Ухвала

від 02.03.2017 по справі 176/3360/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/665/17 Справа № 176/3360/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Павловська І. А. Доповідач - Пищида М.М.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого: - Пищиди М.М.

суддів: - Ткаченко І.Ю., Куценко Т.Р.,

за участі секретаря:- Григор євої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Обласного комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Обласного комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому посилався на те, що 28 липня 1993 року працював на посаді старшого викладача в Обласному комунальному вищому навчальному закладі ІП Стратегія (ОКВНЗ ІП Стратегія ).

Наказом № 200-ос від 28.10.2013 року він був переведений на посаду асистента кафедри менеджменту та соціальної роботи ІП "Стратегія" з чим він не погодився, зазначивши це у наказі.

У зв"язку із тим, що він висловив свою незгоду на переведення на іншу посаду, адміністрація у цей же день видала наказ № 201-ос від 28.10.2013 року, яким звільнила його з роботи на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України із посиланням на його відмову від продовження роботи у зв"язку зі зміною істотних умов праці.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2014 року його було поновлено на роботі на посаді старшого викладача кафедри менеджменту та соціальної роботи Обласного комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та невиплачену компенсацію за невикористану відпустку.

Однак, на порушення ст.116 КЗпП України при звільненні йому не виплачені всі належні суми, зокрема середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який позивач просить стягнути з відповідача за період з 29.10.2013 року по 15.09.2014 року у розмірі 38627,21 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив стягнути із обласного комунального вищого навчального закладу ІП Стратегія середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, що складає 38627 грн. 21 коп.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2016 року Позовну заяву ОСОБА_5 до обласного комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено.

Стягнуто з обласного комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія , код № 19432699, адреса Дніпропетровська область, місто Жовті Води, вулиця Гагаріна 38, на користь ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 38 627 (тридцять вісім тисяч шістсот двадцять сім) гривен 21 копійка.

Стягнуто з обласного комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія , код № 19432699, адреса Дніпропетровська область, місто Жовті Води, вулиця Гагаріна 38, в дохід держави судовий збір у розмірі 386 (триста вісімдесят шість) гривен 27 копійок.

В апеляційній скарзі ОКВНЗ ІП Стратегія , ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до копій трудової книжки позивач з 28.07.1993 року перебував у трудових відносинах з ІП "Стратегія" та з 07.09.2012 року обіймав посаду старшого викладача кафедри управління і підприємництва, яка у лютому 2013 року була перейменована у кафедру менеджменту та соціальної роботи, на повну ставку (а.с.14-18,83).

Наказом №200-ос від 28.10.2013 року позивач був переведений з 28.10.2013 року з 1 ставки старшого викладача кафедри менеджменту і соціальної роботи на 0,2 ставки асистента тієї ж кафедри.

Наказом №201-ос від 28.10.2013 року відповідач звільнив позивача з роботи на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України із посиланням на те, що причиною звільнення є відмова позивача від продовження роботи у зв"язку зі зміною істотних умов праці (а.с. 20).

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2014 року його було поновлено на роботі на посаді старшого викладача кафедри менеджменту та соціальної роботи Обласного комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу - 27024,04 грн. та невиплачену компенсацію за невикористану відпустку у розмірі - 3611,00 грн.(а.с.47-50).

Згідно довідки №10-55-191 від 28.10.2014 року на особову картку ОСОБА_5 відкриту в ПАТ КБ Приват Банк 15 вересня 2014 року було перераховано суму 24991,83 грн., в тому числі 23991,83 грн. - виплати за рішенням суду (а.с.5).

Відповідно до ст.117 КЗпП Україниу разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, власник повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, з ОКВНЗ ІП Стратегвя на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме з 29 жовтня 2013 року по 15.09.2015 року

Відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100, у разі обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

ОСОБА_5 заявлено вимогу про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати у період з 29 жовтня 2013 року по 15.09.2014 року.

Колегія суддів погоджується, з висновком суду першої інстанції про стягнення розміру середнього заробітку за весь час затримки, що становить 38627,21 грн.

Щодо доводів про пропуск позивачем тримісячного строку для звернення до суду слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.233, ст.234 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин строку суд може поновити цей строк.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлено трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зпзначені в ст.116 КЗпП України.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належить йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопоршенням, а отже працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Доводів, які б спростували висновки суду чи доводили б порушення ним вимог матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не містить, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення

З'ясувавши в достатньому повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінки, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами до переоцінки доказів і не згоди з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Обласного комунального вищого навчального закладу Інститут підприємництва Стратегія - відхилити.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: