ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10 березня 2017 рокуСправа № 921/383/15-г/17 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
Розглянув матеріали справи
за позовом Прокурора Теребовлянського району, вул. 22 Січня, 14, м.Теребовля, Тернопільська область, в інтересах держави в особі Теребовлянської районної державної адміністрації, вул. Князя Василька, 104а, м.Теребовля, Тернопільська область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль
про припинення договору оренди землі шляхом розірвання та повернення земельної ділянки.
За участю представників:
Прокурора: Куліковська Л.Б.., посвідчення №034592 від 20.07.2015р.
Позивача: Хома А.В., довіреність №05-93/02-12 від 18.01.2017р.
Відповідача: Кузь А.В., довіреність № б/н від 10.01.2017р.
Третьої особи: Оленяк В.Я., довіреність №31-19-0.9-199/2-17 від 10.01.2017р.
Учасникам судового процесу під час розгляду справи роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Технічна фіксація (звукозапис) судового засідання у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалася.
В судовому засіданні 10.03.2017р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: 09.04.2015р. Прокурор Теребовлянського району Тернопільської області звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Теребовлянської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" про припинення дії договору оренди землі від 03.04.2007 року шляхом його розірвання та зобов'язання ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" повернути у державну власність земельні ділянки, загальною площею 56,49 га, кадастровий номер №6125085000:01:001:0491, №6125085000:01:001:0600, вартістю 729224,00 грн., що розташовані за межами населеного пункту на території Ладичинської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області шляхом підписання акту прийому - передачі землі з Теребовлянською районною державною адміністрацією (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог №54-632вих.-15 від 23.04.2015р. за вх.№11148 від 28.04.2015р.).
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.06.2015 року (суддя Андрусик Н.О.) у даній справі, за участю Головного управління Держземагенства у Тернопільській області позовні вимоги (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог вх.№402 від 09.04.2015р.) повністю задоволено.
В процесі перегляду зазначеного рішення судом апеляційної інстанції, відповідно до ухвали від 12.05.2016р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. апеляційну скаргу ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" задоволено, рішення господарського суду Тернопільської області від 23.06.2015р. у даній справі скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 23.06.2015р. у даній справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.
При цьому, скасовуючи рішення попередніх інстанцій, Вищим господарським судом України у постанові від 20.12.2016 року, зокрема, зазначено, що судами попередніх інстанцій не з'ясовані фактичні обставини у спірних правовідносинах з урахуванням суб'єктного складу, наявності/відсутності систематичної несплати орендних платежів в контексті умов договору оренди землі, зокрема, стосовно того, що дія договору, у тому числі "припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором" (п.п.28-32 договору), наслідків перетворення ЗАТ "Агрокомбінат" в 2012 році в ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль", хронології правонаступництва іншої сторони за договором.
Відповідно до ч.1 ст.111 12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Відповідно до частини 1 ст.20 ГПК України суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю.
В результаті проведеного автоматизованого розподілу (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2017р.), справу №921/383/15-г/17 передано на розгляд судді Стопнику С.Г.
Ухвалою суду від 12.01.2017р. справу прийнято до свого провадження суддею Стопником С.Г.; виключено з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління Держземагенства у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль, у зв'язку з припиненням останнього як юридичної особи.
Відповідно до ухвал суду від 19.01.2017р. та від 30.01.2017р. розгляд справи переносився на 03.02.2017р. та на 06.02.2017р. відповідно, у зв'язку із відпусткою та відрядженням судді Стопника С.Г.
У зв'язку із необхідністю витребування додаткових матеріалів, розгляд справи відповідно до ст.77 ГПК України відкладався на 20.02.2017р., 27.02.2017р. та на 06.03.2017р.; крім того, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.03.2017р. до 10 год. 00 хв.
06.03.2017р. суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник Прокуратури Тернопільської області в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримала (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.04.2015р. за вх.№11148 від 28.04.2015р.) з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових обгрунтуваннях (вх.№4562 від 26.01.2017р., вх.№6680 від 27.02.2017р.), запереченнях на відзив (вх.№6196 від 20.02.2017р.).
Представник позивача в судових засіданнях заявлені прокурором вимоги підтримав у повному обсязі.
Уповноважений представник відповідача в судових засіданнях проти позову повністю заперечив з підстав, викладених, зокрема, у відзиві на позовну заяву (вх.№5211 від 03.02.2017р.) та відзиві на додаткові обгрунтування позовних вимог (вх.№7057 від 03.03.2017р.). Зокрема, вказує на те, що:
- прокурор безпідставно звернувся з даним позовом в інтересах Теребовлянської районної державної адміністрації, оскільки її інтереси жодним чином не порушені, так як на час звернення із даним позовом остання не була розпорядником державними сільськогосподарськими землями і не наділена повноваженнями щодо підписання актів приймання-передачі державних сільськогосподарських земель. На час звернення із даним позовом розпорядником державними сільськогосподарськими землями на території Тернопільської області було Головне управління Держземагенства у Тернопільській області, а на час прийняття рішення у даній справі від 23.06.2015 року і по даний час - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Таким чином, стверджує, що прокурор невірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, більше того, прокурором не обгрунтовано та не доведено відсутність у позивача можливості пред'явити позов самостійно (при цьому, просить суд звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, посилання на яку містяться в постанові Вищого господарського суду України від 20.12.2016 року у даній справі);
- на даний час на спірній земельній ділянці знаходиться майно відповідача, яке безпосередньо пов'язане із землею, а саме багаторічні фруктові насадження, закладка яких проходила в 2002-2004 роках, та саджанці, у зв'язку з чим розірвання договору оренди землі від 03.04.2007 року та зобов'язання відповідача повернути у державну власність такі земельні ділянки призведе до порушення майнових інтересів останнього та безпідставного, поза межами закону, позбавлення права власності на майно;
- відповідач, починаючи з 01.02.2013 року і по даний час, тобто більше 3 років, справно сплачував орендну плату згідно договору оренди землі від 03.04.2007 року, що свідчить про відсутність систематичної несплати орендної плати та відповідно відсутність підстав для розірвання вказаного договору. В підтвердження наведеного відповідно до клопотання (вх.№6668 від 27.02.2017р.) долучив до матеріалів справи копії квитанцій від 23.02.2017р. та 24.02.2017р. в підтвердження сплати боргу ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" в розмірі 55986,77 грн згідно постанов Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 року у справі №2-а-1970/3368/12 та від 29.09.2015 року у справі №819/3099/15;
- заборгованість по орендній платі у попередній період (2010-2013 років) виникла з незалежних від відповідача обставин та спричинена бездіяльністю позивача у зв'язку із ненаданням інформації щодо розрахунків за оренду, та через направлення вимог про оплату заборгованості за неналежною адресою. Частина документів щодо оренди спірної земельної ділянки були знищені внаслідок пожежі, що виникла в адміністративному корпусі, в якому знаходився відповідач (акт про пожежу від 18.07.2011 року), крім того, на виконання постанови Слідчого відділу ДПС у Тернопільській області про витребування документів від 07.05.2013 року та ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 17.09.2013 року було вилучено решту наявних у відповідача документів. Таким чином, у відповідача були відсутні дані про обсяги проведених розрахунків за оренду та банківські реквізити для їх проведення.
У зв'язку із вищенаведеним, просить в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, в судових засіданнях 06.03.2017р. та 10.03.2017р. позовні вимоги підтримав повністю. Висловив позицію про те, що земельна ділянка підлягає поверненню саме Теребовлянській районній державній адміністрації, як орендодавцю по укладеному договору від 03.04.2007 року, та оскільки саме остання на час виникнення правовідносин по вказаному договору виступала розпорядником переданих в оренду земель. Крім того, просить суд врахувати, що на даний час відповідно до своїх повноважень органи Держгеокадастру здійснюють розпорядження вільними землями сільськогосподарського призначення, тобто такими, що не перебувають у власності чи користуванні (оренді).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника прокуратури, сторін та третьої особи, господарський суд встановив:
- 03 квітня 2007 року, на підставі розпорядження голови Теребовлянської районної державної адміністрації №26 від 19.01.2006р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЗАТ "Агрокомбінат" для посадки саду на території Ладичинської сільської ради", між Теребовлянською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Агрокомбінат" (Орендар), укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого (п.п.1,2) Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться на території Ладичинської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, нормативна грошова оцінка якої становить 729224,00грн.
Відповідно до пунктів 5-10 Договору сторони встановили, що орендна плата вноситься Орендарем щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 29168,96грн в рік, і складає 2430,75 грн. щомісячно. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря; в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 3 Договору передбачено, що останній укладено строком на 25 років, після закінчення якого Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк за умови, якщо не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомить письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
За умовами п.п.30, 31 Договору, договір припиняється шляхом його розірвання: 1) за взаємною згодою сторін; 2) за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовою розірвання договору в односторонньому порядку є рішення суду.
В пункті 13 Договору сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Крім того, сторони в Договорі передбачили умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п.32 Договору).
Вказаний Договір зареєстровано у Теребовлянському реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 травня 2007 року за №040765902562 (реєстраційна справа №18687 від 17.05.2007р.).
Довідкою Відділу Держземагенства у Теребовлянському районі №8-1915-0.61-1077/2-15 від 06.04.2015 року підтверджено, що земельна ділянка, щодо якої укладено вищевказаний договір оренди 03.04.2007 року, загальною площею 56,49 га, розміщена на території Ладичинської сільської ради за межами населеного пункту, кадастровий номер земельних ділянок 6125085000:01:001:0491, 6125085000:01:001:0600.
Як свідчать матеріали справи, зокрема, витяг із Статуту ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" (в чинній редакції), Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований за електронним запитом суду станом на 12.01.2017, 22.05.2012 року ЗАТ "Агрокомбінат" (код 31138298) припинено за рішенням засновників в результаті перетворення (реорганізації), а його правонаступником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" (код 31138298).
Відповідно до п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. №118 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005р. №499) ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.
Відповідно до ст.108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Таким чином, в результаті реорганізації, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", як правонаступника ЗАТ "Агрокомбінат", перейшли і права та обов'язки по договору оренди землі, укладеному 03.04.2007 року.
Також, слід зазначити, що з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" яким внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема до статті 122 Земельного кодексу України, та визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до п.1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №445, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2013 року, повноваження щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності у власність або користування відносилось до компетенції Держземагентства та його територіальних органів.
10 вересня 2014 року згідно постанови Кабінету Міністрів України №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) шляхом перетворення Державного агентства земельних ресурсів України (Держземагенство).
Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема, у сфері земельних відносин та Державного земельного кадастру, та, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (п.1, підпункт 31 пункту 4, п.7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15);
27.04.2015 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, до повноважень якого відповідно до пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №1 від 03.03.2015 року, віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Тернопільської області.
При цьому, перехід повноважень щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Тернопільської області до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області автоматично не змінює сторону (орендодавця) в укладеному договорі оренди землі.
Прокурор Теребовлянського району, керуючись зокрема п.2 ст.121 Конституції України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст.2 ГПК України, звернувся із даним позовом в інтересах держави в особі Теребовлянської районної державної адміністрації з вимогами припинити договір оренди землі від 03.04.2007 року шляхом його розірвання у зв'язку із систематичною несплатою орендної плати, та повернути земельну ділянку, передану у користування на виконання такого договору. При цьому, з урахуванням додаткових обгрунтувань (вх.№4562 від 26.01.2017р., вх.№6680 від 27.02.2017р.), вказує наступне:
- ЗАТ "Агрокомбінат", правонаступником якого на даний час є ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль", в період з 2010 по 2012 рік не виконувалися належним умови договору щодо своєчасної сплати орендних платежів по договору оренди землі від 07.04.2007 року, що підтверджується листами та довідками Теребовлянського відділення Гусятинської ОДПІ №844 від 24.03.2014р., №1001 від 12.03.2015р., №1041 від 16.03.2015р., №1400/7 від 27.04.2015р.; постановами Тернопільського окружного адміністративного суду; розрахунком заборгованості по орендних платежах №01-833/02-12 від 04.06.2015р., згідно якого станом на 02.06.2015р. за відповідачем рахувалася заборгованість з орендної плати за землю в сумі 68337,49грн, податковими вимогами №1/75 від 08.07.2010, №2/123/9580 від 29.10.2010, рішенням про опис майна у податкову заставу №10 від 08.10.2011, актом опису майна від 16.11.2011, якими податковою інспекцією забезпечувалось погашення податкового боргу відповідача по орендній платі. Наведене свідчить про систематичний характер порушення істотних умов договору оренди землі (сплата оренди) та є підставою для його розірвання в судовому поряду (ст.141 ЗК України, ст.32 Закону України "Про оренду землі", п.30 Договору оренди землі).
- з метою досудового врегулювання спору Теребовлянська РДА неодноразово зверталася до орендаря (листи від 03.03.2015р. №01-313/02-17, 24.11.2014р. №01-1737/1/02-13, 05.09.2014р. №01-1326/02-13) із вимогами оплатити заборгованість по орендній платі та повідомляла, що невиконання істотних умов договору та невиконання взятих на себе зобов'язань тягне за собою його розірвання у судовому порядку. Однак, вимоги орендодавця залишені товариством поза увагою, а заборгованість по орендній платі не сплачена.
- відповідно до ст.1, ч.1 ст.13 та ст.16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади та наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням земель державної власності та виконанням зобов'язань перед бюджетом.
- Теребовлянська РДА, як орган державної влади, та сторона (орендодавець) по договору від 03.04.2007 року, не забезпечила належним чином виконання покладених законодавством повноважень щодо своєчасного справляння плати за договором оренди, а ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" не виконує умови такого договору у вигляді надходження коштів до бюджету за використання земельної ділянки площею 56,49 га, яка знаходиться поза межами населеного пункту на території Ладичинської сільської ради. При цьому, знаючи про тривалу несплату відповідачем орендної плати, Теребовлянська РДА не вжила всіх необхідних заходів для припинення останнім порушення умов договору та законів України, та не звернулася до суду із позовною заявою, що свідчить про неналежний захист інтересів держави, та що стало підставою для звернення з даним позовом до суду з метою захисту інтересів держави.
- у практиці Європейського суду з прав людини, в тому числі у справах: "Стретч проти Сполученого Королівства", "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Ґаші проти Хорватії" від 13 грудня 2007 року, визначені критерії, які слід оцінювати про сумісність заходів втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого Протоколу, а саме: чи вважається втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи вважається такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним до визначених цілей. При цьому, орендна плата як форма загальнодержавних податків є одним із джерел доходів Державного бюджету України. А несплата відповідачем, в порушення законів України, орендної плати позбавляє право держави на надходження бюджетних коштів від оренди земельної ділянки, які вона могла б отримати за інших обставин. До того ж, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 - правильне застосування законодавства незаперечно становить "Суспільний інтерес" (п.54 рішення). У зв'язку з наведеним, вказує, що звернення прокурора до суду в даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у своєчасному та повному надходженні платежів до бюджету, та на захист порушених державних інтересів.
Суд, на підставі ст.43 ГПК України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також із угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст.96 ЗК України, ст.ст.21, 22, 24, 25 Закону України "Про оренду землі", положень укладеного договору оренди землі від 03.04.2007 року, одним із основних обов'язків орендаря є своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.
За приписами статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених кодексів, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом в сфері регулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно із п."д" ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
За змістом зазначених норм, договір оренди землі може бути розірваний лише на вимогу однієї із сторін цього договору та в разі істотного порушення умов договору, в тому числі через систематичну несплату орендної плати. Разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання (вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 12.12.12 у справі №6-146/цс-12)
Як роз'яснено у п.2.23 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.
Відповідно до довідки Теребовлянського відділення Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції №194/19/14 від 15.02.2017 року, наданої на запит суду щодо нарахованих та сплачених ЗАТ "Агрокомбінат" (ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль") орендних платежів за період 2010-2012 роки, підтверджено відсутність сплати щомісячних орендних платежів ЗАТ "Агрокомбінат" в період з вересня 2011 по березень 2012 року, а також з травня 2012 року (після проведення реорганізації товариства) по грудень 2012 року, що свідчить про систематичний характер несплати орендних платежів. При цьому, в довідці також вказується про те, що сума нарахованих орендних платежів відповідно до поданих декларацій в період 2010-2012 роки становила 109596,83 грн, сплачено протягом вказаного періоду - 72272,68 грн.
Також, про відсутність своєчасного проведення ЗАТ "Агрокомбінат" платежів по орендній платі за землю свідчать і постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.10.2012р. у справі №2-а-1970/3368/12 за позовом прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі Теребовлянського відділення Гусятинської міжрайонної Державної податкової інспекції Тернопільської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" про стягнення 41506,80грн податкового боргу по орендній платі за землю, який нараховано за період з 17.08.2011р. по 03.08.2012р.; постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.09.2013р. у справі №819/2097/13-а, порушеної за позовом прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі Теребовлянського відділення Гусятинської міжрайонної Державної податкової інспекції Тернопільської області, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014р., відповідно до якої з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернпоіль" стягнуто на користь держави 19166,92грн податкового боргу по орендній платі за землю за період з 30.08.2012р. по 30.01.2013р.; постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.09.2011р. за позовом Державної податкової інспекції в Теребовлянському районі до Закритого акціонерного товариства "Агрокомбінат" про стягнення 18451,60грн заборгованості по сплаті орендної плати, що виникла станом на 17.08.2011р.
Таким чином, матеріали справи свідчать про тривале (систематичне) невиконання ЗАТ "Агрокомбінат" та його правонаступником ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" обов'язку по сплаті орендної плати за землю, тим самим істотно порушуючи істотні умови договору оренди землі від 03.04.2007 року.
Вказана обставина, в силу ст.32 Закону України "Про оренду землі", ст.141 ЗК України, ст.651 ЦК України, п.п.5-9, 30 спірного договору оренди землі є самостійною підставою для його розірвання.
Відповідно до положень ст.188 Господарського кодексу України, сторона, яка вважає за необхідне розірвати договір повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
В матеріалах справи містяться копії листів №01-313/02-17 від 03.03.2015р. (адресованого ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль", вул. Стороженка, 32, оф.4, м.Львів), №01-1737/1/02-13 від 24.11.2014р. (адресованого ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль", вул. Стороженка, 32, оф.4, м.Львів), 01-1326/02-13 від 05.09.2014р. (адресованого ЗАТ "Агрокомбінат", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль), згідно яких районна державна адміністрація вимагала погасити існуючий борг з орендної плати та повідомляла товариство про те, що систематичне невиконання орендарем обов'язків з внесення орендних платежів є підставою для розірвання договору оренди землі. Проте, дані вимоги орендодавця ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" залишено без оплати та відповіді.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Матеріалами справи доведено наявність систематичної несплати ЗАТ "Агрокомбінат" та його правонаступником ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" орендної плати по договору оренди землі від 07.04.2007р. в період з вересня 2011 року по березень 2012 року, а також з травня по грудень 2012 року, що свідчить про порушення істотних умов договору.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також норми ст.141 ЗК України, ст.651 ЦК України, ст.32 Закону України "Про оренду землі", п.п.5-9, 30, 31 договору оренди землі від 03.04.2007 року, суд визнає правомірною та обгрунтовано заявленою вимогу щодо розірвання вказаного договору оренди землі.
Частиною другою ст.2 ГПК України передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
При цьому, беручи до уваги роз'яснення, викладені у Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", додаткові обгрунтування заявлених вимог (вх.№4562 від 26.01.2017р., вх.№6680 від 27.02.2017р.), суд вважає, що при зверненні із даним позовом прокурором вірно визначено Теребовлянську районну державну адміністрацію як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки відповідно до ст.ст.13, 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" остання є органом державної влади, і наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням земель державної власності, та яка виступає орендодавцем по договору оренди землі, а отже наділена правом звертатися з вимогою про його розірвання.
Водночас, орган, до повноважень якого на даний час належить розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення на території Тернопільської області - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки розпорядження спірною земельною ділянкою (передача в користування відповідно до укладеного договору оренди землі від 03.04.2007р.) відбулося ще до його створення.
Щодо заперечень відповідача про те, що з 01.01.2013р. повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Тернопільської області перейшли до Головного управління Держземагенства у Тернопільській області, а з 27.04.2015р. - до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, то такі судом відхиляються, оскільки: нормами чинного законодавства не передбачено автоматичний перехід прав орендодавця по договору оренди землі від районної державної адміністрації до органів Держземагенства чи Держгеокадастру; відповідні зміни до договору теж не вносилися, а ініціювати в даному випадку розгляд питання щодо розірвання договору оренди землі внаслідок порушення його істотних умов може лише Теребовлянська РДА як наявна сторона договору оренди землі від 03.04.2007р.
Стосовно посилань відповідача на знищення частини документів щодо оренди спірної земельної ділянки внаслідок пожежі (акт про пожежу від 18.07.2011р.), вилучення решти документів відповідно до ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.09.2013р., а також відсутність реквізитів для сплати орендної плати через ненадання їх Теребовлянською РДА, то слід зазначити, що наведене не свідчить про поважність причин для несплати орендної плати та відсутність можливості отримати таку інформацію в інших органах. Крім того, товариством сплачувалися орендні платежі по вказаному договору після пожежі в серпні 2011р. та квітні 2012 року, що підтверджується довідкою Теребовлянського відділення Бучацької ОДПІ №194/19/14 від 15.02.2017р.
Також необгрунтованими є твердження відповідача про відсутність підстав для задоволення даного позову через відсутність заборгованості по орендній платі на даний час, в підтвердження чого долучено докази сплати 23.02.2017р. та 24.02.2017р. заборгованості згідно постанов Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 року у справі №2-а-1970/3368/12 та від 29.09.2015 року у справі №819/3099/15 на суму 55986,77 грн, оскільки такі не стосуються предмету спору, так як підставою для звернення із даним позовом була систематична несплата ЗАТ "Агрокомбінат" (правонаступником якого є відповідач) орендної плати, що мала місце в період з 2010 року по 2012 рік, і наявність якої відповідачем належними та допустимими доказами на спростовано.
Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі передбачені, зокрема, ст.34 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Пунктом 13 розділу "Умови повернення земельної ділянки" договору оренди від 03.04.2007р. сторонами погоджено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Враховуючи задоволення позову в частині розірвання договору оренди від 03.04.2007 року, суд вважає правомірними вимоги прокурора про повернення спірної земельної ділянки орендодавцеві - Теребовлянській районній державній адміністрації, оскільки наведене узгоджується з нормами ст.34 Закону України "Про оренду землі" та безпосередньо випливає з умов договору оренди (п.13 договору).
Отже, позов в частині зобов'язання ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" повернути у державну власність шляхом підписання акту приймання-передачі з Теребовлянською районною державною адміністрацією Тернопільської області земельні ділянки, загальною площею 56,49га, що розташовані за межами населеного пункту на території Ладичинської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, також підлягає задоволенню як обгрунтовано заявлений та не заперечений належними та допустимими доказами відповідачем.
З приводу заперечень відповідача про те, що на орендованій земельній ділянці знаходиться майно відповідача - багаторічні фруктові насадження та саджанці, у зв'язку з чим розірвання договору від 03.04.2007 року та повернення земельної ділянки призведе до порушення майнових інтересів відповідача, то суд зазначає наступне.
Частинами 1, 2 ст.79 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
Відповідно до частини 3 ст.373 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Таким чином, багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони розташовані, оскільки є складовою частиною земельної ділянки (вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі №6-14цс15).
Крім того, статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Розірвати договір оренди землі, укладений 03 квітня 2007 року між Теребовлянською районною державною адміністрацією Тернопільської області (м.Теребовля Теребовлянського району Тернопільської області, код 04058278) та Закритим акціонерним товариством "Агрокомбінат" (м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, код 31138298) який зареєстровано у Теребовлянському реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" 18 травня 2007 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №040765902562.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" (юридична адреса: м.Львів, вул.Стороженка, 32, офіс 4, код 31138298) повернути у державну власність шляхом підписання акту приймання-передачі з Теребовлянською районною державною адміністрацією Тернопільської області (м.Теребовля Теребовлянського району Тернопільської області, код 04058278) земельні ділянки, загальною площею 56,49га, кадастрові номера 6125085000:01:001:0491 (площею 15,45га) та 6125085000:01:001:0600 (площею 41,04га), вартістю 729224,00грн, що розташовані за межами населеного пункту на території Ладичинської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено та підписано "20" березня 2017 року .
Суддя С.Г. Стопник
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 10.03.2017 |
Оприлюднено | 28.03.2017 |
Номер документу | 65491120 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні