Рішення

від 15.03.2017 по справі 761/11609/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11609/16-ц

Провадження № 2/761/649/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.,

при секретарі Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Шериф-безпека та охорона та Головного управління Держпраці у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із позовом до приватного підприємства Шериф-безпека та охорона (далі по тексту - відповідач-1), третя особа: Головне управління Держпраці у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.02.2015 року позивач на підставі його заяви був прийнятий на роботу охоронником супроводу інкасації в ПП Шериф-Безпека та охорона .

03.11.2015 року на вул. Фрунзе в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Фольксваген , д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та трамвая з бортовим № НОМЕР_3, в результаті якої охоронник ПП Шериф-Безпека та охорона ОСОБА_3 та інкасатор ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження і були госпіталізовані до медичного закладу.

Так, позивач отримав наступні тілесні ушкодження, а саме у вигляді: закритої травми грудної клітини, перелом переднього відділу 4 ребра зліва, закритої черепно-мозкової травми у тім'яній ділянці голови зліва, струсу головного мозку та перебував на стаціонарному і амбулаторному лікуванні з 03.11.2015 року по 02.12.2015 року.

Разом із тим, відповідач відмовився складати акти про проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, а також акту про нещасний випадок за формою Н-1, а також не оплатив дні тимчасової непрацездатності позивача, в зв'язку із чим позивач просив визнати дії відповідача протиправними, а також зобов'язати відповідача скласти акти за формою Н-5 та Н-1, стягнути з ПП Шериф-Безпека та охорона заробітну плату позивача за жовтень та листопад 2015 року в сумі 10000,00 грн.

Окрім того, позивач вважав, що діями відповідача йому було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінив в 25000,00 грн., яку також просив суд стягнути з відповідача.

В процесі розгляду справи судом, за клопотанням позивача на підставі ст. 33 ЦПК України, було залучено Головне управління Держпраці у Київській області (далі по тексту - відповідач-2) в якості співвідповідача.

07.06.2016 року та 21.09.2016 року позивач звернувся до суду із заявами, в яких фактично змінив предмет позову та просив суд визнати дії приватного підприємства Шериф-безпека та охорона щодо відмови від складання актів за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом - протиправними. Зобов'язати приватне підприємство Шериф-безпека та охорона та Головне управління Держпраці у Київській області у відповідності до вимог ст. 22 Закону України Про охорону праці та пунктів 14, 15, 17, 34 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232 скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, згідно з додатком 3 Порядку та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, згідно з додатком 4 Порядку. Стягнути з приватного підприємства Шериф-безпека та охорона на користь ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 10000,00 грн., а також 25000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд про його задоволення з урахуванням уточнень від 07.06.2016 року та 21.09.2016 року.

Представник відповідаа-1 в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення на позовну заяву, в яких позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні. При цьому зазначав, що між відповідачем-1 та позивачем не було жодних трудових відносин, що унеможливлює складення Актів про нещасний випадок, який стався 03.11.2015 року. Докази, на які посилається позивач, є неналежними, оскільки не містять підтверджень працевлаштування позивача, а також виплати йому заробітної плати. Окрім того, вимоги за даним позовом відповідач-1 вважав трудовим спором, строк для звернення за вирішенням якого було пропущено.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні позов не визнала та заперечувала проти його задоволення з підстав, зазначених в письмових запереченнях по справі. Пояснила суду, що у жодному із звернень позивача до Держпраці не вказано, що він є працівником ПП Шериф-безпека та охорона , окрім того, ОСОБА_1 не було надано жодних доказів на підтвердження його перебування в трудових відносинах із зазначеним товариством. А тому, підстави для складення відповідних актів у Держпраці були відсутні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який є працівником служби інкасації АБ Експрес Банк , пояснив суду, що з осені та до кінця 2015 року він працював разом із ОСОБА_1 Як йому відомо, автомобіль банку потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, а позивач знаходився в автомобілі, оскільки у АБ Експрес Банк із компанією Шериф було укладено договір.

Допитаний в судовому засіданні допитаний як свідок ОСОБА_6, який є начальником управління інкасації АБ Експрес Банк зазначав, що у банку є договір із ПП Шериф-безпека та охорона на інкасацію, за яким останні надають банку охоронців. Для охоронців ПП Шериф-безпека та охорона в банку обладнано спеціальну кімнату, в якій вони очікують виїзду. ОСОБА_1 був в якості охоронця по супроводу бригади інкасації. 03.11.2015 року ОСОБА_6 приїздив на місце ДТП, проте ОСОБА_1 вже на було. Разом із тим, свідку було відомо, що позивач був на маршруті. Після пригоди, до ОСОБА_6 приїздили курівник ПП Шериф-безпека та охорона та ОСОБА_1 для врегулювання випадку, проте зазначили, що це їх питання та вони самі розберуться.

Вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, оцінивши в сукупності надані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 03 листопада 2015 року близько 18 год. 18 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем Фольксваген , д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Фрунзе, буд. 152 в м. Києві будучи неуважним не стежив за дорожньою обстановкою, здійснив поворот ліворуч, перетнувши подвійну смугу дорожньої розмітки та дві смуги зустрічного руху, та виїхав на трамвайні колії, внаслідок чого сталося зіткнення з трамваєм НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_7, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 20.05.2016 року у праві № 756/5453/16-п було встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 2.3(б), 10.4 Правил Дорожнього Руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Вина ОСОБА_2 доведена матеріалами адміністративної справи, разом із тим, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП було закрите у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КпАП України (а.с. 62).

Під час вказаної дорожньо-транспортної пригоди, в автомобілі Фольксваген , д.н.з. НОМЕР_1 знаходився ОСОБА_1, якого було госпіталізовано до лікувального закладу каретою швидкої допомоги у зв'язку із отриманням в результаті дорожньо-транспортної пригоди забійної рани голови (закрита черпно-мозкова травма ?) та струсом головного мозку (а.с. 12).

Згідно із наданими суду листками непрацездатності, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Центральному госпіталі МВС України з 03.11.2015 року по 02.12.2015 року (а.с. 14).

19.11.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держпраці у Київській області із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, який стався 03.11.2015 року та складення акту форми Н-1 у зв'язку із відмовою охоронної фірми Шериф в оформленні відповідних документів (а.с. 15).

Головним управлінням Держпраці у Київській області листом від 04.12.2015 року було повідомлено позивача про запрошення директора ПП Шериф для отримання інформації щодо вказаного випадку (а.с. 16).

В подальшому, Головним управлінням Держпраці у Київській області було повідомлено позивача про неможливість оформлення документів про нещасний випадок у зв'язку із відсутністю доказів оформлення трудових відносин між ОСОБА_1 та ПП Шериф-безпека та охорона (а.с. 18).

Із заперечень, наданих відповідачем-1 на позовну заяву вбачається, що останній заперечує факт перебування ОСОБА_1 із ПП Шериф-безпека та охорона у трудових відносинах, в зв'язку із чим у підприємства відсутній обов'язок складати акти про нещасний випадок, що стався 03.11.2015 року.

Проте, згідно із показаннями ОСОБА_2, допитаного як свідка у кримінальному провадженні № 12016100050000037, останній зазначав, що 03.11.2015 року він в якості водія службового автомобіля марки Фольксваген , н/н НОМЕР_1 в складі охоронця ОСОБА_1, інкасатора ОСОБА_4 заступили на маршрут № 8 для інкасації точок. ОСОБА_1 знаходився в автомобілі в якості охоронця. Після ДТП його було госпіталізованого швидкою допомогою до лікувального закладу (а.с. 48-49).

Із матеріалів справи вбачається, що 30.12.2014 року між ПП Шериф-безпека та охорона (за договором - Виконавець) та ПАТ АБ ЕКСПРЕСБАНК (за договором - Замовник) було укладено договір про надання послуг з охорони, за умовами якого Виконавець зобов'язався за завданням Замовника здійснювати охорону уповноважених осіб Замовника (інксаторів) під час надання Замовником послуг з інкасації клієнтам Замовника (а.с. 8-9).

Пунктом 1.3. договору передбачено, що заходи з охорони забезпечуються силами наряду ПП Шериф-безпека та охорона .

Згідно із показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, наданих в судовому засіданні вбачається, що у АБ Експрес Банк із ПП Шериф-безпека та охорона є договір на інкасацію, за яким останні надають банку охоронців. Для охоронців ПП Шериф-безпека та охорона в банку обладнано спеціальну кімнату, в якій вони очікують виїзду. ОСОБА_1 був в якості охоронця по супроводу бригади інкасації.

Таким чином, на переконання суду, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1, в якості охоронця, який працював в ПП Шериф-безпека та охорона здійснював інкасацію коштів АБ Експрес Банк та був присутній в автомобілі Фольксваген , н/н НОМЕР_1, який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду 03.11.2015 року, в результаті якої ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

Посилання відповідача-1 на відсутність доказів перебування позивача в трудових відносинах із ПП Шериф-безпека та охорона спростовуються матеріалами справи, оскільки мав місце фактичний допуск ОСОБА_1 до роботи, так як сукупність встановлених фактів свідчить про постійний характер роботи позивача як працівника у відповідача-1, з його відома та згоди, оскільки допуск особи в автомобіль інкасації, зі зброєю, можливий лише за умови згоди на це виконавця за договором про надання послуг з охорони від 30.12.2014 року.

Відповідно до статті 22 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно із п. 7 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232 (далі по тексту - Порядок) розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Оскільки матеріалами справи підтверджується перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах із відповідачем-1, а тому суд приходить до висновку, що останній зобов'язаний був організувати розслідування випадку, який стався із позивачем 03.11.2015 року та за підсумками розслідування нещасного випадку скласти акт за встановленою формою.

Разом із тим, відповідно до статті 22 Закону України Про охорону праці у разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Пунктами 14, 15, 17, 34 Порядку передбачено, що Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження; скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 5. Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину. У випадках, зазначених у пункті 31 цього Порядку, або у разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку строк розслідування може бути продовжений за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства. У разі отримання письмового погодження роботодавець приймає рішення про продовження строку проведення розслідування. У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є: 1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; 2) перебування на робочому місці, на території підприємства* або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; 3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; 4) виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні; 5) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору; 6) використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт; 7) виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов'язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця; участь у спортивних змаганнях, інших масових заходах та акціях, які проводяться підприємством самостійно або за рішенням органів управління за наявності відповідного розпорядження роботодавця; 8) ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством; 9) надання підприємством шефської (благодійної) допомоги іншим підприємствам, установам, організаціям за наявності відповідного рішення роботодавця; 10) перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів чи середовища; 11) прямування потерпілого до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця; 12) прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; 13) раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому потерпілого на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком; 14) скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів; 15) оголошення потерпілого померлим унаслідок його зникнення, пов'язаного з нещасним випадком під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків; 16) заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів; 17) одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов'язків, що підтверджено медичним висновком; 18) раптове погіршення стану здоров'я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов'язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком**, або якщо потерпілий не пройшов обов'язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку; 19) перебування потерпілого на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, технологічної перерви, а також під час перебування на території підприємства у зв'язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов'язкового медичного огляду тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів, спортивних змагань та тренувань чи заходів, передбачених колективним договором, якщо настання нещасного випадку пов'язано з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, визначений у додатку 6.

Роботодавець або у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно та застрахована у Фонді, керівник робочого органу виконавчої дирекції Фонду, який утворив комісію, повинен розглянути і затвердити примірник акта за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) протягом доби після надходження матеріалів щодо результатів розслідування (далі - матеріали розслідування). Матеріалами розслідування є акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), наказ про утворення комісії, картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення потерпілого, осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб (у разі їх наявності), копії документів про кваліфікацію працівника, проведення відповідних інструктажів та медичних оглядів, а також отримання завдання на виконання роботи, під час якої стався нещасний випадок (за наявності), а також у разі потреби витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії, інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, апаратури, матеріалів тощо), висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп'яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин. На вимогу потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити їх з матеріалами розслідування.

Посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1. Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання дій приватного підприємства Шериф-безпека та охорона щодо відмови від складання актів за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом неправомірними та зобов'язання приватного підприємства Шериф-безпека та охорона та Головного управління Держпраці у Київській області у відповідності до вимог ст. 22 Закону України Про охорону праці та пунктів 14, 15, 17, 34 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232 скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, згідно з додатком 3 Порядку та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, згідно з додатком 4 Порядку за результатами випадку, який стався із ОСОБА_1 03.11.2015 року, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 10000,00 грн. заробітної плати в рахунок оплати тимчасової непрацездатності, то суд вважає такі вимоги передчасними, оскільки позивачем належними доказами не доведено розміру заробітної плати позивача, а також того, що ним направлялись роботодавцю листки непрацездатності для їх оплати у встановленому порядку.

Окрім того, надана позивачем довідка ПАТ КБ Приватбанк від 12.02.2016 року не підтверджує розміру заробітної плати позивача та взагалі факту отримання її від відповідача, оскільки в ній зазначено лише про переведення на картковий рахунок суми коштів в розмірі 4218,00 грн. та зняття готівки у відділенні в сумі 4196,00 грн. без зазначення особи платника та призначення платежу (а.с. 6).

Стосовно вимог про стягнення з відповідача 25000,00 грн. моральної шкоди суд виходить з наступного.

У відповідності до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в результаті ухилення відповідача-1 від оформлення нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1, останній зазнав душевних страждань, в нього виникли труднощі, що призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків, а тому з метою захисту порушеного права позивача, суд виходить з втрат немайнового характеру, що їх зазнав позивач, зміни, які відбулись в житті позивача, витрачений час на збирання необхідних доказів, що призвело до негативних наслідків щодо самопочуття останнього, його душевної рівноваги та морального стану, а тому оцінює моральну шкоду в розмірі 5000,0 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Заперечення відповідача-1 судом відхиляються як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наявними в ній матеріалами.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та визнання дій приватного підприємства Шериф-безпека та охорона щодо відмови від складання актів за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом неправомірними. Зобов'язання приватного підприємства Шериф-безпека та охорона та Головного управління Держпраці у Київській області у відповідності до вимог ст. 22 Закону України Про охорону праці та пунктів 14, 15, 17, 34 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232 скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, згідно з додатком 3 Порядку та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, згідно з додатком 4 Порядку за результатами випадку, який стався із ОСОБА_1 03.11.2015 року; а також стягнення з приватного підприємства Шериф-безпека та охорона на користь ОСОБА_1 5000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства Шериф-безпека та охорона та Головного управління Держпраці у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати дії приватного підприємства Шериф-безпека та охорона щодо відмови від складання актів за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом - неправомірними.

Зобов'язати приватне підприємство Шериф-безпека та охорона та Головне управління Держпраці у Київській області у відповідності до вимог ст. 22 Закону України Про охорону праці та пунктів 14, 15, 17, 34 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232 скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, згідно з додатком 3 Порядку та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, згідно з додатком 4 Порядку за результатами випадку, який стався із ОСОБА_1 03.11.2015 року.

Стягнути з приватного підприємства Шериф-безпека та охорона на користь ОСОБА_1 5000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з приватного підприємства Шериф-безпека та охорона на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1461,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ М.А. РИБАК