Рішення

від 15.03.2017 по справі 922/4722/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2017 р.Справа № 922/4722/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Приватного вищого навчальний заклад "Харківський інститут екології і соціального захисту", м.Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, м. Харків про розірвання договору оренди, стягнення 311617,10 грн. та виселення. за участю представників сторін:

позивача - Воронова Ю.В., дов. № 367 від 10.01.2017 року

відповідача - не з*явився

третьої особи - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 20 березня 2006 року № 2605, а також договір про внесення змін № 1 від 29 травня 2006 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договір про внесення змін № 2 від 30 листопада 2007 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договір про внесення змін № 3 від 04 лютого 2008 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договір про внесення змін № 4 від 29 вересня 2008 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договір про внесення змін № 5 від 04 березня 2009 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договір про внесення змін № 6 від 13 серпня 2012 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договір про внесення змін № 7 від 22 серпня 2012 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення від 20 березня 2006 року № 2605 та додаткових угод №№ 1-7 у сумі 190799,48 грн., заборгованості по пені у сумі 120817,62 грн. та про виселення Приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут екології і соціального захисту" з нежитлової будівлі літ. "А-2" площею 1478,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 3 та передати Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Представник позивача у судовому засіданні просить суд долучити до матеріалів справи письмові пояснення.

Суд, долучає до матеріалів справи письмові пояснення та переходить до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданій заяві просить суд в частині розірвання договору оренди № 2605 від 20 березня 2006 року та додаткових угод до нього провадження у справі припинити. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення від 20 березня 2006 року № 2605 та додаткових угод №№ 1-7 у сумі 190799,48 грн., заборгованості по пені у сумі 120817,62 грн.; виселення Приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут екології і соціального захисту" з нежитлової будівлі літ. "А-2" площею 1478,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 3 та передачі Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, у попередньо наданому клопотанні просять суд припинити провадження у справі на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав по справі № 922/2796/16. У відзиві на позовну заяву проти позову заперечує.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з*явився, витребувані ухвалами суду документи не надав.

Разом з цим, 16 січня 2017 року до суду повернулося повідомлення про вручення третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача судової ухвали про порушення провадження у справі № 922/4722/16.

Як визначено у пунктах 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі) направлялася всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідної ухвали; (ухвали суду про відкладення розгляду справи) направлялися відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних ухвал.

Таким чином, суд вважає, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, але третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з'явилася у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення її про час та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

Згідно договору оренди нежитлового приміщення № 2605 від 20 березня 2006 року та додаткових угод №№ 1-7 нежитлова будівля літ. "А-2" площею 1478,9 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 3, для розміщення навчальних класів - 502,0 кв.м.; буфету, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи - 43,5 кв.м., бібліотеки - 296,3 кв.м., музею - 245,2 кв.м., архіву - 290,9 кв.м.; місць загального користування - 101,0 кв.м.; майна/паркан передано у користування Приватному вищому навчальному закладу "Харківський інститут екології і соціального захисту" (відповідачу).

Договором про внесення змін № 6 від 13 серпня 2012 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року договір було викладено в новій редакції, згідно до якого орендодавцем є Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач).

01 січня 2012 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватним вищим навчальним закладом "Харківський інститут екології і соціального захисту" було складено акт приймання-передачі. Сторони домовились про те, що умови цього договору № 6 від 13 серпня 2012 року застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01 січня 2012 року.

Відповідно до пункту 3.2 договору про внесення змін № 6 від 13 серпня 2012 року орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м.Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23 грудня 2011 року № 566/11.

Орендна плата за січень 2012 року становить 22137,67 грн. без ПДВ.

Ставка орендної плати складає: 10%, 4%, 5%, 15%, 15%.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі.

Згідно пункту 3.5 договору орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Відповідно до пункту 3.6 договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно пункту 3.7 договору орендна плата перераховується: 30% на поточний рахунок балансоутримувача, а 70% до міського бюджету.

Відповідно до пункту 3.10 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен місяць прострочення (включаючи день проплати).

Згідно пункту 3.11 договору в разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, першочергово погашається пеня, а у другу чергу сплачується основна сума боргу з орендної плати.

Відповідно до пункту 7.3 договору в разі прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому пунктом 3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов'язання повинно бути виконане.

Орендарем порушувались вимоги статтей 10, 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"

Згідно статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна є істотними умовами договору.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що орендар, всупереч Закону та договору, вносив орендну плату несвоєчасно та не у повному обсязі, в зв*язку з чим у відповідача перед Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради виникла заборгованість по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення від 20 березня 2006 року № 2605 та додаткових угод №№ 1-7 у сумі 190799,48 грн. за період з 19 липня 2015 року по 31 липня 2016 року.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року із наступними змінами та доповненнями, відповідно до частини 1 статті 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення від 20 березня 2006 року № 2605 та додаткових угод №№ 1-7 у сумі 190799,48 грн., заборгованості по пені у сумі 120817,62 грн. задовольнити.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до пункту 7.2 договору оренди та договору про внесення змін № 6 орендодавець має право вимагати розірвання договору у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року по справі № 922/2796/16 позов місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Управління освіти Адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, до Приватного закладу "Харківський гуманітарно - екологічний інститут" було задоволено; стягнуто з Приватного закладу "Харківський гуманітарно - екологічний інститут" на користь балансоутримувача, в особі Управління освіти Адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради заборгованості по орендній платі; розірвано договір оренди № 2605 від 20 березня 2006 року, укладений між Управлінням освіти Адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради та Приватним вищим навчальним закладом "Харківський інститут екології і соціального захисту" (наразі Приватний заклад "Харківський гуманітарно-екологічний інститут") та додаткові угоди до нього та зобов'язано Приватний заклад "Харківський гуманітарно-екологічний інститут" звільнити нежитлові приміщення площею 1478,9 кв. м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 3 та повернути їх Управлінню освіти Адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2017 року по справі № 922/2796/16 апеляційну скаргу Приватного закладу "Харківський гуманітарно - екологічний інститут" на рішення господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року задоволено частково, а саме:

Рішення господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року по справі № 922/2796/17 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Приватного закладу "Харківський гуманітарно-екологічний інститут" на користь балансоутримувача, в особі Управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради 5838,13 грн. основного боргу та про зобов'язання Приватного закладу "Харківський гуманітарно-екологічний інститут" звільнити нежитлові приміщення площею 1478,9 кв. м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 3 та повернути їх Управлінню освіти Адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради - скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року у справі №922/2796/16 в частині задоволення позову про розірвання договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року та додаткових угод до нього та про стягнення з Приватного закладу "Харківський гуманітарно-екологічний інститут" на користь балансоутримувача, в особі Управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради 80455,58 грн. основного боргу залишено без змін.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2017 року по справі № 922/2796/16 встановлено, що відповідно до статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Умовами договору №2605 (в редакції договору про внесення змін №6) чітко визначено, що майно повертається орендарем орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.

Згідно з пунктами 2.3., 2.4. договору №2605 (в редакції договору про внесення змін №6) у разі припинення цього договору орендар зобовязаний повернути орендодавцеві майно, у стані не гіршому, ніж воно було одержано, згідно з актом приймання-передачі, в термін, що вказаний в листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений згодою сторін. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обовязок по складанню акту приймання-передачі покладається на орендодавця.

Відповідно до пункту 4.13. договору №2605 (в редакції договору про внесення змін №6) сторони встановили, що у разі припинення або розірвання договору оренди, орендар зобовязаний повернути майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

Отже, умовами, що визначені сторонами у пунктах 2.3. та 4.13. договору, передбачено обов'язок орендаря повернути орендоване майно саме орендодавцеві, тобто, особі, від якої це майно було прийняте в оренду. Згідно наявної в матеріалах справи копії акту приймання-передачі майна від 01 січня 2012 року, вбачається, що спірний об*єкт оренди за договором був переданий Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавцем) відповідачеві (орендареві). Даний акт підписано обома сторонами, скріплено печатками та погоджено із Управлінням освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради (балансоутримувачем).

Суд апеляційної інстанції відмовив в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Приватного закладу "Харківський гуманітарно-екологічний інститут" звільнити нежитлові приміщення площею 1478,9 кв. м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 3 та повернути їх Управлінню освіти Адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради - так як вимоги щодо звільнення спірного об'єкту оренди та повернення їх саме орендодавцеві Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, у позові не заявлялись.

Згідно статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено договором.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині виселення Приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут екології і соціального захисту" з нежитлової будівлі літ. "А-2" площею 1478,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 3 та передачі Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задовольнити.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Приймаючи до уваги, що рішенням господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року по справі № 922/2796/16 позовні вимоги в частині розірвання договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року та додаткових угод до нього задоволено та в цій частині залишено в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2017 року, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 20 березня 2006 року № 2605, а також договору про внесення змін № 1 від 29 травня 2006 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договору про внесення змін № 2 від 30 листопада 2007 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договору про внесення змін № 3 від 04 лютого 2008 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договору про внесення змін № 4 від 29 вересня 2008 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договору про внесення змін № 5 від 04 березня 2009 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договору про внесення змін № 6 від 13 серпня 2012 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договору про внесення змін № 7 від 22 серпня 2012 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом встановлено, що є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтею 188 Господарського кодексу України, статтями 6, 525, 526, 530, 651, 785 Цивільного кодексу, статтями 1, 4-2, 4-3, 27, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, пунктом 2 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного вищого навчальний заклад "Харківський інститут екології і соціального захисту" (61035, м. Харків, вул. Матросова, 3, розрахунковий рахунок 26005410116383, МФО 351254, код ЄДРПОУ 23763781) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, рохрахунковий рахунок 37325007002208, МФО 851011, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення від 20 березня 2006 року № 2605 та додаткових угод №№ 1-7 у сумі 190799,48 грн., заборгованості по пені у сумі 120817,62 грн. та суму судового збору у розмірі 6052,26 грн.

Виселити Приватний вищий навчальний заклад "Харківський інститут екології і соціального захисту" з нежитлової будівлі літ. "А-2" площею 1478,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 3 та передати Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 20 березня 2006 року № 2605, а також договору про внесення змін № 1 від 29 травня 2006 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договору про внесення змін № 2 від 30 листопада 2007 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договору про внесення змін № 3 від 04 лютого 2008 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договору про внесення змін № 4 від 29 вересня 2008 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договору про внесення змін № 5 від 04 березня 2009 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договору про внесення змін № 6 від 13 серпня 2012 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року; договору про внесення змін № 7 від 22 серпня 2012 року до договору оренди нежитлової будівлі та майна № 2605 від 20 березня 2006 року провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 20.03.2017 р.

Суддя П.В. Хотенець