Постанова

від 22.03.2017 по справі 916/2882/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2017 р.Справа № 916/2882/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів : Богатиря К.В., Жекова В.І.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

За участю представників сторін:

від ТОВ "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" - ОСОБА_1 за довіреністю;

від Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" - ОСОБА_2 за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Житлово-будівельний кооператив "Вимпел-8"

на рішення господарського суду Одеської області від 07.12.2016 р.

у справі №916/2882/16

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс"

до Житлово-будівельний кооператив "Вимпел-8"

про стягнення 154549,36 грн.

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2016 товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі - ТОВ "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" (далі - ЖБК "Вимпел-8") в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, надані за договором від 01.11.2000 р. №4094/1 в період з 01.07.2015 р. по 01.09.2016 р. у сумі 154 549, 36 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.12.2016 р. (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з ЖБК "Вимпел-8" на користь ТОВ "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 154549,36 грн. та 2318,24 грн. судового збору .

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції посилаючись на приписи ст. 901, ч. 1 ст. 903, ст. 509, ст. ст. 525, 526, ст. 629, ст. 530, ст. 610 Цивільного кодексу України, п.п.1, 2 ст. 32, ч.5 п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначив, що 01.11.2000 р. між КП "Одесводоканал" та ЖБК "Вимпел - 8" укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №4094/1 за п.п.1.1, 1.2 якого водоканал надає відповідачу послуги з подачі питної води та відведення стічних вод на об'єкти відповідача, а відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати позивачу за надані послуги. Як відзначає місцевий господарський суд, в період з 01.07.2015 р. по 01.09.2016 р. позивач надав відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 306863,54 грн., а ЖБК "Вимпел - 8" послуги з водопостачання та водовідведення вартістю 306863,54 грн. в період з 01.07.2015 р. по 01.09.2016 р. позивачу відшкодовано частково, у сумі 152314,18 грн. Таким чином, як відзначає суд першої інстанції, у відповідача перед ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" утворилася заборгованість в сумі 154 549,36 грн. за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджено розрахунком суми боргу.

Господарським судом Одеської області відзначено, що внутришньобудинкові мережі водопостачання та водовідведення знаходяться на балансі житлово-будівельного кооперативу "Вимпел - 8", при цьому відповідач використовує воду для технічних потреб обслуговування будинків по вул. Люстдорфська дорога 152/3 та 152/4 у м. Одесі та прибудинкових територій, несе відповідальність за витоки з внутришьобудинкових систем водопостачання та водовідведення. Також, судом зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що мешканці житлового будинку мають прямі договори з ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" і за спожиті послуги сплачують на особистий рахунок відповідача. Місцевий господарський суд, на підставі наведеного, дійшов висновку про наявність існування заборгованості відповідача по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим визнав, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 154549,36 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Не погодившись із даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернувся ЖБК "Вимпел-8" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 07.12.2016 р. у справі №916/2882/16 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до ЖБК "Вимпел-8" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 154 549,36 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2318,24 грн. відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є не обґрунтованим та таким, що прийняте з численними порушеннями норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Так апелянт вказує, що суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні зазначає, що відповідач не надав відзив на позов, проте, означене, як стверджує апелянт, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відзив разом з додатками (доказами) було надано представником ЖБК "Вимпел-8" ОСОБА_3 безпосередньо у судовому засіданні, вручено особисто судді Літвінову С.В. та додатково озвучено в голос, але відзив з доказами було проігноровано судом при вирішенні справи.

За твердження скаржника, відповідно до протоколу 009/П від 10.08.2015 р. правлінням ЖБК "Вимпел-8" прийнято рішенням підготувати документи для створення особистих рахунків для переходу на індивідуальні договори за послугу водопостачання з мешканцями ЖБК "Вимпел-8". До того ж, неодноразово письмово інформовано ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про рішення загальних зборів розірвати договір з 01.11.2015 р. та листом. №0144 від 20.10.2015 р., за твердження апелянта, останній попросив провести звірку, яка була проведена 28.10.2015 р. (акти № 38680; №38680 від 28.10.2015 р.) та за цими показаннями зданий звіт за жовтень 2015 р. Як стверджує скаржник, на початку листопада 2015р. проведено звіряння свідчень лічильників встановлених в квартирах мешканців. Показники квартирних приладів внесено ЖБК "Вимпел-8" у рахунки мешканців та за цими показниками подано звіт про кількість водоспоживання (звіт за листопад 201 5р. - перехідний місяць 1/2), та отримано відповідний рахунок. Апелянт відзначає, що за даними рахунка за листопад, подано звіт до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради. Листом № 00489 від 08.12.2015 р. повідомлено Департамент, що ЖБК "Вимпел-8" не приймає на свій розрахунковий рахунок повернення пільг та субсидій за послугу водопостачання яку не оказує, та з грудня 2015р. не виконує функції абонентського відділу позивача.

Як відзначає апелянт, позивачем було надіслано ЖБК "Вимпел-8" лист №01088 від 04.03.2016 р. із зобов'язанням погасити заборгованість у розмірі 26868,44 грн. Апелянт стверджує, що наприкінці березня 2016 р. ЖБК "Вимпел-8" борг погасив та повністю припинив рух коштів та будь-які відносини з позивачем. За твердженням скаржника, останнім до відзиву було додано, але проігноровано судом, розрахунок за договором на підставі звіряння нарахувань та перерахувань позивача. Розрахунок апелянта, за твердженням ЖБК "Вимпел-8" за період дії договору повністю відповідає даним позивача згідно акту №443512 від 03.02.2016 р., а відсутні 56835,04 грн. перераховані позивачу у 2016 р. за період з 01.01.2016 р. по 22.03.2016 р. А тому, апелянт вважає, що послуги за період дії договору оплачені в повному обсязі та ЖБК "Вимпел-8" свої обов'язки за договором виконав.

Також, за твердженням апелянта, показники квартирних приборів обліку водоспоживання разом з переліком пільговиків було передано ОСОБА_4 - співробітнику позивача, та проведено повторне звіряння лічильників у кожної квартирі. На підставі цієї звірки мешканцям були виписані рахунки позивачем з листопада 2015 р. по травень 2016 р. Як стверджує апелянт, позивач по сьогоднішній час отримує гроші від мешканців будинків ЖБК "Вимпел-8" індивідуально, по показанням квартирних приладів обліку з листопада 2015 р.

Як стверджує апелянт, припинення договору, проведення звірянь квартирних лічильників, перехід на прями розрахунки з споживачами підтверджується в доданих до відзиву листах №3053-04/5590 від 28.07.2016 р., №3643-04/7023 від 14.09.2016 р., а також листами контролюючих органів в особі Департаменту міського господарства Одеської міської ради №Д-1017/10 від 09.09.2016 р., в особі Одеської обласної державної адміністрації №2944/02-02/02/2666 від 03.06.2016 р.

Також, на думку апелянта, факт припинення договору підтверджено конклюдентними діями позивача, а саме, проведенням останньої звірки, та виставленням рахунків кожному з мешканців будинку окремо, що підтверджується рахунками від 17.08.2016, 23.05.2016 03.10.2016, 02.11.2016, 26.10.2016 та іншими, які щомісяця надходять кожному споживачу окремо, а також факти сплати споживачами безпосередньо позивачу, що підтверджено відповідними квитанціями.

ЖБК "Вимпел-8" в своїй апеляційній скарзі зазначає, що позивач на підтвердження своїх доводів щодо дійсності договору вказує на те, що у період з 01.07.2015 р. по 01.09.2016 р. на його рахунок надходили платежі безпосередньо від відповідача. Однак, як стверджує апелянт, позивач приховав від суду по яким рахункам були сплати у цей період від ЖБК "Вимпел-8" та те, що отримує гроші від мешканців будинку по показникам квартирних лічильників з листопада 2015 р. Так, за твердженням скаржника, банківськими виписками по Дт оборотам (витратам) ЖБК "Вимпел-8" які було надано до відзиву, але проігноровано судом, повністю підтверджується необґрунтованість та нелогічність розрахунків та доводів позивача, згідно яких рух коштів по недіючому договору начебто відбувався після погашення заборгованості за договором, а саме після 22.03.2016 р.

Також, апелянт зазначає, що матеріали справи не містять доказів договірних стосунків у вигляді рахунків після листопада 2015р, відповідних актів виконаних послуг, щомісячних актів звіряння взаєморозрахунків передбачених п. 2.3.9 договору, додатків про зміну тарифів (з листопада 2015р. тарифи на ком. послугу водопостачання змінювались неодноразово) які б було підписано сторонами.

До того ж, як зазначає апелянт, у оскаржуваному рішенні суд, на підставі лише власного розсуду, визнав встановленою обставиною наявність за весь період 2016 р. у 2-х будинках які обслуговує апелянт загальнобудинкових приборів обліку водоспоживання, що не відповідає дійсності.

Посилаючись на приписи ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та ст. 382, 358 Цивільного кодексу України апелянт відзначає, що багатоквартирний будинок як цілісний майновий комплекс є спільним майном власників квартир та нежитлових приміщень цього будинку, а тому, на думку апелянта, незрозуміло на підставі яких документів суд вирішив, що на балансі у ЖБК "Вимпел-8" знаходяться усі внутрішньобудинкові системи водопостачання. Так, за твердженням скаржника, члени ЖБК "Вимпел-8" не передавали свої квартири на баланс, а межа відповідальності ЖБК "Вимпел-8" по обслуговуванню мереж обмежена стінами міст загального користування. До того ж, як відзначає апелянт, згідно Наказу Державного Комітету України з питань ЖКГ від 17.05.2005 №76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" ЖБК повинен забезпечувати можливість безперебійного подання води до всіх санітарних приладів квартир, тобто ЖБК не споживає, а сприяє, надає можливість позивачу по внутрішньобудинковим мережам надавати комунальну послугу споживачам. Апелянт відзначає, що не ознайомившись з тарифами (внесками) ЖБК, суд зазначив якісь "технічні потреби", не врахувавши, що ЖБК не є заводом чи перукарнею, тому, на думку апелянта, є незрозумілим про які технічні потреби зазначає суд першої інстанції.

На думку скаржника, є незрозумілим яким чином позивач нарахував заборгованість за недіючим договором, якщо на об'єктах відповідача, окрім всього вище зазначеного, відсутні загальнобудинкові лічильники, а звірки в 2016 році проводились виключно по квартирним приборам обліку, що підтверджується листами позивача та органами місцевого самоврядування яким позивач надавав інформацію.

Крім того, як відзначає апелянт, у ЖБК "Вимпел-8" за останні 12 місяців існує понад 49 протизаконних актів про вимикання водопостачання у двох дев'яті поверхових будинках, підписаних позивачем, у зв'язку з чим, апелянт вважає, що висновок місцевого господарського суду про належне виконання позивачем своїх обов'язків за договором не відповідає дійсності. Також, апелянт відзначає, що за твердженням позивача, Управління соціального захисту населення у Київському районі м. Одеси відшкодувало ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" витрати на надання послуг пільговим категоріям членів ЖБК "Вимпел-8" в сумі 7 724,75 грн., однак, як стверджує апелянт, у ЖБК "Вимпел-8" є копії скарг від членів ЖБК до Управляння соціального захисту населення у Київському районі в яких вони скаржаться на те, що позивач нараховує їм у рахунках суми без урахування пільг.

Апелянт відзначає, що суд проігнорував факт проведення загальних зборів членів ЖБК "Вимпел-8", на яких прийнято рішення про припинення договору з 01.11.2015 р. та перехід на індивідуальні договори з кожним споживачем окремо (згідно діючого законодавства України), що підтверджується численними листами між позивачем та апелянтом, протоколом загальних зборів, протоколом правління.

ЖБК "Вимпел-8" вважає, що відповідач не має заборгованості за надані позивачем послуги, які були надані ще у період дії договору, а якщо позивач вважає, що мешканці будинків ЖБК "Вимпел-8" (споживачі) мають заборгованість за надані послуги, позивач не позбавлений можливості, діючи у відповідності до вимог чинного законодавства України, скористатись своїми законними правами постачальника комунальної послуги та вимагати оплату з кожного споживача. Апелянт відзначає, що згідно з чинним законодавством ЖБК "Вимпел-8" не є юридичною особою, на яку покладено повноваження щодо збирання коштів з мешканців будинку на користь Позивача, і не в якому разі до компетенції апелянта не входять функції контролю за додержанням законності, у т.ч. щодо сплати комунальних платежів, зі сторони його членів.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції проігнорувавши зазначені вище докази, визнавши дійсність договору встановленою обставиною справи, попри те, що вона недоведена позивачем та повністю спростована доказами, що були надані ЖБК "Вимпел-8" суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, чим грубо порушив приписи ГПК України. На думку скаржника, висновки господарського суду Одеської області щодо дії договору, а також наявності заборгованості, належним чином не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами, що у свою чергу є порушенням матеріального права.

Крім того, як відзначає апелянт, суд першої інстанції відмовив відповідачеві у задоволенні заяви про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме членів ЖБК "Вимпел-8" - споживачів послуги водопостачання, начебто через відсутність належних доказів в підтвердження обґрунтувань того, що зазначені треті особи, є споживачами послуг водопостачання та водовідведення за зазначеною адресою. Однак, як стверджує апелянт, однією з підстав подання заяви про залучення споживачів до справи, було надання можливості суду об'єктивно дослідити всі обставини справи та винести правосудне рішення, однак суд не дозволив провести всебічний, повний і об'єктивний розгляд обставин справи, що є однією з причин винесення неправосудного, несправедливого та неправильного рішення. Це, на думку апелянта, є порушенням норм процесуального права згідно п.3 ч.3 ст.104 ГПК України та тягне за собою скасування рішення.

З урахуванням вищенаведеного, апелянт відзначає, що не згоден з рішенням господарського суду Одеської області від 07.12.2016 року, вважає його не обґрунтованим та таким, що прийняте з численними порушеннями норм матеріального та процесуального права та вважає, що дане рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 104 ГПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 р. апеляційну скаргу ЖБК "Вимпел-8" на рішення господарського суду Одеської області від 07.12.2016 р. прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І. Даною ж ухвалою було витребувано у ЖБК "Вимпел-8" оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 07.12.2016 р.

07.02.2017 р. ЖБК "Вимпел-8" було надано до суду апеляційної інстанції оригінал платіжного доручення №1378 від 19.12.2016 р. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 07.12.2016 р.

У судовому засіданні від 08.02.2017 р. оголошувалась перерва до 15.02.2017 р.

15.02.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" в якому останнє просить залишити рішення господарського суду Одеської області від 07.12.2016 р. у справі №916/2882/16 без змін, а апеляційну скаргу ЖБК "Вимпел-8" без задоволення.

У своєму відзиві ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" зазначає, що договір №4094/1 від 01.11.2000 р., як правочин породив права та обов'язки сторін, є юридичним документом в якому викладений зміст угоди про взаємні права та обов'язки сторін, наділив учасників зобов'язанням відповідно до умов даного договору.

Посилаючись на Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 р. №190 позивач зазначає, що на межі балансової належності ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" передає питну воду до водопровідної мережі, що знаходиться на балансі ЖБК "Вимпел-8". Факт надання послуг фіксується будинковими приладами обліку відповідача. Однак, як стверджує відповідача, всупереч п.5.13 Правил відповідач не забезпечує доступ представників ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до засобів обліку, водопровідних пристроїв та обладнання.

За твердженням позивача, ЖБК "Вимпел-8" не заперечує того факту, що на даний час прямих договорів про надання послуг водопостачання та водовідведення між ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" та мешканцями будинків 152/3 та 152/4 по вул.. Люстдорфська дорога у м. Одеса не існує. На думку позивача, ЖБК "Вимпел-8" безпідставно вважає строк дії договору №4094/1 від 01.11.2000 р. таким, що скінчився, однак, як стверджує позивач ЖБК "Вимпел-8" до теперішнього часу здійснює водокористування.

Також, позивач зазначає, що у зв'язку з недопуском відповідачем представників ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до водомірних вузлів, розташованих в будинках 152/3 та 152/4 по вул. Люстдорфська дорога у м. Одеса нарахування за надані послуги з 01.12.2015 р. здійснюється за п.5.24. Правил. Єдиний допуск представників позивача до будинкових приборів обліку здійсненого, за твердженням позивача, 22.03.2016 р. та у березні 2016 р. позивачем проведено корегування нарахувань, згідно з показаннями будинкових приборів обліку питної води.

На підставі наведеного, позивач вважає, що господарським судом Одеської області всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи №916/2882/16 в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

У судовому засіданні від 15.03.2017 р. оголошувалась перерва до 01.03.2017 р.

27.02.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано від ЖБК "Вимпел-8" додаткові пояснення до апеляційної скарги.

01.03.2017 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли пояснення ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 р. було продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд апеляційної скарги на 20.03.2017 р.

16.03.2017 р. ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" було надано до Одеського апеляційного господарського суду пояснення до відзиву на апеляційну скарга та клопотання про залучення доказів до матеріалів справи. У своєму клопотання позивач просив суд апеляційної інстанції залучити до матеріалів справи №916/2882/16 витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо юридичної особи ЖБК "Вимпел-8", з якого вбачається, що з 15.11.2016 р. відбулися зміни у складі правління відповідача та з 15.11.2016 р. керівником ЖБК "Вимпел-8" є ОСОБА_5, підписант ОСОБА_6

17.03.2017 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано додаткові пояснення від ЖБК "Вимпел-8" щодо відзиву та пояснень позивача.

У судовому засіданні від 20.03.2017 р. оголошувалась перерва до 22.03.2017 р.

22.03.2017 р. ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" було надано до Одеського апеляційного господарського суду пояснення щодо розрахунку суми боргу.

У даних поясненнях позивач зазначає, що у періоді з 01.07.2015 р. по 01.12.2015 р. обсяг заборгованості розраховано за звітами ЖБК "Вимпел-8" про водоспоживання, а у періоді з 01.12.2015 р. по 01.09.2016 р. звіти водокористувача відсутні, обсяг водоспоживання розрахований за середніми показниками на підставі п.5.24. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, п.2.3.8. договору на послуги водопостачання та водовідведення від 01.11.2000 р. №4094/1. Як зазначає позивач, у березні 2016 р. здійснені коригування нарахувань з врахуванням фактичних показників приборів обліку питної води. З квітня 2016 р. по вересень 2016 р. нарахування за середніми показниками, в зв'язку з не допуском до приборів обліку.

У судовому засіданні від 22.03.2017 р. представник ЖБК "Вимпел-8" підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на їх задоволенні.

Представник ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" заперечували проти задоволення апеляційної скарги ЖБК "Вимпел-8", просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 07.12.2016 р. без змін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ЖБК "Вимпел-8" підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а, згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2000 р. між КП "Одесводоканал" (водоканал) та ЖБК "Вимпел-8" (абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №4094/1 за п.п.1.1, 1.2 якого водоканал надає послуги з подачі питної води на об'єкти абонента у відповідності до додатків №1,2,3, які щорічно до 15 листопада кожного року направляються водоканалу.

Пунктом 1.2. даного договору визначено, що абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному порядку у відповідності до встановлених правил, що наведені у п.2.1. даного договору та чинного законодавства.

Відповідно до п.2.1. договору сторони зобов'язуються керуватись чинними "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України", "Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення", "Правилами прийому виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси", існуючими ДЕСТ, іншими нормативними актами, прийнятими в установленому законом порядку.

Згідно з п.2.2. договору водоканал зобов'язується, зокрема, подавати абоненту воду та приймати стоки у відповідності до стану мереж та споруд.

Пунктом 2.3. договору сторони передбачили, що абонент зобов'язується, зокрема, щомісяця за встановленою формою з 1-го по 5-е число у письмовому вигляді, надавати відомості про водоспоживання абонента та фактичну сплату населенням послуг водокористування за минулий місяць. У разі їх ненадання у строк, водоканал здійснює розрахунок у відповідності до "Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України". Щомісяця до 12-го числа поточного місяця оформляти акт бухгалтерської звірки по розрахункам за отримані послуги.

У відповідності до п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.6. договору облік спожитої води здійснюється за показниками приборів обліку води встановлених на об'єктах абонента у відповідності з даними додатків №1,2,3. Оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканалу. Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими в установленому чинним законодавством порядку. У випадку зміни тарифів, дійсних на момент складення договору, оплата абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами, без зміни інших умов договору. Рахунки на оплату платежів (дебетові сповіщення) надсилаються абоненту через банківську установу відповідно до банківських реквізитів, вказанім абонентом при підписанні даного договору. Розрахунки здійснюються по сальдо на початок місяця. Перераховані абонентом платежі зараховуються у наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованість по оплаті, потім поточні платежі.

Відповідно до п.5.3. договору останній укладено строком на п'ять років та діє щ 01 листопада 2000 р. по 01 листопада 2005 р. Договір вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо до спливу місяця після закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

25.04.2014 р. між позивачем та відповідачем було укладено угоду про зміну договору №4094/1 від 01.11.2000 р., якою було внесено зміни до преамбули договору, пункту 3.9. та розділу 6.

02.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору на послуги водопостачання та водовідведення №4094/1 від 01.11.2000 р., відповідно до якої сторонами було внесено зміну до розділу 6 даного договору щодо банківських реквізитів ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал".

10.09.2010 р. між ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" та ЖБК "Вимпел-8" було укладено додаткову угоду №195/1-2 до договору на послуги водопостачання та водовідведення №4094/1 від 01.11.2000 р. якому замінено в тексті договору найменування сторін водоканал та абонент у всіх відмінниках на виробник та споживач відповідно. Виключено з п.2.1. договору абзац "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України" (Правила водокористування). Доповнено п.2.1. договору новими абзацами "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Мінжилкомгоспу України від 27.06.2008 р. №190 (далі "Правила водокористування"); Законом України "Про питну воду та питне водопостачання"; Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Змінено п.5.3. договору та викладено його у наступні редакції: "5.3. Договір діє з моменту укладення договору до 31.12.2015 р. в частині надання послуг водопостачання та водовідведення. Договір в частині надання послуг водопостачання та водовідведення вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо за місяць до його закінчення сторони не дійдуть згоди щодо внесення змін або припинення його дії. В частині розрахунків за надані послуги водопостачання та водовідведення договір діє до повного погашення заборгованості за даним договором".

18.03.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору на послуги водопостачання та водовідведення №4094/1 від 01.11.2000 р., якою було викладено назву договору у новій редакції:т договорі про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення. Перший абзац п.1.1. викладено у наступній редакції: "1.1. Виробник надає послуги з централізованого водопостачання (подача холодної питної води на об'єкти споживача), а також по централізованому водовідведенню (приймання стічних вод холодного та гарячого водопостачання, скидних споживачем в систему комунальної каналізації), у відповідності до дислокації об'єктів".

Звертаючись до суду першої інстанції із позовом ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" зазначило, що в період з 01.07.2015 р. по 01.09.2016 р. надало ЖБК "Вимпел-8" послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 306863,54 грн. За вказаний період часу відповідач сплатив позивачу за отримані послуги з водопостачання та водовідведення 144589,43 грн. Управлінням соціального захисту населення у Київському районі м. Одеси відшкодувало ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" витрати на надання послуг пільговим категоріям членів ЖБК "Вимпел-8" в сумі 7 724,75 грн. За твердженням позивача, за надані послуги з водопостачання та водовідведення вартістю 306863,54 грн. в період з 01.07.2015 р. по 01.09.2016 р. ЖБК "Вимпел-8" сплатило лише 152 314,18 грн. Таким чином, позивач вважає, що у відповідача перед ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" утворилася заборгованість в сумі 154 549,36 грн. за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджено розрахунком суми боргу та яка підлягає стягненню на користь позивача.

Суд першої інстанції погодився з доводами ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає такий висновок місцевого господарського суду помилковим, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Згідно з пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила), розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення.

Пунктом 2.3. договору №4094/1 від 01.11.2000 р. сторони передбачили, що абонент зобов'язується, зокрема, щомісяця за встановленою формою з 1-го по 5-е число у письмовому вигляді, надавати відомості про водоспоживання абонента та фактичну сплату населенням послуг водокористування за минулий місяць.

У відповідності до п.п. 3.1., 3.2. договору облік спожитої води здійснюється за показниками приборів обліку води встановлених на об'єктах абонента у відповідності з даними додатків №1,2,3. Оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканалу.

ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" на підтвердження суми заборгованості відповідача було надано до суду першої інстанції звіти про водоспоживання за липень 2015 р., вересень 2015 р., жовтень 2015 р., листопад 2015 р., а також розрахунок суми заборгованості ЖБК "Вимпел-8" з 01.07.2015 р. по 01.09.2016 р. за договором №4094/1 від 01.11.2000 р.

Як вбачається із звіту про водокористування за липень 2015 р. загальний обсяг водоспоживання ЖБК "Вимпел-8" складає 2069 м3, що за тарифами встановленими у цей період (3,69 за 1 м3 - водовідведення та 4,11 м3 - водопостачання) складає 19 365 грн. 84 коп. (з урахуванням 20% ПДВ); відповідно до звіту про водокористування за вересень 2015 р. загальний обсяг водоспоживання ЖБК "Вимпел-8" складає 2415 м3, що за тарифами встановленими у цей період (3,69 за 1 м3 - водовідведення та 4,11 м3 - водопостачання) складає 22 604 грн. 40 коп. (з урахуванням 20% ПДВ); відповідно до звіту про водокористування за жовтень 2015 р. загальний обсяг водоспоживання ЖБК "Вимпел-8" складає 2684 м3, що за тарифами встановленими у цей період (3,69 за 1 м3 - водовідведення та 4,11 м3 - водопостачання) складає 25 122 грн. 24 коп. (з урахуванням 20% ПДВ); відповідно до звіту про водокористування за листопад 2015 р. загальний обсяг водоспоживання ЖБК "Вимпел-8" складає 1596 м3, що за тарифами встановленими у цей період (3,69 за 1 м3 - водовідведення та 4,11 м3 - водопостачання) складає 14 938 грн. 56 коп. (з урахуванням 20% ПДВ);

Перевіривши розрахунок, що був наданий ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" в якості доказу наявності заборгованості ЖБК "Вимпел-8" у період з 01.07.2015 р. по 01.09.2016 р., колегія суддів відзначає, що у даному розрахунку вірно зазначено відомості щодо водокористування та водовідведення за липень 2015 р., вересень 2015 р., жовтень 2015 р. та листопад 2015 р. та вказані дані повністю співпадають із звітами, що були надані за ці місяці.

Разом з цим, судова колегія відзначає, що позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження водоспоживання ЖБК "Вимпел-8" у серпні 2015 р., грудні 2015 р., січні 2016 р., лютому 2016 р., березні 2016 р., квітні 2016 р., травні 2016 р., червні 2016 р., липні 2016 р. та серпні 2016 р. у об'ємі, що зазначений позивачем у даному розрахунку.

Колегія суддів відзначає, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачеві неодноразово пропонувалось надати обґрунтований розрахунок заборгованості ЖБК "Вимпел-8" за подані послуги у період з 01.07.2015 р. по 01.09.2016 р. Однак, позивачем дані пропозиції проігноровано та не надано такого розрахунку, а також документів, що підтверджували б водоспоживання відповідачем у об'ємах, що вказані ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" у розрахунку до позовної заяви.

Судова колегія критично ставить до посилань позивача, що у зв'язку із недопуском відповідачем представників ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до водомірних вузлів розташованих в будинках 152/3 та 152/4 по вул. Люстдорфська дорога у м. Одеса нарахування за надані послуги з 01.12.2015 р. здійснюється за п.5.24. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190.

Так, п. п.5.24. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190 визначено, якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів.

Однак, позивачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження неможливості ведення обліку води за показами засобу обліку ЖБК "Вимпел-8" та фіксування такої неможливості в установленому порядку.

Разом з цим, судова колегія відзначає, що у матеріалах справи міститься акт №38680 від 28.10.2015 р. та акт №38681 від 28.10.2015 р., які складені про те, що здійснена контрольна зйомка показників водомірів встановлених за адресою вул. Люстдорфська дорога 152/3 та 152/4. Показання лічильників за адресою Люстдорфська дорога 152/3 складали на той час 48 868 м3 та за адресою Люстдорфська дорога 152/4 складали 77 344 м3. Дані показники лічильників збігаються з даними, що зазначені у звіті про водоспоживання за листопад 2015 р.

Колегія суддів не приймає до уваги надані позивачем та відповідачем наряди на здійснення перевірки приладів обліку ЖБК "Вимпел-8", наданий позивачем акт №95066 від 06.03.2017 р. про не допуск до приладів обліку за адресою вул. Люстдорфська дорога 152/3 та 152/4, оскільки, відповідно до приписів ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Проте, як позивач ані відповідач не обґрунтували суду апеляційної інстанції неможливості подання означених доказів під час розгляду справи у суді першої інстанції, а тому, колегією суддів дані докази не приймаються та права розглядається за тими документами, що наявні у матеріалах справи.

Спростовуються матеріалами справи й посилання позивача на те, що ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" не проводить розрахунків з мешканцями будинків за адресою вул. Люстдорфська дорога 152/3 та 152/4 та останні здійснюються оплату за водоспоживання на рахунок ЖБК "Вимпел-8", оскільки у матеріалах справи (т.1, а.с. 56-61) містяться рахунки від 03.10.2016 р., 23.05.2016 р., 17.08.2016 р., 02.11.2016 р., 26.10.2016 р., які виставлялись ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" безпосередньо мешканцям даних будинків. До того ж, як свідчать квитанції про оплату, дані рахунку були сплачені споживачами та ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" прийняло дані грошові кошти.

Також, не підтверджені належними доказами посилання ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" на те, що на підставі п. 3.6. договору грошові кошти, що надходили від ЖБК "Вимпел-8" з липня 2015 р. по вересень 2016 р. зараховувались у рахунок заборгованості за попередні періоди, оскільки, матеріали справи не містять та позивачем не надані докази існування заборгованості відповідача за послуги водоспоживання до липня 2015 р.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія відзначає, що єдиними доказами, що містяться у матеріалах справи та підтверджують обсяг водоспоживання ЖБК "Вимпел-8" є звіти за липень 2015 р., вересень 2015 р., жовтень 2015 р., листопад 2015 р. та за якими заборгованість відповідача перед ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" складає 82 031,04 грн.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що у матеріалах справи містяться звіти про дебетові та кредитні операції за рахунком ЖБК "Вимпел-8" (т.1, а.с. 123-125), з яких вбачається, що ЖБК "Вимпел-8" у період з 08.07.2015 р. по 22.03.2016 р. перераховано ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" грошові кошти у загальному розмірі 161 123 грн. 99 коп.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що відповідачем було виконано свій обов'язок щодо сплати грошових коштів за водоспоживання та водовідведення у періоди, обсяг водокористування у яких підтверджений наявними матеріалами справи, а позивачем не було доведено існування заборгованості ЖБК "Вимпел-8" за надані послуги з водопостачання та водовідведення у серпні 2015 р., грудні 2015 р., січні 2016 р., лютому 2016 р., березні 2016 р., квітні 2016 р., травні 2016 р., червні 2016 р., липні 2016 р. та серпні 2016 р. у об'ємі, що зазначений позивачем у розрахунку до позовної заяви.

Крім того, колегія суддів відзначає, що у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що відповідач відзив на позов не надав, але позовні вимоги не визнав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалами у порядку ст.75 ГПК України.

Разом з цим, у матеріалах справи (т.1, а.с. 38-61) міститься відзив ЖБК "Вимпел-8", який було надано у судовому засіданні від 14.11.2016 р. До даного відзиву відповідачем було надано й додаткові документи, які спростовують твердження позивача про існування заборгованості, не допуск працівників ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до приладів обліку та сплату коштів за водоспоживання мешканцями будинків за адресою вул. Люстдорфська дорога 152/3 та 152/4 відповідачеві.

Судова колегія відзначає, що не врахуванням місцевим господарським судом відзиву відповідача та додаткових документів, що були надані до нього, не надання їм оцінки та викладення в оскаржуваному рішення тільки доводів позивача є порушенням приписів ст. 4-2 ГПК України, яка визначає, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 104 Господарського кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що господарським судом Одеської області при прийнятті оскаржуваного рішення не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, не досліджено подані сторонами докази та порушено норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, а у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат здійснено на підставі положень ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись статтями 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 07.12.2016 р. у справі №916/2882/16 скасувати.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" на користь житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" 2 550 грн. 06 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Жеков В.І.