Рішення

від 21.03.2017 по справі 909/104/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 р. Справа № 909/104/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз",

вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, в особі

Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства,

вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010;

до відповідача: Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з

експлуатації майна, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76018;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Господарське управління Івано-Франківської ОДА,

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004;

про: стягнення 118 635,19грн., з яких: 109 408,87грн. - основний борг, 9 226,32грн. - пені.

за участю:

від позивача: Лавринів Н.О. - представник, (довіреність №IF007-CK-41-0117 від 05.01.17р.);

від відповідача: Шуригін М.А. - представник, (довіреність б/н від 12.01.17р.).

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, про стягнення з відповідача - Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, 118 736,00 грн., з яких: 109 409,11грн. - основний борг, 8 045,30грн. - пеня, 548,55грн. - 3% річних, 733,04грн. - інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.16р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.16р., позов ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства до відповідача КП Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна про стягнення 118 736,00грн. - задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.16р., рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.16р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.16р.- скасовано, а справу № 909/104/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.01.17р., справу №909/104/16 призначено до нового розгляду в судовому засіданні.

В судових засідання 31.01.17р., 16.03.17р., оголошувались перерви до 14.02.17р., до 21.03.17р.

Ухвалою від 02.03.17р., господарським судом Івано-Франківської області, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Господарське управління Івано-Франківської ОДА - правонаступника Управління ОДА з питань ресурсного забезпечення.

Представник позивача, в судовому засіданні, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог вх№3415/17 від 21.03.17р., в якій просить суд, стягнути з відповідача 118 635,19грн., з яких: 109 408,87грн. - основний борг, 9 226,32грн. - пеня.

Судом прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішується виходячи зі зменшеної ціни позову, при цьому, судом взято до уваги правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, п.3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., за змістом якого, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

В судовому засіданні, представник позивача, підтримав позовні вимоги (зменшені), вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договорів на постачання природного газу за регульованим тарифом №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.03.14р., №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 18.06.14р., на виконання умов яких, позивач, поставив відповідачу природний газ на загальну суму 212 829,94грн., що підтверджують акти приймання-передачі природного газу за березень 2014р., об"єм газу 15722куб.м., вартість 53 553,41грн., за квітень 2014р. об"єм газу 922куб.м., вартість 4 914,65грн., за жовтень 2014р. об"єм газу 23 843 куб.м., вартість 154 361,88грн.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за поставлений природний газ, внаслідок чого, неоплаченою в повному обсязі, залишилась вартість спожитого природного газу, згідно акту приймання- передачі за жовтень 2014р., в розмірі 109 408,87грн. (103 421,07грн.- відповідачем сплачено);

- звернення до відповідача з вимогою №801 від 23.10.15р., про оплату коштів за спожитий природний газ, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- п.6.2.2. Договорів, на підставі яких, за порушення строків оплати поставленого природного газу, відповідачу нараховано 9 226,32грн. - пені;

- приписи ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судовому засіданні, заперечив проти позову, свої заперечення виклав у письмових поясненнях б/н (вх№1457/17) від 30.01.17р. Звертає увагу суду на те, що рішенням Івано-Франківської обласної ради №1188-27/2014 від 03.02.14р., передано з балансу Управління обласної державної адміністрації з питань ресурсного забезпечення, на баланс та оперативне управління відповідача - Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, адміністративну будівлю по вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, з встановленим газовим лічильником ТЕМП-G100 1/100 №110740. З моменту укладення між сторонами Договорів на постачання природного газу за регульованим тарифом №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.03.14р., №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 18.06.14р., позивач, при оформленні актів приймання передачі природного газу за березень, квітень, жовтень 2014р., вказував недостовірні покази лічильника ТЕМП G100 1/100 №110740. Вказує, що відповідач прийняв на баланс адміністративну будівлю по вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ із показом лічильника - 459700, в той час як початковим показником в акті приймання-передачі природного газу за березень 2014р., позивачем вказано - 439966, тобто різниця між показниками становить 19734 м 3 .Зазначає, що даний об"єм природного газу, був спожитий ще попереднім споживачем - Управлінням ОДА з питань ресурсного забезпечення, до моменту передачі адміністративної будівлі на баланс відповідача. Також відповідач стверджує, що позивачем, неодноразово складалися акти перевірки технічного стану вузла обліку, в яких відображалися як показники лічильника так і показники коректора, а в актах приймання - передачі природного газу за березень, квітень, жовтень 2014р., позивач вказував не покази лічильника, а дані коректора, які суттєво відрізняються від дійсних показів лічильника. Крім того, в судовому засіданні 21.03.17р., представник відповідача, просив суд врахувати той факт, що актом технічного обстеження промислового лічильника газу від 27.11.14р., лічильник ТЕМП-G100 1/100 №110740, визнано непридатним до експлуатації. У зв"язку з чим, відповідач просив суд, відмовити в позові.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про оголошення перерви в судовому засіданні 16.03.17р.). Слід зазначити, що матеріали справи містять письмові пояснення №81/01-35/010 від 15.03.17р., в яких представник Господарського управління Івано-Франківської ОДА, звертає увагу суду на, те що, на момент передачі на баланс відповідача - Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, адміністративної будівлі по вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, а саме, станом на березень 2014р., заборгованість Господарського управління Івано-Франківської ОДА (правонаступник Управління обласної державної адміністрації з питань ресурсного забезпечення) перед ПАТ "Івано-Франківськгаз", за спожитий природний газ була відсутня, в підтвердження чого, подав платіжні доручення (т.2 а.с.164-169). Крім того, вказує, що згідно акту приймання-передачі природного газу за лютий 2014р., кінцевий показник лічильника, визначений Управлінням обласної державної адміністрації з питань ресурсного забезпечення, складає - 439966, що повністю співпадає з визначеним відповідачем у підписаному акті приймання-передачі природного газу за березень 2014р., попереднім показником лічильника - 439966.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги постанови Вищого господарського суду України від 21.12.16р., вказівки якої в силу ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України, є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

На виконання п.4 рішення Івано-Франківської обласної ради №1188-27/2014 від 03.02.2014р. "Про комунальне підприємство Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна", передано з балансу Управління облдержадміністрації з питань ресурсного забезпечення на баланс та в оперативне управління Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, нерухоме майно, спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області по вул. Грушевського, 21 у м. Івано-Франківську.

Між Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства (Постачальник/позивач) та Комунальним підприємством Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна (Споживач/відповідач) укладено Договори на постачання природного газу за регульованим тарифом №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.03.14р., №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 18.06.14р.,

Відповідно до п.1.1. Договорів, Постачальник протягом 2014 року здійснює Споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених Договорами для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договорами.

Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання, визначено сторонами у Додатках №1 до Договорів. Договірні обсяги постачання газу Споживачу, наведено у Додатках №2 до Договорів.

Згідно п. п. 2.6., 2.7. Договорів, послуги з постачання газу документально оформлюються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у Додатках 1 до Договорів. Постачальник до 05 числа, наступного за звітним місяцем, направляє Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженими представниками та скріплені печаткою Постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу, зобов"язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу, згідно з Додатками №2 до Договорів. Для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання авансові платежі сплачуються Споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за 5 (п'ять) календарних днів до початку місяця поставки газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п.4.6., 4.6.1., 4.6.3. Договорів)

Пунктом 5.3.4. Договорів передбачений обов'язок Споживача забезпечення збереження і цілісності вузлів обліку та пломб на них і на газовому обладнанні, у тому числі відключеному від систем газопостачання, що знаходяться на території об'єктів споживача, відповідність ЗВТ, встановлених на комерційному вузлі обліку газу тим, які зазначені в проектній документації на вузол обліку, вчасне проведення державної повірки ЗВТ встановлених на комерційних вузлах обліку газу, недопущення прострочення терміну повірки ЗВТ, встановлених на вузлі обліку газу.

У відповідності до під. 3.2. п.3 Технічних угод про технічні та організаційні особливості врегулювання відносин між сторонами, які є Додатками 3 до Договорів, обумовлено, що Споживач несе відповідальність за роботу комерційного вузла обліку газу (сукупність засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) та допоміжних засобів, що призначені для вимірювання, реєстрації результатів та розрахунків об'єму газу, зведеного до стандартних умов), цілісність пломб, достовірність програмування електронних обчислювачів (коректорів) результатів вимірювань, а також за своєчасну повірку ЗВТ, проведення технічних оглядів та ревізій всіх ЗВТ згідно вимог нормативних документів та експлуатаційної документації на дані ЗВТ.

Підпунктом 3.4. п.3, п.2.3. Технічних угод передбачено, що реєстрація витрат газу Споживача, облікованих комерційним вузлом обліку газу, проводиться в журналах встановленого взірця, які повинні бути прошнуровані, з пронумерованими сторінками та скріплені печаткою Постачальника. Споживач зобов'язаний з'явитися до Постачальника з журналом обліку споживання газу, встановленого взірця та документами (роздруківки з електронних обчислювачів (коректорів), підписаними та скріпленими печаткою споживача, що підтверджують спожиті обсяги газу, бази даних на магнітних носіях з обчислювачів (коректорів), для підписання актів приймання-передачі газу.

В силу під. 2 п.3.5 Технічних угод, на комерційних вузлах обліку газу з максимальною об'ємною витратою газу більше 65 куб.м./год з будь-яким надлишковим тиском та в діапазоні об'ємної витрати від 16 куб.м./год до 65 куб.м./год з надлишковим тиском більше 0,005 МПа вимірювання об'єму газу повинні проводитись тільки з використанням обчислювачів або коректорів об'єму газу.

Відповідальність за своєчасне (але не рідше ніж один раз за декаду) занесення параметрів газу в режим оперативного програмування обчислювача (коректора) несе споживач (значення параметрів газу споживач самостійно отримує у постачальника). При невиконанні цієї вимоги постачальник має право провести перерахунок спожитого газу згідно з "Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання" (під. 10 п. 3.5. Технічних угод).

Згідно п.3.11. Технічних угод, при вводі в експлуатацію комерційного вузла обліку газу, покази лічильника газу відображені в електронному обчислювачі (коректорі) повинні співпадати з показами даного лічильника газу. При виявлені розбіжностей (по причині короткочасної відсутності живлення електронного обчислювача (коректора) між показами лічильника газу та обчислювача (коректора) щодо об'єму газу в робочих умовах, за умови відсутності зауважень до роботи лічильника, представник Постачальника має право проводити донарахування недооблікованого газу виходячи з різниці показів лічильника та обчислювача (коректора) з врахування максимального значення коефіцієнта корекції, який був зафіксований на протязі попередніх 12 місяців або часу останньої перевірки представниками Постачальника. При виникненні між сторонами суперечності по цьому питанню, лічильник газу та електронний обчислювач (коректор) знімаються на позачергову або експертну перевірку/повірку, для проведення якої повинні бути запрошені представники Постачальника, Споживача, Держспоживстандарту та представники заводу - виробника ЗВТ.

Як вбачається з матеріалів справи, доведено перед судом позивачем та підтверджено відповідачем, у адміністративній будівлі по вул. Грушевського, 21 у м. Івано-Франківську, переданій на баланс та в оперативне управління Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, встановлено газовий лічильник ТЕМП-GIOO 100 1/160, заводський номер 110740, з якого передаються імпульси на коректор об'єму газу ОЕ-VРТ заводський номер 19245. ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, по модему, встановленому на вузлі обліку природного газу, автоматично зчитує інформацію про спожиті обсяги природного газу і заносить їх в базу даних, після чого по показниках коректора, здійснюються розрахунки вартості спожитих об'ємів природного газу.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на момент передачі на баланс відповідача адміністративної будівлі по вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, Управління обласної державної адміністрації з питань ресурсного забезпечення (правонаступник Господарське управління Івано-Франківської ОДА/третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача), платіжними дорученнями (т.2 а.с.164-169), в повному обсязі здійснило розрахунок перед ПАТ "Івано-Франківськгаз", за спожитий природний газ, згідно Договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2014/ТП-Б-ІФ-620 від 13.03.14р. При цьому, як вбачається з акту приймання-передачі природного газу за лютий 2014р. (т.2 а.с.171), кінцевий показник лічильника, визначений попереднім споживачем - Управлінням обласної державної адміністрації з питань ресурсного забезпечення, складає - 439966, та є тотожним попередньому показнику лічильника - 439966, визначеному відповідачем, у підписаному та оплаченому акті приймання-передачі природного газу за березень 2014р.

На виконання умов договірних відносин, позивач, згідно актів приймання-передачі природного газу за березень 2014р., об"єм газу - 15722куб.м., вартість - 53 553,41грн., за квітень 2014р. об"єм газу - 922куб.м., вартість - 4 914,65грн., за жовтень 2014р. об"єм газу- 23 843 куб.м., вартість - 154 361,88грн., поставив відповідачу природний газ на загальну суму 212 829,94грн. При цьому, акти приймання-передачі природного газу за березень 2014р., квітень 2014р., підписані відповідачем без жодних зауважень, а вартість спожитого природного газу, в повному обсязі оплачена Споживачем (т.2 а.с.105). Акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2014р., направлений позивачем відповідачу (лист №021-24/1177 від 13.11.14р.), Споживачем не підписано, листом №202 від 14.11.14р. (т.1 а.с.163), не визнано. Разом з тим, платіжними дорученнями №100 від 24.11.14р., №123 від 29.12.14 року (т.1 а.с.158-159), відповідачем частково оплачено вартість спожитого природного газу, згідно акту приймання - передачі за жовтень 2014р. Неоплаченим залишився поставлений природний газ в розмірі 109 408,87грн. Як вбачається з довідки КП Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна №117 від 19.04.16р. (т.1 а.с.160), відповідачем не проведено повну оплату вартості поставленого природного газу, згідно акту приймання - передачі за жовтень 2014р., через невідповідність фактичним об"ємам спожитого природного газу даним обліку споживання газу.

Так, актом перевірки технічного стану вузла обліку від 14.05.14р. (т.1. а.с.147), актом від 27.08.11р. (т.1 а.с.151) встановлено покази лічильника - 472866, коректора - 456291. Дані розбіжності зафіксовані та відображені у акті приймання-передачі природного газу за жовтень 2014р. На підставі п.3.11 Технічних угод, Постачальником проведено перерахунок на кінцевий зафіксований Споживачем у журналі обліку споживання газу у жовтні 2014р. (т.1 а.с.156), показник - 479054, де різниця в об"ємі споживання між приладами склала 23 843 куб.м на загальну суму 154 361,88грн., а саме, попередній показник - 456291, згідно кінцевого показника коректора, встановленого сторонами у акті перевірки технічного стану вузла обліку від 14.05.14р. (т.1. а.с.147) та акті приймання-передачі природного газу за квітень 2014р. (т.1.а.с.32); кінцевий показник - 472 866, зафіксований сторонами у акті перевірки технічного стану вузла обліку від 14.05.14р. (т.1. а.с.147), акті від 27.08.11р. (т.1 а.с.151), перед проведенням державної повірки; попередній показник - 472 885, у відповідності до показника лічильника, встановленого актом від 15.10.14р. (т.1 а.с. 154), після проведення державної повірки (затрачено 19куб.м. природного газу); кінцевий показник - 479 054, визначений Споживачем у журналі обліку споживання газу у жовтні 2014р. (т.1 а.с.156).

Згідно п. 3.11. Технічних угод про технічні та організаційні особливості врегулювання відносин між сторонами, які є Додатками 3 до Договорів, при виникненні між сторонами суперечності між показами лічильника газу та обчислювача (коректора) щодо об'єму газу, лічильник газу та електронний обчислювач (коректор) знімаються на позачергову або експертну перевірку/повірку, для проведення якої повинні бути запрошені представники Постачальника, Споживача, Держспоживстандарту та представники заводу - виробника ЗВТ.

У відповідності до свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" від 22.09.14р. (т.1 а.с.152), газовий лічильник ТЕМП-GIOO 100 1/160, заводський номер 110740, визнано придатним до застосування, а згідно протоколу перевірки коректора від 12.09.14р. (т.1 а.с.66-67), коректор об"єму газу ОЕ-VРТ заводський номер 19245, є придатним до експлуатації.

Таким чином, судом взято до уваги, вимоги Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 21.12.16р. та досліджено той факт, що актом технічної перевірки від 14.05.14р. (т.1, а.с. 147), актом від 27.08.14р. (т. 1, а.с. 151) позивачем визначено покази лічильника газу - 472866 (коректор - 456231), а актом від 15.10.2014 року (т.1, а.с. 154) -472885 та встановлено, що дані розбіжності - 19куб.м., виникли в результаті повірки вузла обліку газу, які не обліковано позивачем та не враховано Споживачу до оплати.

Слід зазначити, що актом технічного обстеження промислового лічильника газу від 27.11.14р. (т.1. а.с.170), комісією у складі представників Постачальника - ПАТ "Івано-Франківськгаз", ПАТ "Івано-Франківськстандартметрологія", за участі Споживача - Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, визнано лічильник ТЕМП-GIOO 100 1/160, заводський номер 110740, не придатним до експлуатації. Протоколом затвердження технічних перерахунків обсягів спожитого природного газу від 04.12.14р. (т.1 а.с.54), ПАТ "Івано-Франківськгаз", затверджено здійснити технічний перерахунок обсягів спожитого газу КП Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, у зв'язку із непридатністю лічильника газу до застосування. Обсяг донарахованого газу - 18155 куб.м., за період з 01.11.14р. - виявлення розбіжностей в показниках приладів обліку газу та до моменту припинення газопостачання - 07.11.14р. (акт №5739, т.1 а.с.63), за період з 17.11.14р. до 27.11.14р., до моменту визнання лічильника непридатним до подальшої експлуатації, проведено перерахунок спожитого природного газу в об'ємі 19866куб. м. на суму 134 109,82грн., про що складено акти приймання-передачі природного газу за листопад 2014р. (т.1 а.с.37, 38), з зафіксованими показами лічильника: попередній - 479054, кінцевий - 488837, які є тотожними показникам, зафіксованими Споживачем у журналі обліку споживання газу у листопаді 2014р. (т.1 а.с.171). Водночас, акт приймання-передачі природного газу за листопад 2014р., підписано та скріплено печатками сторін, а вартість спожитого природного газу у листопаді 2014р. на суму 134 109,82грн., в повному обсязі оплачена відповідачем (т.2 а.с.105).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою №801 від 23.10.15р. (т.1 а.с.48-52), про оплату коштів за спожитий природний газ, згідно акту приймання - передачі за жовтень 2014р. Однак, доказів належного реагування відповідачем суду не пред"явлено.

Позивачем доведено перед судом факт несплати відповідачем повної вартості спожитого природного газу, згідно акту приймання - передачі за жовтень 2014р., в розмірі 109 408,87грн.

Станом на 21.03.17р., в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтвердили сплату відповідачем вище зазначеної суми коштів.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

В силу приписів ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Договори на постачання природного газу за регульованим тарифом №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.03.14р., №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 18.06.14р., укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи той факт, що відповідач не належно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договорів та закону, то вимога позивача про стягнення з відповідача вартості спожитого природного газу в сумі 109 408,87грн., підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням. Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки.

Приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6.2.2. Договорів сторони обумовили, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 цих Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачеться пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вище зазначені правові норми та п.6.2.2. Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу 9 226,32грн. - пені, за період вказаний у розрахунку (т.2 а.с.176), який перевірено судом та визнано арифметично вірними.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов"язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов"язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Наведені відповідачем заперечення не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вище сказаним.

За таких обставин, стягненню в судовому порядку підлягає вартість спожитого природного газу в розмірі 109 408,87грн. та 9 226,32грн. - пені.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610 - 612, 626 - 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 39088370) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010 (ідентифікаційний код 03361046) 109 408,87грн. (сто дев"ять тисяч чотириста вісім грн. 87коп.) - заборгованості, 9 226,32грн. (дев"ять тисяч двісті двадцять шість грн. 32коп.) - пені, 1 779,53грн. (одну тисячу сімсот сімдесят дев"ять грн. 53коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.03.17р.

Суддя С.Кобецька