Рішення

від 19.04.2007 по справі 43/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  43/85

19.04.07

За позовом   відкритого акціонерного товариства „Івано-Франківськ „Вінницям”ясо”

до                   товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Регіон”

про                 стягнення 21 165, 93 грн.

Суддя    Пасько М.В.

Представники:

від позивача         Орєхова І.С. –предст. за дов.,

від відповідача     не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Регіон” про стягнення  21 165, 93 грн.             (17 137, 85 грн. основного боргу, 3 084, 79 грн. інфляційних нарахувань та 943, 29 грн. 3 % річних).   

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.07 порушено провадження у справі   № 43/85 та призначено її розгляд на 16.03.07.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, у судове засідання представник Відповідача не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 04.04.07.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 19.04.07.

В судовому засіданні від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якого, просить стягнути з Відповідача 17 137, 85 грн. основного боргу,          1 062, 54 грн. інфляційних нарахувань та 258, 03 грн. 3 % річних.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, представник відповідача в судове засідання призначене на 19.04.07 не з'явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р.               № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За період з 02.12.2004 - 30.12.2006 року Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 27 457, 05 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями накладних.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05.10.06 Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 1/212-06 з вимогою сплатити заборгованість, відповіді на яку не надійшло.

Відповідно до уточненого розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за поставлений товар складає 17 137, 85 грн. основного боргу, 1 062, 54 грн. інфляційних нарахувань та 258, 03 грн. 3 % річних.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Право- чин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Як вбачається з матеріалів справи обидві сторони правочину брали на себе окремі, чітко визначені зобов'язання.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідно до ст. ст. 11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в повному обсязі за уточненим розрахунком позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Регіон” (м. Київ, вул.. Радищева, 10/14, р/р 2600209161 в АБ „Ажіо” в м. Києві, МФО 300175, код ЄДРПОУ 32103507) на користь відкритого акціонерного товариства „Івано-Франківськ „Вінницям”ясо” (м. Вінниця - 21100, вул.. Кірова, 1, р/р 2600115282 в ВОД АППБ „Аваль”, МФО 302247, код ЄДРПОУ 00452995) 17 137, 85 грн. основного боргу, 1 062, 54 грн. інфляційних нарахувань та 258, 03 грн. 3 % річних, 211,66 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько