Постанова

від 23.11.2017 по справі 909/104/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року Справа № 909/104/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В.(головуючий, доповідач), Кондратова I.Д., Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року у справі № 909/104/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства до Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, треті особи: Господарське управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Господарський підрозділ господарського управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації, про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства звернулось в суд із позовом до комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна про стягнення за неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно з укладеними договорами №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.03.2014 року та №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 18.06.2014 року на постачання природного газу за регульованим тарифом заборгованості у сумі 118736,00 грн. в тому числі: 109409,11 грн. - борг за спожитий природний газ, 8045,30 грн. - пеня за період з 06.10.2015 року по 05.12.2015 року, 548,55 грн. - 3% річних та 733,04 грн. - інфляційні втрати за період жовтень-листопад 2015 року.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 року попередні судові рішення про задоволення позовних вимог було скасовано, а справа передавалася на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2017 року (суддя Кобецька С.М.) позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року (судді: Хабіб М.І., Дубник О.П., Юрченко Я.О.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, у позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що рішення та постанова є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) укладено договори № 2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 31.03.2014 року на постачання природного газу за регульованим тарифом та №2014/ТП-Б-ІФ-5739 від 18.06.2014 року на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідно до п.1.1. даних договорів, постачальник протягом 2014 року здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Розділом 2 вищезазначених договорів встановлено, що послуги з постачання газу документально оформлюються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Постачальник до 05 числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженими представниками та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу, зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта приймання-передачі газу або ненадання письмової обґрунтованої відмови від підписання протягом двох робочих днів з дати одержання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних постачальника (п.2.8.договорів).

Пунктом 4.6.1.договорів передбачено, що для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100% від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за 5 (п'ять) календарних днів до початку місяця поставки газу.

Відповідно до п. 4.6.3. договорів передбачено, що у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Підпунктом 3.2. пункту 3 Технічних угод, укладених між сторонами про технічні та організаційні особливості врегулювання відносин між сторонами, які є Додатками 3 до укладених договорів передбачено, що споживач несе відповідальність за роботу комерційного вузла обліку газу (сукупність засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) та допоміжних засобів, що призначені для вимірювання, реєстрації результатів та розрахунків об'єму газу, зведеного до стандартних умов), цілісність пломб, достовірність програмування електронних обчислювачів (коректорів) результатів вимірювань, а також за своєчасну повірку ЗВТ, проведення технічних оглядів та ревізій всіх ЗВТ згідно з вимогами нормативних документів та експлуатаційної документації на дані ЗВТ.

Підпунктом 3.4. пункту 3 Технічних угод передбачено, що реєстрація витрат газу споживача, облікованих комерційним вузлом обліку газу, проводиться в журналах встановленого взірця, які повинні бути прошнуровані, з пронумерованими сторінками та скріплені печаткою постачальника.

Відповідно до п. 2.3. Технічних угод, споживач зобов'язаний з'явитися до постачальника з журналом обліку споживання газу, встановленого взірця та документами (роздруківки з електронних обчислювачів (коректорів), підписаними та скріпленими печаткою споживача, що підтверджують спожиті обсяги газу, бази даних на магнітних носіях з обчислювачів (коректорів), для підписання актів приймання-передачі газу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3.5 Технічних угод вказано, що на комерційних вузлах обліку газу з максимальною об'ємною витратою газу більше 65 куб.м./год з будь-яким надлишковим тиском та в діапазоні об'ємної витрати від 16 куб.м./год до 65 куб.м./год з надлишковим тиском більше 0,005 МПа вимірювання об'єму газу повинні проводитись тільки з використанням обчислювачів або коректорів об'єму газу.

Підпунктом 10 пункту 3.5. Технічних угод зазначено, що відповідальність за своєчасне (але не рідше ніж один раз за декаду) занесення параметрів газу в режим оперативного програмування обчислювача (коректора) несе споживач (значення параметрів газу споживач самостійно отримує у постачальника). При невиконанні цієї вимоги постачальник має право провести перерахунок спожитого газу згідно з "Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання".

Пунктом 3.11. Технічних угод передбачено, що при вводі в експлуатацію комерційного вузла обліку газу, покази лічильника газу відображені в електронному обчислювачі (коректорі) повинні співпадати з показами даного лічильника газу. При виявлені розбіжностей (по причині короткочасної відсутності живлення електронного обчислювача (коректора)) між показами лічильника газу та обчислювача (коректора) щодо об'єму газу в робочих умовах, за умови відсутності зауважень до роботи лічильника, представник постачальника має право проводити донарахування недооблікованого газу виходячи з різниці показів лічильника та обчислювача (коректора) з врахування максимального значення коефіцієнта корекції, який був зафіксований на протязі попередніх 12 місяців або часу останньої перевірки представниками постачальника.

Відповідач по модему, встановленому на вузлі обліку природного газу, автоматично зчитує інформацію про спожиті обсяги природного газу і заносить їх в базу даних, після чого за показниками коректора, газовим господарством здійснюються розрахунки вартості спожитих об'ємів природного газу.

На виконання умов договорів позивачем за період з березня 2014 по квітень 2015 року поставлено газу в обсягах, вказаних в актах приймання передачі природного газу та місячних звітах про газоспоживання (показники яких є аналогічними). Акти приймання-передачі за березень, квітень, листопад та грудень 2014 року та акти приймання-передачі за 2015 рік споживачем підписані без зауважень та частково оплачено. Акт приймання-передачі за жовтень 2014 року, який 13.11.14 направлено листом № 021-24/1177, споживачем не підписано та листом від 14.11.14 №202 не визнано, у зв'язку із відображенням, на думку відповідача, недостовірних показів приладів обліку.

Однак, відповідачем вартість спожитого природного газу згідно з актом за жовтень 2014 року частково оплачено, що підтверджується платіжними дорученнями №100 від 24 листопада 2014 року та №123 від 29 грудня 2014 року.

У період з 14 травня по 01 листопада 2014 року представниками ПАТ "Івано-Франківськгаз" за участі КП Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна проведено неодноразові перевірки технічного стану вузла обліку споживача, за результатами яких встановлено розбіжності у показах коректора та лічильника, однак коректор об'єму газу та лічильник споживача визнано технічно справними та придатними до експлуатації. У зв'язку із виявленням розбіжності в показниках лічильника та коректора постачальником на підставі п.3.11 Технічних угод проведено перерахунок на кінцевий зафіксований актом показник, де різниця в об'ємі споживання між приладами склала 23843 куб.м на загальну суму 154361,88 грн., про що складено акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2014 року.

27.11.2014 року при проведенні експертизи промислового лічильника газу встановлено, що лічильник споживача не придатний до експлуатації. Протоколом затвердження технічних перерахунків обсягів спожитого природного газу від 04.12.2014 року ПАТ "Івано-Франківськгаз" затверджено здійснити технічний перерахунок обсягів спожитого газу КП "Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна" у зв'язку із непридатністю лічильника газу ТЕМП-G1OO DN 100 1/160 заводський номер 110740 до застосування, обсяг донарахованого газу за період з 01.11.2014 року до 07.11.2014 року та з 17.11.2014 року до 27.11.2014 року становить 18155 тис.куб. м. Таким чином, за період з 01.11.2014 року, тобто з моменту виявлення розбіжностей в показниках приладів та до моменту припинення газопостачання 07.11.2014 року, та за період з 17.11.2014 року до 27.11.2014 року, до моменту визнання лічильника непридатним до подальшої експлуатації проведено перерахунок спожитого природного газу в об'ємі 19866 куб. м. на суму 134109,82 грн., про що складено акти приймання-передачі природного газу за листопад 2014 року, які підписані та скріплені печатками сторін. Відповідачем частково проведено оплату спожитого газу.

На підставі чого позивач звернувся до суду про стягнення заборгованість за спожитий природний газ у сумі 109409,11 грн.

Предметом даного судового розгляду є вимоги постачальника до споживача про стягнення заборгованості з оплати за спожитий природний газ, пені 3%річних, інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань згідно з укладеними договорами на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову про стягнення заборгованості договорами на постачання природного газу за регульованим тарифом обґрунтовано доведеністю позивачем обставин порушення відповідачем зобов'язання з оплати спожитого газу.

В силу ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що споживачем не надано до матеріалів справи доказів належного виконання своїх зобов'язань, а доводи постачальника не спростовано.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Виходячи з наведеного, суди обох інстанцій дали належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих норм матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

С.Могил