків поставки товару передбачено не було, господарським судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 2 345,76грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд - запчастина» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2016р. у справі №922/3208/16 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Діамант Ст» у задоволені позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем було сплачено суму основної заборгованості, вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, зокрема в частині стягнення 3% річних та інфляційних.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 22.02.2017р.

21.02.2017р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1977, від 21.02.2017р. вх.№1992).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2017р. відкладено розгляд справи на 13.03.2017р.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 13.03.2017р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2016 р. у справі №922/3208/16 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Діамант Ст» в задоволені позову повністю.

Представник позивача заперечила проти вимог апеляційної скарги, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд - запчастина» , рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2016 р. у справі №922/3208/16 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що представники сторін у судове засідання з'явились і надали пояснення у справі в обґрунтування своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.04.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд - запчастина» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамант Ст» (продавець) було укладено договір купівлі - продажу №31 (надалі - договір) (т. 1 а.с.18), відповідно до умов якого продавець приймає на себе обов'язок поставити запасні частини, вузли та агрегати для сільськогогосподарської, автомобільної, дорожньої та спеціальної техніки; інструменти для метолообробних станків; заготівки для деталей сантехніки; електронне обладнання для АТС та телефонних компаній, металеві вироби, фракційні наповнювачі (надалі - товар), за узгодженими цінами та рахунками - фактурами, які є невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в встановлені строки (пункт 1 договору).

Пунктом 2. договору встановлено, що сума всіх рахунків - фактур даного договору складає загальну суму договору.

Розділом 3 договору «Умови поставки« сторони погодили, що поставка здійснюється на підстав заявок, оформлених покупцем, в яких вказується каталожний номер запчастини, кількість та дата складання заявки.

Датою поставки товару є дата оформлення видаткових документів на партію товару.

Відповідно до пункту 4.2. договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється у відповідності до пункту 5.2. договору, яким встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах передоплати за домовленістю.

За порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує понесені збитки, в тому числі недоотриманий дохід в порядку, передбаченому діючим законодавством України (пункт 7.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано взяті на себе зобов'язання за договором та здійснено поставку товару, що підтверджується:

- видатковою накладною від 28.04.2015р. № РН-12 (т.1 а.с.14), відповідно до якої позивачем було поставлено: Г/гідроциліндр 16ГЦ.110/56.ПП.Д.000-2-900 в кількості 1-шт.; Г/циліндр в кількості 1-шт., на загальну суму 11 840,02грн.;

- видатковою накладною від 07.05.2015р. № РН - 134 (т.1 а.с.17), відповідно до якої позивачем було поставлено: Г/гідроциліндр 101.09.89.050. в кількості 1-шт. ; Г/розподільник 5РЭГ50-59У1 в кількості 1-шт.; Г/циліндр в кількості 1-шт.; Датчик положення ДП -01М в кількості 1-шт.; Датчик положення ДП -01 в кількості 1-шт.; Датчик забруднення повітря в кількості 1-шт., на загальну суму 10 965, 06грн.;

- видатковою накладною від 04.06.2015р. РН-182 (т.1 а.с.20), відповідно до якої позивачем було поставлено: Палець 700А.34.00.012г/ц в кількості 1-шт.; Датчик ДЗБ-01А в кількості 1-шт., на загальну суму 1 518,02грн.

За поставлений за договором товар позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки - фактури: від 24.04.2015р. № СФ - 156 на суму 11 840,02грн. (т.1 а.с.13), від 30.04.2015р. № СФ - 164 на суму 10 965, 06грн. (т.1 а.с.16), від 15.05.2015р. № СФ - 186 на суму 1 518,02грн. (т. 1 а.с.19) на загальну суму 24 323,10грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості у повному обсязі, що підтверджується довідкою банку ПАТ «Полтава - банк« по розрахунковому рахунку №260078546 визначеного сторонами в договорі (т. 1 а.с. 40), 11.07.2016р. позивачем було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд - запчастина» претензію з вимогою протягом 7 днів з дня отримання вказаної претензії розрахуватись за поставлений товар з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та пені від простроченої суми (т. 1 а.с.23-24).

Вказана претензія була надіслана на юридичну адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код ЄДРПОУ 36815765, а саме: 61099, Харківська обл., місто Харків, вул. Лодзька, буд. 8-А, що підтверджується копіями поштового конверту та копією повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.25).

Однак вказана претензія залишилась без розгляду, що і стало підставою для звернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамант Ст» до господарського суду Харківської області з позовною заявою (т.1 а.с.4-26), в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар у сумі 4 600,00грн., пеню за прострочення сплати заборгованості в сумі 2 697,35грн., інфляційні у розмірі 2 465,85грн., 3% річних в сумі 946,94грн. та судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

З матеріалів також справи вбачається, що під час розгляду справи місцевим господарським судом, відповідачем було сплачено суму основної заборгованості у розмірі 4 600,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 04.10.2016р. №5408 на суму 600,00грн., від 04.10.2016р. №5409 на суму 500,00грн., від 07.10.2016р. №5440 на суму 500,00грн., від 31.10.2016р. №46 на суму 3 000,00грн. (т.1 а.с.54-57).

У зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про уточнення позовних вимог від 15.11.2016р. (т.1 а.с.63-64), (яка була прийнята до розгляду ухвалою господарського Харківської області від 15.11.2016р.), в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість пеню за прострочення сплати заборгованості в сумі 2 697,35грн., інфляційні у розмірі 2 465,85грн., 3% річних в сумі 946,94грн. та судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.2016р. позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд - Запчастина» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант СТ» інфляційні в розмірі 2 465,85 грн., 3% від простроченої суми в розмірі 946,94 грн. та судовий збір в розмірі 816,67 грн.; в решті позову відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Чинним законодавством України, а саме статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до статей 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, місцевим господарським судом правомірно застосовано приписи статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, сплата яких передбачена вказаною статтею, не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення по їх сплаті.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати за поставлений товар, судова колегія відхиляє доводи апелянта щодо безпідставності нарахування 3% річних та інфляційних, оскільки зазначені нарахування передбачені безпосередньо законом та погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 946,94 грн. та інфляційних у розмірі 2 465,85 грн. за період з 04.06.2015р. по 04.06.2016р.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 2 345,76грн. за період з 04.06.2015р. по 04.04.2016р., колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає поняття штрафу на пені. Господарський кодекс України називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів.

Частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як було зазначено вище, пунктом 7.1. договору сторони погодили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує понесені збитки, в тому числі недоотриманий дохід в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, що умовами укладеного між сторонами договору стягнення пені за порушення строків поставки товару передбачено не було, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 2 345,76грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2016р. у справі №922/3208/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд - запчастина» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.11.2016р. у справі №922/3208/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 15 "березня" 2017р.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Шутенко І.А.

СудХарківський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення13.03.2017
Оприлюднено20.03.2017
Номер документу65317023
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/3208/16

Ухвала від 31.05.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Бондар C.B.

Постанова від 13.03.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Плахов О.В.

Ухвала від 22.02.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Плахов О.В.

Ухвала від 31.01.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Плахов О.В.

Ухвала від 10.01.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Могилєвкін Ю.О.

Рішення від 29.11.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Байбак О.І.

Ухвала від 15.11.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Байбак О.І.

Ухвала від 11.10.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Байбак О.І.

Ухвала від 26.09.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Байбак О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні