Рішення

від 02.03.2017 по справі 456/2312/15-ц

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/2312/15-ц

Провадження № 2/456/132/2017

РІШЕННЯ

іменем України

02 березня 2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Саса С. С. ,

при секретарі - Петренко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів та витребування земельної ділянки,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та уточнивши позовні вимоги просить визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 10 жовтня 2012 р., посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований за номером 4918. Витребувати у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0, 0916га в м. Моршині по вул. Привокзальна, кадастровий номер 4610700000:01:006:0134 (попередній кадастровий номер 4625350100:01:006:0134). Скасувати запис номер 4226148 про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0, 0916 га в м. Моршині по вул. Привокзальна, кадастровий номер 4610700000:01:006:0134 (попередній кадастровий номер 4625350100:01:006:0134) за ОСОБА_4, вчинений державним реєстратором ОСОБА_6 13.01.2014 р.

Покликається на те, що 13 серпня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. За період перебування у зареєстрованому шлюбі ними була придбана земельна ділянка площею 916 кв.м. в м. Моршині по вул. Привокзальна для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 4625350100:01:006:0134, що підтверджується договором купівлі-продажу від 03.07.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за №4856. Вказана ділянка була придбана на ім'я ОСОБА_2

У відповідності до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, земельна ділянка в м. Моршині по вул. Привокзальній є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2

У відповідності до ч.1 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. ч.3 вказаної статті передбачає, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Відповідач ОСОБА_2 10 жовтня 2012 року відчужила земельну ділянку в м. Моршині по вул. Привокзальній шляхом укладення договору купівлі-продажу із ОСОБА_8, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 4918. Вказана земельна ділянка відчужена ОСОБА_2 без згоди та без відома ОСОБА_1

У відповідності до ч. 2 ст. 65 СК України, дружина, чоловік мае право на звернення до суди з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

З огляду на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки виходить за межі дрібного побутового та укладений без згоди другого з подружжя ОСОБА_1, такий підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Крім того, після придбання земельної ділянки у ОСОБА_2, ОСОБА_8 невідкладно подарував таку відповідачеві ОСОБА_9 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 22.11.2012 р., зареєстрованого за номером 5558.

Крім того, ОСОБА_9-Р.П. продав вказану ділянку ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 13.01.2014 р., посвідченого державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за №61.

У відповідності до ч. 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

З огляду на те, що земельна ділянка по вул. Привокзальній в м. Моршині придбана ОСОБА_8 на підставі недійсного договору купівлі-продажу, останній не мав права її відчужувати, відтак така підлягає витребуванню у ОСОБА_4, як добросовісного набувача.

Відновлення порушеного становища, що існувало до порушення прав позивача, вимагає також скасування запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_11, ОСОБА_12 позовні вимоги підтримали, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов заперечила та пояснила, що відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.06.2012 року було розірвано шлюб між нею та ОСОБА_1. Вказаним рішенням було проведено поділ спільного майна подружжя, відповідно до якого їй виділено у власність спірну земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 0916 га в м. Моршині по вул. Привокзальна. Оскільки на момент укладення Договору купівлі-продажу земельної ділянки між нею та ОСОБА_3 10 жовтня 2012 року, рішення суду, яким їй виділено у власність вказану земельну ділянку, набрало законної сили та не було скасоване, а тому не було жодних перешкод для укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, тому вважає вимоги позивача безпідставними та просить відмовити в позові.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_13 в судовому засіданні позов заперечили та пояснили, що за нормами сімейного Кодексу шлюб вважається розірваним з моменту набуття законної сили рішення суду про його розірвання.

Згідно Ухвали Апеляційного суду Львівської області від 16.09.2015 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано 1 червня 2012 року.

Відповідач ОСОБА_2 надала нотаріусу заяву від 10.10.2012 року, в якій вона повідомляє про те, що спірна земельна ділянка не є об'єктом спільної сумісної власності та являється її особистою власністю, оскільки виділена їй згідно рішення Стрийського міськрайонного суду від 01.06.2012 року в результаті поділу спільного майна подружжя та надала рішення суду на підтвердження цієї обставини.

Таким чином, інформація, яку вказала в нотаріально завіреній заяві ОСОБА_2 на момент укладення угоди 10.10.2012 року, була правдивою та відповідала нормам Закону.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно п. 7 ППВСУ Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання

правочинів недійсними від 06.11.2009р. № 9, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно зі ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Таким чином, відповідач ОСОБА_4 як добросовісний набувач у відповідності із ст. 330 ЦК України, набув право власності на спірну земельну ділянку, якою фактично володіє з 13.01.2014 року та ним побудований на цій земельній ділянці житловий будинок, а витребування майна у добросовісного набувача можливе лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

За змістом вищевказаної статті, у разі відчуження майна за відплатним договором відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (п.п. 1-3 зазначеної статті).

Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача мають бути враховані всі умови, передбачені ст. 388 ЦК України. Будь-які підстави застосування ч. 1 ст. 388 ЦК України в даній справі відсутні.

Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 10.10.2012 року суперечить вимогам Закону.

Вважають позовну заяву безпідставною та необґрунтованою, а тому просять відмовити у задоволенні позову. Крім цього, просять винести ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи своєчасно і належним чином повідомлений.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.06.2012 року було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Вказаним рішенням було проведено поділ спільного майна подружжя, відповідно до якого ОСОБА_2 виділено у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0916га в м. Моршин по вул. Привокзальна.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.10.2012року, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований за номером 4918, ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 земельну ділянку площею 916 кв.м., розташовану в м. Моршин Львівської області по вул. Привокзальна, для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий №4625350100:01:006:0134. Продаж вчинено за 240000 гривень, які повністю оплачені покупцем до підписання договору.

Із заяви ОСОБА_2 на ім'я приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_7 від 10.10.2012 року вбачається, що ОСОБА_2 повідомляє про те, що земельна ділянка площею 916 кв.м., розташована в м. Моршин Львівської області по вул. Привокзальна, для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий №4625350100:01:006:0134, не є об'єктом спільної сумісної власності та являється її особистою власністю, оскільки виділена їй згідно рішення суду в результаті поділу спільного майна подружжя. Цей факт перевірено приватним нотаріусом ОСОБА_7 за паспортом ОСОБА_2 серії КС №707696, в якому є відмітка про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_1 13.08.2005 року відділом РАГСу м. Стрия Львівської області, відмітка про розірвання шлюбу на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.06.2012 року, та рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.06.2012 року справа №1323/1298/2012 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

ОСОБА_14 та поділ майна подружжя.(а.с.214).

Згідно договору дарування земельної ділянки від 22.11.2012 року, ОСОБА_3 подарував ОСОБА_15 спірну земельну ділянку площею 916 кв.м., яка розташована в м. Моршин Львівської області по вул. Привокзальна, для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий №4625350100:01:006:0134.(а.с.81)

Згідно договору купівлі продажу від 13.01.2014 року, ОСОБА_16 продав ОСОБА_4 спірну земельну ділянку площею 0,0916 га, розташовану в м. Моршин Львівської області по вул. Привокзальна, для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий №4625350100:01:006:0134.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 16.09.2015 року визнано мирову угоду, укладену 16.09.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, згідно якої сторони визнають, що земельна ділянка для обслуговування житлового будинку площею 0,0916га, кадастровий №4625350100:01:006:0134, яка розташована в м. Моршин Львівської області по вул. Привокзальна, набута ними за час перебування у шлюбі та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. У зв'язку із вибуттям такої із спільної власності подружжя, станом на момент укладення цієї мирової угоди поділена між ними бути не може. Спору щодо цього майна станом на момент укладення цієї мирової угоди між сторонами немає.(а.с.182-186)

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Судом не встановлено порушень вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_17 в момент вчинення правочину 10.10.2012 року.

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідач ОСОБА_4, як добросовісний набувач, у відповідності із ст. 330 ЦК України набув право власності на спірну земельну ділянку, якою фактично володіє з 13.01.2014 року та ним побудований на цій земельній ділянці житловий будинок, а витребування майна у добросовісного набувача можливе лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом вищевказаної статті, у разі відчуження майна за відплатним договором відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (п.п. 1-3 зазначеної статті).

Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що позивач не представив доказів, які підтверджували б наявність підстав для застосування ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Аналізуючи зібрані докази у справі і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити за

безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договорів та витребування земельної ділянки.

Скасувати заходи забезпечення позову згідно ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31.08.2016 року у виді накладення арешту на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0916 га в м. Моршині по вул. Привокзальна, кадастровий номер 4610700000:01:006:0134 (попередній кадастровий номер 4625350100:01:006:0134), що належить ОСОБА_4 та заборони ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) вчиняти дії щодо відчуження чи передачі в користування вказаної земельної ділянки, передачі її в заставу (іпотеку), змінювати цільове призначення.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий-суддя ОСОБА_18