Постанова

від 20.03.2017 по справі 910/14835/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2017 р. Справа№ 910/14835/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Бовсунівська Л.О.

за участю

представників сторін: від позивача - Чеплянський С.О.

від відповідача - не з'явився.

від Департаменту Державної виконавчої служби -

Поліщук В.В.

розглянувши

апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби

Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 року

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ-ЛАЙФ"

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту

Державної виконавчої служби Міністерства юстиції

України

стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ-ЛАЙФ"

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-

Капітал"

у справі № 910/14835/14 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ-ЛАЙФ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-

Капітал"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк"

про стягнення 17639582,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ-ЛАЙФ" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено.

Визнано дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Я.О. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 12.10.2016 незаконними.

Скасовано повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене 12.10.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговською-Харитоновою Я.О.

Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 №910/14835/14 та відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 №910/14835/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Капітал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ-ЛАЙФ" заборгованості за кредитом у розмірі 13600000,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 4015296,41 грн, заборгованості за комісійною винагородою у розмірі 24285,71 грн та 73080,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 20.03.2017 року.

В судове засідання 06.03.2017 року представники відповідача 2 не з'явився.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача 2 враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року у справі №910/14835/14 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПолАрт-Капітал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗІ ЛАЙФ" заборгованість за кредитом у розмірі 13600000,00 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 4015296,41 грн, заборгованість за комісійною винагородою у розмірі 24285,71 грн та 73080,00 грн судового збору.

07.10.2016 року на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

09.11.2016 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ-ЛАЙФ" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій скаржник просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Я.О. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 12.10.2016 року незаконними та недійсними;

- скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене 12.10.2016 року року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговською-Харитоновою Я.О.;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 №910/14835/14 та винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року №910/14835/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Капітал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ-ЛАЙФ" заборгованості за кредитом у розмірі 13600000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 4015296,41 грн., заборгованості за комісійною винагородою у розмірі 24285,71 грн. та 73080,00 грн судового збору.

Скарга мотивована тим, що в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №512/6 від 12.10.2016 року, а саме наказу Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року у справі №910/14835/14, оскільки відкриття виконавчого провадження повинно було здійснюватись відповідно до вимог діючого на момент подачі заяви Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

04.10.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ-ЛАЙФ" було подано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву, в якій стягувач просив прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року у справі №910/14835/14 (про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПолАрт-Капітал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗІ ЛАЙФ" заборгованості за кредитом у розмірі 13600000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 4015296,41 грн., заборгованості за комісійною винагородою у розмірі 24285,71 грн. та 73080,00 грн. судового збору) та відкрити виконавче провадження. Разом із заявою стягувачем було подано оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року у справі №910/14835/14.

Вказана заява разом з виконавчим документом була отримана Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 04.10.2016, про що свідчить відповідна відмітка Відділу на реєстрі передачі документів.

12.10.2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговською-Харітоновою Яніною Олексіївною винесено повідомлення про повернення документа стягувачу без прийняття до виконання №512/6, у зв'язку з тим, що виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю.

В оспорюваному повідомленні про повернення виконавчого документа стягувачу державний виконавець посилається на п. 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, яка діє з 05.10.2016 року.

Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року (в редакції, чинній станом на дату винесення повідомлення про повернення документа стягувачу без прийняття до виконання) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року набрав чинності з 05.10.2016 року.

Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5 також діє з 05.10.2016 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року (в редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою про відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ-ЛАЙФ" заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного наказу подало до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 04.10.2016 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року, а також відповідної редакції Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Оскільки стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 04.10.2016 року, до набрання законної сили Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року в редакції від 05.10.2016 року, вказані правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року, в редакції, що діяла станом на 04.10.2016 року.

За приписами ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою про відкриття виконавчого провадження) на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими:

1) боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;

2) сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року у справі №910/14835/14, на виконання якого видано наказ Господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму коштів у загальному розмірі 17712662,12 грн. (тобто сума зобов'язання за даним виконавчим документом становить більше десяти мільйонів гривень).

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою про відкриття виконавчого провадження) визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 11 "Про виконавче провадження" (в редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою про відкриття виконавчого провадження) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як зазначено в п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 року за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З урахуванням наведеного, доводи скаржника про незаконність дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Я.О. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 12.10.2016 №512/6 є правомірними, оскільки Закон України "Про виконавче провадження" в редакції чинній станом на час звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження - 04.10.2016 року передбачав, що виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень, покладається саме на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Згідно положень п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 року у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Оскільки іншої причини, ніж те, що виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю, виконавчою службою не зазначено, вимога стягувача про зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року №910/14835/14 та відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року №14835/14 також підлягає задоволенню.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 року у справі №910/14835/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи №910/14835/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам, третій особі та Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло