Рішення

від 10.03.2017 по справі 903/828/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 березня 2017 р. Справа № 903/828/16

за позовом фермерського господарства «Перлина Нова»

до відповідача: селянського (фермерського) господарства «Тех-Агро»

про визнання правочину недійсним

Головуючий суддя Слободян О.Г.

судді: Бондарєв С.В.

ОСОБА_1

Представники:

від позивача: ОСОБА_2- представник, довіреність від 31.10.2016р., ОСОБА_3- представник, довіреність від 06.01.2017р.

від відповідача: н/з

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач - ФГ «Перлина Нова» , що перейменовано з СФГ «Перлина", звернувся до суду з позовом до відповідача - СФГ «Тех-Агро» , в якому просить визнати недійсною угоду про припинення грошових зобов'язань, укладену 21.04.2014р. між СФГ "Тех-Агро" та СФГ «Перлина » .

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що укладена між сторонами угода про припинення грошових зобов'язань, відповідно до якої сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог, суперечила на момент її укладення актам цивільного законодавства.

Угода про припинення грошових зобов'язань стала підставою для визнання наказу господарського суду Волинської області № 903/1185/13-1 від 15 квітня 2014 року, виданого на виконання рішення суду від 17.01.2014р. у справі №903/1185/13 про стягнення з селянського (фермерського) господарства Тех-Агро (ЄДРПОУ 32630849) на користь селянського (фермерського) господарства Перлина (ЄДРПОУ 32562198) 506 000 грн. - заборгованості, 253 000, 00 грн. - штрафу 3 909, 36 грн. - 3 % річних, 16 940, 60 грн. - пені, 15597, 00 грн витрат по сплаті судового збору, таким, що не підлягає виконанню.

Так, ухвалою господарського суду від 17.09.2014р. у справі №903/1185/13 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ суду № 903/1185/13-1 від 15 квітня 2014 року. При цьому суд виходив з того, що 21.04.2014р. між СФГ Перлина та СФГ Тех-Агро було укладено угоду про припинення грошових зобов'язань, відповідно до якої сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог. Розмір грошових зобов'язань СФГ Тех-Агро та СФГ Перлина , які припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог (погашаються), становлять - 795 446,96 грн. Відповідно до п.5 даної угоди: сторони засвідчили, що в результаті зарахування однорідних грошових вимог, борг селянського (фермерського) господарства Тех-Агро перед селянським (фермерським) господарством Перлина припиняється .

Зміст угоди про припинення грошових зобов'язань від 21 квітня 2014р. не відповідає вимогам законодавства, оскільки вимоги позивача до відповідача згідно рішення суду щодо сплати штрафу, 3% річних, пені та судового збору не можуть бути зараховані як зустрічні однорідні, оскільки за своєю природою не є зобов'язанням, а мають іншу правову природу.

А відтак, будь-які правочини (односторонні, двосторонні чи багатосторонні), якими передбачається припинити шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог суми, які належні до сплати боржником на користь кредитора в якості неустойки (штрафу та пені) та відповідальності за порушення грошового зобов'язання (проценти річних та інфляційні нарахування) суперечать актам цивільного законодавства - зокрема, положенням статті 509, 601, 602 ЦК України та статтям 174, 203 ГК України. А тому, такі правочини повинні бути визнані судом недійсними, як оспорювані.

Крім того, відповідно до пункту 2.3. оспорюваної Угоди про припинення грошових зобов'язань від 21 квітня 2014 року, згідно актів надання послуг № 5 від 09.10.2013р., № 6 від 16.10.2013р., № 7 від 24.10.2013р., № 8 від 30.10.2013р. борг СФГ Перлина перед СФГ Тех-Агро становить 113 397,95 грн. Проте, дані акти містять в собі посилання на договір від 01 березня 2013 року, який не містить строку виконання зобов'язання щодо оплати. Зокрема, договір про надання послуг від 01 березня 2013 року не містить в собі строку виконання зобов'язання з оплати послуг, оскільки містить лише вказівку на кількість певних періодів в часі (10), проте, не містить назви самих таких періодів. Відсутні також в правовій природі обставини пред'явлення виконавцем замовнику письмової вимоги про виконання зобов'язання чи претензії щодо оплати послуг. За таких обставин на момент укладення оспорюваного правочину (Угоди про припинення грошових зобов'язань від 21 квітня 2014 року), не настав строк виконання зобов'язання.

Таким чином припинення грошових зобов'язань СФГ Перлина перед СФГ Тех-Агро на суму у розмірі 113397, 95 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог зроблено з порушенням матеріального закону, оскільки законодавець передбачає, що підлягають зарахуванню зустрічні однорідні вимоги строк виконання яких настав. А відтак, сам оспорюваний правочин (Угода про припинення грошових зобов'язань від 21 квітня 2014 року) в цій частині суперечить актам цивільного законодавства - зокрема, нормам статтей 530, 601, 903 ЦК України та статті 203 ГК України.

Окрім того, відповідно до пункту 2.2. Угоди про припинення грошових зобов'язань від 21 квітня 2014 року, згідно актів виконаних робіт №1 від 30.08.2008р., №2 від 30.09.2008 р., №3 від 29.10.2008р., №1/03 від 31.03.2009р., №2/04 від 21.04.2009р., №3/04 від ЗО.04.2009р., № 4/05 від 31.05.2009р., №5/0-9 від 30.09.2009, борг СФГ Перлина перед СФГ Тех-Агро становить 262092,50 грн.

Проте, вищезазначені акти виконаних робіт містять в собі посилання на Договір про надання послуг № 1 від 01 серпня 2008 року.

Відповідно до пункту 3.1. Договору про надання послуг № 1 від 01 серпня 2008 року, за надання передбачених Договором послуг замовник виплачує виконавцю суму вказану в акті шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на протязі місяця з дня одержання акта.

Оскільки очевидним є те, що підписати акт виконаних робіт можна виключно після його отримання, то логічним буде зробити висновок, що по кожній частині робіт чи послуг строк виконання грошового зобов'язання замовника з оплати робіт чи послуг на користь виконавця не повинен перевищувати місяця з дати складання та підписання кожного такого акту.

Таким чином строк позовної давності щодо оплати робіт (послуг) замовником виконавцю згідно актів виконаних робіт, складених на виконання Договору про надання послуг № 1 від 01 серпня 2008 року, сплив ще у 2011 році та у 2012 році відповідно.

Обставини переривання строку позовної давності чи його зупинення у згаданих правовідносинах в правовій природі відсутні. Як і відсутнє в правовій природі рішення суду, яке набрало законної сили, про стягнення грошових коштів з оплати послуг (робіт) із замовника на користь виконавця.

Отже, укладена 21 квітня 2014 року Угода про припинення грошових зобов'язань на суму у розмірі 262092,50 грн. суперечила актам цивільного законодавства - статті 602 ЦК України та статті 203 ГК України. Оскільки законодавець забороняє припиняти зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, щодо виконання якого сплив строк позовної давності.

І насамкінець, щодо жодного із грошових зобов'язань СФГ Перлина , яке нібито, існувало згідно положень оспорюваного правочину, станом на 21 квітня 2014 року перед та СФГ Тех-Агро не було рішення суду, яке набрало законної сили. А відтак, такі вимоги не можна вважати безспірними, оскільки їх правомірність, а також взагалі існування зобов'язальних правовідносин і самого зобов'язання між сторонами не була встановлена судом. А відтак, такі обставини не спростовують презумпції добросовісності та розумності поведінки СФГ Перлина , встановленої частиною 5 статті 12 ЦК України. А також не доводять (не підтверджують) належним чином як існування в правовій природі самого зобов'язання, так і його порушення боржником перед кредитором.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що 21 квітня 2014 року між позивачем та СФГ "Тех-Агро" була укладена також додаткова угода до угоди про припинення грошових зобов'язань від 21 квітня 2014р., якою пункти 4, 5 та 6 угоди викладені в новій редакції, згідно якої вимоги позивача до СФГ "Тех-Агро" щодо сплати штрафу, 3% річних, пені та судового збору не припинялися.

Також, зазначає, що згідно приписів ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Отже, закон прямо допускає можливість зарахування вимог, строк виконання яких не встановлений.

Крім того, акти №5 від 09.10.2013р., №6 від 16.10.2013р., №7 від 24.10.2013р„ №8 від 30.10.2013р. оформлялися сторонами в рамках виконання договору про надання послуг від 01 березня 2013 року. В пункті 3.1 цього договору передбачено, що за надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю суму, вказану в акті виконаних робіт протягом 10 днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Таким чином, строк виконання вимог за цими актами сторонами був встановлений.

Акти №1 від 30.08.2008р., №2 від 30.09.2008р„ №3 від 29.10.2008р., №1/03 від 31.03.2009р., №2/04 від 21.04.2009р., №4/05 від 31.05.2009р., №5/09 від 30.09.2009р. оформлялися сторонами в рамках виконання договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2008 року.

18 квітня 2014 року між сторонами було укладено договір, яким збільшено позовну давність для вимог, які виникли на підставі договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2008 року, а саме: до 10 років, а також визначили, що строк виконання вимог є таким, що настав. Умови договору в цій частині застосовуються до правовідносин між сторонами, які виникли з 01 серпня 2008 року.

Обгрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на додаткову угоду від 21.04.2014р та договір від 18.04.2014р., укладені між селянським (фермерським) господарством «Тех-Агро» та селянським (фермерським) господарством "Перлина".

Позивач у додаткових поясненнях та в судовому засіданні заперечує щодо існування додаткової угоди від 21.04.2014р. та договору від 18.04.2014р., на які посилається відповідач, та вважає їх недостовірними. Зазначив, що дані угоди не підписувались позивачем.

Ухвалами суду від 25.01.2017р. та від 21.02.2017р. відповідача зобов'язано надати суду оригінали документів, які були посвідчені ним та додані до заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №903/1185/13, а також оригінали документів, додані відповідачем до заперечення на позовну заяву, поданого у даній справі.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, вимог ухвал суду не виконав.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили розглядати справу в даному судовому засіданні за наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Волинської області від 17 січня 2014 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 березня 2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 10 червня 2014 року, у справі № 903/1185/13 за позовом Селянського (фермерського) господарства Перлина до селянського-фермерського господарства Тех-Агро постановлено стягнути з Селянсько-фермерського господарства «Тех-Агро» на користь Селянського (фермерського) господарства «Перлина» 506 000 грн. - заборгованості, 253 000грн. - штрафу, 3 909, 36 грн. - 3 % річних, 16 940, 60 грн. - пені, 15 597 грн. витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовлено.

Як вбачається з даного рішення, загальна сума стягнення з СФГ Тех-Агро на користь СФГ Перлдина складає 795446,96грн. (в тому числі борг, штраф, пеня, 3% річних та витрати по сплаті судового збору).

15 квітня 2014 року на виконання даного рішення видано наказ № 903/1185/13-1 про примусове виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 17 вересня 2014 року, за заявою СФГ Тех-Агро , визнано таким, що не підлягає виконанню наказ суду № 903/1185/13-1 від 15.04.2014р.

При винесенні ухвали про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд виходив з того, що 21.04.2014р. між СФГ Перлина та СФГ Тех-Агро було укладено угоду про припинення грошових зобов'язань, відповідно до якої сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог.

Укладаючи угоду про припинення грошових зобов'язань сторони виходили з наступного:

1. Згідно рішення господарського суду Волинської області від 17.01.2014 року у справі №903/1185/13 борг "Тех-Агро" перед СФГ "Перлина" становить 795446,96грн.

2.1. Згідно договору про переведення боргу №10/05-01 від 10.05.2013р. борг СФГ "Перлина" перед СФГ "Тех-Агро" становить 420 000грн.

2.2. Згідно актів виконаних робіт №1 від 30.08.2008р., №2 від 30.09.2008р. №3 від 29.10.2008р., №1/03 від 31.03.2009р., №2/04 від 21.04.2009р., №3/04 від 30.04.2009р.№4/05 від 31.05.2009р., №5/09 від 30.09.2009р., борг СФГ "Перлина" перед СФГ "Тех- Агро" становить 262092,50грн.

2.3. Згідно актів надання послуг №5 від 09.10.2013р., №6 від 16.10.2013р., №7 від 24.10.2013р., №8 від 30.10.2013р. борг СФГ "Перлина" перед СФГ "Тех- Агро" становить 113397,95грн.

3. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 600, 601 Цивільного кодексу України, Сторони проводять зарахування зустрічних однорідних вимог.

4. Розмір грошових зобов'язань СФГ "Тех- Агро" на СФГ "Перлина", які припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог (погашаються), становить 795 446,96грн. (сімсот дев'яносто п'ять тисяч чотириста сорок шість гривень, 96 копійок).

5. В результаті даного зарахування зустрічних однорідних вимог борг СФГ "Тех- Агро" перед СФГ "Перлина" припиняється.

6. В результаті даного зарахування зустрічних однорідних грошових вимог борг СФГ "Перлина" перед СФГ "Тех- Агро" становить 43,49грн.

Отже, в результаті укладення даної угоди були зараховані, як зустрічні однорідні вимоги, вимоги згідно рішення суду від 17.01.2014р. по справі №903/1185/13 про стягнення з СФГ «Тех-Агро» на користь СФГ «Перлина» 506 000 грн. - заборгованості, 253 000грн. - штрафу, 3 909, 36 грн. - 3 % річних, 16 940, 60 грн. - пені, 15 597 грн. витрат по сплаті судового збору, а всього на суму 795446,96грн.

Фермерське господарство Перлина Нова , перейменоване з СФГ Перлина (код ЄДРПОУ 32562198) звернувся до суду з позовом про визнання недійсною угоди про припинення грошових зобов'язань, укладеної 21.04.2014р. між СФГ "Тех-Агро" та СФГ «Перлина » , оскільки вважає, що дана угода, на момент її укладення, суперечила актам цивільного законодавства.

Згідно частин 1, 3 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно частин 1, 2 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З даною нормою кореспондується норма частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов 'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов 'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов'язань на певних підставах не допускається.

У відповідності до статті 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється, зокрем, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно статті 602 ЦК України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема, у разі спливу позовної давності.

З даними нормами кореспондуються також норми статті 203 ГК України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Позивач зазначає про те, що за вимогами СФГ "Тех-Агро" до нього за актами №5 від 09.10.2013р., №6 від 16.10.2013р., №7 від 24.10.2013р„ №8 від 30.10.2013р. не настав строк виконання зобов'язання, оскільки договір про надання послуг від 01.03.2013р. не містить строку виконання зобов'язання щодо їх (актів) оплати. З цим не можна погодитися, оскільки, згідно приписів ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Отже, закон прямо допускає можливість зарахування вимог, строк виконання яких не встановлений.

Позивач також зазначає про те, що за вимогами СФГ "Тех-Агро" до нього за актами №1 від 30.08.2008р., №2 від 30.09.2008р„ №3 від 29.10.2008р., №1/03 від 31.03.2009р., №2/04 від 21.04.2009р., №4/05 від 31.05.2009р., №5/09 від 30.09.2009р. сплив строк позовної давності. А тому, укладена 21 квітня 2014 року Угода про припинення грошових зобов'язань на суму у розмірі 262092,50 грн. суперечила актам цивільного законодавства - статті 602 ЦК України та статті 203 ГК України, оскільки законодавець забороняє припиняти зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, щодо виконання якого сплив строк позовної давності.

З даним твердженням суд не може погодитись, оскільки, відповідно до ч.5 ст.203 ГК України не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув. Проте, при укладенні оспорюваної угоди, позивач (СФГ Перлина ) не заявляв про застосування позовної давності.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з підстав припинення того правовідношення, яке за своєю природою є зобов'язанням.

В силу вимог статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов'язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов'язання.

З одного боку, неустойка у вигляді штрафу та пені є різновидом забезпечення виконання зобов'язань, а, з іншого боку, є різновидом штрафних санкцій. Присудження до стягнення ж з боржника на користь кредитора суми грошових коштів в якості неустойки за рішенням суду не перетворює таку суму у грошове зобов'язання і не змінює правової природи таких сум.

Пленум Вищого господарського суду України у підпункті пункті 1.14. пункту 1 своєї постанови Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань вказав, що вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України.

З огляду на те, що неустойка у вигляді штрафу та пені, відповідальність у вигляді процентів річних та інфляційних нарахувань за своєю природою не є зобов'язанням, а мають іншу правову природу, то вимоги з їх сплати не можуть припинятися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Оскільки, не можна ототожнювати зобов'язання із відповідальністю за порушення такого зобов'язання, незалежно від того, що і зобов'язання і така відповідальність підлягають виконанню шляхом сплати грошових коштів боржником на користь кредитора.

Слід також зазначити, що обов'язок відповідача (боржника) відшкодувати стягувачу (позивачу) судовий збір, не може вважатися грошовим зобов'язанням, оскільки такий обов'язок не зумовлений оплатою поставленої продукції, виконаної роботи чи наданої послуги. А відтак, в даному випадку, судовий збір не може бути зарахований як зустрічна однорідна вимога згідно угоди про припинення грошових зобов'язань від 21.04.2014р.

Таким чином, будь-які правочини (односторонні, двосторонні чи багатосторонні), якими передбачається припинити шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог суми, які належні до сплати боржником на користь кредитора в якості неустойки (штрафу та пені) та відповідальності за порушення грошового зобов'язання (проценти річних та інфляційні нарахування), а також судового збору, суперечать актам цивільного законодавства, зокрема, положенням статті 509, 601, 602 ЦК України та статтям 174, 203 ГК України. А тому, такі правочини повинні бути визнані судом недійсними, як оспорювані.

Посилання відповідача на те, що 21 квітня 2014 року між позивачем та СФГ "Тех-Агро" була укладена також додаткова угода від 21.04.2014р. до угоди про припинення грошових зобов'язань від 21 квітня 2014р., якою пункти 4, 5 та 6 угоди викладені в новій редакції, згідно якої вимоги позивача до СФГ "Тех-Агро" щодо сплати штрафу, 3% річних, пені та судового збору не припинялися, не заслуговує на увагу суду, оскільки позивач заперечує укладення ним додаткової угоди, копія якої була надана суду відповідачем. На вимогу суду відповідачем не надано для огляду оригінал додаткової угоди від 21.04.2014р., як належного доказу.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що ні додаткова угода від 21.04.2014р., ні договір від 18.04.2014р., на які посилається відповідач при обґрунтуванні своїх заперечень, не були предметом дослідження у справі №903/1185/13, при розгляді заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, була лише угода від 21.04.2014р., якою зараховані як зустрічні однорідні вимоги (що погашаються), вимоги за рішенням суду у розмірі 795446,96грн. (в тому числі заборгованість за зобов'язаннями, штраф, пеня, 3% річних та судові витрати).

При розгляді даної справи, судом були досліджені матеріали справи №903/1185/13, зокрема, завірені та подані відповідачем - СФГ Тех-Агро документи при розгляді його заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (в тому числі угода про припинення грошових зобов'язань від 21 квітня 2014 року).

Дослідивши наявні в матеріалах даної справи та витребуваної судом справи №903/1185/13 докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсною угоди про припинення грошових зобов'язань, укладеної 21.04.2014р. між СФГ "Тех-Агро" та СФГ «Перлина » , є підставною та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається при задоволенні позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною Угоду про припинення грошових зобов'язань, укладену 21 квітня 2014 року між селянським (фермерським) господарством «Тех-Агро» та селянським (фермерським) господарством Перлина .

3. Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Тех-Агро» на користь фермерського господарства «Перлина Нова» 1378грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

17.03.2017

Головуючий суддя О. Г. Слободян

судді: С.В.Бондарєв

ОСОБА_1