Постанова

від 08.08.2017 по справі 909/104/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2017 р. Справа № 909/104/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії :

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.П. Дубник

ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, б/н від 28.04.2017 (вх. №01-05/2165/17 від 11.05.2017)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2017

у справі № 909/104/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківськгаз» в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна , м. Івано-Франківськ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

-ОСОБА_2 управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м. Івано-Франківськ

-ОСОБА_2 підрозділу господарського управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м. Івано-Франківськ

про: стягнення 118 635,19 грн заборгованості, з якої: 109 408,87грн основний борг, 9 226,32грн пеня

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.

та представників сторін:

позивача - ОСОБА_3 (довіреність вих. № ІF007-СК-89-0117 від 11.01.2017),

відповідача - ОСОБА_4 (довіреність б/н від 12.01.2017),

третіх осіб: не з'явилися ,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ПАТ Івано-Франківськгаз в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до КП Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна про стягнення 118 736,00грн заборгованості, з якої: 109 409,11грн заборгованість за спожитий природний газ, 8 045,3 грн пеня, 548,55грн 3 % річних та 733,04грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати природного газу, поставленого на підставі договорів на постачання природного газу за регульованим тарифом №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.03.2014 та №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 18.06.2014. Позивач вказує, що рішенням Івано-Франківської обласної ради №1188-27/2014 від 03.02.2014 "Про комунальне підприємство Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна" вирішено передати з балансу Управління ОДА з питань ресурсного забезпечення на баланс та в оперативне управління КП Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області на вул. Грушевського, 21 у м. Івано-Франківську. В цій будівлі на вул. Грушевського, 21 встановлено газовий лічильник ТЕМП - G100 DN 100 1/160, заводський номер 110 740, з якого передаються імпульси на коректор об'єму газу ОЕ - VPT 0,2/50, заводський номер 19245. Відповідно до п.3.11 Технічних угод про технічні та організаційні особливості врегулювання відносин (додатки №3 до договорів) при вводі в експлуатацію вузла обліку газу покази лічильника газу, відображені в електронному обчислювачі (коректорі), повинні співпадати з показами лічильника. При виявленні розбіжностей між показниками лічильника газу та обчислювача (коректора) щодо об'єму газу в робочих умовах, за умови відсутності зауважень до роботи лічильника, представник постачальника має право проводити донарахування недооблікованого газу, виходячи з різниці показників лічильника та обчислювача (коректора) з урахуванням максимального значення коефіцієнта корекції, який був зафіксований протягом попередніх 12 місяців або часу останньої перевірки представниками постачальника.

Позивач вказує, що згідно з актом перевірки технічного стану вузла обліку від 14.05.2014, підписаним представниками позивача та споживача, при перевірці було виявлено невідповідність показників лічильника та коректора. За результатами повірки коректор та лічильник визнані придатними до експлуатації. За жовтень 2014року проведено донарахування об'єму спожитого газу, виходячи з різниці показників лічильника та обчислювача (коректора). В листопаді 2014року споживач оплатив 30 000,00грн та в подальшому відповідач здійснював оплату газу, але оплатив спожитий газ не в повному обсязі, його заборгованість становить 109 409,11грн. На підставі п. п. 6.1, 6.2 договору, якими передбачено, що у випадку порушення споживачем строків оплати з нього стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, та ст. 625 ЦК України позивач здійснив нарахування 8 045,3 грн пені, 548,55 грн 3% річних та 733,04 грн інфляційний втрат.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2016 у справі №909/104/16, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016, позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 109 409,11грн заборгованості за спожитий природний газ, 8 045,3 грн пені, 548,55грн 3 % річних, 733,04грн інфляційних втрат та 1 781,04грн судового збору(т.1,а.с.213- 216, т.2, а.с. 31-36).

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 у даній справі скасовано рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016, справу № 909/104/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі( т.2, а.с. 64-69).

При скасуванні названих судових рішень суд касаційної інстанції в своїй постанові вказав, що судами попередніх інстанцій не враховано те, що позивач ще з травня 2014 року актом технічної перевірки від 14.05.2014 (т.1, а.с. 147), актом від 27.08.2014 (т. 1, а.с. 151) встановив покази лічильника газу - 472 866 (коректор- 456231), а актом від 15.10.2014 (т.1, а.с. 154) - 472 885.

У журналі споживання газу за жовтень 2014 року (т. 1, а.с. 156) також зазначено про початкові покази лічильника газу з 24.10.2014 - 472 868.

У спірному акті приймання-передачі природного газу за жовтень 2014 року №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.10.2014 (т.1, а.с. 35) зазначено, що показники лічильника на початок періоду становлять - 456 291, тобто значно менші ніж ті, які були зафіксовані актом від 27.08.2014, актом від 15.10.2014 постачальника газу.

Відтак касаційний суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки названим обставинам, а також не було з'ясовано змісту заявленої до стягнення заборгованості та не наведено розрахунків, з яких виходили суди, задовольняючи позов про стягнення такої заборгованості.

Ухвалою від 05.01.2017 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв справу №909/104/16 до нового розгляду, ухвалою від 02.03.2017 залучив до участі у справі ОСОБА_2 управління Івано-Франківської ОДА як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача .

21.03.2017 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 109 408,87грн боргу за спожитий газ згідно з актом приймання-передачі природного газу №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.10.2014 та 9 226,32грн пені, яка нарахована за період з 02.02.2015 по 05.04.2015(т.2,а.с.175,176).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2017 у справі № 909/104/16 (суддя Кобецька С.М.) позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 109 408,87грн основного боргу, 9 226,32грн пені та 1 779,53грн судового збору. Рішення суду мотивоване ст.ст. 11, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 626,627,628,629 ЦК України(т.2, а.с. 181-185).

При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що на момент передачі на баланс відповідачу адмінбудівлі на вул. Грушевського,21 в м. Івано-Франківську попередній споживач у повному обсязі здійснив розрахунок за спожитий газ. При цьому, кінцевий показник лічильника, визначений попереднім споживачем в акті приймання- передачі за лютий 2014 року - 439 966 куб.м, є тотожним попередньому показнику лічильника -439 966куб.м, визначеному відповідачем в акті приймання- передачі за березень 2014 року, підписаному та оплаченому відповідачем.

Суд встановив, що на виконання умов укладених договорів №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.03.2014 та №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 18.06.2014 позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 212 829,94грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за березень 2014, (об'єм газу - 15722куб.м, вартість - 53 553,41грн), за квітень 2014року (об'єм газу - 922куб.м, вартість - 4 914,65грн), за жовтень 2014року (об'єм газу- 23 843 куб.м, вартість - 154 361,88грн). Акти приймання-передачі природного газу за березень та квітень 2014року підписані відповідачем без жодних зауважень, а вартість спожитого за ці місяці природного газу оплачена в повному обсязі.

Суд також встановив, що в акті приймання-передачі природного газу за жовтень 2014року відображені розбіжності показів лічильника - 472 866 та показів коректора - 456 291, які встановлені актами перевірки технічного стану вузла обліку від 14.05.2014 та від 27.08.2014, підписаними сторонами. Акт за жовтень 2014 року був надісланий відповідачу листом №021-24/1177 від 13.11.2014, однак такий ним не підписаний. Разом з тим, платіжними дорученнями №100 від 24.11.2014, №123 від 29.12.2014 відповідач частково оплатив вартість газу згідно з актом приймання - передачі за жовтень 2014року, неоплаченою залишилася вартість газу на суму 109 408,87грн.

Крім того, на виконання вимог Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 21.12.2016, суд першої інстанції встановив, що розбіжності між актом технічної перевірки від 14.05.2014, актом від 27.08.2014, в яких визначено покази лічильника газу - 472 866 (коректор - 456 231), та актом від 15.10.2014, в якому визначено покази- 472 885, на 19куб.м виникли в результаті повірки вузла обліку газу, які не обліковано позивачем та не враховано споживачу до оплати.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт несплати відповідачем повної вартості газу згідно з актом приймання-передачі за жовтень 2014 року у розмірі 109 408,87грн, правомірність нарахування пені на підставі п.6.2.2 договорів поставки в сумі 9226,36грн та про задоволення позову.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином всіх обставин даної справи, не надав належної оцінки доводам відповідача та доказам третьої особи, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Скаржник вказує, що після передачі адміністративної будівлі на вул. Грушевського, 21 у м. Івано-Франківську з балансу управління ОДА з питань ресурсного забезпечення на баланс та в оперативне управління відповідача, 05.03.2014 комісією обласної ради за участю представника попереднього споживача було складено акт зняття показників лічильників, встановлених в адміністративній будівлі на вул. Грушевського,21, згідно з яким показник газового лічильника ТЕМП G1/100 №110740 становив 459 700. Водночас, відповідно до акту приймання-передачі природного газу за лютий 2014 року, підписаним попереднім споживачем - господарським підрозділом управління ОДА, кінцевий показник вказаного лічильника становив 439 996, що на 19 734 куб.м менше за фактичний показник, з яким вузол обліку було передано відповідачу. Вказує, що при укладенні договорів №2014/ТП-Б-ІФ -5739 від 31.03.2014 та від 18.06.2014 представниками позивача не було зафіксовано фізичні початкові показники газового лічильника на момент укладення цих договорів. Зазначає, що підприємством ведеться відповідна реєстрація витрат газу у журналі встановленого взірця, який прошитий, пронумерований та скріплений печаткою позивача, і згідно з інформацією, зафіксованою у цьому журналі, за період з початку опалювального сезону в жовтні 2014 року, а саме з 24.10.2014 до 31.10.2014, об'єм спожитого газу становив 6 186 м. куб, в той час, як у направленому позивачем акті приймання-передачі за жовтень 2014 року відображено 23 843 куб. м.

Стверджує, що від початку оформлення актів приймання-передачі природного газу позивач вказував недостовірні покази лічильника, оскільки його початкові покази, з якими відповідач прийняв адмінбудівлю, становили - 459 700, в той час, як в акті приймання-передачі за березень 2014 року початковий показник вказаний 439 966, різниця становить 19 734 куб.м, які були спожиті ще попереднім споживачем до моменту передачі адмінбудівлі відповідачу.

Скаржник також вважає, що суд не взяв до уваги вимоги Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 21.12.2016.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.05.2017.

Ухвалою апеляційного суду від 30.05.2017 залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 підрозділ господарського управління Івано-Франківської ОДА, розгляд справи відкладено на 13.06.2017.

У відзиві та в письмових поясненнях на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи скаржника, вважає їх необгрунтованими, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач вказує, що управління ОДА з питань ресурсного забезпечення, правонаступником якого є ОСОБА_2 управління Івано-Франківської ОДА, здійснило розрахунок перед позивачем за спожитий природний газ по лютий 2014 року. Зазначає, що кінцевий показник лічильника - 439 966, вказаний у акті за лютий 2014 року, визначений Управлінням обласної ОДА з питань ресурсного забезпечення, тотожний попередньому показнику, який визначений відповідачем у акті приймання-передачі природного газу за березень 2014 року та оплачений ним. Відповідач також оплатив газ, який був спожитий згідно з актом приймання-передачі природного газу за квітень 2014 року.

14.05.2014 було виявлено та зафіксовано у акті невідповідність показів лічильника та коректора (лічильника - 472 866, коректора -456 291), у зв'язку з чим лічильник було знято на повірку, за результатами якої згідно з свідоцтвом про повірку робочого засобу від 22.09.214 лічильник було визнано придатним до застосування, а відповідно до протоколу перевірки коректора від 12.09.2014 коректор ОЕ- VPT заводський номер 19245 також є придатним до експлуатації. Відтак позивач зазначає, що оскільки лічильник та коректор визнані придатними він на законних підставах провів донарахування необлікованого газу, виходячи з різниці показів лічильника та коректора до показників лічильника - 472 866. Посилаючись на п.3.15 Технічних угод, згідно з яким при підписанні акту приймання передачі газу фактична кількість поданого споживачу газу складається з обсягу нарахованого комерційним вузлом обліку газу, обсягу виробничо-технологічних витрат і нормованих витрат, обсягу газу дорахованого по результатах перевірок дисципліни обліку та споживання газу споживачем. Вказує, що в акті приймання-передачі природного газу від 31.10.2014 відображено від показника 456 291 (кінцевого показника згідно з актом приймання-передачі за квітень 2014 року) до показника 472 866 і від показника 472 885 до 479 054 (спожито з 15.10.2014 по 31.10.2014).

Щодо посилань скаржника на наявність заборгованості управління ОДА з питань ресурсного забезпечення за газ станом на 01.04.2014 в сумі138 731,18грн, позивач зазначає, що ця заборгованість не має відношення до даної справи, оскільки виникла за спожитий газ згідно з актами приймання-передачі по лютий 2014 року і повністю погашена.

Крім того, позивач вказує, що ПАТ Івано-Франківськгаз та ОСОБА_2 підрозділ господарського управління ОДА з питань ресурсного забезпечення уклали договір №2014/ТП-КР- 620 від 13.03.2014 на підставі ЗУ Про здійснення державних закупівель . Процедура укладення цього договору була розпочата ще до передачі адмінбудівлі на вул. Грушевського, 21 на баланс відповідача і завершилась після передачі такої на баланс. У зв'язку з тим, що з березня 2014 року ця адмінбудівля вже не була на балансі ОСОБА_2 управління ОДА з питань ресурсного забезпечення природний газ на підставі цього договору не постачався, жодного акту приймання-передачі підписано не було.

У відзиві та в письмових поясненнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 управління Івано-Франківської ОДА (третя особа 1) просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що акт від 05.03.2014 щодо зняття показів лічильника неналежно оформлений, оскільки при підписанні акту відсутні представники газового управління та споживача газу - ОСОБА_2 підрозділу. Зазначає, що Управління ОДА з питань ресурсного забезпечення ніколи не було споживачем природного газу, а було лише балансоутримувачем адмінбудинку.

ОСОБА_2 підрозділ господарського управління Івано-Франківської ОДА (третя особа 2) в письмових пояснення на апеляційну скаргу просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що ОСОБА_2 підрозділ господарського управління ОДА є підпорядкованим підрозділом господарського управління з правом юридичної особи, який створений з метою утримання адмінбудинків та організації роботи в частині укладення договорів на комунальні послуги та енергоносії. Вказує, що договір про постачання природного газу №2014/ТП-Б-ІФ-620 від 13.03.2014 був укладений після фактичної передачі 28.02.2014 адмінбудівлі на вул. Грушевського, 21, оскільки на момент передачі було не завершено тендерну процедуру закупівлі природного газу. Зазначає, що на момент передачі будинку у зв'язку зі зміною балансоутримувача було знято контрольні показники газових лічильників та виставлено рахунок, який ОСОБА_2 підрозділом було погашено в повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.06.2017 продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, розгляд справи відкладено на 31.07.2017.

06.07.2017 від третіх осіб - ОСОБА_2 управління Івано-Франківської ОДА та ОСОБА_2 підрозділу господарського управління Івано-Франківської ОДА надійшли клопотання про розгляд даної справи без участі їх представників.

В судовому засіданні 31.07.2017 оголошено перерву до 08.08.2017.

07.08.2017 позивач подав суду додаткові пояснення та детальний розрахунок заборгованості з підтверджуючими матеріалами.

В судовому засіданні 08.08.2017 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити в позові.

Представник позивача заперечив доводи скаржника, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, оскільки треті особи подали названі вище клопотання про розгляд даної справи без участі їх представників.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням 27 сесії 6 демократичного скликання Івано-Франківської обласної ради №1188-27/2014 від 03.02.2014 "Про комунальне підприємство Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна" вирішено передати з балансу Управління ОДА з питань ресурсного забезпечення на баланс та в оперативне управління Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області на вул. Грушевського, 21 у м. Івано-Франківську ( т.1, а.с. 139).

Згідно з актом приймання - передачі нерухомого майна від 28.02.2014 комісією у складі представників КП обласної ради з експлуатації майна, Управління ОДА з питань ресурсного забезпечення, Управління майна спільної власності територіальних громад області обласної ради, ОСОБА_2 підрозділу управління ОДА з питань ресурсного забезпечення, відділу фінансів, бухгалтерського обліку і звітності та матеріально-технічного забезпечення виконавчого апарату обласної ради проведено обстеження адмінбудівлі на вул. Грушевського, 21 у м. Івано-Франківську та передано її на баланс КП обласної ради з експлуатації майна (т. 3, а.с. 41-51).

05.03.2014 представниками КП обласної ради з експлуатації майна та Управління ОДА з питань ресурсного забезпечення складено акт зняття показників лічильників, встановлених в адмінбудинках на вул. Грушевського, 21 та Незалежності, 46, в якому вказаний показник газового лічильника ТЕМП G100 зав.№110740, встановлений в адмінбудівлі на вул. Грушевського, 21 у м. Івано-Франківську , - 459 700 (т.1,а.с. 140).

Поряд з тим, згідно з актом від 28.02.2014 приймання-передачі природного газу за лютий 2014 року, підписаним ОСОБА_2 підрозділом управління ОДА з питань ресурсного забезпечення (споживачем) та ПАТ Івано-Франківськгаз Івано-Франківське УЕГГ (постачальником) на підставі договору постачання природного газу від 01.01.2013 № 2013/ТП-ПР-б-ІФ-620, початковий показник вказаного вище газового лічильника становив - 418 460, кінцевий - 439 966, об'єм споживання - 22 087 куб.м на суму 75 234,35грн(т. 2,а.с. 141,170,171).

Вартість спожитого газу за лютий 2014 року оплачена споживачем (ОСОБА_2 підрозділом управління ОДА з питань ресурсного забезпечення) п/ д №33 від 21.03.2014 у повній сумі - 75 324,35грн( т.2,а.с.169).

З матеріалів справи також вбачається, що споживач (ОСОБА_2 підрозділ управління ОДА з питань ресурсного забезпечення)оплатив вартість спожитого газу і за попередній період ( до лютого 2014року)( т.2, а.с.164-168).

В подальшому розпорядженням голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 22.01.2016 № 20 Про зміни у структурі обласної державної адміністрації перейменовано Управління обласної державної адміністрації з питань ресурсного забезпечення на ОСОБА_2 управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації, яке своїм наказом від 04.02.2016 № 9 затвердило Положення про ОСОБА_2 підрозділ господарського управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації, згідно з яким підрозділ є юридичною особою ( т.2, а.с.131-161).

ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства (постачальник) та КП Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна (споживач) уклали договори на постачання природного газу за регульованим тарифом №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.03.2014 та №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 18.06.2014, за умовами яких ( додатки №1 до договорів) газ постачається до будівлі на вул. Грушевського,21(т.1, а.с.14-25).

Пунктом 10.1 договору №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.03.2014 передбачено, що він поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.03.2014.

Відповідно до п.1.1 цих договорів постачальник протягом 2014 року здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договорами для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договорами.

Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначено сторонами у додатках №1 до договорів (п. 1.3 договорів).

Договірні обсяги постачання газу споживачу наведено у додатках №2 до договорів (п. 2.1 договорів)

Пунктами 2.6, 2.7, 2.8 визначено, що послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатках 1 до договорів.

Постачальник до 05 числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженими представниками та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу, зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу, згідно з додатками №2 до договорів. Для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за 5 (п'ять) календарних днів до початку місяця поставки газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п.4.6, 4.6.1, 4.6.3 договорів).

За порушення споживачем строків оплати, встановлених розділом 4 цього договору, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, від суми боргу за кожен день прострочення( пункти 6.2.2. договорів).

Сторонами підписані Додатки № 3 до договорів - Технічні угоди про технічні та організаційні особливості врегулювання відносин між сторонами (далі - Технічні угоди).

Технічними угодами врегульовано, зокрема, порядок обліку газу, вимоги до вузла обліку газу, порядок підписання актів приймання-передачі газу тощо.

Так, за умовами п.3.5 розділу 3 Технічних угод на комерційних вузлах обліку газу з максимальною об'ємною витратою газу більше 65 куб.м/год з будь-яким надлишковим тиском та в діапазоні об'ємної витрати від 16 куб.м/год до 65 куб.м/год з надлишковим тиском більше 0,005 МПа вимірювання об'єму газу повинні проводитись тільки з використанням обчислювачів або коректорів об'єму газу.

Відповідальність за своєчасне (але не рідше ніж один раз за декаду) занесення параметрів газу в режим оперативного програмування обчислювача (коректора) несе споживач (значення параметрів газу споживач самостійно отримує у постачальника). При невиконанні цієї вимоги постачальник має право провести перерахунок спожитого газу згідно з "Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання" .

Відповідно до п. 3.2. розділу 3 Технічних угод споживач несе відповідальність за роботу комерційного вузла обліку газу (сукупність засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) та допоміжних засобів, що призначені для вимірювання, реєстрації результатів та розрахунків об'єму газу, зведеного до стандартних умов), цілісність пломб, достовірність програмування електронних обчислювачів (коректорів) результатів вимірювань, а також за своєчасну повірку ЗВТ, проведення технічних оглядів та ревізій всіх ЗВТ згідно з вимогами нормативних документів та експлуатаційної документації на дані ЗВТ. Оперативний контроль споживання газу споживачем здійснює постачальник.

Згідно з п.3.11 розділу 3 Технічних угод при вводі в експлуатацію комерційного вузла обліку газу, покази лічильника газу відображені в електронному обчислювачі (коректорі) повинні співпадати з показами даного лічильника газу.

При виявлені розбіжностей (по причині короткочасної відсутності живлення електронного обчислювача (коректора) між показами лічильника газу та обчислювача (коректора) щодо об'єму газу в робочих умовах, за умови відсутності зауважень до роботи лічильника, представник постачальника має право проводити донарахування недооблікованого газу, виходячи з різниці показів лічильника та обчислювача (коректора) з врахування максимального значення коефіцієнта корекції, який був зафіксований на протязі попередніх 12 місяців або часу останньої перевірки представниками постачальника.

При виникненні між сторонами суперечності по цьому питанню, лічильник газу та електронний обчислювач (коректор) знімаються на позачергову або експертну перевірку/повірку, для проведення якої повинні бути запрошені представники постачальника, споживача, Держспоживстандарту та представники заводу - виробника ЗВТ.

З матеріалів справи вбачається, що в адміністративній будівлі по вул. Грушевського, 21 у м. Івано-Франківську, переданій на баланс та в оперативне управління Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, вимірювання об'єму газу проводилися газовим лічильником ТЕМП-GIOO 100 1/160, заводський номер 110740, з використанням коректора об'єму газу ОЕ-VРТ, заводський номер 19245.

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу за березень 2014 року, підписаних представниками КП Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна (споживачем) та ПАТ Івано-Франківськгаз Івано-Франківське УЕГГ (постачальником), попередній показник газового лічильника ТЕМП G100 1/100 № 110740 - 439 966, кінцевий - 455 383, об'єм спожитого газу -15722 куб.м на суму 53 553,41грн (том 1,а.с.30,31, 144).

Згідно з актами приймання-передачі природного газу за квітень 2014 року попередній показник газового лічильника ТЕМП G100 1/100 № 110740 - 455 383, кінцевий - 456 291, об'єм спожитого газу -922 куб.м на суму 4914,65грн. Названі акти підписаний двома сторонами (том 1,а.с.32,33).

Відповідач оплатив об'єм спожитого газу у березні та квітні 2014 року у повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями № 7 від 24.06.2014 на суму 30 000,00грн, № 14 від 16.07.2014 на суму 8 468,06грн та № 23 від 28.07.2014 на суму 20 048,68грн.

Крім того, мала місце переплата на суму 48,68 грн, оскільки відповідач сплатив загальну суму 58 516,74грн ( 30 000,00 + 8468,06 + 20 048,68), а вартість спожитого газу у березні та квітні 2014 року становила 58 468,06грн (53 553,41 + 4914,65); 58 516,74 -58 468 ,06 = 48,68.

14.05.2014 при перевірці представниками позивача за участю представника відповідача технічного стану вузла обліку виявлено розбіжності в показах лічильника та коректора: покази лічильника- 472 866, покази коректора - 456 291, про що складено акт перевірки технічного стану вузла обліку від 14.05.2014, який підписаний представниками двох сторін(т. 1,а.с. 70,147).

Такі ж показники лічильника та коректора відображені в акті від 27.08.2014, підписаному двома сторонами ( т.1, а.с. 151).

Як вбачається з матеріалів справи, була проведена повірка лічильника та коректора. Згідно з протоколом повірки коректора ОЕ-VРТ зав. №19245 від 12.09.2014 коректор визнаний придатним до експлуатації (том 1, а.с. 66-67).

Відповідно до свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №2927П-6/14 від 22.09.2016 газовий лічильник ТЕМП-G 100 - 100 1/160 №110740 визнано придатним та таким, що допускається до експлуатації (том 1, а.с. 152).

Після проведення повірки газовий лічильник та коректор було встановлено з показниками 472 885, що підтверджено актом №5739 від 15.10.2014, підписаним двома сторонами (том 1,а.с. 65).

Однак, у журналі споживання газу за жовтень 2014 року (т. 1, а.с. 156)відповідач не вказав показник станом на 15.10.2014 - 472 885, а вказав показник лічильника станом на 24.10.2014 - 472 868, тобто вказав менший показник, ніж той, з яким лічильник та коректор були встановлені 15.10.2014 після повірки. Крім того, вказав показник станом на 01.11.2014 -479 054.

Позивачем складені та підписані акти приймання - передачі природного газу №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.10.2014 за жовтень 2014 року, в яких визначений об'єм споживання газу -23 843 куб. м, виходячи з попереднього показника лічильника - 456 291, кінцевого - 472 866; та з попереднього показника лічильника - 472 885, кінцевого - 479 054, а також визначена вартість спожитого газу на суму 154 361,88грн (т.1,а.с. 35,36).

Відповідач відмовився підписати акти за жовтень 2014 року, листом №202 від 14.11.2014 повідомив позивача про недостовірні обсяги газу, відображені в акті( т.1, а.с. 163).

Разом з тим, платіжними дорученнями № 100 від 24.11.2014 та № 123 від 29.12.2014 відповідач сплатив позивачу 44 904,33 (30 000,00 + 14 904,33)грн, з призначенням платежу " за постачання природного газу згідно з рахунком №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.10.2014"(т.1,а.с. 158, 159).

В подальшому сторонами були підписані акти приймання - передачі природного газу №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 30.11.2014 за листопад 2014 року, в яких вказані попередній показник лічильника - 479054, кінцевий - 488837, визначений об'єм споживання газу -19 866 куб. м на суму 134 109,82грн ( т.1, а.с.37,38).

З матеріалів справи вбачається, що за листопад 2014року та наступні періоди відповідач оплатив спожитий газ.

23.10.2015 позивач звертався до відповідача з вимогою №801 про сплату заборгованості за спожитий природний газ в сумі 109 409,11грн, яка залишена без задоволення (том 1,а.с. 47-52).

Дослідивши обставини справи, подані докази та доводи сторін, заслухавши пояснення їх представників, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів.

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ОСОБА_2 кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 ОСОБА_2 кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі рішення Івано-Франківської обласної ради №1188-27/2014 від 03.02.2014 відповідачу була передана на баланс та в оперативне управління адмінбудівля по вул. Грушевського, 21 у м. Івано-Франківську по акту приймання-передачі від 28.02.2014.

На постачання газу до будівлі на вул. Грушевського,21 відповідач уклав з ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства договори №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.03.2014 та №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 18.06.2014 з додатками № 3 до них - Технічними угодами. Пунктом 10.1 договору №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.03.2014 передбачено, що він поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.03.2014.

Сторонами були підписані акти приймання-передачі природного газу за березень та квітень 2014 року, в яких вказані такі показники газового лічильника:

- в акті за березень 2014 року: попередній показник - 439 966, кінцевий - 455 383;

- в акті за квітень 2014 року: попередній показник - 455 383, кінцевий - 456 291.

Попередній показник лічильника- -439 966куб.м, вказаний в акті приймання- передачі за березень 2014 року, є тотожним з кінцевим показником 439966 куб.м, вказаним в акті приймання - передачі за лютий 2014 року попереднім споживачем газу - ОСОБА_2 підрозділом управління ОДА з питань ресурсного забезпечення, який оплатив спожитий ним газ за період по лютий 2014року.

Посилання скаржника на акт зняття показників лічильників від 05.03.2014 та його доводи про те, що будівля була передана йому з показом лічильника 459 700, відхиляються апеляційним судом, оскільки названий акт від 05.03.2014 складений після передачі будівлі відповідачу (будівля передана 28.02.2014), він складений без участі представників постачальника газу(позивача) та попереднього споживача газу - ОСОБА_2 підрозділу управління ОДА з питань ресурсного забезпечення, а Управління ОДА з питань ресурсного забезпечення, представник якого підписав цей акт, було лише балансоутримувачем будівлі, а не споживачем газу. Цей акт від 05.03.2014 суперечить іншим доказам у справі, зокрема, акту приймання -передачі за лютий 2014 року, підписаному попереднім споживачем та позивачем, а також акту приймання-передачі за березень 2014року, підписаному відповідачем.

Крім того, як вказано вище, вимірювання об'єму газу у будівлі по вул. Грушевського, 21 у м. Івано-Франківську, проводилися газовим лічильником ТЕМП-GIOO 100 1/160, заводський номер 110740, з використанням коректора об'єму газу ОЕ-VРТ, заводський номер 19245.

Пунктом 2.3 розділу 2 Технічних угод, які є додатками 3 до договорів про постачання газу, встановлено, що для підписання актів приймання-передачі газу споживач зобов'язаний з'явитися до постачальника з журналом обліку споживання газу встановленого взірця та документами (роздруківки з електронних обчислювачів (коректорів), підписаними та скріпленими печаткою споживача, що підтверджують спожиті обсяги газу, бази даних на магнітних носіях з обчислювачів (коректорів).

Відповідач не подав суду підписаних ним роздруківок з електронного обчислювача (коректора), на підставі яких та журналу обліку споживання газу згідно з пунктом 2.3 розділу 2 Технічних угод він мав підписувати акти приймання-передачі газу.

Натомість позивач надав суду підписані ним роздруківки з електронного обчислювача (коректора) - місячні звіти про газоспоживання( доби) за лютий, березень і квітень 2014 року( т.1, а.с.195-197), в яких відображені показники лічильника та які відповідають показникам лічильника, вказаним у названих вище актах приймання-передачі за лютий, березень і квітень 2014 року.

Дані журналу обліку газу відповідача, які надані відповідачем суду( т.1, а.с. 142,143,146), щодо показів лічильника не відповідають ні актам за березень і квітень 2014 року, які підписані відповідачем без жодних зауважень, ні роздруківкам з електронного обчислювача (коректора). Представник відповідача не зміг пояснити суду причин такої невідповідності.

Слід також зазначити, що відповідач повністю оплатив обсяг газу, поставленого йому у березні і квітні 2014 року згідно з актами приймання-передачі за березень і квітень 2014 року.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що акт зняття показників лічильників від 05.03.2014 та журнал обліку газу відповідача не можна вважати належними та допустимими доказами того, що показник газового лічильника на момент передачі відповідачу будинку по вул. Грушевського, 21 становив 459 700 куб.м та що в актах за березень і квітень 2014 року вказані недостовірні дані.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем та позивачем підписані акти від 14.05.2014 та від 27.08.2014, якими виявлено розбіжності в показах лічильника та коректора: покази лічильника- 472 866, покази коректора - 456 291, у зв'язку з чим у вересні 2014року були проведені повірки коректора(12.09.2014) та лічильника( 22.09.2014), за результатами яких коректор і лічильник визнані справними та придатними до експлуатації.

За приписами пункту п.3.15 розділу 3 Технічних угод при підписанні акту приймання передачі газу фактична кількість поданого споживачу газу складається з обсягу нарахованого комерційним вузлом обліку газу, обсягу виробничо-технологічних витрат і нормованих витрат, обсягу газу дорахованого по результатах перевірок дисципліни обліку та споживання газу споживачем.

Після проведення повірки газовий лічильник та коректор було встановлено з показниками 472 885, що підтверджено актом №5739 від 15.10.2014, підписаним двома сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що різниця між показниками лічильника (472866) згідно з актами від 14.05.2014 та від 27.08.2014, та показниками лічильника і коректора (472 885) згідно з актом від 15.10.2014, пояснюється тим, що під час проведення повірки було використано 19 куб.м газу і після повірки дані коректора та лічильника фізично були приведені у відповідність.

Отже, позивач правомірно на підставі п.3.11 розділу 3 Технічних угод провів донарахування недооблікованого газу у зв'язку з розбіжністю показів лічильника та обчислювача (коректора), та включив обсяг донарахованого газу до акту приймання-передачі за жовтень 2014року, виходячи з попереднього показника - 456 291 (кінцевого показника згідно з актом приймання-передачі за квітень 2014 року; у травні-вересні газ не постачався) та кінцевого показника -472 866, встановленого підписаними сторонами актами від 14.05.2014 та від 27.08.2014.

Крім того, до акту за жовтень 2014 року позивач включив фактично спожитий відповідачем обсяг газу за період з 15.10.2014 - з дня встановлення лічильника і коректора після повірки з показами 472 885 і до кінця місяця - 31.10.2014, виходячи з показів на кінець місяця - 479 054, які вказані у підписаному двома сторонами акті приймання-передачі за листопад 2014 року, як покази на початок місяця ( 01.11.2014).

Не може братися судом до уваги журнал відповідача обліку газу за жовтень 2014року, оскільки відповідач, яким підписаний акт від 15.10.2014 про вставлення йому лічильника та коректора з показами - 472 885, вказав в журналі показник станом на 24.10.2014 - 472 868 , тобто вказав менший показник, ніж той, з яким лічильник та коректор були встановлені 15.10.2014 після повірки.

В акті за жовтень 2014року позивачем визначена загальна вартість донарахованого обсягу газу та фактично спожитого в сумі 154 361,88грн (використаний під час проведення повірки газ в обсязі 19куб.м( 472 885 - 472 866) позивачем в акті не врахований та до оплати не заявлений).

Платіжними дорученнями № 100 від 24.11.2014 та № 123 від 29.12.2014 відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 44 904,33грн, з яких вбачається, що оплата проведена за фактично спожитий у жовтні 2014 року газ. За донараховані обсяги газу оплати не проведено.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами позивача та висновками суду першої інстанції, що заборгованість відповідача за обсяги газу, вказані в акті приймання-передачі за жовтень 2014 року, з урахуванням вказаної вище переплати відповідачем 48,68грн за поставлений газ у березні і квітні 2014 року, становить 109 408,87грн (154 361,88 - 44 904,33 - 48,68), та відхиляє як необгрутовані доводи відповідача про відсутність у нього такої заборгованості.

Доводи скаржника про те, що заборгованість виникла за обсяги газу, які були спожиті попереднім споживачем, суперечать фактичним обставинам справи, оскільки попередній споживач споживав газ по лютий 2014 року, в той час як донарахування обсягів газу проведені позивачем на підставі актів від 14.05.2014 та від 27.08.2014, якими встановлені розбіжності між показами лічильника та коректора, підписаними відповідачем, та за період, коли споживачем вже був відповідач.

За приписами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За умовами договорів поставки ( п.4.6.3) споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За порушення споживачем строків оплати пунктом 6.2.2 договорів передбачено стягнення із споживача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачеться пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З огляду на викладене апеляційний вважає, що позивачем правомірно нарахована пеня в сумі 9 226,32грн за період з 02.02.2015 по 05.04.2015, оскільки нарахування проведено в межах 6-місячного терміну, встановленого ч.6 ст. 232ГК України, розрахунок (т.2 а.с.176) перевірений судом та визнаний вірним.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно та обгрунтовано задоволив позов.

Інші доводи скаржника не беруться апеляційним судом до уваги як такі , що не спростовують правомірних висновків суд, покладених в основу рішення.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не доведено, доказів не подано наявності підстав, передбачених ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни рішення та для задоволення апеляційної скарги.

Судовий збір, сплачений при поданні апеляційної скарги, покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2017

у справі № 909/104/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

судді: О.П. Дубник

ОСОБА_1