Ухвала

від 21.03.2017 по справі 913/191/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 березня 2017 року Справа № 913/191/16

Провадження №14/913/191/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінгова торгова компанія "Сприяння", м. Луганськ,

про стягнення 6087568 грн. 98 коп.

Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Віннікова С.В.,

суддів: Василенко Т.А. та Іноземцевої Л.В.

Орган виконання судових рішень - Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області , м. Сєвєродонецьк Луганської області,

У засіданні брали участь:

від позивача - Галамага Д.А., заступник начальника відділу реструктуризації заборгованості та стягнення філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк , представник за довіреністю від 01.01.2017 за №154;

від відповідача - представник не прибув;

від виконавчого органу - представник не прибув.

Предметом судового розгляду є скарга стягувача у справі № 913/191/16 - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління, №110.20-12/293-467 від 25.01.2017 (з урахуванням заяви від 02.02.2017 №110.20-12/520-610) на дії органу державної виконавчої служби.

Дослідивши матеріали справи, подані учасниками судового процесу докази та вислухавши в судовому засіданні представника стягувача, суд

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.07.2016 у справі №913/191/16 позов задоволено частково та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінгова торгова компанія "Сприяння" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління борг за кредитом в сумі 3000000 грн. 00 коп., відсотки за кредитом в сумі 947442 грн. 85 коп., 3% річних за прострочення сплати кредиту в сумі 136335 грн. 28 коп., 3% річних за прострочення сплати відсотків за кредитом в сумі 19778 грн. 08 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати кредиту в сумі 1792800 грн. 00 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати відсотків за кредитом в сумі 191206 грн. 91 коп., судового збору в сумі 91313 грн. 44 коп.

На виконання рішення 08.09.2016 позивачу надіслано наказ господарського суду Луганської області від 26.07.2016 № 913/191/16.

18.08.2016 заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51983012 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 26.07.2016 №913/191/16 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінгова торгова компанія "Сприяння" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління борг за кредитом в сумі 3000000 грн. 00 коп., відсотки за кредитом в сумі 947442 грн. 85 коп., 3% річних за прострочення сплати кредиту в сумі 136335 грн. 28 коп., 3% річних за прострочення сплати відсотків за кредитом в сумі 19778 грн. 08 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати кредиту в сумі 1792800 грн. 00 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати відсотків за кредитом в сумі 191206 грн. 91 коп., судового збору в сумі 91313 грн. 44 коп.

21.10.2016 заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області прийнято постанову про арешт майна боржника, на підставі якої проведено опис та арешт майна - транспортного засобу CITROEN C4, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN-НОМЕР_3, 2011 року випуску, що належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізінгова торгова компанія "Сприяння" (91053, м. Луганськ, городок Пархоменко, буд.32А, кв.6, ідентифікаційний код 33765806).

01.11.2016 заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області прийнято постанову про призначення експерта - ОСОБА_3, яка має свідоцтво, видане 20.04.2013 за №8008 Фондом державного майна України, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 26.07.2016 №913/191/16, зобов'язано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань вартості описаного майна.

Згідно звіту про визначення оціночної вартості, складеного суб'єктом оціночної діяльності Асоціації "Малого та середнього бізнесу "Афіна", оцінювачем ОСОБА_3, станом на 02.11.2016, ринкова вартість зазначеного вище транспортного засобу визначена у розмірі 26250,00 грн. 00 коп.

ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області було надіслано до позивача, стягувача у виконавчому провадженні, повідомлення від 03.01.2017 № 4/021-34/, в якому повідомив про визначення ринкової вартості майна боржника у розмірі 26250,00грн., із зазначенням постанов про проведення опису та арешту автомобіля та про призначення експерта у виконавчому проваджені.

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою №110.20-12/293-467 від 25.01.2017 на дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області (з урахуванням заяви від 02.02.2017 №110.20-12/520-610) з вимогами:

- визнати недійсною постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесену 21.10.2016 заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області Віхлініним Д.В.;

- визнати недійсною постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, винесеної 01.11.2016 заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області Віхлініним Д.В.;

- визнати недійсним звіт про визначення оціночної вартості, складеного суб'єктом оціночної діяльності Асоціації "Малого та середнього бізнесу "Афіна", оцінювачем ОСОБА_3, станом на 02.11.2016;

- зобов'язати ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області за постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника передати стягувачу на відповідальне зберігання заставне майно - транспортний засіб Citroen C4, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN- НОМЕР_3, 2011 року випуску, червоного кольору.

Скаржник обґрунтовуючи свої вимоги, посилаючись на норми Закону України Про виконавче провадження , зазначив , що державний виконавець не повідомив стягувача про винесення постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника та про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені.

Позивач зазначив, що ст.57 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження, а саме між боржником та стягувачем. Проте, стягувач був позбавлений права узгодити вартість заставного майна, так як фактичне місцезнаходження боржника та заставного майна було невідомо.

Позивач зазначив, що п.7 Розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачає, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що виносить відповідну постанову. Постанова про опис та арешт майна підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведені опису майна. Стягувач при проведені опису та арешту майна не був присутнім, оскільки державний виконавець не сповістив про проведення даних виконавчих дій, що насамперед унеможливлює виконати ч. 1 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , а саме: визначення вартості майна за згодою сторін виконавчого провадження.

Стосовно звіту про визначення оціночної вартості, складеного оцінювачем ОСОБА_3, позивач зазначив, що ринкова вартість транспортного засобу є значно заниженою, приймаючи до уваги ринок транспортних засобів а також коливання курсу долару США, та проведена всупереч вимогам Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , від 12.07.2001 №2568-111, зі змінами та доповненнями, Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України за №142/5/2092 від 24.11.2003 та Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1410, виходячи з наступного.

Позивач зазначив, що при ознайомлені з матеріалами виконавчого провадження не виявлено договір відповідно до вимог ч.1 ст.10 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Частиною б п. 1.4. Методики передбачено, що методика застосовується з метою визначення стартової ціни колісно-транспортних засобів для їх продажу на аукціоні чи за конкурсом.

Як вбачається з п. 3.1. Розділу III Методики, основним підходом до визначення ринкової вартості колісно-транспортного засобу є порівняльний підхід, який ґрунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) колісно-транспортних засобів, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках колісно-транспортних засобів, з відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об'єктом порівняння та об'єктом оцінки.

Для визначення вартості за порівняльним підходом використовується статистично усереднені цінові дані колісно-транспортних засобів, які були відчуженні в Україні, за умов, що вони відповідають змісту поняття ринкова вартість , зокрема ґрунтуються на даних ринку колісно - транспортних засобів і зведені в довідниках, до яких висуваються вимоги щодо науковості, об'єктивності, об'ємності інформації.

Розділ 7 Визначення вартості КТЗ Методики передбачає алгоритм визначення ринкової вартості. Відтак, п. 7.1. передбачає, що оцінка КТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався, особливості кон'юнктури ринку регіону. Згідно з принципами зміни вартості, попиту та пропозиції значення ринкової вартості є змінною за фактором часу величиною, яка залежить від коливань ринкових цін на КТЗ та його складники.

Як зазначено в п. 7.2. Методики, основним підходом, який використовується для оцінки КТЗ, є порівняльний підхід. Згідно з ним визначення вартості КТЗ на території України проводиться на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідках. Зазначені ціни є статистично усередненими ціновими даними КТЗ, які були відчуженні в Україні згідно з умовами, що відповідають змісту і поняттю ринкова вартість . Використання зарубіжної довідкової літератури допускається у разі відсутності потрібної інформації у вітчизняних довідниках.

Вартість КТЗ, яка наведена в іноземній валюті, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату оцінки.

Основним методом у межах порівняльного підходу є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ, відповідно до п. 7.4 та Додатку 8 Методики.

Також, пунктами 53, Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1410, передбачено, що залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач повинен: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема, вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об'єкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання): проаналізувати існуючий стан використання об'єкта оцінки та визначити умови його найбільш ефективного використання: зібрати необхідну інформацію для обґрунтування ставки капіталізації та (або) ставки дисконту; визначити правові обмеження щодо об'єкта оцінки та врахувати їх вплив на вартість об'єкта оцінки; обґрунтувати застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур, у разі потреби - застосування спеціальних методів оцінки та оціночних процедур (комбінування кількох методичних підходів або методів).

Позивач вважає, що оцінювачем не в повному обсязі ідентифіковано транспортний засіб, в частині пробігу, не зазначено повний технічний стан, а саме: відсутність яких комплектуючих складників призвело до не транспортабельності транспортного засобу, не проведено опис його аварійного стану, внаслідок чого вони були спричиненні та яка частина транспортного засобу в аварійному стані, а що й найголовніше в розділі оцінки Визначення ринкової вартості попри алгоритм проведення оцінки КТЗ, передбаченого Методикою, використовував отриману інформацію з мережі Інтернет для отримання ринкової вартості вищенаведеного майна. До звіту були включені оголошення про вартість КТЗ з джерел сайту auto.rio.com, що є недопустимим для визначення ринкової вартості майна. В даному розділі зазначені витрати на заміщення, які враховувалась при визначенні вартості КТЗ оцінювачем у розмірі: 9 234,00 дол. США, але виникнення даного розміру витрат стягувачу не відомо, оскільки кошторис її визначення у звіті про визначення оціночної вартості відсутній. Як зазначено в п. 8.5. Методики, калькуляція вартості відновлюваного ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ, але не як не оцінювачем.

Представник позивача у письмових поясненнях від 14.03.2017 №110.20-12/1177-1159 додатково зазначив, що звіт про визначення оціночної вартості колісного транспортного засобу CITROEN С4, реєстраційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_3, 2011 року випуску, червоного кольору, а також розрахунок визначення ринкової вартості даного транспортного засобу, виконано суб'єктом оціночної діяльності Асоціації Малого та середнього бізнесу Афіна , оцінювачем ОСОБА_3, станом на 02.11.2016, з чисельним порушенням вимог основних нормативно - правових актів України, які використовують оцінювачі в своїй професійній діяльності, а саме: Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , від 12.07.2001р. № 2568-111, зі змінами та доповненнями, Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України за № 142/5/2092 від 24.11.2003р. та Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1410, і тому вважається недійсним.

Відповідач та ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області участь своїх представників у судовому засіданні не забезпечили, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвали суду надсилалися учасникам судового процесу рекомендованою поштою про вручення поштового повідомлення, які долучені до матеріалів справи з відміткою про їх отримання.

Водночас, від представника ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області на електронну пошту суду 20.03.2017 надійшов відзив на скаргу від 20.03.2017 №1055/021-34 з додатками, які долучені до матеріалів справи, в якому повідомив наступне.

17.08.2016 на виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшов наказ господарського суду Луганської області №913/191/16 від 26.07.2016 про стягнення з ТОВ Лізінгова торгова компанія Сприяння , м. Луганськ, на користь ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління, м. Сєвєродонецьк Луганської області, боргу за кредитом в сумі 3000000 гри. 00 коп., відсотків за кредитом в сумі 947442 гри. 85 коп., З % річних за прострочення сплати кредиту в сумі 136335 гри. 28 коп., З % річних за прострочення сплати відсотків за кредитом в сумі 19778 грн. 08 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати кредиту в сумі 1792800 грн. 00 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати відсотків за кредитом в сумі 191206 грн. 91 коп., судового збору в сумі 91313 грн. 44 коп.

Керуючись ст.17,19,20,25 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Рішення суду боржником в добровільному порядку не було виконано, тому 26.08.2016 державним виконавцем, керуючись ст.28 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

06.09.2016 державним виконавцем керуючись ст.52 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про арешт коштів боржника.

З метою виявлення майна боржника, державним виконавцем направлено запити до Регіонального сервісного центру МВС в Луганській області, згідно відповіді за боржником зареєстровано транспортні засоби.

27.09.2016 державним виконавцем керуючись ст.57 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

27.09.2016 державним виконавцем керуючись ст.40 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про розшук майна боржника.

10.10.2016 до ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшло повідомлення від боржника, про місце зберігання транспортного засобу - легкового (хетчбеку), марки CITROEN, модель С4, державний номер НОМЕР_1.

21.10.2016 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно якої проведено опис та накладено арешт на автомобіль марки CITROEN, модель С4, державний номер НОМЕР_1.

21.10.2016 заступником начальника відділу, керуючись п.3 ч.3 ст.36 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про припинення розшуку майна боржника - автомобіля марки CITROEN, модель С4, державний номер НОМЕР_1.

01.11.2016 заступником начальника відділу, керуючись ст.20 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

29.12.2016 на адресу ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшов звіт про визначення оціночної вартості колісного транспортного засобу - легкового (хетчбеку), марки CITROEN, модель С4, №шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Державним виконавцем, відповідно до ст.57 Закону України Про виконавче провадження сторонам виконавчого провадження надіслані повідомлення про вартість арештованого майна, яка складає 26 250,00 гри.

06.02.207 на адресу ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшла ухвала господарського суду Луганської області у справі №913/191/16 від 31.01.2017, згідно якої вирішення питання про приймання до провадження скарги стягувача у справі № 913/191/16 на дії органу державної виконавчої служби відкладено для розгляду у судовому засіданні на 14.02.2017 об 14 годині 30 хвилин.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.57 Закону України Про виконавче провадження - оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

08.02.2017 державним виконавцем до Луганської філії ДП СЕТАМ направлено заявку на реалізацію арештованого майна боржника ТОВ Лізінгова торгова компанія "Сприяння", а саме колісного транспортного засобу - легкового (хетчбеку). марки марки CITROEN, модель С4, №шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 1598 куб.см. Колісний транспортний засіб знаходиться в аварійному технічному стані, окремі складники розукомплектовані. Подальша експлуатація його неможлива. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним.

13.02.2017 до ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшла ухвала господарського суду Луганської області у справі № 913/191/16 від 06.02.2017, згідно якої заяву стягувача про забезпечення позову задоволено та зупинено передачу відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області транспортного засобу CITROEN C4, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN-НОМЕР_3, 2011 року випуску.

Таким чином, на момент надходження вказаної вище ухвали ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області вже було подану заявку на реалізацію вищезазначеного майна.

Відповідно до п.3 ч.2 розділу XI Порядок реалізації арештованого майна - підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: відкладення проведення виконавчих дій.

Державним виконавцем, керуючись ст.18, 31 Закону України Про виконавче провадження , було направлено заяву про роз'яснення рішення суду.

09.03.2017 до ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшла ухвала господарського суду Луганської області у справі № 913/191/16 від 03.03.2017, згідно якої заяву про роз'яснення рішення суду повернуто ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області, через відсутність доказів сплати судового збору.

Водночас, 09.03.2017 до ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшов протокол проведення електронних торгів №239780 від 02.03.2017, згідно якого відбулися торги транспортного засобу марки Citroen, модель С4, номер державної реєстрації НОМЕР_1, 2011 року випуску, номер кузову:VIN-НОМЕР_3, переможцем яких визначено ОСОБА_5, ІПН: НОМЕР_2, документ: НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_1.

13.03.2017 на рахунок ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області переможцем торгів перераховано суму у розмірі 24937,50 грн., про то листом від 15.03.2017 повідомлено ДП СЕТАМ та Луганську філію ДП СЕТАМ .

14.03.2017 державним виконавцем складено акт про проведені електронні торги, який

направлено ДП СЕТАМ , Луганській філії ДП СЕТАМ . ТОВ "Лізінгова торгова компанія "Сприяння", ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АГ "Ощадбанк" та ОСОБА_5

20.03.2017 державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна, а саме: автомобіля марки С1ТЯОЕИ С 4. 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1.

Представник ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області у відзиві просить у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю та розглянути скаргу без його участі.

Суд розглянувши клопотання представника ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області приймає його до уваги.

Розглянувши матеріали справи та скарги, представлені учасниками судового процесу письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

Згідно приписів ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який, у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України Про виконавче провадження , є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

У відповідності до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

В силу ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що держаний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Як вбачається з матеріалів скарги, 27.09.2016 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області Ковальовою О.В. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та постанову про розшук майна боржника на виконання наказу №913/191/16, виданого господарським судом Луганської області 26.07.2016.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, що 10.10.2016 до ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшло повідомлення від боржника, про місце зберігання транспортного засобу - легкового (хетчбеку), марки CITROEN, модель С4, державний номер НОМЕР_1.

21.10.2016 заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області Віхлініним Д.В. було прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів), згідно якої було проведено опис та накладено арешт на CITROEN C4, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN-НОМЕР_3, 2011 року випуску.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна (ч.4 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження").

01.11.2016 постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області Віхлініним Д.В. призначено ОСОБА_3 експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні щодо боржника ТОВ Лізінгова торгова компанія Сприяння .

02.11.2016 експертом - оцінювачем ОСОБА_3 було складено звіт про визначення оціночної вартості - висновок про вартість об'єкту оцінки: колісного транспортного засобу - легкового (хетчбеку), марки CITROEN, модель C4, №ШАСІ (КУЗОВ, РАМА) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до висновку експерта-оцінювача ОСОБА_3 ринкова вартість арештованого майна склала 26250,00 грн.

Згідно з ч.5 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Начальник ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області листом №4/021-21 від 03.01.2017 повідомив стягувача про визначення ринкової вартості майна боржника від 02.11.2016 у розмірі 26250,00грн., із зазначенням постанов про проведення опису та арешту автомобіля та про призначення експерта у виконавчому проваджені, який було отримано стягувачем - 17.01.2015, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи.

Оскільки стягувач не погодився з оцінкою майна в рамках даного виконавчого провадження, ним 25.01.2017 в межах строків передбачених ч.5 ст.57 Закону було подано до господарського суду Луганської області скаргу на дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області, в тому числі, і оскарження Звіту про визначення оціночної вартості - висновок про вартість об'єкту оцінки: колісного транспортного засобу - легкового (хетчбеку), марки CITROEN, модель C4, №ШАСІ (КУЗОВ, РАМА) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 02.11.2016, складеного суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження ВП №51983012 по примусовому виконанню наказу, виданого 26.07.2016 №913/191/16.

Підставою для виникнення спору у даній справі, за твердженням заявника стало те, що під час вчинення вищезгаданих виконавчих дій спрямованих на визначення вартості майна боржника, державним виконавцем було допущено ряд порушень нормативно-правових актів, які в подальшому вплинули на достовірність оскаржуваного звіту про оцінку вартості майна боржника.

Визнання вартості, оцінка майна боржника (стаття 57 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії. Тому учасник виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК України. Така позиція наведена у пункті 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України .

Згідно з ч.1 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження", для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

У відповідності до пунктів 1, 2 ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

З наявного у матеріалах справи Звіту про оцінку майна вбачається, що у Розділі 5 Обґрунтування вибору бази оцінки оцінювач посилається на договір на проведення оцінки майна, який не укладався між оцінювачем та органом примусового виконання рішень.

У випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

За приписами п. 3 ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" під час укладання органами державної влади та органами місцевого самоврядування договорів на проведення оцінки майна застосовуються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону. Не допускається встановлення інших обмежень щодо участі суб'єктів оціночної діяльності в проведенні оцінки майна, крім тих, що визначені умовами конкурсного відбору відповідно до законодавства.

Відповідно до частин 1-3 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

Згідно з ч.3,4 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Таким чином, приписами частин 1-3 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", тобто спеціального нормативного акту, яким керується державний виконавець, як посадова особа орану виконання судових рішень під час здійснення делегованих державою повноважень в сфері виконання судових рішень, передбачено, що державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. При цьому, обов'язковість проведення конкурсу та укладання договору Законом України "Про виконавче провадження" - не передбачено. Таким чином, державний виконавець призначає суб'єкта оціночної діяльності своєю постановою на власний вибір, а головною умовою такого вибору є те, щоб така особа відповідала вимогам, встановленим частинами 1-3 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто доводи позивача стосовно порушення державним виконавцем під час виконання рішення у даній справі зазначених вище вимог про призначення екперта-оцінювача без проведення конкурсу та укладення з ним договору є помилковим.

З наявного у матеріалах справи Звіту про оцінку майна вбачається, що у Розділі Визначення ринкової вартості оцінки передбачено, що в якості джерел інформації для дослідження аналогів оцінювач використовував інформацію, отриману з періодичних видань та мережі Internet. Вивчення цінової кон'юнктури ринку нерухомості показало, що в даний час відсутня достовірна інформація про факти купівлі-продажу повних аналогів об'єкта оцінки. Тому використовується інформація про ціни пропозиції міського ринку нерухомості.

Згідно норм ст. 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. Приймаючи до уваги дану норму законодавства, віднесення транспортного засобу до об'єкта нерухомості є неприпустимим.

Частиною 2 ст. 12 Закону Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні передбачено, що вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

У п.1.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом № 142/5/2092 від 24.11.2003р. Фонду Державного майна, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 142/5/2092 від 24.11.2003р. (надалі - Методика) зазначено, що Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

У пункті 1.3. Методики передбачено, про обов'язковість застосування вимог даної Методики при проведенні експертиз або оцінок всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ.

Методика застосовується з метою, зокрема, визначення ринкової вартості КТЗ, їх складників у разі відчуження (п. 1.4. Методики).

Відповідно до абз. З п. 3.1. Методики, для визначення вартості за порівняльним підходом використовуються статистично усереднені цінові дані КТЗ, які були відчужені в Україні, за умов, що вони відповідають змісту поняття "ринкова вартість", зокрема ґрунтуються на даних ринку КТЗ і зведені в довідниках, до яких висуваються вимоги щодо науковості, об'єктивності, об'ємності інформації.

У разі неможливості визначення вартості КТЗ з урахуванням цін ідентичних КТЗ допускається використання методу, заснованого на аналізі цін аналогічних транспортних засобів. За цим методом вартість КТЗ визначається відповідно до цінових даних, аналогічних, але не ідентичних КТЗ, з належним або скоригованим строком експлуатації. Подальше коригування вартості здійснюється шляхом врахування різниці між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об'єкта порівняння та об'єкта оцінки, (пункт 3.3. Методики).

Зважаючи на вищезазначене та звіт про визначення оціночної вартості, оцінка КТЗ здійснена всупереч нормам Методики, а саме: використано інформацію з мережі Internet для отримання ринкової вартості вищенаведеного майна замість інформації, яка наведена в довідниках, в яких зазначені статистично усереднені цінові дані КТЗ, які були відчужені в Україні та ґрунтуються на даних ринку КТЗ. Як оцінювач зазначає у розділі Визначення ринкової вартості , в якості джерел інформації для дослідження аналогів використовував інформацію, отриману з періодичних видань та мережі Internet, але в звіті відсутні відомості з яких саме періодичних видань оцінювач отримував інформацію для проведення оцінки, зазначивши лише посилання на джерела сайту auto.ria.com в Internet. Також, в звіті відсутня інформація про пробіг, комплектність та укомплектованість оцінюваного КТЗ, що є грубим порушенням при визначенні ринкової вартості КТЗ.

Згідно з п. 4.4. Методики, у звіті або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається, зокрема, дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом) (и), відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ (л), відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів (н), висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження (р), додатки, які становлять невід'ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження (с).

Водночас, вказана вище інформація, яка має бути відображена в звіті про визначення оціночної вартості, відсутня.

Отже, основним методом у межах порівняльного підходу є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ. відповідно до п. 7.4 та Додатку 8 Методики.

Згідно з пунктом 7.4. Методики, середня ринкова ціна КТЗ - величина, яка визначається статистичними методами, еквівалентна найбільш вірогідній вартості продажу (пропозиції до продажу), сукупності КТЗ визначеної моделі з відповідними строком експлуатації і пробігом на визначений момент часу, у конкретному регіоні чи місцевості з дотриманням вимог, що відповідають поняттю "ринкова вартість".

Якщо в довідковій літературі наводяться ціни продажу і ціни пропозиції, то згідно з принципом заміщення значення СД повинно дорівнювати ціні продажу КТЗ.

У разі збільшення або зменшення ринкової вартості КТЗ виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень відновлення і оновлення складників визначається за формулою, згідно п. 7.25 або п.7.26.

Крім того, пунктом 53 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1410, передбачено, що залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач повинен: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема, вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об'єкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання): проаналізувати існуючий стан використання об'єкта оцінки та визначити умови його найбільш ефективного використання: зібрати необхідну інформацію для обґрунтування ставки капіталізації та (або) ставки дисконту; визначити правові обмеження щодо об'єкта оцінки та врахувати їх вплив на вартість об'єкта оцінки; обґрунтувати застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур, у разі потреби - застосування спеціальних методів оцінки та оціночних процедур (комбінування кількох методичних підходів або методів).

Приймаючи до уваги вищенаведене та звіт про визначення оціночної вартості КТЗ, вбачається, що оцінювачем не в повному обсязі ідентифіковано транспортний засіб, не зазначено повний технічний стан, а саме: відсутність яких комплектуючих складників призвело до не транспортабельності транспортного засобу, не проведено опис його аварійного стану, внаслідок чого вони були спричиненні та яка частина транспортного засобу в аварійному стані, що насамперед унеможливлює провести визначення ринкової вартості КТЗ за вищенаведеними формулами, передбачених Методикою. В розділі 7 звіту зазначені витрати на заміщення, які враховувались при визначені вартості КТЗ оцінювачем у розмірі: 9 234,00 дол. США, але розрахунок виникнення даного розміру витрат відсутній. Як зазначено в п. 8.5. Методики, калькуляція вартості відновлюваного ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ, але не як не оцінювачем, яка також відсутня в звіті про визначення оціночної вартості. У разі документального підтвердження відновлення КТЗ чи його складової частини на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві розрахунки вартості ремонтно - відновлювальних робіт проводяться на підставі вартості однієї нормо-години ремонтних робіт цього підприємства (п. 8.5.6. Методики). Отже, калькуляція вартості відновлюваного ремонту складається спеціалізованими підприємством за результатами технічного огляду КТЗ, і тому витрати на заміщення, визначені оцінювачем в розмірі 9234,00 доларів США, є необґрунтованими, та такими, що не можуть бути взяті до розрахунку визначення ринкової вартості КТЗ.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

На підставі викладеного та з урахуванням всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, суд дійшов висновку, що дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області щодо визначення оціночної вартості, складеного суб'єктом оціночної діяльності Асоціації "Малого та середнього бізнесу "Афіна", оцінювачем ОСОБА_3, щодо транспортного засобу Citroen C4, реєстраційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_3, 2011 року випуску, були вчинені всупереч норм чинного законодавства, які в результаті вплинули на законність та дійсність складеного звіту про оцінку майна боржника від 02.11.2016.

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, суд частково задовольняє скаргу стягувача у справі № 913/191/16 - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління, №110.20-12/293-467 від 25.01.2017 (з урахуванням заяви від 02.02.2017 №110.20-12/520-610) на дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області у частині визнання недійсним звіту про визначення оціночної вартості, складеного суб'єктом оціночної діяльності Асоціації "Малого та середнього бізнесу "Афіна", оцінювачем ОСОБА_3, станом на 02.11.2016.

У задоволенні решти вимог за скаргою, які викладені в п.п.2, 3, 5 заяви скаржника від 02.02.2017 №110.20-12/520-610, слід відмовити з підстав, які зазначені вище.

Керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області, -

у х в а л и в:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління, №110.20-12/293-467 від 25.01.2017 (з урахуванням заяви від 02.02.2017 №110.20-12/520-610) на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області задовольнити частково.

2. У визнанні недійсною постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесену 21.10.2016 заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області Віхлініним Д.В. відмовити.

3. У визнанні недійсною постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, винесеної 01.11.2016 заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області Віхлініним Д.В. відмовити.

4. Визнати недійсним звіт про визначення оціночної вартості, складеного суб'єктом оціночної діяльності Асоціації "Малого та середнього бізнесу "Афіна", оцінювачем ОСОБА_3, станом на 02.11.2016.

5. У зобов'язанні ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області за постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника передати стягувачу на відповідальне зберігання заставне майно - транспортний засіб Citroen C4, реєстраційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_3, 2011 року випуску, червоного кольору, відмовити.

Суддя - головуючий С.В.Вінніков

Суддя Т.А.Василенко

Суддя Л.В.Іноземцева