Постанова

від 21.03.2017 по справі 904/6583/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року Справа № 904/6583/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі№ 904/6583/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фаєр" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" простягнення 2 925 479,27грн., за участю представників сторін: від позивача:Гарькавий А.Г. - дов. №2 від 10.01.2017; від відповідача:не з'явився В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі №904/6583/16, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаєр" борг у розмірі 2 925 479,27грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Публічне акціонерне товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2017 зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 14.03.2017 Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 21.03.2017 представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги. Відповідач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 22.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаєр" (підрядник) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (замовник) укладений договір №2498/41, відповідно до умов якого підрядник у межах специфікації вартості виконання робіт виконує власними і залученими силами (по узгодженню із замовником на умовах, передбачених пунктом 8.1) будівельно-монтажні роботи на об'єкт: "прокатний цех №3, трансформаторні камери, автоматична система пожежогасіння" у повному обсязі основних та супутніх робіт згідно відомості обсягів робіт.

Відповідно до п. 2.1 договору специфікація вартості виконання робіт, доручених для виконання підряднику, розрахована на рівні конкурсної пропозиції підрядника та є незмінною і складає 4530000грн.00коп. з ПДВ.

Згідно з п. 3.1 договору підрядник виконує повний обсяг робіт згідно проекту та графіку виконання робіт (додаток 4). Початок робіт з моменту підписання договору обома сторонами, скріплення печатками та за наявності передачі будівельного майданчика замовником і виконуються у терміни, зазначені в графіку виконання робіт (додаток 4).

Пунктом 4.1 договору визначено, що замовник здійснює оплату протягом 30 календарних днів після підписання замовником повного пакету документів на оплату: - 90 відсотків вартості фактично виконаних робіт на підставі довідки (форма КБ-3), засвідченої підписами уповноважених представників сторін; - 10 відсотків вартості фактично виконаних робіт замовник сплачує підряднику протягом 45-ти календарних днів після повного виконання робіт за цим договором та підписання акту готовності об'єкту до експлуатації; - оплата за обладнання по факту поставки протягом 30 календарних днів.

Договір може бути достроково розірваний замовником в односторонньому порядку з письмовим попередженням підрядника за один місяць до розірвання (п. 15.5 договору).

Відповідач листом №323-14792 від 03.09.2015 повідомив позивача про розірвання договору №2498/41 від 22.05.2015, та просив не виконувати ніяких робіт та поставок за вказаним договором, на що отримав відповідь (лист від 03.09.2015 вих. №326) про зупинення робіт по об'єкту та про підготовку до вивезення раніше ввезених інструментів і механізмів.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Задовольняючи позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій виходили з їх доведеності та обґрунтованості посилаючись при цьому на акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, акт вартості устаткування, акт приймання матеріалів та інших актів приймання-передачі, які датовані груднем 2015 року.

Згідно з ч. 2 ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Рішення з господарського спору повинне прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи (ст. 4 7 ГПК України).

Відповідно до ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, необхідно мати на увазі, що відповідно до ст. 43 ГПК України, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проте, вирішуючи спір у даній справі господарськими судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки, зокрема, долученому до матеріалів справи на стадії розгляду справи в суді першої інстанції рішенню господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2016, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі №904/269/16, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаєр" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення суми основного боргу за договором №2498/41 від 22.05.2015 у розмірі 780858,32грн. (виконані роботи та оплата поставленого обладнання), 7326,03грн.- 3% річних та 17941,02грн. - суми інфляційної складової.

При цьому, господарськими судами не з'ясований фактичний обсяг позовних вимог з урахуванням їх підстав та характеру фактичних спірних правовідносин.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32-33, 43, 82, 84 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Не в повному обсязі встановлені судами обставини не дають можливості дійти однозначного висновку про наявність/відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, тобто, спір вирішено при недостатньому дослідженні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та ненаданні цим обставинам відповідної правової оцінки.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, з'ясувати обсяг позовних вимог з урахуванням підстав позову, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2016 у справі №904/6583/16 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Л.І. Рогач