Постанова

від 16.03.2017 по справі 816/4683/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2017 рокум. ПолтаваСправа №816/4683/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представників позивача: Матрьоніна Є.О., Тімакіної Л.В.,

представника відповідача - Момот Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Колективного сільськогосподарського підприємства "Імені Іваненка" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Колективне сільськогосподарське підприємство "Імені Іваненка" (надалі - позивач, КСП "Імені Іваненка") звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, Миргородська ОДПІ) від 30.06.2015:

№0000782200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1286244,00 грн, з них: за основним платежем 857496,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 428748,00 грн,

№0000792200 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 52948,50 грн, з них: за основним платежем 35299,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 17649,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на незгоду із висновками позапланової виїзної перевірки, викладеними у акті Миргородської ОДПІ від 09.06.2015 №98/16-20-22-01/36475303/28. Вказував на правомірність нарахування податку на додану вартість шляхом умовного продажу та обґрунтованість використання як бази донарахування ціни придбання товарів/послуг. Зазначив про незгоду з висновками щодо нереальності господарських операцій із ТОВ "Океан Дорадо", стверджуючи про реальний характер спірних господарських операцій. Зауважив, що всі понесені КСП "Імені Іваненка" витрати пов'язані із господарською діяльністю, а тому правомірно включені до складу витрат відповідного податкового періоду.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях зазначив, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником згідно чинного законодавства і відповідно до пункту 15 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не звільнений у періоді, що перевірявся, від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 з УКТЗЕД. Крім того, під час перевірки Миргородською ОДПІ враховано отриманий від ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області акт від 25.09.2014 №490/10-13-22-01-121/34275905 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Океан Дорадо" (код ЄДРПОУ 34275905) з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах із ТОВ "Про-Елмон" (код ЄДРПОУ 38193381), ТОВ "Боба - 2013" (код ЄДРПОУ 38657501), ТОВ "Вайт Груп" (код ЄДРПОУ 38702845) за весь період діяльності, яким не підтверджено реальність наданих ТОВ "Океан Дорадо" послуг КП "Імені Іваненка" по збиранню врожаю сої, у зв'язку з чим перевіркою встановлено заниження позивачем податку на прибуток у 2013 році у розмірі 35299,00 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у письмових запереченнях Миргородської ОДПІ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ДП "Сільськогосподарське підприємство Імені Іваненка" (код ЄДРПОУ 36475303) зареєстроване як юридична особа 10.04.2009, реорганізоване у КСП "Імені Іваненка" , про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 17.12.2014 внесено запис №15871450000001371 /т. 2, а.с. 51-57/.

Позивач перебуває на податковому обліку в Миргородській ОДПІ з 13.04.2009, у періоді, що перевірявся, був платником податку на додану вартість.

Загальними зборами учасників КСП "Імені Іваненка" прийняте рішення про припинення шляхом приєднання до ТОВ АФ "Миргородська".

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основна), 01.13 - вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 01.19 - вирощування інших однорічних і дворічних культур, 01.61 - допоміжна діяльність у рослинництві, 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин /т. 2, а.с. 51-57/.

У зв'язку з внесенням до ЄДР запису про рішення щодо припинення юридичної особи 31.12.2014 та відповідно до заяви КСП "Імені Іваненка" від 17.04.2015 про проведення перевірки підприємства у зв'язку з реорганізацією, у період з 12.05.2015 по 25.05.2015 посадовими особами Миргородської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірка КСП "Імені Іваненка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 11.05.2015, з питань правомірності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2011 по 11.05.2015, за результатами якої складений акт від 09.06.2015 №98/16-20-22-01/36475303/28 /т. 2, а.с. 190-197/. Перевіркою встановлено порушення позивачем таких вимог податкового законодавства:

- пункту 15 розділу ХХ Перехідних положень, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість загалом у розмірі 857496,00 грн, в т.ч. за вересень 2013 року на 28500,00 грн, жовтень 2013 року - 8842,00 грн, листопад 2013 року на 490815,00 грн, за грудень 2013 року на 295674,00 грн, за січень 2014 року на 33552,00 грн, за липень 2014 року на 113,00 грн;

- підпункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на 35299,00 грн.

Підставою для зазначених висновків слугував факт проведення реалізації позивачем, як сільськогосподарським підприємством-виробником, зерна кукурудзи без нарахування ПДВ загальною вартістю 11222482,00 грн.

Крім того, контролюючим органом враховані висновки акта ДПІ у Києво-Святошинському районі від 25.09.2014 №490/10-13-22-01-121/34275905 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан Дорадо" з питань повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах із ТОВ "Про-Елмон", ТОВ "Боба-2013", ТОВ "Вайт Груп" за весь період діяльності" /т. 2, а.с. 181-189/, яким не підтверджено реальність наданих ТОВ "Океан Дорадо" послуг ДП "СГП "Імені Іваненка" по збиранню врожаю сої, в зв'язку з чим Миргородська ОДПІ вважає, що господарські операції позивача з товариством мають нереальний характер.

Також перевіркою встановлено, що позивач не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а перебуває на загальній системі оподаткування. При цьому позивачем проведено коригування податкового кредиту через умовний продаж шляхом складення податкових накладних на кінцевого споживача з ПДВ та включено до податкового зобов'язання відповідного періоду, чим збільшено податкове зобов'язання на 1424455,00 грн /т. 1, а.с. 129-131/.

На підставі висновків акта перевірки Миргородською ОДПІ 30.06.2015 сформовані податкові повідомлення-рішення:

№0000782200, яким КСП "Імені Іваненка" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1286244,00 грн, з яких за основним платежем - 857496,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 428748,00 грн /т. 1, а.с. 67/;

№0000792200, яким КСП "Імені Іваненка" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 52948,50 грн, з яких за основним платежем - 35299,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 17649,50 грн /т. 1, а.с. 68/.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.06.2015 №0000782200 в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 55734,60 грн (з яких за основним платежем - 37156,40 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 18578,20 грн); №0000792200 повністю. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючі позовні вимоги частково, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що посилання контролюючого органу на обставини, встановлені в ході податкової перевірки ТОВ "Океан Дорадо", не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Крім того, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Океан Дорадо" підтверджено оформленими належним чином документами первинного обліку.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій погодились з висновками відповідача щодо правомірності донарахування КСП "Імені Іваненка" податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 820041,47 грн. в зв'язку з порушенням позивачем приписів пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2016 зазначені судові рішення скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходила з такого.

За змістом частин четвертої, п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Згідно з підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

В силу вимог пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

За вимогами пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що КСП "Імені Іваненка" придбало у ТОВ Фірма "Астарта-Київ" результат виконаних робіт щодо здійснення посівів (в т.ч. і кукурудзи), оброблення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, самостійно виконало окремі стадії біологічного процесу вирощування сільгосппродукції, внаслідок чого отримало та зібрало в жовтні-листопаді 2013 року дозрілий врожай такої продукції.

За змістом пунктів 1.2, 1.3 договору купівлі - продажу у ТОФ Фірма "Астарта-Київ" позивачем придбано незавершене виробництво, що є результатом виконаних робіт (послуг) щодо посіву та оброблення землі, а не готового врожаю.

У постійному користуванні позивача перебуває кілька земельних ділянок, що підтверджується державними актами на право постійного користування земельними ділянками.

КСП "Імені Іваненка" здійснило виключно збирання урожаю, перевезення зібраної кукурудзи на елеватор та сушіння зібраної кукурудзи.

Виконання дій із збирання кукурудзи з поля та сушка вже готового зерна та його фумігація не підпадають під визначення "власно вирощеного урожаю сільськогосподарським виробником".

Не досліджено судами першої та апеляційної інстанцій діяльність позивача, пов'язану з біологічними процесами вирощування сільськогосподарської продукції (основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур) та чи така діяльність призвела до передбаченого законодавством результату - отримання врожаю готової сільськогосподарської продукції, а також технічну можливість КСП "Імені Іваненка" виконати спірні поставки з урахуванням його фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ним витрат, пов'язаних з реальним здійсненням господарської діяльності.

У ході вирішення даного спору судами не було досліджено походження товару, що виступав предметом розглядуваних поставок, не було перевірено факту його вирощування КСП "Імені Іваненка" у заявлених обсягах, що виключає можливість оцінки касаційним судом податкових наслідків розглядуваних операцій. Фактично суди оцінювали ймовірну наявність у позивача підстав вважати спірну продукцію власно вирощеною продукцією КСП "Імені Іваненка", тоді як для оцінки податкових наслідків операцій відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України вирішальне значення має власне об'єктивність походження зернових та технічних культур, які є предметом операції, а не суб'єктивна оцінка цього факту покупцем.

Згідно з частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

У ході нового розгляду справи встановлено, що 01.07.2013 між позивачем (продавець) та ТОВ "Зерно-Агротрейд" (покупець) укладено договір №73А/0713/06 купівлі-продажу від 01.07.2013 /т. 1, а.с. 133-134/, за умовами якого КСП "Імені Іваненка" зобов'язувалось передати у власність ТОВ "Зерно-Агротрейд" сільськогосподарську продукцію, найменування, асортимент, кількість та ціна якої буде визначена у видаткових накладних.

Зі змісту залучених до матеріалів справи копій видаткових накладних /т. 1, а.с. 135-160/ встановлено, що позивач мав відвантажити ТОВ "Зерно-Агротрейд" кукурудзу загальною кількістю 8929540,00 кг, вартістю 11222482,20 грн.

За змістом статистичного спостереження за формою 50-сг "Основні економічні показними роботи сільськогосподарських підприємств" за 2013 рік усього позивачем вирощено кукурудзи у кількості 91254,00 ц /т. 1, а.с. 79-80/.

Відповідач не заперечує обставин фактичної реалізації позивачем у спірний період в адресу ТОВ "Зерно-Агротрейд" кукурудзи у заявленій кількості.

Водночас щодо походження кукурудзи представники позивача пояснили, що на підставі договору купівлі-продажу незавершеного виробництва від 01.07.2013 №60/0107/13 /т. 1, а.с. 126/, ДП "СГП ім. Іваненка" придбало у ТОВ фірми "Астарта-Київ" незавершене виробництво - результат виконаних робіт (послуг), у т.ч. - посіви кукурудзи на площі 1328,64 га, що підтверджено актом здачі-прийняття робіт до зазначеного договору від 01.07.2013 №001 /а.с. 127/.

Суд зауважує, що за даними статистичного спостереження за формою 50-сг "Основні економічні показними роботи сільськогосподарських підприємств" за 2013 рік урожай кукурудзи позивачем зібраний на площі 1329 га /а.с. 80/.

Наведене є підставою для висновку, що вся зібрана у 2013 році кукурудза вирощена позивачем на площах, одержаних за договором купівлі-продажу незавершеного виробництва від 01.07.2013 №60/0107/13.

При цьому суд враховує, що чинне земельне законодавство не дозволяє передавати у користування іншим особам або в оренду земельні ділянки у режимі постійного користування без їх вилучення у попереднього користувача.

Оскільки позивач стверджує, а відповідач не заперечує, що реалізована КСП ім. Іваненка в адресу ТОВ "Зерно-Агротрейд" кукурудза зібрана безпосередньо позивачем та облікована останнім, факт віднесення відповідного врожаю до сільськогосподарської продукції власного виробництва є логічним та не потребує додаткової констатації.

При цьому суд виходить з того, що після набуття чинності договором купівлі-продажу незавершеного виробництва від 01.07.2013 №60/0107/13 посіви кукурудзи на площі 1328,64 га стали власністю позивача, відповідно продавець (ТОВ фірма "Астарта-Київ") втратив будь-які права на розпорядження відповідними посівами.

У свою чергу, правила ведення бухгалтерського обліку передбачають можливість обліку підприємством сільськогосподарської продукції лише за двома напрямками: власно вирощена сільськогосподарська продукція та продукція, придбана у третіх осіб.

Відомості про придбання позивачем кукурудзи у третіх осіб відсутні, що є підставою для висновку про те, що позивач реалізував ТОВ "Зерно-Агротрейд" кукурудзу власного виробництва.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 №0000782200 в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 820041,47 грн.

Щодо правомірності донарахування позивачу грошових зобов'язань за результатами господарських операцій з придбання послуг ТОВ "Океан Дорадо" по збиранню врожаю сої, суд дійшов такого висновку.

Виходячи зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.11.2016, справу направлено на новий розгляд у повному об'ємі спірних відносин.

За твердженням позивача, 23.08.2013 між ДП "СГП Імені Іваненка" (КСП "Імені Іваненка") (Замовник) та ТОВ "Океан Дорадо" (Виконавець) укладено договір №19/2308 про надання послуг по збиранню врожаю, за умовами пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання за завданням Замовника залучити сільськогосподарську техніку та надати послуги по збиранню врожаю сої комбайнами John Deere 9680 (до 3-х одиниць) на угіддях Замовника площею 700 га +/- 10%, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю зазначені послуги на умовах цього Договору /т. 1, а.с. 206-207/.

Площа, кількість зібраного врожаю, культура зазначаються в акті приймання-передачі наданих послуг. Усі послуги по збиранню врожаю здійснюються на паливі Замовника (пункти 1.2., 1.3. Договору).

Відповідно до підпункту 1.3.1. договору Виконавець зобов'язаний до початку проведення робіт (надання послуг) надати Замовнику у письмовому вигляді наступну інформацію:

- перелік техніки, що задіяна в наданні послуг;

- перелік осіб, які задіяні Виконавцем для надання послуг з зазначенням номерів їх мобільних телефонів;

- технічну документацію про нормативи витрат дизельного палива на кожну одиницю техніки.

Згідно з підпунктами 1.3.2., 1.3.3. Договору, до початку проведення робіт (надання послуг) сторони погоджують нормативи витрат дизельного палива на кожну одиницю техніки. Залишки пального підлягають поверненню Замовнику або проводиться його оплата коштами. Передача пального Виконавцю проводиться на підставі Акта про приймання-передачу матеріалів.

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надані копії: актів здачі-приймання робіт (надання послуг) /т. 1, а.с. 208-211/, податкових накладних /т. 1, а.с. 212-215/, банківських виписок /т. 1, а.с. 216-220/, заявки на проведення робіт по збиранню врожаю від 29.08.2013 №204 /т. 5, а.с. 12/; відомостей видачі харчування за період з 09.09.2013 по 02.10.2013 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /(т. 5, а.с.15-38/, талонів комбайнерів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /т. 5, а.с. 39-79/, реєстрів приймання зерна, виписок з реєстрів про намолот зерна та зібраної площі, товарно-транспортних накладних на зерно сої /т. 2, а.с. 204-249, т. 3 а.с. 1-37, т. 5 а.с. 80-167/; бухгалтерську довідку від 16.02.2016 щодо обліку господарської операції по ТОВ "Океан Дорадо" (т. 5, а.с. 13), витяг з журналу реєстрації обліку відряджених осіб, проживаючих у ДП "СГП імені Іваненка" за 2013 рік, /т. 5, а.с. 11/, реєстр про намолот зерна за період з 09.09.2013 по 02.10.2013 /т. 5, а.с. 14/.

Оцінюючи надані позивачем документи у їх сукупності, суд звертає увагу на такі обставини.

У цій справі позивач стверджує, що за результатами взаємовідносин із контрагентом оформлені відповідні первинні документи, які, на його думку, надають право на формування податкового кредиту та витрат.

Проте, суд зауважує, що наявність належним чином оформлених бухгалтерських документів не є єдиною вичерпною підставою для податкового обліку з огляду на таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 27.03.2012 у справі за позовом Приватного підприємства "Ангара" до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться постачальником послуг, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних документів обліку.

У постанові від 22.09.2015 у справі за позовом ТОВ "Ампір СВ" до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Верховний Суд України вказав, що обов'язковою умовою виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення операцій з поставки документами первинного бухгалтерського обліку та податкового обліку, щодо яких встановлена нормативна вимога. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару (послуг).

При цьому, у постанові від 13.10.2015 у справі №825/4143/13-а Верховний Суд України звернув увагу на те, що відповідно до частини другої статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.

Разом з тим відповідно до статті 11 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до принципу змагальності кожна зі сторін повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Згідно зі статтею 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 вказаного закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням наведеного вище суд зауважує, що інформація, що міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.

У зв'язку з цим первинні документи, податкові накладні не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість поставки між суб'єктами, вказаними в цих документах як постачальник та покупець.

Так само, норми Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не ставлять у залежність право платника податків, встановлених цими Законами, на податковий кредит від виконання податкового обов'язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов'язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов'язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

При цьому свідчити про обізнаність платника податків щодо протиправної діяльності контрагента або те, що він діяв без належної обачності (обережності) при виборі контрагента, може, у тому числі, тривалість господарських відносин, здійснення діяльності в одному сегменті ринку, господарські зв'язки платника податків переважно із контрагентами, які ухиляються від виконання податкового обов'язку, приховуються від контролюючих органів.

Суд зауважує, що відсутність у ТОВ "Океан Дорадо" матеріально-технічних ресурсів, трудових ресурсів, як власних, так і залучених, без яких підприємницька діяльність не може здійснюватися, об'єктивно ставлять під сумнів можливість надання ним послуг, обсяг яких (виходячи з документів, якими оформлені ці поставки) вимагав залучення до їх виконання певної кількості працівників та матеріально-технічних засобів.

Зокрема, матеріали справи не містять відомостей про наявність у ТОВ "Океан Дорадо" на праві власності чи користування комбайнів John Deere у спірний період. Так само, відсутні відомості про те, що гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у спірний період були найманими працівниками саме ТОВ "Океан Дорадо".

Крім того, зі змісту наданих позивачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не можливо встановити місце надання обумовлених сторонами послуг.

Позивачем не доведено економічну доцільність залучення сторонніх матеріально-технічних ресурсів до збору врожаю сої, суду не надано доказів неможливості виконання відповідних робіт за рахунок власних ресурсів.

Подальша реалізація позивачем сільськогосподарської продукції в адресу ТОВ "Глобинський переробний завод" не є належним доказом залучення до її збирання техніки та працівників ТОВ "Океан Дорадо".

З приводу посилань позивача на проведення оплати вартості придбаних послуг, суд зауважує, що саме по собі формальне перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента не є беззаперечним свідченням реальності здійснення господарської операції.

За таких обставин, суд погоджується з доводами контролюючого органу про безтоварний характер господарських операцій позивача з ТОВ "Океан Дорадо".

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову КСП "Імені Іваненка" повністю.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21 березня 2017 року.

Суддя С.С. Бойко