Постанова

від 22.03.2017 по справі 916/311/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2017 р.Справа № 916/311/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Морщагіної Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Гладишевої Т.Я.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Подберезська О.І. - за довіреністю;

від відповідача1: не з'явився,

від відповідача2: Проніна В.М. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку Укргазбанк

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 16 лютого 2017 року

у справі №916/311/17

за позовом Приватного підприємства ДУНАЙВОДБУД-3

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю ДУНАЙВОДБУД-17

2) Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку Укргазбанк

про: визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Приватне підприємство ДУНАЙВОДБУД-3 звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДУНАЙВОДБУД-17 та Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку Укргазбанк про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору №1 від 04.11.2015 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки №001/255/3-13 від 26.03.2013.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюваний договір №1 від 04.11.2015 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки №001/255/3-13 від 26.03.2013 в супереч п. 6.3. Статуту ТОВ ДУНАЙВОДБУД-17 укладений без попереднього погодження загальними зборами Товариства, у зв'язку з чим останній порушує права позивача, як засновника ТОВ ДУНАЙВОДБУД-17 та відповідно до приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Одночасно з позовною заявою ПП ДУНАЙВОДБУД-3 подано до суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно вказаного клопотання, з урахуванням доповнень до нього від 13.02.2017, заявник просив суд:

1.Накласти арешт на нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, 43 Г, загальною площею 1995,6 кв. м., що належить на праві власності Товариства з обмеженою відповідальністю ДУНАЙВОДБУД-17 та складаються з наступного:

- нежитлова будівля - адмінбудівля літ. З , площею 360,3 кв. м.;

- нежитлова будівля - лісорама літ. Ж , нежитлова будівля - док літ. В , нежитлова будівля - док літ. Е , нежитлова будівля - док літ. Д , загальною площею 771,9 кв. м.;

- нежитлова будівля - котельня літ. И , площею 53,1 кв. м.;

- нежитлова будівля - склад літ. К , площею 278,8 кв. м.;

- нежитлова будівля - склад літ. Л , площею 520,5 кв. м.;

- нежитлова будівля - прохідна літ. Г1 , площею 11 кв. м.;

- шийка погребу літ. А ;

- навіс літ. М ;

- навіс літ. Б ;

- навіс літ. Д1 ;

- навіс літ. Г .

2.Заборонити Публічному акціонерному товариства Акціонерному Банку Укргазбанк вчиняти будь-які дії, направлені на звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №001/255/3-13 від 26.03.2013, а саме нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, 43 Г, загальною площею 1995,6 кв. м., що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю ДУНАЙВОДБУД-17 та складаються з наступного:

- нежитлова будівля - адмінбудівля літ. З , площею 360,3 кв. м.;

- нежитлова будівля - лісорама літ. Ж , нежитлова будівля - док літ. В , нежитлова будівля - док літ. Е , нежитлова будівля - док літ. Д , загальною площею 771,9 кв. м.;

- нежитлова будівля - котельня літ. И , площею 53,1 кв. м.;

- нежитлова будівля - склад літ. К , площею 278,8 кв. м.;

- нежитлова будівля - склад літ. Л , площею 520,5 кв. м.;

- нежитлова будівля - прохідна літ. Г1 , площею 11 кв. м.;

- шийка погребу літ. А ;

- навіс літ. М ;

- навіс літ. Б ;

- навіс літ. Д1 ;

- навіс літ. Г .

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач послався на те, що 26.03.2013 між ПАТ АБ Укргазбанк (банк) та ТОВ ДУНАЙВОДБУД-17 (позичальник) укладено Кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії № 001/255/КЛ-13, за умовами якого Банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію загальним лімітом в сумі 1950000 грн., а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього Договору, в розмірі 18% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ ДУНАЙВОДБУД-17 за вище вказаним кредитним договором, 26.03.2013 між ПАТ АБ Укргазбанк (іпотекодержатель) та ТОВ ДУНАЙВОДБУД-17 (іпотекодавець) укладено Договір Іпотеки №001/255/3-13, за умовами якого, цей договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору 001/255/КЛ-13 від 26.03.2013 (а також договорів про внесення змін до нього).

Відповідно до п. 2.1. Договору іпотеки, предметом іпотеки є: нерухоме майно - нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, будинок, 43Г, загальною площею 1995,6 кв. м., складаються з наступних будівель:

- нежитлова будівля - адмінбудівля літ. З , площею 360,3 кв. м.;

- нежитлова будівля - лісорама літ. Ж , нежитлова будівля - док літ. В , нежитлова будівля - док літ. Е , нежитлова будівля - док літ. Д , загальною площею 771,9 кв. м.;

- нежитлова будівля - котельня літ. И , площею 53,1 кв. м.;

- нежитлова будівля - склад літ. К , площею 278,8 кв. м.;

- нежитлова будівля - склад літ. Л , площею 520,5 кв. м.;

- нежитлова будівля - прохідна літ. Г1 , площею 11 кв. м.;

- шийка погребу літ. А ;

- навіс літ. М ;

- навіс літ. Б ;

- навіс літ. Д1 ;

- навіс літ. Г .

Іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області - Гашовою В.В., та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою.

04.11.2015 між ПАТ АБ Укргазбанк (іпотекодержатель) та ТОВ ДУНАЙВОДБУД-17 (іпотекодавець) укладено Договір №1 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки №001/255/З-13, за умовами якого, окрім іншого сторони погодили, що іпотекодержатель на свій розсуд може обрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, і іпотекодавець зобов'язаний вчинити всі необхідні дії для забезпечення звернення іпотекодержателем стягнення на предмет іпотеки у обраний останнім спосіб. При цьому, одним з обраних сторонами способів звернення стягнення на предмет іпотеки є його набуття іпотекодержателем у власність.

Таким чином, на думку позивача, вищезазначений договір, є саме тим договором, на підставі якого у випадку виникнення підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, до ПАТ АБ Укргазбанк переходить право власності на нерухоме майно, належного ТОВ ДУНАЙВОДБУД-17 , а відтак, оскаржуваний договір, фактично, є договором про відчуження майна ТОВ ДУНАЙВОДБУД-17 .

При цьому, 25.01.2017 відповідачем-2, як іпотекодержателем, в порядку ст. 35 Закону України Про іпотеку на адресу відповідача-2, як іпотекодавця, направлено вимогу про усунення порушень основного зобов'язання з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги у 30-денний строк з дня її отримання. Наведені обставини, на думку, позивача є достатньою підставою вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.02.2017 заяву ПП ДУНАЙВОДБУД-3 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 916/311/17 задоволено частково:

- накладено арешт на нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, 43Г, загальною площею 1995,6 кв. м., що належать на праві власності ТОВ ДУНАЙВОДБУД-17 ;

- заборонено відповідачу-2 вчиняти дії, направлені на звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором Іпотеки №001/255/З-13 на вищезазначене нерухоме майно, до вирішення по суті спору у справі №916/311/17.

Ухвала суду вмотивована тим, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення господарського суду, що відповідно до приписів ст. 66 ГПК України є підставою для забезпечення позову.

Не погодившись з даною ухвалою, ПАТ АБ Укргазбанк звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просило ухвалу господарського суду Одеської області від 16.02.2017 у справі №916/311/17 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що єдиною підставою для вжиття заходів є незаконність включення до спірного договору застереження про задоволення вимог кредитора. Однак, позивачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, жодних доказів, на підставі яких суд міг оцінити дійсну адекватність заходів забезпечення позову у даній справі, не надано.

Представник скаржника в судове засідання з'явився, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу скасувати, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання з'явився, просив суд оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явились, відзив не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду - скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Процесуальні підстави для застосування заходів до забезпечення позову визначені розділом Х Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно зі статтею 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Господарським судам у застосуванні заходів до забезпечення позову також необхідно враховувати викладені у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову рекомендаційні роз'яснення. Так, відповідно до пункту 1 Постанови у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 3 вказаної Постанови передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Проте, оскаржувана ухвала місцевого суду про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає з огляду на наступне.

Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом позову є вимоги немайнового характеру, і місцевим судом при розгляді такого спору встановлюється відповідність чи невідповідність оспорюваного договору вимогам законодавства та наявність чи відсутність порушення прав позивача. Визнання недійсним договору не потребує видачі наказу, а відтак, навіть, за умови задоволення цієї вимоги, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій.

Тобто, обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі, відсутні.

Отже, оскільки, до відповідачів не пред'явлено майнових вимог щодо повернення майна, яке може бути отримано на підставі спірного договору №1 від 04.11.2015 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки №001/255/3-13 від 26.03.2013, колегія суддів у даному випадку зауважує про невідповідність позовним вимогам такого заходу до забезпечення позову як заборона здійснювати будь-які дії направлені на звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №001/255/3-13 від 26.03.2013 року, з огляду на те, що такий захід не направлений на забезпечення виконання рішення суду у даній справі у випадку задоволення позову.

Задовольняючи клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, місцевий суд вимог вище зазначених процесуальних норм не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання даного судового рішення.

Крім того, місцевим господарським судом не враховано, що при вжитті заходів до забезпечення позову необхідно дотримуватись належного, заснованого на законі, балансу законних інтересів усіх учасників судового процесу, а не лише позивача.

Натомість, вживаючи заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, яке є предметом іпотеки, та забороняючи іпотекодержателю вчиняти дії, спрямовані на звернення стягнення на заставлене майно господарський суд тим самим позбавив останнього можливості реалізовувати інші, передбачені Законом України Про іпотеку та договором Іпотеки №001/255/3-13 від 26.03.2013, правомочності щодо задоволення власних вимог за рахунок предмета іпотеки, у той час, як заявлений позов стосується лише оспорювання права відповідача-2 звертати стягнення шляхом набуття права власності на заставлене майно.

Враховуючи викладене, оскаржуваний судовий акт не відповідає вимогам процесуального права, не ґрунтується на матеріалах справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Такі висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на нормах чинного законодавства, матеріалах справи та сформованій судовій практиці, зокрема, постановах Вищого господарського суду України від 24.01.2017 у справі №910/12171/16, від 23.02.2017 у справі № 910/18862/16, від 28.10.2014 у справі №916/2845/14, від 14.12.2016 у справі № 910/11969/16, від 27.12.2016 у справі № 910/11298/16.

Судові витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги підлягають розподіленню у відповідності до положень ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку Укргазбанк - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 16.02.2017 у справі №916/311/17 - скасувати.

У задоволенні клопотання Приватного підприємства ДУНАЙВОДБУД-3 про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку передбаченому розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя: Морщагіна Н.С.

Судді: Гладишева Т.Я.

Діброва Г.І.