Рішення

від 17.03.2017 по справі 2-35/2011

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-35/2011

2/2215/11/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року Старокостянтинівськийрайонний суд

Хмельницькоїобласті

в складі: головуючого - судді Сенькова О.Г.

при секретаріПовзун С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України та акціонерного товариства »Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 пред"явила позов до Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції, правонаступником якої є Хмельницький інститут агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 8 липня 2007 року на автодорозі Житомир-Чернівці біля с.СамчикиСтарокостянтинівського району з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем марки САЗ-3507, держномер 6765 ХММ, що належить відповідачу, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вона отримала тяжкі тілесні ушкодження. З приводу отриманих тілесних ушкоджень вона тривалий час лікувалась на стаціонарному лікуванні. Їй було зроблено декілька операцій. На лікування затрачено 15190 грн., які вона просить стягнути з відповідача. Також просить стягнути моральну шкоду в сумі 80000 грн.

Ухвалою суду від 5 березня 2010 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача акціонерне товариство »Українська пожежно-страхова компанія» , яким застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, і в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2, котрий керував автомобілем, що належав відповідачу.

Позивачка уточнила позовні вимоги і просить стягнути моральну шкоду лише з відповідачів.

Представник Хмельницького інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України адвокат ОСОБА_3 позов не визнав, так як вважає, що моральна шкода повинна відшкодовуватися страховою компанію і ОСОБА_2, з вини якого сталась дорожньо-транспортна пригода.

Представник акціонерного товариства »Українська пожежно-страхова компанія» ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилась, хоча про час і місцерозглядусправиповідомленаналежним чином.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2, не заперечуючи факту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, вважає необґрунтованим розмір відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши пояснення представника позивачки, представника інституту, третьої особи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 8 липня 2007 року близько 4 години ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки »САЗ - 3507» , держномер 6765 ХММ, який належить Хмельницькій державній сільськогосподарській дослідній станції, по другорядній дорозі біля с.Самчики Старокостянтинівського району, на порушення вимог п.10.1, 10.5, 16.11 Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг не надав дорогу автомобілю марки «Тойота» , держномер Е290СК 57 RUS, під керуванням потерпілого ОСОБА_5, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі Житомир-Чернівці в напрямку м.Старокостянтинова, внаслідок чого сталось зіткнення. Під час дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Тойота» ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Вироком Старокостянтинівського райсуду від 29 червня 2009 року ОСОБА_2 засуджений за ст.286 ч.2 КК України до 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Згідно п.22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону, (ліміт становить 51000 грн.). Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.23; п.1 ч.2 ст.1167, ч.1 ст.1172, ч.1-2 ст.1187, ч.2 ст.1188 ЦК України особамає право на відшкодуванняморальноїшкоди, завданоївнаслідокпорушенняїї прав.

Моральна шкода полягаєу фізичному болю та стражданнях, якихфізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвомабоіншимушкодженнямздоров'я.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади ОСОБА_6 Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок ді їджерела підвищеної небезпеки.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїхтрудових (службових) обов'язків.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та іншихосіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідні йправовій підставі (право власності, іншеречове право, договірпідряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якогостворює підвищену небезпеку.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, якіспільно завдали шкоди, зобов'язані їїв ідшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодуванняшкоди» , шкода, заподіянакількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джере лпідвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищено їнебезпеки іншим особам.

Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо) (абз. 2 п. 4 зазначеної постанови).

В судовому засіданні встановлено, що позивачці заподіяні тяжкі тілесні ушкодження внаслідок замодії двох джерел підвищеної небезпеки, власниками яких є Хмельницький інститут агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України та ОСОБА_5

Враховуючи, що моральну шкоду позивачці завдано внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, тобто спільними діями, то їх володільці повинні нести солідарну відповідальність перед потерпілою.

Однак позивачка пред"явила позов про відшкодування моральної шкоди лише до Хмельницького інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України. Заявляти позов до ОСОБА_5 позивачка відмовляється.

21 травня 2007 року між акціонерним товариством »Українська пожежно-страхова компанія» та Хмельницьким інститутом агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України укладений договір №35 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Визначаючи розмір моральної шкоди заподіяної позивачці, суд враховує характер та обсяг психічних страждань перенесених нею внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень, їх тривалість, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану здоров»я, та виходячи з вимог розумності і справедливості, встановлює її в розмірі 15000 грн.

Оскільки страховик відшкодовує моральну шкоду не більше ніж 5 відсотків від встановленого ліміту визначеного в розмірі 51000 грн., то з акціонерного товариства »Українська пожежно-страхова компанія» слід стягнути на користь позивачки моральну шкоду в сумі 2550 грн. (51000 грн.х5%:100). Решта коштів в розмірі 12450 грн., з врахуванням вимог ч.1 ст.1272 ЦК України, підлягає стягненню з Хмельницького інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України.

Відшкодування моральної шкоди одним із власників джерела підвищеної небезпеки, тобто Хмельницьким інститутом агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України, надає йому право звернутись з регресним позовом до власника іншого джерела підвищеної небезпеки про відшкодування витрат, так як вони несуть солідарну відповідальність перед потерпілою.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правовудопомогу в сумі 400 грн., то вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як вбачається з договору про надання правової допомоги, укладеного між позивачкою та адвокатом ОСОБА_7, позивачка надала адвокату повноваження на ведення справи в суді в якості представника.

Цивільно-процесуальнимзаконодавствомУкраїни не передбаченовідшкодуваннявитратпредставниковісторони.

На підставі ст.23, 1167, 1172, 1187-1188 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовзадовольнитичастково. Стягнутина користь ОСОБА_1 моральну шкоду:

- з акціонерного товариства »Українська пожежно-страхова компанія» в сумі 2550 грн.

- і з Хмельницького інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України в розмірі 12450 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішенняможе бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницькоїобласті на протязі 10 днів з дня проголошення через Старокостянтинівськийрайонний суд, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданніпід час його проголошення, у той же строк з дня отриманнякопії рішення.

Суддя