Постанова

від 24.01.2017 по справі 810/3397/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року 810/3397/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бреннтаг Україна"

до Київської митниці ДФС

про визнання протиправним дії та скасування рішення,-

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бреннтаг Україна" (далі - позивач або ТОВ Бреннтаг Україна ) до Київської митниці ДФС (далі - відповідач або Київська митниця ДФС), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Київської митниці Державної фіскальної служби з коригування митної вартості товару;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №125150002/2016/000008/2 від 13 червня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, він визначив його митну вартість за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту), заявив цей показник у деклараціях митної вартості, до яких додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними.

Також позивач вважає, що митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу, оскільки відповідачу було надано достатньо документів, як основних, так і додаткових, для підтвердження митного оформлення товару за основним (першим) методом без жодних суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції. Таким чином, митним органом безпідставно не було визнано заявлену декларантом митну вартість ввезеного товару та було прийнято рішення №125150002/2016/000008/2 від 13.06.2016 про її коригування

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, відповідач зазначив, що надані декларантом документи виявились недостатніми для визнання заявленої позивачем митної вартості, також документи містили розбіжності. З огляду на це, декларанту була надіслана електронна вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Однак надані декларантом додаткові документи також не підтвердили заявлену ціну товару. За таких обставин, вважає правомірним прийняте рішення про коригування митної вартості названих товарів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представником позивача 24.01.2017 через службу діловодства суду подано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження, про що свідчить підпис представника на клопотанні.

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бреннтаг Україна" зареєстроване як юридична особа за адресою: 07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вулиця Ігорева,12, ідентифікаційний код 31117545, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.39-42).

Видами діяльності позивача за КВЕД є : 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук.

18.11.2014 між ТОВ Бреннтаг Україна (покупець) укладено контракт № ВТ-2015 з фірмою Dipol Chemical International Inc США (продавець) (а.с.21), відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товари відповідно до додатків до цього контракту.

Також контрактом передбачено, що поставка товару здійснюється партіями і на умовах відповідно до Інкотермс 2010 . Ціна товару вказується окремо для кожної поставки у відповідному додатку до цього контракту. Покупець здійснює оплату згідно з відповідними додатками і інвойсами на розрахунковий рахунок продавця. Оплата здійснюється в американських доларах або ЄВРО відповідно до інвойсу та додатку до контракту.

На виконання умов вказаного контракту 11.04.2016 між ТОВ Бреннтаг Україна (покупець) з фірмою Dipol Chemical International Inc США (продавець) підписано додаток № 316 до контракту № ВТ-2015 (а.с.22), відповідно якому продавець продає, а покупець купує товар Deхtrose monohydrate (Декстроза моногідрат) 20 (двадцять) тонн, 480 доларів США за 1 (одну) тонну на загальну вартість 9 600,00 доларів США.

Замовлення на поставку 20 тонн товару Deхtrose monohydrate (Декстроза моногідрат) було зроблено фірмою Dipol Chemical International Inc США виробнику Zhucheng Dongxiao Biotehnology Co., LTD Китай, (нова назва виробника Qingdao Dongxiao Enterprise Co., LTD ).

11.04.2016 товар Deхtrose monohydrate (Декстроза моногідрат) доставлено на митну територію України та 30.05.2016 поставлений під митний контроль Одеською митницею ДФС України з подальшим направленням до Київської митниці ДФС для розмитнення.

03.06.2016 агентом з митного оформлення було подано до митного оформлення Київській митниці ДФС товар, отриманий від компании Qingdao Dongxiao Enterprise Co.,Ltd (стара назва Zhucheng Dongxiao Biotehnology Co., Ltd ) за вказаним вище додатком № 316 від 11.04.2016, а саме Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат) 20 000 кг на суму 9 600,00 доларів США (800 мішків по 25 кг; ціна за 1 000 кг 480 доларів США; ціна за 1 кг 0,48 доларів США). Митна вартість вказаного товару визначена ТОВ Бреннтаг Україна за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2014 та додатку № 316 від 11.04.2016.

На підтвердження обґрунтованості заявленої ТОВ Бреннтаг Україна у митній декларації за формою МД-2 митної вартості вищезазначеного товару митному органу було надано:

- Зовнішньоекономічний контракт № ВТ-2015 від 18.11.2014 (а.с.21);

- Додаток № 316 від 11.04.2016 до контракту від 18.11.2014 (а.с.22);

- Інвойс виробника товару № QDDX160252 від 07.04.2016 (а.с.24);

- Інвойс продавця № 4991002455 від 11.04.2016 (а.с.25);

- Експортна декларація № 422720160000183461 від 09.04.2016 (а.с.29-30);

- Прайс-лист виробника товару б/н від 10.04.2016 (а.с.27);

- Угода (замовлення на придбання товару) № 4991002455 від 11.03.2016 (а.с.26);

- Сертифікат походження № 16С3702Ф2029/00086 від 11.04.2016 (а.с.36);

- Коносамент № 140600258675 від 11.04.2016 (а.с.28);

- Митна декларація № 125150002/2016/752343 (а.с.20)..

При перевірці правильності визначення митної вартості товару Київська митниця ДФС дійшла висновку, що документи, які надані для митного оформлення товару, не підтверджують вказану вартість товару та містять розбіжності та запропонувала декларанту ТОВ ТРІДЕ надати наступні додаткові документи для підтвердження вартості Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат), а саме:

- виписку з бухгалтерської документації, щодо використання товару;

- страхові документи з вартістю страхування;

- копію (належним чином перекладеної) митної декларації країни відправлення;

- висновок про вартість та якість товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

13.06.2016 на виконання вимог відповідача для підтвердження митної вартості товару, керуючись ч. 6 ст. 53 МК України декларант до митного органу надав додатково наступні документи:

- експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-688 від 08.06.2016 (а.с.23);

- Страховий поліс 11136501900234497546 від 10.04.2016 з зазначенням вартості страхування (а.с. 31-32);

- Копію митної декларації країни відправлення з перекладом (а.с.29-30);

- CMR 050003 від 30.05.2016 (а.с.33).

Проте декларантом до митного органу не було надано виписки бухгалтерської документації, оскільки, як повідомив декларант митний орган, такої документації не існує, поза як товар - Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат) імпортується вперше для вивчення попиту та можливостей ринку.

Митний орган, проаналізувавши надані декларантом додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, виявив додаткові розбіжності. Так, зокрема, в документі Інвойс продавця від 11.04.2016 № 4991002455, виданому китайською компанією Qingdao Dongxiao Enterprise Co., LTD зазначено іншого виробника, ніж в рахунку-фактурі від 11.04.2016 № 1-55 та інформації в графі 31 ЕМД, а саме виробником товару є Zhucheng DongXiao logy Co.Ltd.

13.06.2016 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 125150002/2016/000008/2 (а.с.16), яким позивачу збільшено митну вартість товару Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат) за ціною 0,70 доларів США за 1(один) кг.

30.06.2016 відповідно до ст. 55 Митного кодексу України позивачем задекларовано товар Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат) з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару № 125150002/2016/000008/2 та випущено у вільний обіг товар за митною декларацією № 125150002/2016/752343.

19.07.2016 ТОВ Бреннтаг Україна звернулося до Київської митниці ДФС з листом №МТ001 (а.с.17) щодо анулювання рішення про коригування митної вартості товару № 125150002/2016/000008/2 від 13.06.2016

28.07.2016 листом № 6632/2/10-70-64-47 (а.с.18) Київська митниця ДФС відмовила ТОВ Бреннтаг Україна у анулюванні рішення про коригування митної вартості товару № 125150002/2016/000008/2 від 13.06.2016.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, (далі - Митний кодекс України), а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

У даній справі судом встановлено, що приводом для витребування митним органом додаткових документів стало те, що надані документи містять неповні відомості та розбіжності.

Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, відповідачем не вказано: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірних рішеннях, а лише містяться посилання на норми закону.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вже раніше було зазначено судом, на виконання вимог відповідача для підтвердження митної вартості товару декларантом до митного органу надано додаткові документи: експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-688 від 08.06.2016 (а.с.23); страховий поліс 11136501900234497546 від 10.04.2016 з зазначенням вартості страхування (а.с.31-32); копію митної декларації країни відправлення з перекладом (а.с.29-30); CMR 050003 від 30.05.2016 (а.с.33).

Зі змісту наданих позивачем документів вбачається, що всі відомості, необхідні для перевірки числового значення складових митної вартості товару, наявні, зокрема, у страховому полісі вказана страхова сума зазначеного вантажу, яка з урахуваннями умов CIF Одесса у відповідності до Інкотермс 2010 склала 10 230,00 доларів США (ціна товару 9 300,00 доларів США + 10% від вказаної ціни товару, що дорівнює 110% ціни страхування, 9300,00 + 930,00 = 10 230,00 доларів США).

Крім того, декларантом до митного органу було надано експертний висновок, який зроблений Київською торгово-промисловою платаю, відповідно до якого товар Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат), який імпортується в Україну по контракту № ВТ-2015 від 18.11.2014 на умовах поставки CIF - Одесса, знаходиться в діапазоні ринкової ціни країни експортера (виробника) і може складати 480,00 доларів за 1 (одну) вказаного товару.

Отже, судом встановлено, що позивачем було подано до митного органу первинні та додатково витребувані документи.

Суд вважає зазначені документи такими, що повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують їх ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товару Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат) за ціною договору.

Щодо посилання відповідача на той факт, що в документі від 11.04.2016 №4991002455 виданому китайською компанією Qingdao Dongxiao Enterprise Co.,Ltd , як прейскурант виробника товару, зазначено іншого виробника ніж в рахунку-фактурі від 11.04.2016 № 4991002455, яким є Zhucheng Dongxiao Biotehnology Co., Ltd , суд зазначає, що відповідно до листа-повідомлення (а.с.37-38) компанією Zhucheng Dongxiao Biotehnology Co., Ltd повідомлено ТОВ Бреннтаг Україна про перейменування своєї назви на Qingdao Dongxiao Enterprise Co.,Ltd , яка буде зазначатись в усіх електронних повідомленнях, упаковках, інвойсах, банківських реквізитах та інших документах.

Таким чином, твердження відповідача про те, що прейскурант виданий іншою компанією-виробником є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо відомостей, які містилися в атоматизованій системі аналізу та управління ризиками АСАУР, на які посилається відповідач судом встановлено таке.

Відповідно до вимог ст. 361 МК України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Суд зазначає, що контролюючий орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Разом з цим, та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд зазначає, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Разом з цим, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Тому, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 26.03.2015 по справі №К/800/42105/14, в якій зазначено, що рішення про митне оформлення товару не може базуватися виключно на інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено. Також необхідно врахувати, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів та методів її визначення. Тому, така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару судом не встановлено.

Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Таким чином, надані декларантом документи, обов'язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч.2 ст.53 МК України, містили всі відомості щодо ціни товару.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №125150002/2016/000008/2 від 13 червня 2016 року.

Статтею 19 Конституції Украхїни встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх документів, які б в повній мірі підтвердили застосування ним резервного методу визначення митної вартості товару, а тому та подані докази відповідачем не спростовують доводів позивача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку що рішення про коригування митної вартості товарів №125150002/2016/000008/2 від 13 червня 2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнати протиправними дії Київської митниці Державної фіскальної служби з коригування митної вартості товару, суд зазначає.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зазначені у ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі також зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у ході розгляду справи, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Беручи до уваги викладене вище, суд зазначає, що належним способом захисту порушеного права позивача в межах даної справи є визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 125150002/2016/000008/2 від 13 червня 2016 року.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 КАСУ, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бреннтаг Україна" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 125150002/2016/000008/2 від 13 червня 2016 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бреннтаг Україна" (код ЄРДПОУ - 31117545) судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (код ЄДРПОУ - 38661040).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова