Ухвала

від 20.03.2017 по справі 813/1791/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 березня 2017 року м. Київ К/800/7971/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 у справі №813/1791/16 (876/6517/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Залтех Україна до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Залтех Україна до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області 14.03.2017 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і вказані у заяві підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, касаційна скарга залишається без руху. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Як вбачається з копії оскаржуваної ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016, вказане судове рішення постановлене у відкритому судовому засіданні та набрало законної сили з моменту складення повного тексту - 01.11.2016, а той час, як касаційну скаргу відповідачем подано 14.03.2017, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

Як на підставу для поновлення пропущеного строку, Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області посилається на те, що відповідачем вже подавалась касаційна скарга на оскаржувані судові рішення, зокрема ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.12.2016 (К/800/31183/16) відповідачу повернено касаційну скаргу у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору у розмірі, встановленому законодавством.

Суддя-доповідач зазначає, що невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше та вдруге.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

В підтвердження обставин щодо відсутності належного фінансування з Державного бюджету України для сплати судового збору податковий орган надав лист від 12.01.2017 про виділення коштів, а також тимчасовий кошторис на І квартал 2017 року. Утім, відповідач не надав доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №813/1791/16 (876/6517/16) фінансування з Державного бюджету України з лютого до моменту звернення з касаційною скаргою вдруге.

Враховуючи викладене, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій підстави пропуску такого строку не є поважними.

На підтвердження поважності пропуску строку відповідачу слід вказати інші підстави та надати відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом.

Зазначені обставини за приписами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Разом з тим, з 01.09.2015 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, вимоги Закону в цій частині не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.

Таким чином, відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, та надати суду документ про його сплату.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 у справі №813/1791/16 (876/6517/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Залтех Україна до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

2. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали відповідачу копію ухвали для виконання.

3. Направити відповідачу копію ухвали до виконання.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна