Рішення

від 27.08.2010 по справі 2-45/2010

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Овідіопольський районний суд Одеської області

м. Овідіополь, вул. Берегова, 9, 67801, (048251) 3-13-30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Іванченко В.А.,

за участю: представника позивача за довіреністю ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 сільради за довіреністю ОСОБА_3,

представника третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за усною заявою - ОСОБА_6,

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_7

до

ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області,

ОСОБА_8 регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру ,

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача:

Відділ держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області,

ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

про

визнання рішень незаконними, державних актів на право власності на земно недійсними та зобов'язання

вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2009року ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_7 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області, відділ держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання рішень незаконними, державних актів на право власності на землю недійсними та зобов'язання вчинити певні дії.

21.07.2010року ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_7 подала до Овідіопольського районного суду Одеської області уточнення до позовної заяви до ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_8 регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача: відділ держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання рішень незаконними, державних актів на право власності на землю недійсними та зобов'язання вчинити певні дії, в обґрунтування якої зазначила, що батько позивача, ОСОБА_9, мав у власності житловий будинок в с.Кароліно-Бугаз Овідіопольського району, що підтверджується договором купівлі-продажу домоволодіння від 27 вересня 1952 року та Свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок, що видане Виконавчим комітетом Ради народних депутатів 5 січня 1995 року взамін Договору купівлі-продажу. Крім житлового будинку, за ОСОБА_9 до дня смерті рахувалась земельна ділянка розміром 0,60 га біля приватного домоволодіння по вул.Леніна, 93 в с.Кароліно-Бугаз Овідіопольського району, що підтверджується довідкою № 425 від 12.10.1992 року, виданою для Овідіопольського РБТІ ОСОБА_2 сільською радою Овідіопольського району Одеської області. ОСОБА_9 помер 16 лютого 1954 року. Після його смерті оформляти житловий будинок почала мати позивача ОСОБА_10. Рішенням ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів третьої сесії XXII скликання № 23 від 29.09.1994 року було прийнято рішення, яким за ОСОБА_10, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 закріплено земельну ділянку по факту 0,57 га. Його мати ОСОБА_10, не оформивши до кінця всі документи, померла 15 квітня 1995 року. У його батьків є троє дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 Після смерті матері вони подали нотаріусу заяви щодо прийняття спадщини - житлового будинку по вул.Леніна, 93 в с.Кароліно-Бугаз Овідіопольського району та земельної ділянки площею 0,57 га, яка залишилася після матері ОСОБА_10. Через те, що позивач похилого віку, пенсіонер та постійно хворів, він не мав можливості своєчасно оформити своє право на 1/3 спадщини - 1/3 житлового будинку по вул..Леніна, 93 в с.Кароліно-Бугаз Овідіопольського району та 1/3 земельної ділянки площею 0,57 га, яка залишилася після матері ОСОБА_10. Коли ж він зібрався оформити своє право на спадщину він зіткнувся із тим, що земля передана у власність іншим особам. Йому в квітні 2008 року стало відомо, що на підставі Рішення ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області двадцять першої сесії XXIV скликання № 1342 від 27 липня 2004 року Про безкоштовну передачу у власність гр.ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по вул.Нагорній, 5-А в с.Кароліно-Бугаз видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 842745 ОСОБА_4, 11 серпня 2005 року, про що в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі зроблено запис за № 010552900216. При розгляді питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації по встановленню в натурі меж земельної ділянки та складанню державного акту на право приватної власності на землю, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 на території ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області в с.Кароліо-Бугаз вул..Нагорна, 5-а не було враховано, що на земельну ділянку є права третіх осіб. Овідіопольський районний відділ земельних ресурсів Одеської області Державного комітету по земельних ресурсах видав гр. ОСОБА_4 висновок на розробку технічної документації зі складання державного акту на право власності на землю № 1483-т від 14.04.2005 року, в якому підтвердив відсутність прав третіх осіб на земельну ділянку. Однак це не відповідає дійсності. Овідіопольський відділ містобудування, архітектури та ЖКГ Одеської області видав гр. ОСОБА_4 висновок на розробку технічної документації зі складання державного акту на право власності на землю № 1911 від 05.08. 2004 року, в якому підтвердив відсутність прав третіх осіб на земельну ділянку. Однак це не відповідає дійсності. Однак Рішення ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів третьої сесії XXII скликання № 23 від 29.09.1994 року було прийнято рішення, яким за ОСОБА_10, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 закріплено земельну ділянку по факту 0,57 га. ніхто не відміняв, і на момент оформлення документів на землю гр. ОСОБА_4 факт належності земельної ділянки іншій особі були скрито або ж не перевірено. І на сьогоднішній день права позивача порушені ОСОБА_2 сільською радою Овідіопольського району Одеської області та Овідіопольський районним відділом земельних ресурсів Одеської області. Земельні відносини із сільською радою до смерті матері регулювалися Земельним кодексом У PCP 1990 р. Згідно ст.27 Земельного кодексу У PCP 1990 р. право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу. Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних Депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки. Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 5-9 частини першої цієї статті, в разі незгоди землекористувача провадиться у судовому порядку. Право тимчасового користування землею припиняється шляхом розірвання договору. Будь-яких рішень щодо вилучення закріпленої земельної ділянки площею 0,57 га у ОСОБА_10, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 сільська рада не приймала. Тому позивач вважає, що Рішення ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області двадцять першої сесії XXIV скликання № 1342 від 27 липня 2004 року Про безкоштовну передачу у власність гр. ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по вул.Нагорній, 5-А в с.Кароліно-Бугаз є незаконним та таким, що винесене з порушенням норм земельного кодексу. Відповідно і недійним є державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 842745, виданий ОСОБА_4 11 серпня 2005 року і підлягає анулюванню в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис за № 010552900216. Згідно ст.30 Земельного кодексу УРСР 1990 р. при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів. Йому в квітні 2008 року стало відомо, що на підставі Рішення ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області двадцять першої сесії XXIV скликання № 1341 від 27 липня 2004 року Про безкоштовну передачу у власність гр. ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по вул.Приморській, 182/А в с.Кароліно- Бугаз видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 376177 ОСОБА_5 28 липня 2005 року, про що в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі зроблено запис за № 010552900195. При розгляді питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації по встановленню в натурі меж земельної ділянки та складанню державного акту на право приватної власності на землю, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_5 на території ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області в с.Кароліо-Бугаз вул.Приморська, 182/А не було враховано, що на земельну ділянку є права третіх осіб. Овідіопольський районний відділ земельних ресурсів Одеської області Державного комітету по земельних ресурсах видав гр. ОСОБА_5 висновок на розробку технічної документації зі складання державного акту на право власності на землю № 498-т від 14.02.2005 року, в якому підтвердив відсутність прав третіх осіб на земельну ділянку. Однак це не відповідає дійсності. Овідіопольський відділ містобудування, архітектури та ЖКГ Одеської області видав гр..ОСОБА_5 висновок на розробку технічної документації зі складання державного акту на право власності на землю № 1909 від 05.08.2004 року, в якому підтвердив відсутність прав третіх осіб на земельну ділянку. Однак це не відповідає дійсності. Однак Рішення ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів третьої сесії XXII скликання № 23 від 29.09.1994 року було прийнято рішення, яким за ОСОБА_10, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 закріплено земельну ділянку по факту 0,57 га. ніхто не відміняв, і на момент оформлення документів на землю гр.ОСОБА_4 факт належності земельної ділянки іншій особі були скрито або ж не перевірено. І на сьогоднішній день, права позивача порушені ОСОБА_2 сільською радою Овідіопольського району Одеської області та Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів Одеської області. Земельні відносини із сільською радою до смерті матері регулювалися Земельним кодексом УРСР 1990 р. Згідно ст.27 Земельного кодексу У PCP 1990 р. право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням: 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу. Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки. Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 5-9 частини першої цієї статті, в разі незгоди землекористувача провадиться у судовому порядку. Право тимчасового користування землею припиняється шляхом розірвання договору. Будь-яких рішень щодо вилучення закріпленої земельної ділянки площею 0,57 га у ОСОБА_10, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 сільська рада не приймала. Тому позивач вважає, що Рішення ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області двадцять першої сесії XXIV скликання № 1312 від 27 липня 2004 року Про безкоштовне передачу у власність гр. ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по вул.Приморській, 182/А в с.Кароліно-Бугаз є незаконним та таким, що винесене з порушенням норм земельного кодексу. Відповідно і недійним є державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 365177, виданий ОСОБА_5 28 липня 2005 року і підлягає анулюванню в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис за № 010552900195. Згідно ст. 30 Земельного кодексу УРСР 1990 р. при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів. Згідно п.3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян. Відповідач же користувачем спірної земельної ділянки ніколи не була. Згідно п.5 ст.116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Вилучення земельної ділянки не проводилось. Згідно ст.152 ЗК України Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. ОСОБА_5 земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; д) застосування інших, передбачених законом, способів. Згідно зі ст. 58 ЗК 2001 р. земельні спори вирішують суди, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Але лише суд вирішує земельні спори з приводу володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори про визначення територій селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішує суд. На підставі вищевикладеного просить суд визнати рішення ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області двадцять першої сесії XXIV скликання № 1342 від 27 липня 2004 року Про безкоштовну передачу у власність гр. ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по вул.Нагорній, 5-А в с.Кароліно-Бугаз незаконним та скасувати; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 842745, виданий ОСОБА_4 11 серпня 2005 року; ОСОБА_8 регіональній філії Центру ДЗК при Держкомземі України (65078, м.Одеса, вул. Космонавтів, 32) анулювати в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис за № 010552900216; визнати Рішення ОСОБА_2 сільської ради Овідіопольського району Одеської області двадцять першої сесії XXIV скликання № 1341 від 27 липня 2004 року Про безкоштовну передачу у власність гр. ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по вул.Приморській, 182/А в с.Кароліно- Бугаз незаконним та скасувати; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 365177, виданий ОСОБА_5 28 липня 2005 року ОСОБА_8 регіональній філії Центру ДЗК при Держкомземі України (65078, м.Одеса, вул. Космонавтів. 32) анулювати в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис за № 010552900195.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільради ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково, в частині позовних вимог заявлених стосовно ОСОБА_5 позов визнав, в частині позовних вимог стосовно ОСОБА_4 позов не визнав.

Представник відповідача ОСОБА_8 регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру в

судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору , на боці відповідача, відділу держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Раніше, 13.07.2009 року, від представника відділу держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області до суду були надані письмові заперечення на позов, у відповідності до яких вона заперечує проти задоволення позову.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідачів ОСОБА_4, представник третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечують.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав:

Так, в обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що його батькові ОСОБА_9 на праві власності належав житловий будинок за адресою: с. Кароліно - Бугаз вул. Леніна, 93, Овідіопольського району Одеської області за яким було закріплено земельну ділянку розміром 0.60 га. Після смерті ОСОБА_9 16.02.1954 року залишилось спадкове майно у вигляді вищевказаного житлового будинку, право власності на який не було у встановленому порядку переоформлено матір'ю позивача ОСОБА_10, яка померла 15.04.1995 року. Проте, позивач зазначає, що рішенням Кароліно-Бугазьської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 23 від 29.09.1994 року за ОСОБА_10 було закріплено земельну ділянку по вул. Леніна, 93 в с. Кароліно - Бугаз, загальним розміром 0.57 га. У зв'язку з тим, що на думку позивача йому, як спадкоємцеві, належить на праві власності частина вищезазначеного житлового будинку він має, також, право і на частину земельної ділянки розміром 0.57 га. за вищевказаною адресою.

Проте, з такими доводами позивача погодитись не можна, оскільки як вбачається з матеріалів справи, батьку позивача ОСОБА_9 належав на праві власності житловий будинок по вул. Леніна, 93 в с. Кароліно - Бугаз, який не був у встановленому порядку після смерті спадкодавця 16.02.1954 року прийнятий у спадщину позивачем, а ні його матір'ю ОСОБА_10

Документи, які підтверджували б право власності ОСОБА_10 на вищевказаний житловий будинок в матеріалах справи також відсутні, а отже, факт подання заяви про вступ у спадщину після смерті ОСОБА_10 не породжує у позивача права власності на житловий будинок за №93 в с. Кароліно - Бугаз, оскільки ОСОБА_10 не була власником вищевказаного житлового будинку, а отже, і не могла передати його у спадок позивачу ОСОБА_7

Таким чином, на теперішній час, ОСОБА_7 не є особою, яка у встановленому порядку прийняла у спадщину після смерті своїх батьків, до позивача не перейшло право власності на вищевказаний житловий будинок, а отже і право користування спірною земельною ділянкою. З огляду на вищевикладене не можливо застосувати норму ч.1 ст.30 ЗК України в редакції 1992 року щодо переходе права користування земельною

ділянкою при переході права власності на будинок на якій він розміщений. До речі, згідно вимог ч.4 ст.30 ЗК України в редакції 1992 року право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках (підстави набуття права зазначені в ч. 1-3 вказаної статті) посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу. Тобто, позивач, у випадку прийняття спадщини зобовязаний був отримати правовстановлювальний документ на спірну земельну ділянку, а саме державний акт затвердженої форми.

Окрім цього, відповідно до вимог діючого ЦК України, а саме ч.1 ст.1297 спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, нині діюче цивільне законодавство України зобовязує спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно і саме, з отриманням зазначеного свідоцтва та державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, законодавство повязує виникнення у спадкоємця права власності на нерухомість.

Оскільки, позивачем, незважаючи на приписи законодавства не було оформлено речове право власності на житловий будинок по вул. Леніна, 93 в с. Кароліно - Бугаз, право власності у позивача просто не виникло, а отже при прийняті оскаржуваних рішень Кароліно - Бугазьської сільської ради від 27.07.2004 року не було порушено жодних прав ОСОБА_7, так як осттанній не являється власником житлового будинку, а отже і не має права на отримання земельної ділянки на якій він розміщений.

Стосовно прийняття Кароліно - Бугазьською сільською радою Овідіопольського району Одеської області рішення № 23 від 29.09.1994 року Про закріплення земельної ділянки за ОСОБА_10 необхідно зазначити наступне.

Діюче на момент прийняття вищевказаного рішення законодавство України, а саме ЗК України в редакції 1992 року не містить такого поняття як закріплення за громадянами земельних ділянок. Є невідомим, що саме мала на увазі сільська рада, приймаючи подібне рішення, і якими є його правові наслідки.

Однак, слід відмітити, що згідно вимог ЗК України в редакції 1992 року, а саме ст. 19 сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для індивідуального житлового будівництва, а не закріплюють їх.

При цьому, землекористувач, відповідно до вимог ст.ст.22, 23 ЗК України в редакції 1992 року зобовязаний отримати у встановленому порядку державний акт на право постіного користування землею. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення в натурі на місцевості її меж та отримання державного акту згідно вимог діючого на момент прийняття 29.09.1994 року сільською радою рішення № 23 законодавства ОСОБА_10 було взагалі заборонено.

Таким чином, ОСОБА_10 не є власником або землекористувачем в розумінні, як ЗК України в редакції 1992 року так і ЗК в редакції 2001 року.

Також слід зазначити, що в обгрунтування своїх вимог, позивач посилається на ст.27 ЗК України в редакції 1992 року. Незважаючи на те, що ОСОБА_10 не була землекористувачем, слід зазначити, що відповідно до загальних приписів цивільного законодавства, яке діяло на момент смерті ОСОБА_10, а саме ст.9 ЦК УРСР в редакції 1963 року, правоздатність фізичної особи, як здатність мати цивільні права та нести цивільні обовязки припиняється в момент смерті фізичної особи. Право користування, на відміну від речового права власності, носить персональний характер, приналежить лише особі, якій воно надано за життя та не передається у спадок, а отже, припиняється в момент смерті фізичної особи. З огляду на вищевикладене, навіть, незважаючи на те, що ст.27 ЗК України в редакції 1992 року не містить в собі такої окремої підстави припинення права користуванняземлею, як смерть фізичної особи, виходячи з загальних засад цивільного законодавства України смерть фізичної особи, являється підставою для припинення прав, що повязані безпосередньо з фізичною особою, в тому числі права користування земельною ділянкою.

З огляду на вищезазначене сільська рада не могла прийняти рішення про вилучення земельної ділянки у ОСОБА_10, оскільки остання по-перше, не була належним землекористувачем та не мала правовстановлювальних документів на спірну земельну ділянку, а по-друге померла 15.04.1995 року, тобто, припинила своє існування як субєкт права фізична особа, а отже, не можливо провести вилучення спірної земельної ділянки у особи, яка померла, оскільки право користування останньої щодо земельної ділянки має бути принено в момент смерті.

Оскільки, на момент прийняття рішень Кароліно - Бугазьською сільською радою від 27.07.2004 року № 1341 та № 1342 земельна ділянка не знаходилась в користуванні позивача, а також ОСОБА_10, будь - яких підстав для застосування положень ч.5 ст. 116 ЗК України при передачі третім особам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у власність земельних ділянок у Кароліно - Бугазьської сільської ради не було.

Також, будь - які рішень, оформлених відповідно до діючого на той момент законодавства, щодо виділення покійному ОСОБА_9 земельної ділянки в матеріалах справи не має, що ставить під сумнів дійсний розмір земельної ділянки, що надавалася під домобудівлю по вул. Леніна, 93 в. с. Кароліно - Бугаз і чи виділялася у встановленому порядку земельна ділянка взагалі.

Окремо необхідно зауважити, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що передані третім особам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 земельні ділянки в с. Кароліно - Бугаз по вул. Приморській, 182/а та вул. Нагорній, 5-А відповідно, являються саме тією земельною ділянкою, яку на думку позивача було виділено покійному ОСОБА_9

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.9 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст.19, 22, 23 ЗК України в редакції 1992 року, ст.ст.1297, 1299 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Бочаров А.І.