Постанова

від 26.03.2019 по справі 808/167/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

26 березня 2019 року

справа №808/167/16

адміністративне провадження №К/9901/28227/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у складі судді Сацького Р.В.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у складі суддів Сафронової С.В., Прокопчук Т.С., Чепурнова Д.В.

у справі № 808/167/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лада-ЛТД

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Лада-ЛТД (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 14 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року, адміністративний позов задовольнив у повному обсязі, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 29 вересня 2015 року № 0001472202 та № 0001482202.

Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій зазначили, що пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій.

У листопаді 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначає, що вимоги відповідача є необґрунтованими та протиправними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, є повністю законними та обґрунтованими.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року та податку на додану вартість за період з 1 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року при взаємовідносинах з ПП ТЦ Безлюдівський (код ЄДРПОУ 32101063), за результатами якої складений акт від 18 вересня 2015 року № 958/08-28-22-02/20470713 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- пункту 138.2, статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 32651 грн;

- пункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 34369 грн, у т. ч. по періодам: серпень 2013 року у сумі 29669 грн, вересень 2013 року у сумі 1967 грн, жовтень 2013 року у сумі 2733 грн.

29 вересня 2015 року на підставі висновків акта перевірки керівником податкового органу прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001472202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 51553,00 грн, з яких 34369,00 грн за основним платежем, 17184,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0001482202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 48976,50 грн, з яких 32651,00 грн за основним платежем, 16326,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Приймаючи рішення, податковий орган зазначив, що аналіз наявної інформації свідчить про відсутність факту поставки товарів Приватним підприємством ТЦ Безлюдівський Товариству.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2013 році за операціями між позивачем та Приватним підприємством ТЦ Безлюдівський задекларовано податкового кредиту на суму 34 369,00 грн.

Між позивачем та Приватним підприємством ТЦ Безлюдівський укладено договори купівлі-продажу № 2401.1 від 24 липня 2013 року, № 0108.1 від 1 серпня 2013 року, № 2509.1 від 25 вересня 2013 року, відповідно до яких Приватне підприємство ТЦ Безлюдівський взяло на себе зобов'язання поставити, а Товариство зобов'язалось прийняти та оплатити товар згідно специфікацій.

За наслідками виконання умов договору позивачу видавались податкові накладні, видаткові накладні на загальну суму 206 216, 52 грн, у тому числі податок на додану вартість 34 369,41 грн.

Розрахунки за виконання зазначених договорів здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів з банківського рахунку позивача, що підтверджується виписками по рахунку позивача. Заборгованість по господарським операціям відсутня, що не заперечувалось відповідачем в акті перевірки.

Транспортування придбаного товару здійснено Приватним підприємством ТЦ Безлюдівський на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу. Вартість послуги щодо доставки товару зазначена в специфікаціях до кожного договору. Здійснення поставки товару підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт (надання послуг), податковими накладними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в результаті виконання робіт за договором підряду № 18/13 від 16 квітня 2013 року використані матеріали придбані позивачем у Приватного підприємства ТЦ Безлюдівський .

За наслідками виконання умов вищезазначеного договору позивачем видавались замовнику податкові накладні, складались акти здачі приймання виконаних робіт за формою КБ-2В, довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, підсумкові відомості ресурсів. Розрахунки позивача із замовником здійснювалися у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Суди попередніх інстанцій здійснили висновок, що в матеріалах справи в повному обсязі наявні податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт за перевіряємий період, які оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій. Пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції про недоведеність податковим органом податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, що обумовило безпідставність прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення, як належний доказ, використали та оцінили висновки акту позапланової перевірки Товариства, проведеної в межах кримінального провадження відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як підставу для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Оцінюючи доводи касаційної скарги Суд вважає їх неприйнятними, висновуючись на такому. Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим Вступна частина акту перевірки.

Постанова від 9 червня 2015 року старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області, якою в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32013220000000114 від 6 березня 2013 року призначено документальну позапланову перевірку Товариства наявна в матеріалах справа та досліджена судами першої та апеляційної інстанції.

Положенням пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент призначення та проведення перевірки), передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Пунктом 36 Підрозділу 10. Інші перехідні положення (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Суд вважає, що органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі № 808/167/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер