Ухвала

від 16.03.2017 по справі 717/2052/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

16 березня 2017 року м. Чернівці

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області Лисак І. Н., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 10 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та відшкодування завданої шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 24 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.ст. 121, 297 ЦПК України, а саме через неповну сплату судового збору.

Копію ухвали було отримано апелянтом 09 березня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 84). Таким чином, останнім днем виконання ухвали стало 14 березня 2017 року.

На усунення зазначених недоліків апелянтом 13.03.2017 року було сплачено замість визначеною судом різниці в сумі 2 391,60 грн. лише 875,80 грн., що є неповним виконанням ухвали від 24 лютого 2017 року та тягне за собою наслідки, передбачені ч.2 ст.121 ЦПК України.

Обґрунтуваннями таких дій ОСОБА_1 є сплата позивачем при пред'явленні позову лише 1 378 грн. як за одну вимогу немайнового характеру, що відповідає предмету позову.

Про те, така позиція апелянта суперечить предмету спору, а сплачений ним розмір судового збору не відповідає закону з наступних підстав.

Згідно п.12 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року № 10 (далі по тексту - Постанова ) у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до п.13 цієї Постанови, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Абзацом 1 п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах визначено, що Законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи із ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми.

Таким чином, по-перше, розмір судового збору за апеляційний розгляд скарги на судове рішення Закон пов'язує не зі сплаченою позивачем суми при пред'явленні позову, а із розміру, який підлягав сплаті, на що було звернуто увагу апелянта в ухвалі від 24 лютого 2017 року. По-друге, висновки ОСОБА_1 про заявлення позивачем однієї немайнової вимоги у вигляді усунення перешкоди є хибною, оскільки за обставинами справи предметом спору є право користування двома земельними ділянками за різними кадастровими номерами, а доводи позову зводяться до створення перешкод відповідачем у користуванні саме двома самостійними об'єктами, тому викладення в прохальній частині позовної заяви одночасно усунення перешкод у користуванні двома земельними ділянками є способом стилістично-синтаксичної побудови складного речення та не свідчить про існування лише однієї вимоги немайнового характеру.

Таким чином, апелянт не виконав вимог ухвали та не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк.

Відповідно до ч . 2 ст . 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка подана без додержання вимог, встановлених ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст . 121 цього Кодексу.

В силу ч.2 ст.121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки апелянтом в повному обсягу не виконано вимоги ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 24 лютого 2017 року щодо сплати судового збору та не подано оригінал документа про повну його сплату, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути.

Керуючись ст.ст. 121, 295, 297 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 10 лютого 2017 року визнати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з часу постановлення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя Лисак І.Н.