Рішення

від 06.03.2017 по справі 910/606/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2017Справа №910/606/17

За позовом: приватного підприємства "СПЕЦКОМУНТЕХНІКА"

до: житлово-будівельного кооперативу "ШОВКОВИК-14"

про: стягнення 14.205,40 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Нурищенко С.В. - за довіреністю від 05.01.2017 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне підприємство "СПЕЦКОМУНТЕХНІКА" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до житлово-будівельного кооперативу "ШОВКОВИК-14" про стягнення 14.205,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки не здійснив в повному обсязі розрахунок за надані позивачем послуги за договором про надання послуг із вивезення, розміщення та знешкодження твердих побутових відходів від 01.06.2016 № 275/16. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором в сумі 14.205,40 грн., з яких: основна заборгованість складає 12.061,49 грн.; 3 % річних в сумі 134,20 грн., інфляційні втрати в сумі 726,78 грн. та пені в сумі 1.282,93 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/606/17. Розгляд справи призначений на 13.02.2017.

Судове засідання, призначене на 13.02.2017 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Балац С.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2017, у зв'язку з виходом судді Балац С.В. із відпустки, розгляд справи призначено на 06.03.2017.

Відповідач своїх повноважних представників у судове засідання не направив, від відповідача до суду обґрунтовані пояснення з даного приводу не надходили.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.03.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши уповноваженого представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між приватним підприємством "СПЕЦКОМУНТЕХНІКА", як виконавець, (далі - позивач, виконавець) та житлово-будівельним кооперативом "ШОВКОВИК-14", як замовник, (далі - відповідач, замовник) укладено договір про надання послуг із вивезення, розміщення та знешкодження твердих побутових відходів від 01.06.2016 № 275/16 (далі - Договір), відповідно до предмету якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги по збиранню, вивезенню та знешкодженню (захороненню) твердих побутових відходів, які накопичуються в процесі господарської діяльності замовника або третіх осіб, з якими замовник має відповідні договірні відносини, а замовник зобов'язується своєчасно сплачувати послуги у строки і на умовах передбачених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору, визначено, що оплата послуг здійснюється замовником щомісячно, до двадцятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому надаються послуги. При цьому замовник має право попередньо оплатити послуги.

Відповідно до п. 3.4. Договору, фактичний обсяг наданих послуг за календарний місяць визначається виконавцем згідно Графіку-дислокації, при умові відсутності обґрунтованих письмових претензій замовника щодо дотримання Графіку-дислокації, а в подальшому відображається в рахунках на оплату та/або актах наданих послуг, які складаються щомісячно виконавцем. Рахунок на оплату та акт наданих послуг уповноважена особа замовника отримує з 5-го по 10-е місяця в бухгалтерії виконавця за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 1, оф. 750 або замовляє надсилання засобами поштового зв'язку. При цьому замовник зобов'язаний до 15-го числа наступного місяця за місяцем, в якому надавались послуги, повернути в бухгалтерію нарочно або засобами поштового зв'язку один примірник підписаного та завіреного печаткою замовника акта наданих послуг.

Згідно з п. 3.5. Договору, неотримання замовником акта наданих послуг не є підставою для затримки строків оплати. В разі не підписання та/або неотримання акта наданих послуг замовником, або зволікання з його передачею замовником виконавцю, за відсутності письмових обґрунтованих претензій замовника щодо кількості та якості наданих послуг, послуги вважаються наданими та прийнятими без зауважень, в обсягах, визначених Графіком-дислокацією та їх обсяг відображається в рахунку на оплату та складеним виконавцем в односторонньому порядку акті наданих послуг.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що в разі виникнення у замовника заборгованості по оплаті послуг або прострочення платежів, передбачених п.6.2, 6.3 Договору, замовник сплачує виконавцю пеню за порушення строків оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від загальної суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.1 Договору, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 17.08.2017, цей Договір набирає чинності з 01.06.2016 і діє до 17.08.2016, а в частині виконання грошових зобов'язань - до повного виконання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни від 01.06.2016 розмір договірної ціни, яка дійсна на момент укладення договору, за надання послуг із вивезення, розміщення та знешкодження твердих побутових відходів, враховуючи об'єкти, з яких необхідно вивозити тверді побутові відходи, умови оплати, графік маршруту сміттєвозів, діючи тарифи і ціни, а також результат переговорів представників сторін, а саме договірна ціна за вивезення, розміщення та захоронення 1 (одного) куб м твердих побутових відходів становить: 68 грн. 39 коп., в тому числі ПДВ - 11 грн. 40 коп.(додаток №1 до Договору)

Так, позивачем на підставі Договору, на протязі часу з червня 2016 по серпень 2016 року, надані відповідачеві послуги загальною вартістю 18.430,57 грн., що підтверджується такими Актами надання послуг, які підписані з обох сторін спору і скріпленні відбитками їх печаток: від 30.06.2016 № 750 на суму 7.823,59 грн.; від 31.07.2016 № 905 на суму 7.597,91 грн.; від 18.08.2016 № 912 на суму 3.009,07 грн. Наведені Акти містяться в матеріалах справи у вигляді засвідчених копії і оригінали яких оглянуто судом в судових засіданнях.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача порядку оплати послуг, який закріплений у п. п. 3.2 Договору, відповідач вартість отриманих послуг на користь позивача сплатив частково в сумі 6.369,08 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 12.061,49 грн.

Крім того, враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за вказаним вище договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 1282,93 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 134,20 грн. та інфляційних втрат в сумі 726,78 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, відповідачем порушено грошове зобов'язання за Договором в період часу з червня 2016 по серпень 2016, що призвело до виникнення заборгованості за вказаний період в розмірі 12.061,49 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актами надання послуг.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 12.061,49 грн. підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1282,93 грн., а також стягнення 3 % річних в сумі 134,20 грн. та інфляційних втрат в сумі 726,78 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "ШОВКОВИК-14" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 42-а; ідентифікаційний код 22933531) на користь приватного підприємства "СПЕЦКОМУНТЕХНІКА" (01133, м. Київ, провулок Лабораторний, буд. 1, офіс 750; ідентифікаційний код 39144026) основну заборгованість в сумі 12.061,49 (дванадцять тисяч шістдесят одна) грн. 49 коп.; пеню в сумі 1.282 (тисяча двісті вісімдесят дві) грн. 93 коп.; 3 % річних в сумі 134 (сто тридцять чотири) грн. 20 коп.; інфляційні втрати в сумі 726 (сімсот двадцять шість) грн. 78 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16 березня 2017 року

Суддя С.В. Балац