Постанова

від 04.12.2017 по справі 916/2882/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року Справа № 916/2882/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач), Нєсвєтової Н.М., Карабаня В.Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі№ 916/2882/16 Господарського суду Одеської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" доЖитлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" простягнення 154549,36 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Горьова Н.М.,

від відповідача: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8", у якому просить стягнути з відповідача у сумі 154549, 36 грн. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, надані за договором від 01.11.2000 № 4094/1 у період з 01.07.2015 по 01.09.2016

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.12.2016 у справі № 916/2882/16 (суддя Літвінов С.В.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"; стягнуто з ЖБК "Вимпел-8" на користь ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" 154549,36 грн. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення; 2318,24 грн. витрат з оплати судового збору.

Рішення мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні докази того, що мешканці житлового будинку мають прямі договори з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" і за спожиті послуги сплачують на особистий рахунок відповідача. Судом встановлено наявність існування заборгованості відповідача з оплати за послуги водопостачання та водовідведення у зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення 154549,36 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 916/2882/16 (у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю.-головуючого, Богатиря К.В., Жекова В.І.) рішення Господарського суду Одеської області від 07.12.2016 у справі № 916/2882/16 скасовано; у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" 255, 06 грн. 06 витрат з оплати судового збору.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 916/2882/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

У касаційній скарзі заявник посилається недотримання судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між КП "Одесводоканал" (водоканал) та ЖБК "Вимпел-8" (абонент) 01.11.2000 укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4094/1, за п.п.1.1, 1.2 якого водоканал надає послуги з подачі питної води на об'єкти абонента відповідно до додатків №1,2,3, які щорічно до 15 листопада кожного року направляються водоканалу.

Пунктом 1.2. даного договору передбачено, що абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному порядку відповідно до встановлених правил, що наведені у п. 2.1. даного договору та чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.1. договору сторони зобов'язуються керуватись чинними "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України", "Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення", "Правилами прийому виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси", існуючими ДЕСТ, іншими нормативними актами, прийнятими в установленому законом порядку.

Згідно з п. 2.2. договору водоканал зобов'язується, зокрема, подавати абоненту воду та приймати стоки відповідно до стану мереж та споруд.

Пунктом 2.3. договору сторонами передбачено, що абонент зобов'язується, зокрема, щомісяця за встановленою формою з 1-го по 5-е число у письмовому вигляді, надавати відомості про водоспоживання абонента та фактичну сплату населенням послуг водокористування за минулий місяць. У разі їх ненадання у строк, водоканал здійснює розрахунок відповідно до "Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України". Щомісяця до 12-го числа поточного місяця оформляти акт бухгалтерської звірки по розрахункам за отримані послуги.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.6. договору облік спожитої води здійснюється за показниками приборів обліку води встановлених на об'єктах абонента у відповідності з даними додатків № 1, 2, 3. Оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканалу. Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими в установленому чинним законодавством порядку. У випадку зміни тарифів, дійсних на момент складення договору, оплата абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами, без зміни інших умов договору. Рахунки на оплату платежів (дебетові сповіщення) надсилаються абоненту через банківську установу відповідно до банківських реквізитів, вказанім абонентом при підписанні даного договору. Розрахунки здійснюються за сальдом на початок місяця. Перераховані абонентом платежі зараховуються у наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованість по оплаті, потім поточні платежі.

Відповідно до п. 5.3. договору останній укладено строком на п'ять років та діє з 01.11.2000 по 01.11.2005. Договір вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо до спливу місяця після закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

Між позивачем та відповідачем 25.04.2014 укладено угоду про зміну договору №4094/1 від 01.11.2000, якою внесено зміни до преамбули договору, пункту 3.9. та розділу 6.

Між позивачем та відповідачем 02.12.2008 укладено додаткову угоду до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 4094/1 від 01.11.2000 відповідно до якої сторонами внесено зміну до розділу 6 даного договору щодо банківських реквізитів ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал".

Між ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" та ЖБК "Вимпел-8" 10.09.2010 укладено додаткову угоду № 195/1-2 до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 4094/1 від 01.11.2000, якою замінено в тексті договору найменування сторін водоканал та абонент у всіх відмінниках на виробник та споживач відповідно. Виключено з п. 2.1. договору абзац "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України" (Правила водокористування). Доповнено п. 2.1. договору новими абзацами "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Мінжилкомгоспу України від 27.06.2008 № 190 (далі "Правила водокористування"); Законом України "Про питну воду та питне водопостачання"; Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Змінено п. 5.3. договору та викладено його у наступні редакції: "5.3. Договір діє з моменту укладення договору до 31.12.2015 в частині надання послуг водопостачання та водовідведення. Договір в частині надання послуг водопостачання та водовідведення вважається продовженим на наступні пять років, якщо за місяць до його закінчення сторони не дійдуть згоди щодо внесення змін або припинення його дії. В частині розрахунків за надані послуги водопостачання та водовідведення договір діє до повного погашення заборгованості за даним договором".

Між позивачем та відповідачем 18.03.2013 укладено додаткову угоду до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 4094/1 від 01.11.2000, якою викладено назву договору у новій редакції:т договорі про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення. Перший абзац п.1.1. викладено у наступній редакції: "1.1. Виробник надає послуги з централізованого водопостачання (подача холодної питної води на об'єкти споживача), а також по централізованому водовідведенню (приймання стічних вод холодного та гарячого водопостачання, скидних споживачем в систему комунальної каналізації), у відповідності до дислокації об'єктів".

Звертаючись до суду першої інстанції з позовом, ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" зазначено, що в період з 01.07.2015 по 01.09.2016 надано ЖБК "Вимпел-8" послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 306863,54 грн. За вказаний період часу відповідачем сплачено позивачу за отримані послуги з водопостачання та водовідведення 144589,43 грн. Управлінням соціального захисту населення у Київському районі м. Одеси відшкодувало ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" витрати на надання послуг пільговим категоріям членів ЖБК "Вимпел-8" в сумі 7724,75 грн. За твердженням позивача, за надані послуги з водопостачання та водовідведення вартістю 306863,54 грн. у період з 01.07.2015 по 01.09.2016 ЖБК "Вимпел-8" сплачено лише 152314,18 грн. Таким чином позивач вважає, що у відповідача перед ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" утворилася заборгованість в розмірі 154549,36 грн. за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується розрахунком суми боргу та яка підлягає стягненню на користь позивача.

Суд першої інстанції правомірно погодився з доводами ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції правомірно вважає такий висновок місцевого господарського суду помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

Відповідно до ст. 1 цього Закону централізоване питне водопостачання це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила), розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що пунктом 2.3. договору № 4094/1 від 01.11.2000 сторонами передбачено, що абонент зобов'язується, зокрема, щомісяця за встановленою формою з 1-го по 5-е число у письмовому вигляді, надавати відомості про водоспоживання абонента та фактичну сплату населенням послуг водокористування за минулий місяць.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору облік спожитої води здійснюється за показниками приборів обліку води встановлених на об'єктах абонента у відповідності з даними додатків № 1, 2, 3. Оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканалу.

ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" на підтвердження суми заборгованості відповідача надано до суду першої інстанції звіти про водоспоживання за липень 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року, листопад 2015 року, а також розрахунок суми заборгованості ЖБК "Вимпел-8" з 01.07.2015 по 01.09.2016 за договором №4094/1 від 01.11.2000.

Як вбачається зі звіту про водокористування за липень 2015 року загальний обсяг водоспоживання ЖБК "Вимпел-8" складає 2069 м3, що за тарифами встановленими у цей період (3,69 за 1 м3 - водовідведення та 4,11 м3 - водопостачання) складає 19365, 84 грн. (з урахуванням 20% ПДВ); відповідно до звіту про водокористування за вересень 2015 року загальний обсяг водоспоживання ЖБК "Вимпел-8" складає 2415 м3, що за тарифами встановленими у цей період (3,69 за 1 м3 - водовідведення та 4,11 м3 - водопостачання) складає 22604,40 грн. (з урахуванням 20% ПДВ); відповідно до звіту про водокористування за жовтень 2015 року загальний обсяг водоспоживання ЖБК "Вимпел-8" складає 2684 м3, що за тарифами встановленими у цей період (3,69 за 1 м3 - водовідведення та 4,11 м3 - водопостачання) складає 25122, 24 грн. (з урахуванням 20% ПДВ); відповідно до звіту про водокористування за листопад 2015 року загальний обсяг водоспоживання ЖБК "Вимпел-8" складає 1596 м3, що за тарифами встановленими у цей період (3,69 за 1 м3 - водовідведення та 4,11 м3 - водопостачання) складає 14938, 56 грн. (з урахуванням 20% ПДВ);

Перевіривши розрахунок, наданий ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" в якості доказу наявності заборгованості ЖБК "Вимпел-8" у період з 01.07.2015 по 01.09.2016, судом апеляційної інстанції зазначено, що у даному розрахунку відомості щодо водокористування та водовідведення за липень 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року та листопад 2015 року та вказані дані повністю співпадають зі звітами, що надані за ці місяці.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження водоспоживання ЖБК "Вимпел-8" у серпні 2015 року, грудні 2015 року, січні 2016 року, лютому 2016 року, березні 2016 року, квітні 2016 року, травні 2016 року, червні 2016 року, липні 2016 року та серпні 2016 року в об'ємі, що зазначений позивачем у даному розрахунку.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачеві неодноразово пропонувалось надати обґрунтований розрахунок заборгованості ЖБК "Вимпел-8" за подані послуги у період з 01.07.2015 по 01.09.2016 Проте позивачем дані пропозиції проігноровано та не надано такого розрахунку, а також документів, що підтверджують водоспоживання відповідачем у об'ємах, що вказані ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" у розрахунку до позовної заяви.

Суд апеляційної інстанції правомірно вважає, що безпідставне посилання позивача про нарахування за надані послуги з 01.12.2015 здійснюється за п. 5.24. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 у зв'язку з недопуском відповідачем представників ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до водомірних вузлів розташованих в будинках 152/3 та 152/4 по вул. Люстдорфська дорога у м. Одеса.

Так п.п.5.24. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 визначено, якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів.

Проте позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження неможливості ведення обліку води за показами засобу обліку ЖБК "Вимпел-8" та фіксування такої неможливості в установленому порядку.

Разом з тим судом апеляційної інстанції зазначено, що у матеріалах справи міститься акт № 38680 від 28.10.2015 та акт № 38681 від 28.10.2015, які складені про те, що здійснена контрольна зйомка показників водомірів встановлених за адресою: вул. Люстдорфська дорога 152/3 та 152/4. Показання лічильників за адресою: Люстдорфська дорога 152/3 складали на той час 48868 м3 та за адресою: Люстдорфська дорога 152/4 складали 77344 м3. Дані показники лічильників збігаються з даними, що зазначені у звіті про водоспоживання за листопад 2015.

Суд апеляційної інстанції правомірно не прийняв до уваги надані позивачем та відповідачем наряди на здійснення перевірки приладів обліку ЖБК "Вимпел-8", наданий позивачем акт № 95066 від 06.03.2017 про недопуск до приладів обліку за адресою: вул. Люстдорфська дорога 152/3 та 152/4, оскільки відповідно до приписів ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Проте позивач та відповідач не обґрунтували суду апеляційної інстанції неможливості подання зазначених доказів під час розгляду справи у суді першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції правомірно не прийняв дані докази, а справу розглянуто за тими документами, що наявні у матеріалах справи.

Спростовуються матеріалами справи посилання позивача на те, що ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" не проводить розрахунків з мешканцями будинків за адресою: вул. Люстдорфська дорога 152/3 та 152/4 та останні здійснюються оплату за водоспоживання на рахунок ЖБК "Вимпел-8", оскільки у матеріалах справи (т.1, а.с. 56-61) містяться рахунки від 03.10.2016, 23.05.2016, 17.08.2016, 02.11.2016, 26.10.2016, які виставлялись ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" безпосередньо мешканцям даних будинків. Квитанції про оплату, дані рахунку сплачено споживачами та ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" прийнято дані грошові кошти.

Не підтверджується належними доказами посилання ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" на те, що на підставі п. 3.6. договору грошові кошти, що надходили від ЖБК "Вимпел-8" з липня 2015 року по вересень 2016 року зараховувались у рахунок заборгованості за попередні періоди, оскільки матеріали справи не містять та позивачем не надано докази існування заборгованості відповідача за послуги водоспоживання до липня 2015 року.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції зазначено, що єдиними доказами, що містяться у матеріалах справи та підтверджують обсяг водоспоживання ЖБК "Вимпел-8" є звіти за липень 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року, листопад 2015 року та за якими заборгованість відповідача перед ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" складає 82031,04 грн.

Разом з цим судом апеляційної інстанції зазначено, що у матеріалах справи містяться звіти про дебетові та кредитні операції за рахунком ЖБК "Вимпел-8" (т.1, а.с. 123-125), з яких вбачається, що ЖБК "Вимпел-8" у період з 08.07.2015 р. по 22.03.2016 р. перераховано ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" грошові кошти у загальному розмірі 161123,99 грн.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції правомірно вважає, що відповідачем виконано свій обов'язок щодо сплати грошових коштів за водоспоживання та водовідведення у періоди, обсяг водокористування у яких підтверджений наявними матеріалами справи, а позивачем не доведено існування заборгованості ЖБК "Вимпел-8" за надані послуги з водопостачання та водовідведення у серпні 2015 року, грудні 2015 року, січні 2016 року, лютому 2016 року, березні 2016 року, квітні 2016 року, травні 2016 року, червні 2016 року, липні 2016 року та серпні 2016 року у об'ємі, що зазначений позивачем у розрахунку до позовної заяви.

Крім цього судом апеляційної інстанції зазначено: у оскаржуваному рішенні судом першої інстанції вказано, що відповідачем відзив на позов не надано, позовні вимоги не визнано у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у порядку ст.75 ГПК України.

Разом з цим у матеріалах справи (т.1, а.с. 38-61) міститься відзив ЖБК "Вимпел-8", який надано у судовому засіданні від 14.11.2016. До даного відзиву відповідачем надано додаткові документи, які спростовують твердження позивача про існування заборгованості, недопуск працівників ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до приладів обліку та сплату коштів за водоспоживання мешканцями будинків за адресою: вул. Люстдорфська дорога 152/3 та 152/4 відповідачеві.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що неврахуванням місцевим господарським судом відзиву відповідача та додаткових документів, що надано до нього, ненадання їм оцінки та викладення в оскаржуваному рішення тільки доводів позивача є порушенням приписів ст. 4-2 ГПК України.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції;

4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 916/2882/16 Господарського суду Одеської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином постанова Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 916/2882/16 Господарського суду Одеської області підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 916/2882/16 Господарського суду Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 916/2882/16 Господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Нєсвєтова Н.М. Карабань В.Я.