Постанова

від 22.04.2021 по справі 810/3397/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 810/3397/16

адміністративне провадження № К/9901/30480/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 810/3397/16

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бреннтаг Україна до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним дії та скасування рішення,

за касаційною скаргою Київської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: Я. В. Горобцова) від 27 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Г. В. Земляна, М. В. Межевич, Є. О. Сорочко) від 05 липня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Бреннтаг Україна (далі - позивач, ТОВ Бреннтаг Україна ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просило:

- визнати протиправними дії Київської митниці Державної фіскальної служби з коригування митної вартості товару; скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 125150002/2016/000008/2 від 13 червня 2016 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивач визначив його митну вартість за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту), заявив цей показник у деклараціях митної вартості, до яких додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. Також позивач вважає, що митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу, оскільки відповідачу було надано достатньо документів, як основних, так і додаткових, для підтвердження митного оформлення товару за основним (першим) методом без жодних суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції. Таким чином, митним органом безпідставно не було визнано заявлену декларантом митну вартість ввезеного товару та було прийнято рішення №125150002/2016/000008/2 від 13 червня 2016 року про її коригування

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 125150002/2016/000008/2 від 13 червня 2016 року.

У решті позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 21 липня 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, встановлено строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

6. 28 серпня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 28 лютого 2018 року касаційну скаргу відповідача на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі № 810/3397/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).

11. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року № 2303/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку , що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.

12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

13. Ухвалою Верховного Суду прийнято до провадження адміністративну справу, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Бреннтаг Україна зареєстроване як юридична особа за адресою: 07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вулиця Ігорева,12, ідентифікаційний код 31117545.

15. Видами діяльності товариства за КВЕД є: 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук.

16. 18 листопада 2014 року між ТОВ Бреннтаг Україна (покупець) укладено контракт № ВТ-2015 з фірмою Dipol Chemical International Inc США (продавець) (а.с.21), відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товари відповідно до додатків до цього контракту.

17. Також контрактом передбачено, що поставка товару здійснюється партіями і на умовах відповідно до Інкотермс 2010 . Ціна товару вказується окремо для кожної поставки у відповідному додатку до цього контракту. Покупець здійснює оплату згідно з відповідними додатками і інвойсами на розрахунковий рахунок продавця. Оплата здійснюється в американських доларах або ЄВРО відповідно до інвойсу та додатку до контракту.

18. На виконання умов вказаного контракту 11 квітня 2016 року між ТОВ Бреннтаг Україна (покупець) з фірмою Dipol Chemical International Inc США (продавець) підписано додаток № 316 до контракту № ВТ-2015, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товар Deхtrose monohydrate (Декстроза моногідрат) 20 (двадцять) тонн, 480 доларів США за 1 (одну) тонну на загальну вартість 9 600,00 доларів США.

19. Замовлення на поставку 20 тонн товару Deхtrose monohydrate (Декстроза моногідрат) було зроблено фірмою Dipol Chemical International Inc США виробнику Zhucheng Dongxiao Biotehnology Co., LTD Китай, (нова назва виробника Qingdao Dongxiao Enterprise Co., LTD ).

20. 11 квітня 2016 року товар Deхtrose monohydrate (Декстроза моногідрат) доставлено на митну територію України та 30 травня 2016 року поставлений під митний контроль Одеською митницею ДФС України з подальшим направленням до Київської митниці ДФС для розмитнення.

21. 03 червня 2016 року агентом з митного оформлення було подано до митного оформлення Київській митниці ДФС товар, отриманий від компанії Qingdao Dongxiao Enterprise Co.,Ltd (стара назва Zhucheng Dongxiao Biotehnology Co., Ltd ) за вказаним вище додатком № 316 від 11 квітня 2016 року, а саме Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат) 20 000 кг на суму 9 600,00 доларів США (800 мішків по 25 кг; ціна за 1 000 кг 480 доларів США; ціна за 1 кг 0,48 доларів США). Митна вартість вказаного товару визначена ТОВ Бреннтаг Україна за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 18 листопада 2014 року та додатку № 316 від 11 квітня 2016 року.

22. На підтвердження обґрунтованості заявленої ТОВ Бреннтаг Україна у митній декларації за формою МД-2 митної вартості вищезазначеного товару митному органу було надано:

- зовнішньоекономічний контракт № ВТ-2015 від 18 листопада 2014 року (а.с.21);

- додаток № 316 від 11 квітня 2016 року до контракту від 18 листопада 2014 року (а.с.22);

- інвойс виробника товару № QDDX160252 від 07 квітня 2016 року (а.с.24);

- інвойс продавця № 4991002455 від 11 квітня 2016 року (а.с.25);

- експортна декларація № 422720160000183461 від 09 квітня 2016 року (а.с.29-30);

- прайс-лист виробника товару б/н від 10 квітня 2016 року (а.с.27);

- угода (замовлення на придбання товару) № 4991002455 від 11 березня 2016 року (а.с.26);

- сертифікат походження № 16С3702Ф2029/00086 від 11 квітня 2016 року (а.с.36);

- коносамент № 140600258675 від 11 квітня 2016 року (а.с.28);

- митна декларація № 125150002/2016/752343 (а.с.20).

23. При перевірці правильності визначення митної вартості товару Київська митниця ДФС дійшла висновку, що документи, які надані для митного оформлення товару, не підтверджують вказану вартість товару та містять розбіжності та запропонувала декларанту ТОВ ТРІДЕ надати наступні додаткові документи для підтвердження вартості Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат), а саме:

- виписку з бухгалтерської документації, щодо використання товару;

- страхові документи з вартістю страхування;

- копію (належним чином перекладеної) митної декларації країни відправлення;

- висновок про вартість та якість товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

24. На виконання вимог відповідача для підтвердження митної вартості товару, керуючись частиною шостою статті 53 Митного кодексу України 13 червня 2016 року позивач надав до митного органу додатково наступні документи:

- експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-688 від 08 червня 2016 року (а.с.23);

- страховий поліс 11136501900234497546 від 10 квітня 2016 року з зазначенням вартості страхування (а.с. 31-32);

- копію митної декларації країни відправлення з перекладом (а.с.29-30);

- CMR 050003 від 30 травня 2016 року (а.с.33).

25. Однак, декларантом до митного органу не було надано виписки бухгалтерської документації, оскільки, як повідомив декларант митний орган, такої документації не існує, поза як товар - Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат) імпортується вперше для вивчення попиту та можливостей ринку.

26. Відповідач, проаналізувавши надані декларантом додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, виявив додаткові розбіжності. Так, зокрема, в документі Інвойс продавця від 11 квітня 2016 року № 4991002455, виданому китайською компанією Qingdao Dongxiao Enterprise Co., LTD зазначено іншого виробника, ніж в рахунку-фактурі від 11 квітня 2016 року № 1-55 та інформації в графі 31 ЕМД, а саме виробником товару є Zhucheng DongXiao logy Co.Ltd.

27. 13 червня 2016 року Київською митницею Державної фіскальної служби України було прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 125150002/2016/000008/2, яким позивачу збільшено митну вартість товару Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат) за ціною 0,70 доларів США за 1(один) кг. (а.с.16).

28. Відповідно до статті 55 Митного кодексу України 30 червня 2016 року позивачем задекларовано товар Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат) з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару № 125150002/2016/000008/2 та випущено у вільний обіг товар за митною декларацією № 125150002/2016/752343.

29. 19 липня 2016 року ТОВ Бреннтаг Україна звернулось до Київської митниці ДФС з листом № МТ001 щодо анулювання рішення про коригування митної вартості товару № 125150002/2016/000008/2 від 13 червня 2016 року (а.с.17).

30. Проте листом № 6632/2/10-70-64-47 від 28 липня 2016 року Київська митниця ДФС відмовила ТОВ Бреннтаг Україна у анулюванні рішення про коригування митної вартості товару № 125150002/2016/000008/2 від 13 червня 2016 року.

31. Не погоджуючись з такими діями відповідача, та вважаючи, що зазначені дії призвели до порушення чинного законодавства України позивач звернувся до суду з цим позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

32. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем подано до митного органу первинні та додатково витребувані документи повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують їх ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товару Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат) за ціною договору.

33. Посилання відповідача на ту обставину, що в документі від 11 квітня 2016 року № 4991002455 виданому китайською компанією Qingdao Dongxiao Enterprise Co.,Ltd , як прейскурант виробника товару, зазначено іншого виробника ніж в рахунку-фактурі від 11 квітня 2016 року № 4991002455, яким є Zhucheng Dongxiao Biotehnology Co., Ltd , не прийнято до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки відповідно до листа-повідомлення компанією Zhucheng Dongxiao Biotehnology Co., Ltd повідомлено ТОВ Бреннтаг Україна про перейменування своєї назви на Qingdao Dongxiao Enterprise Co.,Ltd , яка буде зазначатись в усіх електронних повідомленнях, упаковках, інвойсах, банківських реквізитах та інших документах, а тому, твердження відповідача про те, що прейскурант виданий іншою компанією-виробником є безпідставним та необґрунтованим (а.с.37-38).

34. Щодо тверджень апелянта про відомості, які містилися в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками АСАУР, суд апеляційної інстанції зазначив, що факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

35. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги тверджень скаржника про ненадання позивачем прайс-листа, на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, оскільки в переліку додаткових документів, який вимагався від позивача відповідно до норм статті 53 Митного кодексу України не було витребувано зазначений документ.

36. Також не прийнято до уваги суду посилання відповідача на те, що на його думку додаток № 316 від 11 квітня 2016 року до контракту № ВТ-2015 від 18 листопада 2014 року підписаний неналежною особою, оскільки зазначене припущення жодним чином не підтверджено та не доведено.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

37. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі

38. Відповідач, наводить доводи аналогічні доводам заперечення на адміністративний позов, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

39. Враховуючи положення пункт 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

40. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

41. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

42. Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

43. Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

44. Згідно з частинами першою та другою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

45. Згідно з частиною першою статті 53 МК України У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

46. У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

47. Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

48. Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

49. При цьому положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

50. Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

51. Частиною другою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

52. Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

53. Згідно з частиною шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

54. Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

55. Статтею 320 МК України запроваджено вибірковість митного контролю, яка, зокрема, означає те, що та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками (частина перша).

56. У логічному зв`язку з наведеним положенням перебуває положення частини другої статті 361 цього ж Кодексу, відповідно до якої органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

57. Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції, яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

58. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі № 21-498а15).

59. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, приводом для витребування митним органом додаткових документів стало те, що надані документи містять неповні відомості та розбіжності. Однак, відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не зазначено обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірних рішеннях, а лише містяться посилання на норми закону.

60. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на виконання вимог відповідача для підтвердження митної вартості товару ТОВ Бреннтаг Україна надано до митного органу додаткові документи, а саме: експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-688 від 08 червня 2016 року; страховий поліс 11136501900234497546 від 10 квітня 2016 року з зазначенням вартості страхування; копію митної декларації країни відправлення з перекладом; CMR 050003 від 30 травня 2016 року.

61. Відповідно до поданих позивачем документів судами встановлено, що всі відомості, необхідні для перевірки числового значення складових митної вартості товару, наявні, зокрема, у страховому полісі вказана страхова сума зазначеного вантажу, яка з урахуваннями умов CIF Одесса у відповідності до Інкотермс 2010 склала 10 230,00 доларів США (ціна товару 9 300,00 доларів США + 10% від вказаної ціни товару, що дорівнює 110% ціни страхування, 9300,00 + 930,00 = 10 230,00 доларів США). Також декларантом до митного органу було надано експертний висновок, який зроблений Київською торгово-промисловою платаю, відповідно до якого товар Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат), який імпортується в Україну по контракту № ВТ-2015 від 18 листопада 2014 року на умовах поставки CIF - Одесса, знаходиться в діапазоні ринкової ціни країни експортера (виробника) і може складати 480,00 доларів за 1 (одну) вказаного товару.

62. Відтак, установлені судами попередніх інстанцій обставини засвідчують, що позивач разом з митною декларацією в повному обсязі надав митниці документи та додатково витребувані документи, передбачені частинами другої, третьої статті 53 МК України, які підтверджують митну вартість товару. Суди оцінили подані позивачем документи для визначення митної вартості товару як достатні, такі, що не містять розбіжностей, ознак підробки та містять усі відомості, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тобто підтверджують митну вартість товару Dextrose monohydrate (Декстроза моногідрат) за ціною договору.

63. При цьому, цілком обґрунтовано відхилено судом апеляційної інстанції посилання скаржника на ту обставину, що в документі від 11 квітня 2016 року № 4991002455 виданому китайською компанією Qingdao Dongxiao Enterprise Co.,Ltd , як прейскурант виробника товару, зазначено іншого виробника ніж в рахунку-фактурі від 11 квітня 2016 року № 4991002455, яким є Zhucheng Dongxiao Biotehnology Co., Ltd , оскільки відповідно до листа-повідомлення компанією Zhucheng Dongxiao Biotehnology Co., Ltd повідомлено ТОВ Бреннтаг Україна про перейменування своєї назви на Qingdao Dongxiao Enterprise Co.,Ltd , яка буде зазначатись в усіх електронних повідомленнях, упаковках, інвойсах, банківських реквізитах та інших документах, а тому, твердження відповідача про те, що прейскурант виданий іншою компанією-виробником є безпідставним та необґрунтованим (а.с.37-38).

64. Окрім того, вказане твердження відповідача, як на підставу правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки не є розбіжністю у вказаних документах.

65. При цьому, Суд звертає увагу, що спрацювання АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників даних АСАУР.

66. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

67. Відповідно до частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

68. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність оскаржуваного рішення.

69. Доводи, наведені в касаційній скарзі, свідчать, що скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зроблених за результатом оцінки судами попередніх інстанцій доказів у справі. Такі доводи не спростовують правильності застосування судами норм матеріального права до встановлених ними на підставі безпосередньо досліджених та оцінених судами доказів обставин.

70. У свою чергу, доводи касаційної скарги зводяться виключно до повторення доводів заперечення проти адміністративного позову, апеляційної скарги, яким надано оцінку судами попередніх інстанцій, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.

71. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Росії , Нєлюбін проти Росії ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

72. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

73. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

74. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

75. Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

76. Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі № 810/3397/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов