Ухвала

від 13.03.2017 по справі 543/487/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

13 березня 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В., Ситнік О.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні заяву судді Ситнік Олени Миколаївни про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Селецька , третя особа - відділ Держземагентства в Оржицькому районі Полтавської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним , за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 05 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із указаним позовом, яким мотивувала тим, що за державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 01 червня 2002 року їй належить земельна ділянка площею 3,25 га на території Селецької сільської ради Оржицького району Полтавської області. До 2013 року вона передавала земельну ділянку в оренду сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Селецька (далі - СТОВ Селецька ).

Орендар порушував строки й порядок виплати орендної плати, визначав її розмір на власний розсуд, щодо продовження дії договору оренди землі не попереджав. Разом з тим, у 2013 році вона дізналася про договір оренди вказаної земельної ділянки, укладений від її імені з СТОВ Селецька 25 липня 2013 року на строк 8 років, який вона не вчиняла (підпис у договорі від її імені несправжній).

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_4 просила визнати цей договір недійсним.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 29 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 25 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_4 та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Селецька , зареєстрований Реєстраційною службою Оржицького районного управління юстиції 11 лютого 2014 року за № 10835040.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Селецька на користь ОСОБА_4 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 243 грн 60 коп., витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 4 300,80 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн. Всього стягнуто 6 544,40 грн.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 29 жовтня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення.

ОСОБА_4 у задоволенні позову до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Селецька про визнання недійсним договору оренди землі відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року касаційну скаргуОСОБА_4 в особі представника задоволено частково.

Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 05 липня 2016 року рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 29 жовтня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Селецька про визнання недійсним договору оренди землі відмовлено за недоведеністю.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати рішення Апеляційного суду Полтавської області від 05 липня 2016 року, залишити в силі рішення районного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Під час попереднього судового засідання суддя Ситнік О.М. заявила про самовідвід у зв'язку з тим, що вона брала участь у розгляді даної справи під час перегляду у касаційному порядку рішення Апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року та вирішення питання про направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду, висловлювала свою правову позицію у даній справі.

У зв'язку із вищевказаним, з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді та забезпечення об'єктивності розгляду вказаної справи, заявлений суддею Ситнік О.М. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 20, 23 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Заяву судді Ситнік Олени Миколаївни про самовідвід задовольнити.

Передати справу на визначення судді для розгляду справи, у порядку встановленому ч. 3 ст. 11-1 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю.Г. Іваненко

А.В. Маляренко

О.М. Ситнік