Рішення

від 17.05.2007 по справі 4/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "17" травня 2007 р.Справа №  4/98

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/  98

за позовом : Товариства з  обмеженою  відповідальністю “Галмолторг” м.Львів

до Приватного підприємства  “Агрокорн- Кіровоград” м.Кіровоград

про стягнення  121929 грн. 71  коп.

Представники сторін:

від позивача - Медведєв О.В. , довіреність № 34  від 16.04.07;

від відповідача: участі  не  брали.  Про час  та місце  розгляду  справи  відповідач  належним  чином  повідомлений  у  відповідності  до  вимог  Інструкції  з  діловодства  в  господарських  судах  України (вих.№ 10625  від  24.04.2007 р.)   Поштове  відправлення №1431916 яке направлялось  за  вказаною  відповідачем при укладенні  договору з  позивачем та  зазначеною в  довідці  Головного управління статистики в Кіровоградській  області  адресою м.Кіровоград  вул. Севастопольська 9 к.25  повернуто до суду  без вручення  адресату  з відміткою   установи зв'язку  про неможливість  вручення  через те, що  підприємство за вказаною адресою відсутнє. За наданими  позивачем  відомостями  відповідач  може  знаходитись за адресою м.Кіровоград   вул. Кільцева 90-А також  повернуто  без вручення  відповідачу з відміткою установи зв'язку   про необхідність  уточнити адресу, оскільки  такого номера не існує.  Іншими  адресами відповідача  суд не володіє, тому  вважає за можливе  провести розгляд  справи  у  відповідності до ст.75 ГПК України за наявними у  справі  матеріалами  та при даній  явці  сторін. При цьому, господарським судом враховується, що   до  повноважень господарських судів не  віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця  проживання  фізичних осіб - учасників судового процесу на час  вчинення  тих  чи інших  процесуальних дій. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої  кореспонденції, повернуті органами зв'язку з  позначками “адресат вибув”,  “адресат  відсутній” і т.п. можуть   вважатись належними  доказами виконання  господарським  судом обов'язку  щодо  повідомлення учасників судового процесу  про вчинення  цим судом обов'язку  щодо  повідомлення учасників судового  процесу про вчинення цим  судом певних процесуальних  дій.

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено  позов про  стягнення  з  Приватного підприємства  “Агрокорн- Кіровоград” м.Кіровоград  на користь   Товариства з  обмеженою  відповідальністю “Галмолторг” м.Львів заборгованість  за  отриманий  товар в  розмірі    121929 грн. 71  коп., суму  сплаченого  державного  мита в розмірі   1220  грн. та  118  грн.  витрат  на  інформаційно - технічне  забезпечення  судового  процесу.

Дослідивши  матеріали  справи та  правовідносини  між учасниками спору і  надавши  їм правову оцінку, господарський  суд -,

                                                     ВСТАНОВИВ:

Між сторонами спору  01.07.2005 року  укладено  договір  дистриб'юції на продаж  продукції ( в  подальшому  договір), за  умовами  якого   згідно  до п.3.1  продавець  зобов'язався   поставляти  товари, а   дистриб'ютор   (п.2.1)   зобов'язався  за  дорученням  продавця здійснювати в  інтересах   продавця від  свого імені  продаж  молочної  продукції (товару). При  укладанні договору  сторонами також  згідно  п.5.1 визначено, що  оплата  за отриманий  товар повинна здійснюватись  протягом   3-х  банківських  днів від  дати  відвантаження  товару покупцю. У відповідності до п.7.2  договору  передбачалась   відповідальність  покупця у  вигляді  пені у   розмірі   подвійної  облікової ставки НБУ за  кожен  день  прострочення в оплаті за  отриманий але  не оплачений  товар та  штраф у  розмірі  5% від суми  отриманого, але не  оплоченого  товару.

На виконання  умов договору  позивач  в  період  з 05.09. по 14.11. 2006  року    поставив  відповідачу    товар  на  загальну суму  1013452 грн. 52  коп.

Однак, в порушення  умов  договору  відповідач  шляхом  перерахування коштів на розрахунковий  рахунок  позивача погасив  заборгованість  лише в  розмірі  947028 грн. 87  коп. Таким  чином, в результаті  невиконання відповідачем своїх зобов'язань    по оплаті  отриманого товару   виникла  заборгованість в розмірі 121929 грн.71 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги  підтримав  повністю.                 

Дослідивши матеріали  справи  та  проаналізувавши  правовідносини, що  виникли між  учасниками  спору, господарський  суд  приходить  до  переконання, що  позовні вимоги  підлягають  до  повного   задоволення.

Таким чином, господарський суд вважає  обгрунтованими  вимоги  про стягнення  суми основного боргу в розмірі  121929 грн. 41  коп.

Такий   висновок  господарський  суд зробив  на підставі  наступного.

Господарський суд вважає, що  незважаючи  на застосовану  сторонами  при укладанні  договору  назву  договору   “дистриб'юції на  продаж  продукції” викладені умови  договору, права та обов'язки  сторін, порядок виконання  договору,   дають підстави вважати, що фактично сторонами укладено  договір купівлі-продажу.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,  господарський суд вважає, що  між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв  товар  повністю, але не  виконав  свої  зобов'язання  по  оплаті  поставленого товару.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в   видаткових  та  податкових   накладних  (а.с. 14- 46).

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його  прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати пені за  несвоєчасне виконання  грошового  зобов'язання..

Спір  фактично виник  через  небажання    відповідача  провести  оплату  поставленого  позивачем  товару. Укладений   між сторонами  договір та  норми   діючого  законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  виконати  зобов'язання  по  оплаті  поставленого  товару.

Позивач правомірно просить стягнути наявний  борг  в  розмірі 121929  грн. 71  коп.    з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі.

Поряд з цим, господарський суд  звертає увагу на ту обставину, що  сторонами  при здійсненні  господарських операцій  допускались  порушення п.п. 1 і 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, зареєстрованої в Міністерстві  юстиції України  12.06.1996р. за N 293/ 1318 ( надалі –інструкція),   сировина, матеріали паливо... та інші  товарно-матеріальні цінності, а також  нематеріальні активи, грошові документи  і цінні папери  ( надалі – цінності) відпускаються покупцям або передаються  безплатно тільки за довіреністю одержувачів.  Вимоги вказаної інструкції поширюються на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Довіреність на одержання цінностей від постачальника  за нарядом, договором, замовленням... або іншим документом, що його замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей ( п. 6 Інструкції). Цим же пунктом встановлений порядок виписки довіреності.

Відповідно до вимог пунктів  12, 13 і 15 Інструкції забороняється  відпускати цінності у випадках  подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або  з незаповненими реквізитами.... Після  закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреності разом з  документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку. Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку  відпуску за довіреністю  цінностей  покладається на посадових осіб підприємства-постачальника , які мають право підписувати  первинні документи на  відпуск цінностей та  вважає  за необхідне    винести окрему  ухвалу , яку направити на адресу  позивача.

Отримання   товару  відповідач не заперечив, на оглянутих  в судовому засіданні  оригіналах  видаткових накладних  є   відтиск  штампа  відповідача  з  підписом особи, яка приймала  вказаний  в  видатковій накладній  товар.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК  України, господарський суд, -

                                                  В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути з Приватного підприємства  “Агрокорн- Кіровоград” м.Кіровоград   вул. Севастопольська 9 кв.25 р/р 26003060065959 в КФ КБ "Приватбанк", МФО 323583, код 33142657 заборгованість за  отриманий  товар в розмірі    121929 грн. 71  коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 1220  грн.  та  118 грн.  витрат на інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу  на користь  Товариства з  обмеженою  відповідальністю “Галмолторг” м.Львів вул. Зелена 147 р/р 260013452 в АКБ "Львів", м. Львів, МФО 325268, код 31215183

Наказ  видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя