Ухвала

від 17.03.2017 по справі 922/4118/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 березня 2017 року Справа № 922/4118/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіВладимиренко С.В. (доповідач) суддіДемидової А.М., суддіШевчук С.Р. розглянувши касаційну скаргу Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2016р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 24.10.2016р. у справі №922/4118/14 господарського суду Харківської області за позовом Приватного підприємства "Євробуд" до Державного підприємства "Управління капітального будівництва Національної академії медичних наук України" простягнення коштів ВСТАНОВИВ:

16.01.2017р. Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2016р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 24.10.2016р.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги та доданих до неї документів, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Заявник касаційної скарги судовий збір не сплатив, проте, заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтовано відсутністю виділених кошторисних призначень за КЕКВ 2800 "інші поточні видатки" у затвердженому кошторисі на І квартал 2017 року по Головному управлінні Державної казначейської служби України у м.Києві.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що в порушення норм ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України скаржником не додано до скарги доказів на підтвердження можливої наявності необхідних коштів для сплати судового збору у встановленому розмірі протягом періоду ймовірної граничної відстрочки, а саме не довше ніж до ухвалення судового рішення, тобто в межах місячного терміну розгляду касаційної скарги, передбаченого ст.111 8 Господарського процесуального кодексу України, що могло би бути вагомою передумовою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що наведені скаржником обставини, не свідчать про відсутність підстав для надання скаржнику відстрочки у сплаті судового збору.

За таких обставин, колегія суддів відмовляє Головному управлінню державної казначейської служби України у м. Києві в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, а касаційна скарга підлягає поверненню відповідно до п.4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Нормами частини 4 статті 111і Господарського процесуального кодексу України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ :

Клопотання Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відхилити.

Касаційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2016р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 24.10.2016р. у справі №922/4118/14 та додані до неї документи повернути скаржнику.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

С.Р. Шевчук