Ухвала

від 30.05.2017 по справі 910/14835/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 травня 2017 року Справа № 910/14835/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Плюшка І.А.,

Картере В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 р. у справі № 9910/14835/14 господарського суду міста Києва за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ-ЛАЙФ" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ-ЛАЙФ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Капітал", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення 17 639 582, 12 грн.,-

В с т а н о в и в:

Подана Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на (далі - ВДВС, Заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу установлюється у місячному розмірі і станом на 01.01.2017 становить 1600 гривень.

Звертаючись з касаційною скаргою Заявником не додано доказів сплати судового збору. Водночас, Заявником подано заяву про відстрочення сплати судового збору до винесення судом рішення у справі, з посиланням на те, що Заявник є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахункове-касове обслуговування здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань.

Статтею 8 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, вказаною статтею Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі.

Колегія суддів вважає, що клопотання про відстрочку сплати судового збору не підлягає задоволенню оскільки Заявником, не наведено переконливих доводів та не надано будь-яких доказів того, що фінансове становище останнього робить неможливим на теперішній час сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Крім того, з поданого клопотання не вбачається, що Заявником до ухвалення рішення у справі з'явиться можливість сплатити судовий збір, як встановлено ст. 8 ЗУ "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З урахуванням приписів п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що подана Заявником касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 3 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні заяви Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору при поданні касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року у справі № 910/14835/14.

2. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 р. у справі № 9910/14835/14 господарського суду міста Києва повернути без розгляду.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Плюшко І.А.

Картере В.І.