Ухвала

від 16.03.2017 по справі 910/21599/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

16.03.2017Справа № 910/21599/14

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

На дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

За позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

До: 1. Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга"

Про стягнення 2 287 776,36 доларів США, що еквівалентно 29 532 431,46 грн.

Головуючий суддя Ващенко Т.М.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Суддя Спичак О.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Калиушко Є.Д., Максюк С.В.

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Від ДВС: Ткачова К.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.15. у справі № 910/21599/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга" задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.16. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.15. у справі № 910/21599/14 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.15. в частині задоволення позову про стягнення 62,23 доларів США (що еквівалентно 803,28 грн.) пені за прострочення сплати процентів скасоване, та прийнято нове рішення про відмову в позові в цій частині, в іншій частині рішення залишене без змін.

20.07.15. Господарським судом міста Києва на виконання вищевказаної постанови були видані відповідні накази № 910/21599/14.

07.02.17. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства від Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідно до якої скаржник просить суд:

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити передачу майна на реалізацію (на прилюдні торги), відповідно до виконаних звітів про оцінку майна від 17.08.2016 та 09.09.16., у виконавчому провадженні № 49790786;

- визнати бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговська-Харітонова Я.О. з приводу не призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні №49790786 для проведення рецензування звітів про оцінку майна від 17.08.2016 та 09.09.2016 - незаконною;

- зобов'язати державного виконавця винести постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні №49790786 та призначити рецензентом звітів від 17.08.2016 та 09.09.2016 ТОВ КАНЗАС РІАЛ ЕСТЕЙТ (код ЄДРПОУ: 37195440, місцезнаходження: 04211, м. Київ, вул. Оболонська набережна, 7, корпус 2-А) в особі ОСОБА_7.

Крім того, скаржник подав клопотання, відповідно до якого просить суд поновити строк на подання вищевказаної скарги.

Розпорядженням № 05-23/446 від 09.02.17. та протоколом автоматичної зміні складу суду колегії суддів від 09.02.17., визначений наступний склад суду для розгляду даної скарги: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Трофименко Т.Ю., суддя Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.17. поновлено Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" пропущений строк на подачу скарги та призначено розгляд скарги на 23.02.17.

За результатами судового засідання 23.02.17. розгляд скарги було відкладено на 16.03.17., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 23.02.17. скаржник підтримав подану ним скаргу в повному обсязі.

Представник ДВС в судовому засіданні 16.03.17. подав матеріали виконавчого провадження та проти скарги заперечував.

Відповідачі в судове засідання 16.03.17. не з'явились.

При цьому, судом враховано, що за приписами ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши пояснення представників скаржника та ДВС, Господарський суд міста Києва, встановив:

Частиною 1 статті 121-2 ГПК України встановлено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до п. 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Законодавством передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статей 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

У силу ст. 124 Конституції України, ст.115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу приписів ст. 19 названого Закону сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України "Про виконавче провадження" юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

В провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №49790786 з примусового виконання: наказу Господарського суду м. Києва № 910/25593/14 від 04.03.2015; наказу Господарського суду м. Києва № 910/21551/14 від 11.06.2015; наказу Господарського суду м. Києва № 910/21599/14 від 20.07.2015; наказу Господарського суду м. Києва № 910/21274/14 від 10.04.2015; наказу Господарського суду м. Києва №910/21660/14 від 06.01.2015.

На підставі постанови від 28.07.16. суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання призначено Товариство з обмеженою відповідальністю Українська експертна група в особі генерального директора ОСОБА_8, виконано висновки (звіти) від 17.08.16. та 09.09.16. про оцінку вартості майна:

- Камера зберігання екзотики №1, інв. №354, камера зберігання екзотики №2, інв. №355, камера зберігання екзотики №3, інв. №356, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Боярка, 28; камери газації бананів- 47,6 м2 - 4 шт., камери зберігання бананів: 202,8 м2, №2-282,3 м2, №7,№8,№2 та №4, що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, пров. Купріна, 7/3 А; камера газації бананів, інв. №69, розмір №1700x300; камера газації бананів, інв. №70, розмір 1700x300; камера газації бананів, інв. 174, розмір 1700x300; камера газації бананів, інв. 175, розмір 1700x300; камера газації бананів, інв. 176, розмір 1700x300; камера газації бананів, інв. 177, розмір 1700x300; камера газації бананів, інв. 178, розмір 1700x300, що знаходяться за адресою: Харківська область, смт. Василеве, вул. Овочева, 9, вартість якого склала 540 592,00 грн. без урахування ПДВ;

- приміщення трансформаторної підстанції, загальною площею 53,2 м2, що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, пров. Купріна, 7/3 А, вартість якого склала 70 325,00 грн. без урахування ПДВ.

03.10.16. за вх. № 9386 на адресу позивача від державного виконавця надійшов супровідний лист Про ознайомлення з оцінкою арештованого майна (вих. № 20.1-51/6 від 27.09.16.) та Висновок про вартість майна: камери газації бананів, що належать ПАТ Ю.Ф.Сі. .

03.10.16. за вх. № 9388 на адресу позивача від державного виконавця надійшов супровідний лист Про ознайомлення з оцінкою арештованого майна (вих. № 20.1-51/6 від 29.09.16.) та Висновок про вартість майна: нерухомого майна, відповідно до Акту опису й арешту майна від 27.10.2015: приміщення трансформаторної підстанції №494, загальною площею 53,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, пров. Купріна, буд. №7/3, власником якого є ЗАТ Ю.Ф.Сі. .

Суд зазначає, що процедура визначення вартості, оцінка майна боржника визначена статтею 58 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчих дій.

Зокрема, згаданою вище статтею передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає рецензента, тобто, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Тобто, наведеною вище нормою права чітко визначено мету залучення державним виконавцем суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у разі наявності заперечень стягувача щодо передачі арештованого майна боржника для реалізації за визначеною державним виконавцем ціною, а саме, для проведення оцінки такого майна.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслали повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебуванні такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Порядок рецензування звіту про оцінку майна, в свою чергу, передбачений приписами ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Отже, рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі, на вимогу замовників, платників оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також, за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. У даному випадку, такою заінтересованою особою є стягувач за виконавчим провадженням (позивач у справі).

Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Частиною 4 ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна.

У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Як встановлено судом за матеріалами скарги, ознайомившись з вказаними висновками, позивач не погоджуючись з результатами визначення вартості і оцінки майна, заявив про своє заперечення, направивши 11.10.16. заперечення до державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮ України Пироговська-Харітонова Я.О., з вимогою, на підставі ч. 4 ст. 58 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999. № 606-XIV призначити рецензування звіту про оцінку рухомого майна: камери газації бананів, що належать ПрАТ Ю.Ф.Сі. , виконану суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ Українська експертна група в особі генерального директора ОСОБА_8, в ході здійснення виконавчого провадження № 49790786 та призначити рецензування звіту про оцінку рухомого майна: приміщення трансформаторної підстанції власником якого є ЗАТ Ю.Ф.Сі. , виконану суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ Українська експертна група в особі генерального директора ОСОБА_8, в ході здійснення виконавчого провадження № 49790786.

При цьому, стягувач направив свої заперечення на результати оцінки без пропуску встановленого приписами ч. 3 ст. 58 Закону десятиденного строку.

Проаналізувавши зазначені вище правові норми у співвідношенні до фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідно до вимог стягувача за виконавчим провадженням (позивач у справі), державний виконавець повинен був вчинити письмовий запит про необхідність проведення рецензування висновку про вартість майна з вимогою про надання висновку про вартість майна.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що листом від 02.11.16. № 49790786/16 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за підписом начальника відділу, просто виклав фактичні обставини виконавчого провадження, проте, не вчинив жодних дій щодо рецензування звітів, вимог про авансування стягувачем витрат на рецензування, тощо.

Разом з тим, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.16. виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Майно, передане на реалізацію до набрання чинності цим Законом, продовжує реалізовуватися у порядку (у тому числі за вартістю), що діяв до набрання чинності цим Законом. Якщо оцінка (уцінка) арештованого майна не проведена до набрання чинності цим Законом, вона проводиться в порядку, визначеному цим Законом.

На підставі абзацу третього п. 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що якщо обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є такими, що триває в часі.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено за матеріалами справи, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надано жодних доказів на спростування обставин, викладених заявником у скарзі, не висловлено своєї правової позиції щодо поданої скарги.

Пунктом 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що є незаконною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговська-Харітонова Я.О. з приводу не призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні №49790786 для проведення рецензування звітів про оцінку майна від 17.08.16. та 09.09.16., а передача майна на реалізацію відповідно до виконаних звітів про оцінку майна від 17.08.16. та 09.09.16. у виконавчому провадженні № 49790786 підлягає зупиненню, а вимоги скаржника в частині зобов'язання відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити передачу майна на реалізацію (на прилюдні торги), відповідно до виконаних звітів про оцінку майна від 17.08.2016 та 09.09.16., у виконавчому провадженні № 49790786 та визнання бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговська-Харітонова Я.О. з приводу не призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні №49790786 для проведення рецензування звітів про оцінку майна від 17.08.2016 та 09.09.2016 - незаконною, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, як відзначалось судом, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою, то вимоги скаржника в частині зобов'язати державного виконавця винести постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні №49790786 та призначити рецензентом звітів від 17.08.2016 та 09.09.2016 ТОВ КАНЗАС РІАЛ ЕСТЕЙТ в особі ОСОБА_7, є такими, що задоволенню не підлягають. При цьому судом враховано, що фактично, визнання незаконною бездіяльності державного виконавця з приводу не призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні для проведення рецензування звітів про оцінку майна передбачає собою вчинення певних дій, таких як, зокрема, призначення суб'єкта оціночної діяльності для рецензування звітів. Крім того, судом враховано, що за приписами Закону України Про виконавче провадження звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу задовольнити частково.

2. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити передачу майна на реалізацію (на прилюдні торги), відповідно до виконаних звітів про оцінку майна від 17.08.2016 та 09.09.16., у виконавчому провадженні № 49790786;

3. Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговська-Харітонова Я.О. з приводу не призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні № 49790786 для проведення рецензування звітів про оцінку майна від 17.08.16. та 09.09.16.

4. В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Головуючий суддя Т.М. Ващенко

Суддя Т.Ю. Трофименко

Суддя О.М. Спичак