КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" березня 2017 р. Справа№ 910/11164/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Гончарова С.А.
Тарасенко К.В.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 16.03.2017 року
розглянувши апеляційні скарги заступника прокурора міста Києва та товариства з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд на рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року
у справі № 910/11164/16 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом 1) Громадської організації Корчувате-наш дім
2) Національного природного парку Голосіївський
до 1) Київської міської ради
2) Товариства з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивачів - Міністерство екології та природних ресурсів України
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивачів - Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивачів - Міжнародна благодійна організація Екологія-Право-Людина
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища
за участі прокуратури міста Києва
про визнання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010 недійсним
ВСТАНОВИВ:
15.06.2016 року до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Громадської організації Корчувате-наш дім та Національного природного парку Голосіївський з вимогами до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Авеста Буд про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.10.2010 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд , зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 79-6-00791, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М.
Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що договір оренди земельної ділянки, укладений 28.10.2010 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд , підлягає визнанню недійсним, оскільки договір було укладено з порушенням норм земельного та природоохоронного законодавства України, а саме: не розроблявся проект землеустрою, Київською міською радою не приймалось рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду, відсутня згода постійного землекористувача та погодження Верховної Ради України на вилучення ділянки природно-заповідного фонду, не проводилась державна експертиза землевпорядної документації по надання в оренду спірної земельної ділянки.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року у справі № 910/11164/16 в задоволені позовних вимог Громадської організації Корчувате-наш дім відмовлено повністю.
В задоволені позовних вимог Національного природного парку Голосіївський про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1), укладеного 28.10.2010 року між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд за реєстровим номером 79-6-00791, відмовлено у зв'язку із спливом строку позовної давності.
В задоволені позову Національного природного парку Голосіївський про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд повернути за актом прийому-передачі земельну ділянку площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) державі в особі Національного природного парку Голосіївський , якому вона передана у постійне користування, відмовлено.
При цьому, за власної ініціативи суду, в порядку ст. 83 ГПК України місцевий господарський суд вказаним рішенням від 04.10.2016 року вийшов за межі позовних вимог та визнав недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.07.2008 року, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №79-6-00632. Крім того, визнав недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 28.10.2010 року між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд , зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №79-6-00791, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач-2 - товариство з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року у справі №910/11164/16 скасувати в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008 року, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №79-6-00632 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.10.2010 року між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд , зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №79-6-00791, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. Крім того скаржник просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року у справі №910/11164/16 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Національного природного парку Голосіївський про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1), укладеного 28.10.2010 між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд за реєстровим номером 79-6-00791 у зв'язку із застосуванням наслідків спливу строку позовної давності та прийняти в цій частині нове рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог Національного природного парку Голосіївський про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1), укладеного 28.10.2010 року між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд за реєстровим номером 79-6-00791, у зв'язку із відсутністю порушеного права.
Також не погодившись із вищезазначеним рішенням, до Київського апеляційного господарського суду звернувся заступник прокурора міста Києва, який в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року у справі № 910/11164/16 в частині відмови у задоволенні позову громадської організації Корчувате-наш дім та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. В іншій частині рішення залишити без змін.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 року апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд та заступника прокурора міста Києва прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді: Яковлєв М.Л., Гаврилюк О.М., об'єднано в одне апеляційне провадження, розгляд справи №910/11164/16 призначено на 07.12.2016 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року продовжено строк розгляду справи №910/11164/16 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 22.12.2016 року.
При цьому, 07.12.2016 року через канцелярію суду від представника Міжнародної благодійної організації Екологія-Право-Людина надійшла заява про залучення Міжнародної благодійної організації Екологія-Право-Людина до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року вказану заяву задоволено, залучено Міжнародну благодійну організацію Екологія-Право-Людина до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів та відкладено розгляд справи №910/11164/16 на 16.01.2017 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2017 року у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Майданевича А.Г. на лікарняному, визначено новий склад суду: головуючий суддя - Тищенко О.В, судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2017 року апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд та заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року у справі №910/11164/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи №910/11164/16 призначено на 16.02.2017 року.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.02.2017 року у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, визначено новий склад суду: головуючий суддя - Тищенко О.В, судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 року справу №910/11164/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
У відзиві на апеляційні скарги, Київська міська рада просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва та задовольнити апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд у повному обсязі. Рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду яким відмовити у задоволенні позову повністю. Крім того, Київська міська рада просила розглядати справу № 910/11164/16 без участі свого представника.
Громадська організація Корчувате-наш дім у своїх відзивах та письмових поясненнях заперечила проти задоволення апеляційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд у повному обсязі, а апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити. Скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ГО Корчувате-наш дім . В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Міністерство екології та природних ресурсів України у письмових поясненнях просило апеляційну скаргу прокуратури м. Києва задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Авеста - Буд відмовити повністю.
Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд у відзиві на апеляційні скарги зазначило, що рішення господарського суду м. Києва від 04.10.2016 року винесене на підставі всебічного та об'єктивного розгляду та відповідає чинному законодавству.
Міжнародна благодійна організація Екологія-Право-Людина у письмових поясненнях зазначає, що ГО Корчувате-наш дім у даній справі є належним позивачем та має право звертатись до господарського суду у спірних правовідносинах за захистом своїх прав та інтересів.
У судових засіданнях суду апеляційної інстанції представники ТОВ Авеста - Буд надали суду свої пояснення по справі в яких, підтримали подану відповідачем-2 апеляційну скаргу у повному обсязі на підставі доводів зазначених у скарзі та письмових поясненнях. Представники відповідача-2 просили суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову повністю. У задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва відмовити у повному обсязі.
Прокурор у судових засіданнях також надав суду свої пояснення по справі, в яких підтримав подану прокуратурою апеляційну скаргу у повному обсязі на підставі доводів зазначених у ній та просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року у справі № 910/11164/16 в частині відмови у задоволенні позову громадської організації Корчувате-наш дім та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. В іншій частині рішення залишити без змін.
Представники Громадської організації Корчувате-наш дім , Національного природного парку Голосіївський , Міністерства екології та природних ресурсів України, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд та Міжнародної благодійної організації Екологія-Право-Людина у судових засіданнях суду апеляційної інстанції також надали суду свої пояснення по справі, в яких підтримали подану заступником прокурора міста Києва апеляційну скаргу у повному обсязі та просили її задовольнити. Щодо поданої апеляційної ТОВ Авеста - Буд заперечили та просили відмовити у її задоволенні.
Представники Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища у судові засідання суду апеляційної інстанції, ані 16.02.2017 року, ані 16.03.2017 року не з'явились. Про час та місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином, про що в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштових відправлень Київській міській раді та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Поштова кореспонденція, що направлялася Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища повернулася до суду без вручення адресату.
У відповідності до п. 3.9.1.-3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились у судове засідання колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Участь в судовому засіданні 16.03.2017 року представників Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, судом обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявлялось.
Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.1 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 07.07.2016 року по справі 910/21819/15.
Застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши наявні в справі матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу ТОВ Авеста - Буд слід задовольнити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення суду яким відмовити у задоволенні позову повністю, виходячи з наступного.
У відповідності до змісту статей 9, 12 Земельного кодексу України визначено, що розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до вказаного Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу та здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Відповідно до ч.1 статті 123 даного Кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
З огляду на зазначені вище норми, організація землеустрою, право розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності в територіальних межах м. Києва належить до повноважень Київської міської ради.
Згідно з ч.1 та ч.2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч.1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Частиною 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до п.34 ч.1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції міських рад відносяться питання, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з статтею 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У відповідності до статті 16 Закону України Про оренду землі визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Рішенням Київської міської ради № 810/3385 від 19.07.2005 р., відповідно до статей 373, 374 та 792 Цивільного кодексу України, статей 81 - 85, 93, 124, 127, 134 - 139 Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі , з урахуванням Концепції запровадження у місті Києві конкурентних засад надання земельних ділянок, затвердженої рішенням Київської міської ради від 18.11.2004 р. N 676/2086, з метою впровадження відкритих економічних методів регулювання земельних відносин, розвитку інфраструктури первинного ринку землі, залучення додаткових коштів для виконання програм соціально-економічного розвитку міста, вдосконалення процедури набуття прав на землю для містобудівної діяльності, затверджено Тимчасовий порядок набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві, яким визначено процедуру організації та проведення земельних торгів з продажу земельних ділянок та набуття права оренди земельних ділянок в м. Києві.
Пунктом 1.6 згаданого Порядку передбачено, що відбір земельних ділянок для проведення аукціонів та конкурсів здійснюється ініціаторами на підставі розроблених проектів землеустрою, із врахуванням наявних результатів планування використання земель міста Києва, організації землеустрою, моніторингу Генерального плану міста Києва, схем планування територій, детальних планів територій, проектів забудови, проектів розподілу територій, іншої містобудівної документації та державних будівельних норм, з урахуванням державних та громадських інтересів, а також зацікавленості потенційних інвесторів щодо конкретних земельних ділянок. Конкурс проводиться у випадку, коли особливості об'єкта торгів вимагають застосування комплексу критеріїв визначення переможця торгів, який має не тільки сплатити відповідну суму коштів, а також запропонувати найкращі умови забудови та іншого використання земельної ділянки (п.1.4. Порядку).
При цьому, пунктом 8.1 даного Порядку визначено, що право оренди земельної ділянки набувається на підставі результатів конкурсу або аукціону, проведених за визначеною розділами II та III цього Порядку процедурою, з особливостями, визначеними цим розділом.
У відповідності до Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві 26.06.2007 р. Київською міською радою прийнято рішення №952/1613 Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для реалізації на земельних торгах (конкурсах) під забудову , згідно якого виставлено на торги (конкурс) земельну ділянку, що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва на інвестиційний конкурс під забудову. Дане рішення Київської міської ради є чинним та не скасованим.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1115 від 28.08.2007 р. Про проведення конкурсів із залучення інвесторів будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок) , було доручено постійно діючій комісії, утвореній розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2003 р. № 2442 Про порядок залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів житлової та соціальної інфраструктури міста , у встановленому порядку провести конкурс із залучення інвесторів для реалізації інвестиційних проектів.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1410 від 25.10.2007 р. Про затвердження результатів конкурсів із залучення інвесторів ТОВ Авеста-Буд було визнано переможцем інвестиційного конкурсу по забудові земельної ділянки на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м.Києва.
На виконання вищевказаного розпорядження Київської міської державної адміністрації між Головним управлінням економіки і інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ Авеста-Буд укладений Інвестиційний договір від 28.12.2007 р. №049-13/і/49.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2008 р. у справі №2-7181/08 за позовом ОСОБА_4 до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третьої особи ТОВ Авеста-Буд про визнання права на оренду землі, визнання договору оренди земельної ділянки укладеним та зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено, визнано право ТОВ Авеста-Буд на оренду земельної ділянки для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створення та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м.Києва, згідно з результатами конкурсу, що затверджений розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.10.2007 р. № 1410, а також визнано укладеним, з дня набрання рішенням законної сили, договір оренди земельної ділянки для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створення та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва між Товариством з обмеженою відповідальністю Авеста-Буд та Київською міською радою, в редакції, яка підписана ТОВ Авеста-Буд , та вважати переданою в оренду дану земельну ділянку на умовах викладеного у рішенні тексту договору.
27.06.2008 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було внесено земельно-кадастрову інформацію на земельну ділянку за інв. №1Д-1591 в державний реєстр земель, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 8 000 000 000:90:119:0063.
Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.07.2008 р. зареєстровано договір оренди земельної ділянки між ТОВ Авеста-Буд та Київською міською радою, про що зроблено запис від 01.07.2008 р. за № 79-6-00632 у книзі записів державної реєстрації договорів. Об'єктом оренди відповідно до вказаного договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - Столичне шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва; розмір - 2,6495 га; цільове призначення - для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створення та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією та обслуговуванням; кадастровий номер - 8000000000:90:119:0063.
29.10.2009 р. Київською міською радою прийнято рішення № 532/2601, у відповідності до якого вирішено укласти з товариством з обмеженою відповідальністю Авеста-Буд договір оренди земельної ділянки площею 2,69 га на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на умовах, визначених у договорі оренди земельної ділянки від 01.07.2008 р. N 79-6-00632, з урахуванням положень пункту 1 цього рішення, як заміну первісного зобов'язання (новація).
Крім того, вказаним рішенням визначено, що з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва, укладеного на підставі пункту 2 цього рішення, вважати припиненим договір оренди земельної ділянки від 01.07.2008 р. N 79-6-00632, укладений між Київською міською радою та ТОВ Авеста-Буд .
Так, на виконання рішення Київської міської ради № 532/2601 від 29.10.2009 р. між Київською міською радою та ТОВ Авеста-Буд 28.10.2010 р. укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) за №79-6-00791, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М., предметом якого є оренда земельної ділянки площею 2,6495 га для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1).
Оскаржуваним у даній справі рішенням суду першої інстанції, зокрема, визнано недійсними договір оренди земельної ділянки від 01.07.2008 р., зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 79-6-00632 та договір оренди земельної ділянки, укладений 28.10.2010 р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Авеста-Буд , зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.10.2010 р. за № 79-6-00791, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції посилається, зокрема, на те, що договір оренди земельної ділянки від 01.07.2008 р. між ТОВ Авеста-Буд та Київською міською радою укладено (зареєстровано) на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 24.04.2008 р. у справі №2-7181/08, яке було скасовано ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.07.2009 р. Крім того, рішенням Апеляційного суду м.Києва від 16.11.2010 р. у справі №22-11067/10 скасоване рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21.04.2010 р., яким визнано дійсним договір оренди земельної ділянки для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшою експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва (зі всіма додатками), між ТОВ Авеста-Буд та Київською міською радою в редакції від 01 липня 2008 року № 79-6-00632, яка зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 01 липня 2008 року за № 79-6-00632.
Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшов до висновку про недійсність договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Авеста-Буд та Київською міською радою, у зв'язку з тим, що останній суперечить нормам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, оскільки сторонами не дотримано письмової форми правочину, а також договір укладений на підставі незаконного та скасованого рішення суду та за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду.
Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що договір оренди земельної ділянки від 28.10.2010 р., укладений між Київською міською радою та ТОВ Авеста-Буд на підставі рішень Київської міської ради від 29.10.2009 р. за № 532/26014 та від 25.03.2010 р. за № 446/3884, є новацією (заміна первісного зобов'язання) договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008 р. № 79-6-00632, про що зазначено у пункті 2 рішення Київської міської ради від 29.10.2009 р. № 532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 р. № 446/3884).
Для здійснення новації необхідно, щоб і первісне, і нове зобов'язання були дійсними. Якщо в силу яких-небудь зазначених у законі основ первісне зобов'язання повинне вважатися недійсним, то таким самим буде і нове.
Згідно з ч.1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що договір оренди земельної ділянки від 28.10.2010 р., укладений між Київською міською радою та ТОВ Авеста-Буд , є недійсним в силу закону, оскільки недійсним є первісне зобов'язання, а саме договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 01.07.2008 р. за № 79-6-00632 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2008 р. у справі №2-7181/08, яке скасовано.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного господарського суду погодитися не може з огляду на наступне.
У відповідності до положень ч.2, 4 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Не можуть сприйматися як новації договори про зміну окремих елементів договірного зобов'язання: сторін (зміна кредитора чи боржника), умов (предмет, строків, місця виконання та інших умов), заміну самого виконання.
За змістом статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання є новим, якщо наявний безпосередній юридичний зв'язок між зобов'язанням, що припинилося, та новим зобов'язанням. Вказана обставина повинна бути відображена у договорі і про це повинно бути вказано прямо і недвозначно.
Аналізуючи норми чинного в Україні законодавства можна дійти до висновку, що ознаками новації є наявність взаємної згоди сторін стосовно умов припинення дії попереднього зобов'язання та умов нового зобов'язання, припинення всіх додаткових зобов'язань та виникнення між тими ж особами нового зобов'язання. Тобто, новацією є не зміна певної частини первісного зобов'язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов'язання, яке і є підставою для припинення попереднього зобов'язання та додаткових зобов'язань.
Аналогічної правової позиці дотримується і Верховний Суд України у своїх постановах від 09.09.2014 р. у справах №5011-35/1533-2012-19/522-2012, №5011-35/1272-2012-42/527-2012, №5011-1/1043-2012-42/528-2012; від 16.09.2014 р. у справі № 5011-42/1230-2012-69/542-2012; від 23.09.2014 р. у справі №5011-35/1271-2012 р.; від 30.09.2014 р. у справах №5011-35/1534-2012-42/553-2012, № 922/2339/13, висновки якого відповідно до статті 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та повинен враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Так, як зазначалось вище, згідно укладеного (зареєстрованого) договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008 р. між ТОВ Авеста-Буд та Київською міською радою на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2008 р. у справі №2-7181/08, між сторонами виникли зобов'язання щодо оренди земельної ділянки з наступними характеристиками: місце розташування - Столичне шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва; розмір - 2,6495 га; цільове призначення - для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створення та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією та обслуговуванням; кадастровий номер - 8000000000:90:119:0063.
В свою чергу, згідно договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010 р., укладеного між тими ж сторонами, але на виконання рішення Київської міської ради від 29.10.2009 р. за № 532/26014, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) за №79-6-00791, виникли зобов'язання щодо оренди тієї ж земельної ділянки, площею 2,6495 га для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1).
Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що вказаний договір оренди земельної ділянки від 28.10.2010 р. за №79-6-00791 не містить умов, що сторонами було припинено первісне зобов'язання, що виникло з договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008 р. та заміни його на нове зобов'язання - як це передбачено при новації в силу положень ч.2, 4 статті 604 Цивільного кодексу України.
Отже, на переконання колегії суддів, в даному випадку правова природа договору (договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, що розташована у Голосіївському районі м.Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) ) угодою сторін не змінювалася, новація не відбувалася, відтак, договір оренди земельної ділянки від 28.10.2010 р. не є новацією у розумінні статті 604 Цивільного кодексу України, як помилково зазначено судом першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції також враховано, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 р. у справі №2а-6723/11/2670 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України та Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, треті особи - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та товариства з обмеженою відповідальністю Авеста-Буд про визнання протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 29.10.2009 р. №532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 р. №446/3884) Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008 р. №79-6-00632, укладеного між Київської міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Авеста-Буд для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва встановлено, що рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 21.04.2008 р., яким визнавалось право оренди ТОВ Авеста-Буд цієї земельної ділянки, з огляду на те, що воно прямого відношення до правовідносин, які виникли після винесення рішення Київради від 29.10.2009 р. №532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 р. №446/3884) не має і стосується лише договору оренди земельної ділянки, який фактично вичерпав свою дію з укладенням нового договору оренди земельної ділянки №79-6-00791 від 28.10.2010.
Таким чином рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено, що договір оренди земельної ділянки №79-6-00791 від 28.10.2010 р. є новим договором оренди земельної ділянки, відмінним від договору оренди земельної ділянки № 79-6-00632 від 01.07.2008 р. та, виходячи із встановлених судом обставин, підстав заявленого позову, є не пов'язаним із предметом даного спору, зокрема, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №79-6-00791 від 28.10.2010 р.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, наведене вище, також свідчить про помилковість та необґрунтованість застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення п.1 ч.1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 79-6-00632 від 01.07.2008 р., на думку місцевого господарського суду пов'язаний з предметом спору, а саме договором оренди земельної ділянки №79-6-00791 від 28.10.2010 р.
Право суду визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, передбачено п.1 ч.1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України. Виходячи із змісту вказаної норми, умовою застосування судом вказаної норми, є, зокрема, пов'язаність з предметом спору договору, недійсним який суд визнає з власної ініціативи.
Крім того, відповідно до ч.1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином договір може бути розірваний достроково в односторонньому порядку у випадку, якщо договором це передбачено. Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що розірвання договору відбувається у тій самій формі, що і сам договір, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, договір оренди земельної ділянки № 79-6-00632 від 01.07.2008 р. був розірваний за ініціативи орендодавця - Київської міської ради на підставі рішення № 532/2601 від 29.10.2009 р. з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки №79-6-00791 від 28.10.2010 р.
Відповідно до ч.2 статті 653 Цивільного кодексу України правовим наслідком розірвання договору є припинення зобов'язання сторін. Таким чином при розірванні договору відбувається анулювання підстави виникнення зобов'язання.
Згідно ч.1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правові наслідки недійсності правочину визначено статтею 216 Цивільного кодексу України. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином розірвання договору і визнання договору недійсним є взаємовиключними обставинами, а тому колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що договір оренди земельної ділянки № 79-6-00632 від 01.07.2008 р. не можна визнати недійсним у зв'язку із тим, що даний договір є розірваним.
На аналогічне розмежування понять визнання договору недійсним і розірвання договору звертає увагу Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними . В ч.5 даної Постанови Пленум Верховного Суду України вказує, що наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Отже, розривати можна тільки дійсний договір, а договір, що не відповідає вимогам закону або іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, за загальним правилом (статті 215-236 Цивільного кодексу України), є недійсним. При цьому слід враховувати, що визнання договору недійсним саме по собі не є підставою для його розірвання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не надав належну оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та помилково визнав недійсним договір оренди земельної ділянки № 79-6-00632 від 01.07.2008 р., який є розірваним.
Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення порядку передачі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063 площею 2,69 га на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва ТОВ Авеста-Буд . На переконання колегії суддів, такі висновки, не відповідає обставинам справи є необґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно з ч.2 статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Відповідно до ч.1 статті 123 та ч.1 статті 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідного рішення.
Згідно з ч.1 статті 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України Цивільним кодексом України цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч.1 статті 93 Земельного кодексу України).
Відповідно до ч.1 статті 5 Закону України Про оренду землі орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.5 статті 6 Закону України Про оренду землі передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, як встановлено судом та зазначалося вище, Київською міською радою 29.10.2009 р. прийняте рішення №532/2601 про укладення Київською міською радою з товариством з обмеженою відповідальністю Авеста-Буд договору оренди земельної ділянки площею 2,69 га на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва.
На підставі рішення Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009 р. між ТОВ Авеста-Буд і Київською міською радою 28.10.2010 р. укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М., що встановлено також постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 р. у справі №2а-6723/11/2670 залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2013 р. по справі №К/9991/25192/12. Цією ж постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 р. у справі №2а-6723/11/2670 встановлено, що прийняте Київською міською радою 29.10.2009 р. рішення за №532/2601 перебувало в межах вимог статті 19 Конституції України і не порушувало норм діючого земельного законодавства в Україні та інтересів держави.
Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.10.2010р. було зареєстровано цей договір оренди земельної ділянки за №79-6-00791, тобто проведено його державну реєстрацію та в силу статті 18 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) він набрав чинності.
Відповідно до п. 2.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин без скасування рішень органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів оренди землі недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009 р. оскаржувалось в порядку адміністративного судочинства, та за наслідками розгляду справи №2а-6723/11/2670 залишено в силі та є чинним, та у розумінні ч.1 статті 123 Земельного кодексу України є рішенням про надання земельної ділянки комунальної власності в оренду ТОВ Авеста-Буд .
Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність рішення Київської міської ради про передачу в оренду ТОВ Авеста-Буд земельної ділянки на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі міста Києва розміром 2,6495 га за кадастровим номером 8000000000:90:119:0063 суперечить обставинам справи і висновку Київського апеляційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 28.02.2012 р. у справі №2а-6723/11/2670.
Відповідно до ч.1 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття рішення Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009 р.) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок лише у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Враховуючи, що на момент прийняття 29.10.2009 р. Київською міською радою рішення №532/2601 земельна ділянка на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва розміром 2,6495 га за кадастровим номером 8000000000 :90:119:0063 була належним чином зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в державному реєстрі земель 27.06.2008, а отже межі її були встановлені в натурі (на місцевості), а також рішенням Київської міської ради від 29.10.2009 р. №532/2601 не передбачалось зміни цільового призначення цієї земельної ділянки - у розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не було необхідності. На переконання колегії суддів, надання земельної ділянки на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва розміром 2,6495 га за кадастровим номером 8000000000:90:119:0063 ТОВ Авеста-Буд відбулось відповідно до статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, що міститься в матеріалах справи.
Крім того, відповідно до ч.3 статті 186 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття рішення Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009 р.) державній експертизі землевпорядної документації підлягав саме проект землеустрою, а не технічна документація із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, як різновид землевпорядної документації.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з висновками місцевого господарського суду, про порушення порядку передачі земельної ділянки на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва розміром 2,6495 га за кадастровим номером 8000000000:90:119:0063 ТОВ Авеста-Буд .
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що земельна ділянка Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва належить до земель природно-заповідного фонду і відноситься до категорії особливо цінних земель колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Згідно з п.1 Указу Президента України Про створення національного природного парку Голосіївський від 27.08.2007 р. № 794/2007 (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента №976/2008 (976/2008) від 30.10.2008 р.), створено на території міста Києва національний природний парк Голосіївський з підпорядкуванням його Міністерству охорони навколишнього природного середовища України та встановлено площу земель національного природного парку Голосіївський 4525,52 гектара, в тому числі 1879,43 гектара земель, що вилучаються в установленому порядку у Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд та надаються національному природному парку Голосіївський в постійне користування, і 2646,09 гектара земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатком.
Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що обставини, щодо яких має місце даний спір, а саме щодо належності земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована у Голосіївському районі м.Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) до земель природно-заповідного фонду та відповідність укладеного договору оренди земельної ділянки №79-6-00791 від 28.10.2010 р. вимогам чинного, в тому числі природоохоронного, законодавства вже встановлювалися рішеннями судів, що набрали законної сили у встановленому законом порядку.
Так, зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 р. у справі №2а-6723/11/2670 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України та Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, треті особи - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ Авеста-Буд про визнання протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 29.10.2009 р. №532/2601 (із змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 р. №446/3884) Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.07.08 р. №79-6-00632, укладеного між Київської міською радою та ТОВ Авеста-Буд для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва встановлено, що надання в оренду ТОВ Авеста-Буд земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва Київською міською радою, ніяким чином не порушувало вимог статті 150 Земельного кодексу України, з огляду на те, що спірна земельна ділянка в межі Національного природного парку Голосіївський не ввійшла.
Київським апеляційним адміністративним судом у справі №2а-6723/11/2670 встановлено, що вказана в договорі оренди земельної ділянки № 79-6-00791 від 28.10.2010 р. інформація свідчить, що сторонами, які уклали даний договір, виконані всі умови, передбачені законом для укладення таких видів договорів, земельна ділянка площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва не належить до земель національного природного парку Голосіївський , а укладення договору оренди земельної ділянки № 79-6-00791 від 28.10.2010 р. на підставі договору оренди земельної ділянки № 79-6-00632 від 01.07.2008 р. і без технічної документації не відповідають обставинам справи. Скасовуючи рішення суду першої інстанції у вказаній вище справі, Київський апеляційний адміністративний суд встановив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність рішення Київської міської ради про надання ТОВ Авеста-Буд в оренду земельної ділянки та документів проекту відведення земельної ділянки та технічних умов на розроблення такого проекту.
Відповідність висновків Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-6723/11/2670 фактичним обставинам справи та правильність застосування норм матеріального права до спірних правовідносин підтверджено Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2013 р. у вказаній справі.
Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2012 р. у справі № 41/169, що наявне в матеріалах справи, в задоволенні позову заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції України, Державного агентства земельних ресурсів, що звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ Авеста-Буд , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 79-6-00791 від 28.10.2010 р. відмовлено повністю. Зазначене рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013 р. у справі № 41/169.
Доводи прокурора у вказаній вище справі № 41/169 про те, що спірний договір суперечить екологічному законодавству, зокрема, приписам статті 150 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка, що передана в оренду ТОВ Авеста-Буд , входить у межі Національного природного парку Голосіївський , відхилені господарського судом міста Києва, при цьому, встановлено відсутність правових підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 79-6-00791 від 28.10.2010 р..
Таким чином, враховуючи встановлення рішенням суду, що набрало законної сили в установленому законом порядку, відповідність рішення Київської міської ради від 29.10.2009 р. за №532/2601 вимогам закону, на виконання якого укладено договір оренди земельної ділянки № 79-6-00791 від 28.10.2010 р., що також встановлено зазначеними вище рішеннями судів, чинність його на час розгляду даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що у суду першої інстанції в даній справі не було правових підстав для визнання того факту, що земельна ділянка площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва входить в межі Національного природного парку Голосіївський та належить до земель природно-заповідного фонду.
Окрім того, приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не врахував того, що Національний природній парк Голосіївський не визначив у встановленому законом порядку межі земельної ділянки, яка мала б передаватися йому в постійне користування для функціонування та обслуговування парку, не завершив процес оформлення права постійного користування такою земельною ділянкою.
Відповідно до ч.4 статті 53 Закону України Про природно-заповідний фонд , статті 47 Закону України Про землеустрій , статті 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації, а також норм Земельного кодексу України межі території природно-заповідного фонду встановлюються лише після надання органом місцевого самоврядування або виконавчої влади дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, розробки такого проекту землеустрою відповідною землевпорядною організацією із необхідними для нього документами, погодження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду у встановленому порядку, проходження державної землевпорядної експертизи, затвердження органом місцевого самоврядування чи виконавчої влади своїм рішенням такого проекту землеустрою.
Згідно з ч.7 статті 47 Закону України Про землеустрій , рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
Крім того, відповідно до статті 21 Закону України Про державний земельний кадастр відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема на підставі відповідної документації із землеустрою. Речове право на земельну ділянку, в тому числі право постійного користування земельною ділянкою, в юридичних чи фізичних осіб підтверджується правовстановлюючим документом та згідно з статтею 125 Земельного кодексу України виникає з моменту державної реєстрації у встановленому порядку.
Пунктом 2 ч.1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачає, що право власності, оренди чи постійного користування земельною ділянкою підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом чи інформаційною довідкою з цього реєстру.
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні: рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою з організації і встановлення меж територій земельних ділянок, що входять до складу національного природного парку Голосіївський; докази державної реєстрації земельної ділянки Національного природного парку Голосіївський в державному земельному кадастрі; правовстановлюючий документ, який би засвідчував у встановленому порядку право постійного користування у Національного природного парку Голосіївський земельною ділянкою, яка відводиться для його функціонування та обслуговування; докази реєстрації права постійного користування земельною ділянкою Національного природного парку Голосіївський в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такі докази не були надані позивачем і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про входження земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м.Києва, що перебуває в оренді ТОВ Авеста-Буд в межі Національного природного парку Голосіївський , не відповідає обставинам справи, оскільки межі земельної ділянки, яка відводиться для функціонування та обслуговування Національного природного парку Голосіївський в постійне користування, межі територій земельних ділянок, що входять до складу Національного природного парку Голосіївський , не встановлені в порядку, передбаченому законодавством.
При цьому, в матеріалах справи наявний проект землеустрою з організації і встановлення меж територій земельних ділянок, що входять до складу Національного природного парку Голосіївський , в якому межі території земельних ділянок, які входять до складу парку, не включають території земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ Авеста-Буд .
Крім того, судом першої інстанції не надано оцінку поданим ТОВ Авеста-Буд доказам, які підтверджують, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді ТОВ Авеста-Буд , не входила в межі територій земельних ділянок, що включаються до складу Національного природного парку Голосіївський (лист Національного природного парку Голосіївський від 01 серпня 2014 року № 199/2-04, лист від 13.02.2012 № 05-358/3569 Головного управління земельних ресурсів Київської міської ради, лист № 140 від 01.08.2014 землевпорядної організації ТОВ Ліга Експерт (том 3 а.с.33-36).
Так, листом від 01 серпня 2014 року № 199/2-04 Національний природний парк Голосіївський за підписом заступника директора з рекреації - начальник відділу ОСОБА_5 підтвердив що спірна земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:90:119:0063 не входить до складу Національного природного парку Голосіївський .
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що при розробці проекту землеустрою на земельну ділянку парку, Національний природний парк Голосіївський самостійно було встановлено межі земельної ділянки парку з суміжними землекористувачами без земельної ділянки ТОВ Авеста-Буд . А план погодження меж земельної ділянки парку, було підписано директором НПП Голосіївський , а також погоджено Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд (том 3 а.с.37).
Також, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що земельна ділянка загальною площею 2,6495 га, кадастровий номер 8000000000:90:119:0063, що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м.Києва згідно схеми території Національного природного парку Голосіївський знаходиться в землекористуванні Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд та включена до складу Національного природного парку Голосіївський без вилучення у цього землекористувача.
В матеріалах справи відсутні визначені законом належні та допустимі докази, які б у встановленому законодавством порядку засвідчували право користування на земельну ділянку загальною площею 2,6495 га, кадастровий номер 8000000000:90:119:0063, що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м.Києва у Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд .
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що земельна ділянка загальною площею 2,6495 га, кадастровий номер 8000000000:90:119:0063, що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м.Києва не входила до складу території Національного природного парку Голосіївський , яка згідно Указу Президента України від 27.08.2007 р. №794/2007 в редакції Указу Президента України від 30.10.2008 р. №976/2008 Про створення національного природного парку Голосіївський мала, зокрема, формуватися із земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд із їх вилученням у нього чи без такого вилучення.
Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються зокрема на такі категорії: землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Згідно з ч.1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Віднесення земельної ділянки до відповідної категорії земель є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, до юрисдикції якого входить розпорядження земельною ділянкою комунальної чи державної власності.
Колегія суддів апеляційного бере до уваги, що рішенням сесії Київської міської ради від 29.10.2009 р. № 532/2601 міська рада визначила функціональне призначення земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ Авеста-Буд , як території громадських будівель та споруд. Відповідно до витягу з державного земельного кадастру №НВ- 8000018202013 від 04.06.2013 р., виданого Головним управлінням Держземагенства у м.Києві, цільове призначення земельної ділянки визначене як землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення. В матеріалах справи відсутнє рішення Київради про віднесення цієї земельної ділянки до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Враховуючи зазначене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про належність земельної ділянки загальною площею 2,6495 га, що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м.Києва до земель природно-заповідного фонду та особливо цінних земель. Такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та прийнятим з неправильним застосуванням статті 150 Земельного кодексу України.
При цьому, відмовляючи в задоволенні вимог Національного природного парку Голосіївський про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.10.2010 р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд , судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що вказані вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Підпунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , роз'яснено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що право позивачів не порушене, та під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції спростовано висновки суду першої інстанції про наявність порушеного права або охоронюваного законом інтересу Національного природного парку Голосіївський за захистом якого той звернувся, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги Національного природного парку Голосіївський про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.10.2010 р. між Київською міською радою та ТОВ Авеста - Буд не підлягають до задоволення з підстав його необґрунтованості.
Стосовно доводів заступника прокурора м. Києва викладених в своїй апеляційній скарзі, щодо наявності порушеного права Громадської організації Корчувате-наш дім колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, необгрунтованими, враховуючи наступне.
У відповідності до 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними визначено, що якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Наявність порушеного права у Громадської організації Корчувате-наш дім , як заступник прокурора м. Києва, так і сама Громадська організація Корчувате-наш дім обґрунтовують тим, що договір оренди земельної ділянки від 28.10.2010 р. №79-6-00791 порушує право на землю, як членів Громадської організації Корчувате-наш дім , так і громадської організації як юридичної особи, що представляє їх інтереси.
В той же час матеріали справи не містять доказів того, що договір оренди земельної ділянки від 28.10.2010 р. №79-6-00791 порушує право на землю Громадської організації Корчувате-наш дім як юридичної особи, оскільки жодних прав на спірну земельну ділянку ця юридична особа не заявляє. Тобто у цьому випадку відсутній спір про право. Крім того Громадська організація Корчувате-наш дім не є стороною спірного договору оренди земельної ділянки.
Водночас, з позовної заяви вбачається, що Громадська організація Корчувате-наш дім звернулася до господарського суду за захистом не своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а інтересів інших осіб - членів організації. Як зазначив представник Громадської організації Корчувате-наш дім членами організації є мешканці Голосіївського району та в майбутньому можуть виявити бажання відпочити в Національному природному парку Голосіївський , в якому на думку представника здійснюється забудова ТОВ Авеста - Буд . При цьому, Громадська організація Корчувате-наш дім , ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надала суду доказів з яких би вбачалось, які саме особи є членами організації та чи є дані особи дійсно мешканцями Голосіївського району м. Києва. Позивач-1 не зазначив, яких саме його учасників права або охоронювані законом інтереси порушені оспорюваним договором.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що у відповідності до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Оскільки колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку що права Громадської організації Корчувате-наш дім оскаржуваним договором не порушені, позовні вимоги Громадської організації Корчувате-наш дім задоволенню не підлягають.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковими та необґрунтованими висновки суду першої інстанції про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008 року, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №79-6-00632 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.10.2010 року між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд , зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №79-6-00791, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. Крім того помилкові є висновки суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог Національного природного парку Голосіївський про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки у зв'язку із застосуванням наслідків спливу строку позовної давності. Як встановлено судом апеляційної інстанції, права Національного природного парку Голосіївський порушені не були, а тому у цій частині позову слід відмовити у зв'язку із відсутністю порушеного права.
У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки, оскаржуване рішення суду першої інстанції, прийняте після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи, з не правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та не відповідає нормам закону, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року по справі № 910/11164/16 підлягає скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України. Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року по справі № 910/11164/16 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд на рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року задовольнити.
3. Рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року по справі № 910/11164/16 скасувати повністю.
4. Прийняти нове рішення суду, яким у задоволені позовних вимог Громадської організації Корчувате-наш дім та Національного природного парку Голосіївський відмовити повністю.
5. Стягнути з Громадської організації Корчувате-наш дім (03045, м.Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 94, кв. 88, ідентифікаційний код 35431684) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд (04070, м.Київ, вул. Борисоглібська, будинок 16А/1 ідентифікаційний код 35251534) 3031,60 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
6. Стягнути з Національного природного парку Голосіївський (03035, м.Київ, вул. Урицького, буд. 35, корпус 1, ідентифікаційний код 35620372) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Авеста - Буд (04070, м.Київ, вул. Борисоглібська, будинок 16А/1 ідентифікаційний код 35251534) 3031,60 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
7. Видачу судових наказів по справі № 910/11164/16 доручити господарському суду міста Києва.
8. Матеріали справи № 910/11164/16 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.А. Гончаров
К.В. Тарасенко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2017 |
Оприлюднено | 28.03.2017 |
Номер документу | 65491777 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні