Ухвала

від 22.03.2017 по справі 812/1281/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року справа №812/1281/15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку в письмового провадження апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 812/1281/15 за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Натан про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 28.08.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом (в подальшому було змінено), мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач має несплачені узгоджені зобов'язання у сумі 43894,86 грн. (42989,56 грн. - основний платіж, 905,30 грн. - пеня). Податковий борг виник у зв'язку з несплатою ТОВ Натан самостійно визначених у податкових деклараціях податкових зобов'язань.

Просив суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Натан , код ЄДРПОУ 30008585, податковий борг з податку на додану вартість, податку на прибуток та податку по орендній платі за землю на загальну суму 43894,86 грн. (у тому числі - 42989,56 грн. - основного платежу та 905,30 грн. - пені), з яких: - з податку на додану вартість по податкових деклараціях за період лютий - березень 2015 року у сумі 15099,06 грн. (15045,84 грн. - основного платежу, 53,22 грн. - пені); - з податку на прибуток по податковій декларації за 2015 рік у сумі 4006,00 грн. - основного платежу; з орендної плати за землю по податкових деклараціях за період листопад 2014 року - червень 2015 року у сумі 24789,80 грн. (23937,72 грн. - основного платежу, 852,08 грн. - пені).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 812/1281/15 позовні вимоги Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області задоволено частково.

Стягнуто з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Натан (код ЄДРПОУ 30008585, адреса: 93000, АДРЕСА_1) відкритих у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Натан на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 15099,06 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'яносто дев'ять грн. 06 коп.) та з податку на прибуток у сумі 4006,00 грн. (чотири тисячі шість грн.).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо орендної плати за землю у сумі 24789,80 грн., прийнята з порушенням норм матеріального права.

Апелянт вказує, що ТОВ Натан до Рубіжанської ОДПІ подані податкові декларації з орендної плати за землю та відповідно узгоджені податкові зобов'язання у сумі 23937,72 грн. У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу з орендної плати за землю податковим органом на підставі ст. 129 Податкового кодексу України було нараховано пеню у сумі - 852,08 грн. Суд першої інстанції, як на підставу відмови в цій частині позовних вимог, послався на ст. 6 Закону № 1669, якою встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Апелянт вважає таке посилання необґрунтованим, оскільки відповідно до ст. 101 Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577 платник податків для списання безнадійного податкового боргу повинен звернутися до органу доходів і зборів за місцем його обліку з заявою та відповідними документами, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним, ТОВ Натан в свою чергу до податкового органу з наведеними документами не звертався, а тому підстав для визнання податкового боргу з орендної плати за землю безнадійним не має.

Апелянтом на адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи без його участі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Натан зареєстроване як суб'єкт господарювання 15.06.2001 року виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області, перебуває на податковому обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області з 19.07.2001 року за № 116, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 26.07.2001 року № 16552478, індивідуальний податковий номер 300085812128 (а.с. 8-9).

Товариством з обмеженою відповідальністю Натан було подано до Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області податкові декларації:

з податку на додану вартість: за лютий 2015 року № НОМЕР_1 від 17.03.2015 року, у якій самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 22815,00 грн, (термін сплати 30.03.2015 року); за березень 2015 року № НОМЕР_2 від 16.04.2015 року, у якій самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 9019,00 грн. (термін сплати 30.04.2015 року) (а.с. 10-17);

з податку на прибуток: за 2014 рік № НОМЕР_3 від 27.02.2015 року, у якій самостійно визначено суму податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 5006,00 грн., (термін сплати 11.03.2015 року) (а.с. 18-21);

з орендної плати за землю: № НОМЕР_4 від 03.02.2014 року із щомісячною сумою платежу 2521,35 грн.; № НОМЕР_5 від 06.02.2015 року із щомісячною сумою платежу 3149,17 грн. (а.с. 22-27).

04.07.2014 року Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Луганській області відносно ТОВ Натан складено вимогу № 155-25, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 03.07.2014 року становила 6931,39 грн. (а.с. 7).

З розрахунку податкового боргу з податку на додану вартість вбачається, що з урахуванням переплати та за рахунок зарахування від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу, сума зобов'язань з податку на додану вартість склала 15045,84 грн., та сума пені за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у розмірі 53,22 грн. (а.с. 10-17).

З розрахунку податкового боргу з податку на прибуток вбачається, що відповідачем було частково сплачено узгоджене податкове зобов'язання внаслідок чого податковий борг з податку на прибуток складає 4006,00 грн. (а.с. 65).

З розрахунку податкового боргу по орендній платі за землю вбачається, що заборгованість у сумі 24789,80 грн. (23937,72 грн. - основного платежу, 852,08 грн. - пені) утворилась в результаті несплати орендної плати за землю за період з грудня 2014 по липень 2015 року (а.с. 22).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють норми Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У підпункті 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За унормуванням підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи вбачається, що 04.07.2014 року Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Луганській області відносно ТОВ Натан складено вимогу № 155-25, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 03.07.2014 року становила 6931,39 грн. (а.с. 7).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги податкового органу в частині стягнення з відповідача податку на додану вартість у розмірі 15099,06 грн. та з податку на прибуток у розмірі 4006,00 грн., виходив з того, що, оскільки наведена вимога у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалася, то вона є узгодженою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу по орендній платі за землю.

За приписами підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до п. 287.1 - 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Узгоджене податкове зобов'язання - це сума податку (збору), яку платник зобов'язується сплатити до бюджету (цільового) фонду у визначений строк. Податкове (грошове) зобов'язання може бути узгоджене одним з таких способів:

§ самостійно платником податків, податковим агентом шляхом подання контролюючому органу податкової декларації (уточнюючого розрахунку);

§ самостійне узгодження при отриманні доходів не від податкового агента;

§ внаслідок нарахування контролюючим органом суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування.

За загальним правилом податкове зобов'язання самостійно визначається платником податків у податковій декларації та вважається узгодженим з дня подання такої декларації контролюючому органу. Особливістю є те, що узгоджене в такий спосіб зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Оскаржити можна лише суму податкового (грошового) зобов'язання, визначену контролюючим органом.

Несплачена у визначений податковим законодавством строк сума податкового (грошового) зобов'язання перетворюється в податковий борг. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган ДФС надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган звернувся до суду з позовними вимогами щодо стягнення з ТОВ Натан податкового боргу з орендної плати за землю, який виник внаслідок несплати орендної плати за землю за період з грудня 2014 року по липень 2015 року. Податкова вимога, яка наявна в матеріалах справи і на яку послався позивач в своєму позові, складена станом на 03.07.2014 року, а отже податковий борг з орендної плати за землю не увійшов до її суми.

Отже, податкова вимога позивачем у зв'язку з несплатою ТОВ Натан узгодженої суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю не приймалася, а відтак суд першої інстанції вірно відмовив позивачу в цій частині позовних вимог.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що відповідно до Податкового кодексу України, платник податків є платником податку на землю. Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669 від 02.09.2014 р. встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (стаття 6).

Період проведення АТО встановлено з 14.04.2014 р., а місто Рубіжноє входить до переліку населених пунктів на території яких здійснювалася антитерористична операція. (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України , розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція").

За приписами п.п.4.1.4 ст.4, п.п. 56.21 ст. 56 цього Кодексу визначено: якщо у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З таких підстав, висновки суду першої інстанції щодо поширення на позивача приписів статті 6 Закону № 1669 є правильними і повністю узгоджуються з приписами податкового законодавства, а відсутність порядку звільнення від сплати за користування земельною ділянкою під час проведення АТО, не дає підстав не застосовувати цей Закон.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

В силу положень частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, належних і достатніх доказів, які б підтверджували законність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача податкового боргу по орендній платі за землю, позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 167, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 812/1281/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_2