Постанова

від 20.03.2017 по справі 905/2214/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.03.2017 справа №905/2214/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання:Будко Н.В. Склярук О.І., Дучал Н.М. Рудик Т.С. за участю представників сторін від позивача: від відповідача: не з'явився; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "БІТ", м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2016 р. у справі№ 905/2214/16 (головуючий суддя: Сковородіна О.М., судді: Харакоз К.С., Бокова Ю.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро до Закритого акціонерного товариства "БІТ", м. Краматорськ Донецької області про зобов'язання визнати грошові вимоги та включити їх до реєстру вимог кредиторів

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "БІТ" про зобов'язання відповідача визнати вимоги банку у загальному розмірі 399 260,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 14.12.2010р. у справі № 2-123-2010 за позовом ПАТ КБ ПриватБанк до ЗАТ БІТ та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ЗАТ БІТ , ОСОБА_5 до ПАТ КБ ПриватБанк про визнання відсутності права та про розірвання договорів, стягнута з ЗАТ БІТ та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором №08-725 від 29.08.2008р., з якої: 73 555,68 грн. заборгованість за кредитом, 35 825,87 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 18 491,99 грн. - пеня.

Позивач стверджує, що станом на 23.05.2016р. заборгованість відповідача за кредитним договором становить 399 260,31 грн., яка складається з:

- 73 555,68 грн. - заборгованість за кредитом,

- 127 292,36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

- 198 412,27 грн. - заборгованості по пені.

Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 24.03.2011р. відповідач перебуває у стані припинення.

Оскільки 07.07.2016р. на адресу позивача повернувся конверт з претензією, направлений ним ЗАТ БІТ , тому позивач вважає, що з урахуванням вимог ч. 3 ст. 112 ЦК України кінцевий строк звернення до господарського суду з даним позовом спливає 07.08.2016р.

З огляду на вимоги ст. 112 ЦК України ПАТ КБ ПриватБанк розцінив вказану обставину як ухилення відповідачем розгляду заяви з кредиторськими вимогами та їх включення до проміжного ліквідаційного балансу, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

03.08.2016р. до суду першої інстанції надійшла заява позивача про зміну предмету позову, за остаточними вимогами якої позивач просить позов задовольнити повністю, зобов'язавши ліквідаційну комісію ЗАТ БІТ в особі голови ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги банку у загальному розмірі 399 260,31 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Господарським судом Донецької області вказану заяву позивача прийнято до розгляду на підставі ч. 4 ст. 22 ГПК України, спір розглянуто по суті з урахуванням даної заяви.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.12.2016р. у справі №905/2214/16 позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано ліквідаційну комісію Закритого акціонерного товариства "БІТ" визнати вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 91 466,49 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 60 870,50 грн. та включити їх до ліквідаційного балансу; припинено провадження у справі щодо вимоги про включення до ліквідаційного балансу Закритого акціонерного товариства "БІТ" 127 873,54 грн., з яких: 73 555,68грн. заборгованості за кредитом, 35 825,87 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 18 491,99 грн. пені, з відповідача на користь позивача стягнуто судовий збір в сумі 525,77 грн.

Рішення суду мотивовано наступним.

Припиняючи провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в частині вимог у загальному розмірі 127 873, 54 грн. (73 555,68грн. заборгованості за кредитом, 35 825,87 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 18 491,99 грн. пені), суд першої інстанції вказав, що дана заборгованість стягнута з ЗАТ БІТ на користь банку на підставі рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14.12.2010р. у справі №2-123-2010 за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ЗАТ "БІТ" та ОСОБА_5 Заборгованість в загальному розмірі 127 873, 54 грн. відповідачем включена до балансу у повному обсязі.

Стосовно включення до балансу заборгованості в сумі 271 386,77 грн. (178 920,28 грн. - пені, 91 466,49 грн. заборгованості за відсотками), які нараховані за період з 19.09.2009р. по 23.05.2016р., здійснивши перевірку розрахунку заборгованості по оплаті відсотків за період з 19.09.2009р. по 23.05.2016р. у сумі 91 466,49 грн., господарський суд першої інстанції дійшов висновку про їх включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.

Щодо нарахованої пені за період з 19.09.2009р. по 14.04.2014р., місцевий господарський суд визнав її у розмірі 60 870,50 грн. та включив її до проміжного ліквідаційного балансу, в той час як пеня за період з 14.04.2014р. по 23.05.2016р. заявлена необгрунтовано, оскільки нарахована позивачем у період проведення антитерористичної операції.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ЗАТ БІТ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 13.12.2016р. в частині задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін.

Відповідач вважає, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли у 2008 - 2009 роках, тому з урахуванням вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України підлягає застосуванню до них позовна давність, про що відповідачем заявлено відповідну заяву під час розгляду справи судом першої інстанції, у задоволенні якої господарським судом Донецької області, на його думку, відмовлено безпідставно.

Заявник апеляційної скарги стверджує, що суд неправомірно зобов'язав відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу пеню у сумі 60 870,50 грн. за період з 19.09.2009р. по 14.04.2014р., оскільки такий висновок суду суперечить нормам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відносно включення судом до проміжного ліквідаційного балансу заборгованості по оплаті відсотків за період з 19.09.2009р. по 23.05.2016р. у розмірі 91 466,49 грн., апелянт заперечує з посиланням на те, що суд міг нараховувати відсотки тільки за 3 роки та виходячи з базової ставки 18%.

Також скаржник посилається на ненадання судом першої інстанції оцінки факту звернення позивача у встановлені строки до ліквідаційної комісії, тоді як припинення боржника шляхом ліквідації розпочалося у 2011 році.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2017 р. сформовано колегію суддів у складі: Склярук О.І. - головуючий суддя, судді - Геза Т.Д., Ушенко Л.В.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 209 від 06.02.2017 р. у зв'язку з неможливістю головуючим суддею Склярук О.І. розглянути клопотання про призначення судового засідання у режимі відеоконференції через перебування у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 905/2214/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2017 р. сформовано колегію суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, судді - Дучал Н.М., Сгара Е.В.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 235 від 13.02.2017 р. у зв'язку з неможливістю розгляду справи суддею Сгара Е.В. через перебування у відпустці на дату слухання справи призначено повторний автоматизований розподіл справи № 905/2214/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.02.2017 р. визначено колегію суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, судді - Склярук О.І., Дучал Н.М.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судове засідання 20.03.2017 р. не з'явився. 20.03.2017 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшла заява позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю додаткового часу для підготовки та надання витребуваних судом документів і зайнятістю представника у іншому судовому процесі.

Судова колегія враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Частиною 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2017 р., від 14.02.2017 р. не визнавалась обов'язковою явка представників сторін та сторони були попереджені, що у разі нез'явлення їх представників у судове засідання, апеляційна скарга буде розглянута за наявними матеріалами у справі.

З огляду на зазначене, вищенаведена заява позивача судовою колегією залишена без задоволення.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2008р. між ПАТ КБ ПриватБанк (банк) та ЗАТ БІТ (клієнт) укладено договір № 08-725 про надання овердрафтового кредиту (далі - договір).

Суттєвими умовами договору є:

1. Вид кредиту - овердрафтів кредит.

2. Ліміт даного кредитного договору: 100 000,00 грн.

3. Проведення платежів клієнта в порядку, встановленим даним договором, виконується банком в строк по 28.08.2009р.

4. Період безперервного користування кредитом - не більше 30 днів.

5. Рахунки для обслуговування кредиту: - рахунок по відсоткам №26074053604652; - рахунок для оплати винагороди №35781053610328.

6. Обов'язки клієнта забезпечуються договором поруки директора.

7. Для розрахунку відсотків за користування кредитом встановлюється диференційна відсоткова ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку за кредитом та визначається наступним:

Впродовж 1-3 днів 18%;

Впродовж 4-7 днів 19%;

Впродовж 8-15 днів 23%;

Впродовж 16-30 днів 25%.

Збільшення або зменшення заборгованості за кредитом у період безперервного користування кредитом, встановленого в п. 4 договору, не впливає на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

8. При порушенні позичальником будь-якого з зобов'язань по виплаті кредиту, позичальник виплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 54% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 1.2. договору, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди в обумовлені даним договором строки. Банк припиняє сплату розрахункових документів Клієнта за рахунок Кредиту: при надходженні розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів Клієнта; при арешті коштів Клієнта; при призупинення видаткових операцій по рахунку Клієнта; при забороні виконання операцій по рахунку Клієнта. Подальші взаємовідносини Сторін регулюються окремо. Поновлення оплат по платіжним документам клієнта за рахунок кредитних засобів здійснюється після зняття арешту або після виконання (повернення) платіжної вимоги, або після закінчення дії призупинення операцій по рахунку.

Відповідно до п.п. 2.2.2., 2.2.3., 2.2.5 договору, позичальник зобов'язується:

- виплачувати відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.3;

- погасити кредит, отриманий в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду непереривного користування кредитом, встановленого п. 1.5 даного договору;

- повернути кредит в строки, встановлені п.п. 1.4, 2.3.4.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань щодо оплати відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди, позичальник виплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 5.1, 5.2, 5.3 виконується продовж 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано позичальником (п. 5.4 договору).

Умовами п. 5.7 договору сторонами погоджено, що строки позовної давності за вимогою щодо стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюються сторонами протягом п'яти років.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 24 березня 2011 року ЗАТ "БІТ" перебуває в стані припинення.

Позивач звернувся до відповідача із заявою з вимогами (претензією) № 20141104РВ335 від 31.05.2016 р. з проханням:

- розглянути грошові вимоги ПАТ КБ ПриватБанк до ЗАТ БІТ з оплати заборгованості в сумі 399 260, 31 грн.;

- визнати грошові вимоги ПАТ КБ ПриватБанк до ЗАТ БІТ на суму 399 260,31 грн.;

- включити грошові вимоги ПАТ КБ ПриватБанк до ЗАТ БІТ в розмірі 399 260,31 грн. до проміжного ліквідаційного балансу ЗАТ БІТ й оплатити ПАТ КБ ПриватБанк суму заборгованості в розмірі 399 260,31 грн.;

- повідомити ПАТ КБ ПриватБанк про результат розгляду його вимог до ЗАТ БІТ .

Вказана заява позивачем направлена відповідачу 31.05.2016 р., про що свідчать засвідчені належним чином копії фіскального чеку від 31.05.2016 р. та опис вкладення від 31.05.2016 р. (а.с. 15).

За інформацією про наявність та стан пересилання поштових відправлень, яка розміщена на веб-сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" вбачається, що дане поштове відправлення 07.07.2016 р. повернулось на адресу позивача, тому останній вважає, що відповідач ухилився від розгляду зазначених вимог.

Вказані обставини стали підставою для звернення 15.07.2016 р. позивача з відповідним позовом до господарського суду.

За приписами ч.ч. 3,4,5 ст. 112 ЦК України в редакції, чинній станом на день звернення позивача з даним позовом до господарського суду Донецької області, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Таким чином, позивачем дотримано місячний строк, встановлений ч. 3 ст. 112 ЦК України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 23.05.2016 року у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 73 555,68 грн., заборгованість за відсотками в сумі 127 292, 36 грн. заборгованість по пені в сумі 198 412,27 грн., яку позивачем нараховано на підставі п. 5.1. договору, та просить господарський суд включити дані вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Матеріали справи свідчать про те, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області №2-123-2010 від 14.12.2010р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ЗАТ "БІТ" та ОСОБА_5 задоволені у повному обсязі, стягнуто з відповідачів заборгованість за овердрафтовим кредитним договором №08-725 від 29.08.2008р., яка станом на 18.09.2009р. складала 127 873, 54 грн., а саме: 73 555,68грн. заборгованості за кредитом, 35 825,87 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 18 491,99 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв'язку з тим, що вимоги в розмірі 127 873,54 грн., а саме: 73 555,68грн. заборгованості за кредитом, 35 825,87 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 18 491,99 грн. пені вже включені до проміжного ліквідаційного балансу відповідача, тому, місцевий господарський суд обґрунтовано припинив провадження у справі у цій частині.

Щодо включення до проміжного ліквідаційного балансу пені в сумі 178 920,28 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 91 466,49 коп. за період з 19.09.2009 р. по 23.05.2016 р. судова колегія зазначає наступне.

Під час розгляду місцевим господарським судом відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, у задоволенні якої господарським судом Донецької області відмовлено з огляду на те, що предметом даного спору є не стягнення заборгованості, а зобов'язання вчинити певні дії та дотриманням позивачем місячного строку, встановленого приписами ч. 3 ст. 112 ЦК України.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так, п. 2 згаданої статті Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовуються, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи зі змісту ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, при цьому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п. 3, п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Як зазначено вище, з 24 березня 2011 року ЗАТ "БІТ" перебуває в стані припинення.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України в редакції цього кодексу від 08.03.2011 р. комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази публікації повідомлення про припинення ЗАТ "БІТ", судова колегія вважає, що позивач мав змогу дізнатися про перебування відповідача у стані припинення з 24.03.2011 р.

Згідно з ч. 3 ст. 112 ЦК України, в редакції кодексу від 08.03.2011 р., у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Матеріалами справи доведено, що позивач звернувся до відповідача із заявою з вимогами (претензією) лише 31.05.2016 р., тобто після спливу загальної позовної давності тривалістю у три роки.

Крім того, позивачем, належними та допустимими доказами у розумінні приписів чинного законодавства не доведено поважності причин пропущення позовної давності для звернення до відповідача з вимогами про включення до проміжного ліквідаційного балансу нарахованої пені та відсотків за договором. Натомість, позивач стверджує, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 14.12.2010 р. у справі № 2-123-2010 стягнуто заборгованість за договором станом на 18.09.2009 р., то з 2009 р. почав відліковуватись новий 3-річний строк для нарахування неустойки на суму несплачених за цей період процентів, термін позовної давності якої закінчується 19.09.2017 р.

Отже, враховуючи звернення позивача до відповідача з вищевказаними вимогами щодо включення сум пені та відсотків за договором до проміжного ліквідаційного балансу після спливу позовної давності у задоволенні позовних вимог щодо включення до проміжного ліквідаційного балансу пені в сумі 178 920,28 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 91 466,49 коп. за період з 19.09.2009 р. по 23.05.2016 р. слід відмовити.

З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає частковому скасуванню в частині вирішення спору про зобов'язання ліквідаційної комісії ЗАТ "БІТ" визнати вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 91 466,49 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 60 870,50 грн. та включити їх до ліквідаційного балансу з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог, та залишенням решти оскаржуваного рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "БІТ" на рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2016 р. у справі № 905/2214/16 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2016 р. у справі № 905/2214/16 скасувати частково.

У задоволенні позовних вимог про зобов'язання ліквідаційної комісії Закритого акціонерного товариства "БІТ" (84301, Донецька область, вулиця Леніна, 58, код ЄДРПОУ 13518023) визнати вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) про стягнення заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 91 466,49 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 60 870,50 грн. та включити їх до ліквідаційного балансу відмовити.

В решті рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2016 р. у справі № 905/2214/16 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) на користь Закритого акціонерного товариства "БІТ" (84301, Донецька область, вулиця Леніна, 58, код ЄДРПОУ 13518023) судові витрати за апеляційної скаргою в сумі 1 515 грн. 80 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.В. Будко

Судді О.І. Склярук

Н.М. Дучал