Ухвала

від 16.03.2017 по справі 5020-1059/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"16" березня 2017 р. Справа №5020-1059/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін:

від апелянта: не з'явився

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу

Господарського суду м. Києва

від 25.01.2017р.

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 5020-1059/2012 ( суддя М.М. Якименко)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2017р. скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено повністю. Визнано незаконним рішення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської - Харітонової Я.О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016р. №442/6; визнано недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.10.2016р. №442/6; зобов'язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговську - Харітонову Я.О. прийняти до виконання наказ Господасрького суду міста Севастополя від 15.02.2013р. №5020-1059/2012 та відкрити виконавче провадження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати, у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовити повністю. Відстрочити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення апеляційним судом або на розумний строк.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03 березня 2017 року порушено апеляційне провадження у справі № 5020/1059/2012, справу призначено до розгляду на 16.03.2017 р., відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до 16.03.2017р.

В судове засідання представники сторін не з явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки сторони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, а також враховуючи, що відповідно до ст.121-2 ГПК України неявка представника органу Державної виконавчої служби не є перешкодою для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні встановлено, що апелянтом не виконано вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017, судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Однією із основних засад судочинства є пункт 8 ст. 129 Конституції України - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно ст. 8 Закону України „Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін (п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати".

Згідно з п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги.

Пунктом 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України: "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7 передбачено, що якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Згідно п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України: "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7: "Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення".

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

На підставі вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 80 п.5 ч.1 ст. 81, 86, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.01.2017р. у справі № 5020-1059/2012 залишити без розгляду.

Матеріали справи № 5020-1059/2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

Ю.Б. Михальська