Ухвала

від 18.10.2016 по справі 808/167/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2016 рокусправа № 808/167/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у справі № 808/167/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада-ЛТД" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

13.01.2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лада-ЛТД до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому позивач просить: визнати протиправними та скасувати, прийняте відповідачем, податкове повідомлення-рішення №0001472202 від 29.09.2015 щодо визначення податкового зобов'язання за податком на додану вартість та повідомлення-рішення №0001482202 від 29.09.2015 щодо визначення податкового зобов'язання за податком на прибуток.

Вимоги позивач свої обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю ЛАДА-ЛТД з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку прибуток період з 01.01.2013 по 31.12.2013 та податку на додану вартість за період з 01.07.2013 по 31.12.2013 при взаємовідносинах з ПП ТЦ Безлюдівський (код ЄДРПОУ 32101063), за результатами якої складено акт від 08.09.2015 № 958/08-28-22-2/20470713.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 29.09.2015 № 0001472202 у сумі 51 553, 50 грн. прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток від 29.09.2015 № 0001482202 у сумі 48 976, 50 грн. прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року скасувати, та винести нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу відповідача від 07.09.2015 № 365 07.09.2015 відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАДА-ЛТД з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку прибуток період з 01.01.2013 по 31.12.2013 та податку на додану вартість за період з 01.07.2013 по 31.12.2013 при взаємовідносинах з ПП ТЦ Безлюдівський (код ЄДРПОУ 32101063).

За результатами перевірки 08.09.2015 відповідачем був складений акт перевірки № 958/08-28-22-02/20470713, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог:

- п.138.2, ст.138, підпункт 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 32651 грн., в т. ч. за 2013 рік. в сумі 32651 грн.

- п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 34369 грн.., у т. ч. по періодам: серпень 2013р. у сумі 29669 грн., вересень 2013р. у сумі 1967 грн., жовтень 2013р. у сумі 2733 грн.

На підставі вказаних висновків, 29.09.2015т року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001472202, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 51553,00 грн. з яких 34369,00 грн. за основним платежем, 17184,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення №0001482202, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 48976,50 грн. з яких 32651,00 грн. за основним платежем, 16326,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги та вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що проведені господарські операції мають реальний цикл походження товару, зміни у стані активів учасників договірних відносин, у повному обсязі підтверджені належним чином оформленими бухгалтерськими документами, використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що в свою чергу свідчить про безпідставність донарахування Позивачу податкових зобов'язань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Лада-ЛТД за КВЕД зокрема є будівництво доріг і автострад; електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; покрівельні роботи; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Судом першої інстанції встановлено тщо у 2013 році за операціями між позивачем та ПП ТЦ Безлюдівський задекларовано податкового кредиту на суму 34 369,00 грн.

Між позивачем і ПП ТЦ Безлюдівський було укладено договори купівлі-продажу №2401.1 від 24.07.2013, №0108.1 від 01.08.2013, №2509.1 від 25.09.2013, відповідно до яких ПП ТЦ Безлюдівський взяло на себе зобов'язання поставити, а покупець ТОВ ЛАДА ЛТД зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно специфікацій.

За наслідками виконання умов договору позивачу видавались податкові накладні, видаткові накладні на загальну суму 206 216, 52 грн. у тому числі ПДВ 34 369,41 грн.

Розрахунки за виконання зазначених договорів здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів з банківського рахунку позивача, що підтверджується виписками по рахунку позивача. Заборгованість по господарським операціям відсутня, що не заперечувалось відповідачем в акті перевірки.

Транспортування придбаного товару здійснено ПП ТЦ Безлюдівський на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу. Вартість послуги щодо доставки товару зазначена в специфікаціях до кожного договору. Здійснення поставки товару підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт (надання послуг), податковими накладними.

Судом встановлено, що замовником (Комунальне підприємство Управління капітального будівництва ) будівельних робіт, в результаті виконання яких за договором підряду № 18/13 від 16.04.2013 були використані матеріали придбані позивачем у ПП ТЦ Безлюдівський .

За наслідками виконання умов вищезазначеного договору позивачем видавались замовнику податкові накладні, складались акти здачі - приймання виконаних робіт за формою КБ-2В, довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, підсумкові відомості ресурсів. Розрахунки позивача із замовником здійснювалися в у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок позивача, що підтверджується матеріалами справи

Однак, на думку податкового органу, зазначені господарські відносини було вчинено не з метою настання наслідків обумовлених договором, а надані позивачем до перевірки документи не є первинними в розумінні Закону, та не можуть слугувати підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Зазначені факти, на думку податкового органу, свідчать про відсутність у Позивача належних правових підстав для формування валових витрат та податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши господарські відносини Позивача з вказаним контрагентом, не погоджується з зазначеними висновками податкового органу, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем і ПП ТЦ Безлюдівський було укладено договори купівлі-продажу №2401.1 від 24.07.2013, №0108.1 від 01.08.2013, №2509.1 від 25.09.2013, відповідно до яких ПП ТЦ Безлюдівський взяло на себе зобов'язання поставити, а покупець ТОВ ЛАДА ЛТД зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно специфікацій

За наслідками виконання умов договору позивачу видавались податкові накладні, видаткові накладні на загальну суму 206 216, 52 грн. у тому числі ПДВ 34 369,41 грн.

Розрахунки за виконання зазначених договорів здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів з банківського рахунку позивача, що підтверджується виписками по рахунку позивача. Заборгованість по господарським операціям відсутня, що не заперечувалось відповідачем в акті перевірки.

Транспортування придбаного товару здійснено ПП ТЦ Безлюдівський на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу. Вартість послуги щодо доставки товару зазначена в специфікаціях до кожного договору. Здійснення поставки товару підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт (надання послуг), податковими накладними.

Судом встановлено, що замовником (Комунальне підприємство Управління капітального будівництва ) будівельних робіт, в результаті виконання яких за договором підряду № 18/13 від 16.04.2013 були використані матеріали придбані позивачем у ПП ТЦ Безлюдівський .

За наслідками виконання умов вищезазначеного договору позивачем видавались замовнику податкові накладні, складались акти здачі - приймання виконаних робіт за формою КБ-2В, довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, підсумкові відомості ресурсів. Розрахунки позивача із замовником здійснювалися в у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що в матеріалах справи в повному обсязі наявні податкові накладні, видаткові та податкові накладні, акти здачі - приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт за перевіряємий період, які оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарської операції, первинні документи відображають зміст та обсяг укладеного договору, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

При цьому, податковий орган в апеляційній скарзі зауважує, що Позивачем були надані товарно-транспортні накладні, які складені із порушенням встановленого порядку.

Однак, що відповідно до ст..1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення, а тому є безпідставним твердження відповідача, що недоліки товарно-транспортних накладних, вказують на те, що господарські операції в даному випадку не здійснювались.

Також, слід зазначити, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту та валових витрат на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарських операцій, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у справі № 808/167/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: Д.В. Чепурнов