Постанова
від 23.03.2017 по справі 922/334/16
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р. Справа № 922/334/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І. В. , суддя Фоміна В. О.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

першого відповідача - Балабанова Г.Л. (довіреність №12 від 12.01.2017),

другого відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача (вх. №3404 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2016 у справі № 922/334/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект", м.Дергачі,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз", м.Київ,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест", м.Дергачі,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Укргазвидобування", м.Київ,

про стягнення 1615751,96 грн. та визнання недійсними односторонніх угод,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.12.2016 (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Карпатигаз" на користь ТОВ науково-виробничої фірми "Техпроект" заборгованість з виплати 3% річних та інфляційних витрат за період 01 жовтня 2015 року - 31 січня 2016 року у розмірі 1123934,55 грн.

Стягнуто солідарно з ТОВ "Карпатигаз", а також з його поручителя - ТОВ "Лідерпромінвест" на користь ТОВ науково-виробничої фірми "Техпроект" заборгованість у розмірі 6330,00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Карпатигаз" на користь ТОВ науково-виробничої фірми "Техпроект" 18 237,01 грн судового збору за подання позовної заяви.

Стягнуто з ТОВ "Лідерпромінвест" на користь ТОВ науково-виробничої фірми "Техпроект" 47,47 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Визнано недійсними односторонні угоди, оформлені заявами ТОВ "Карпатигаз" про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Карпатигаз" та ТОВ науково-виробничою фірмою "Техпроект" від 19 жовтня 2015 року вих. № 493/19/10-1 та від 01 січня 2016 року вих. № 493/01/01-1.

В частині позовних вимог щодо стягнення солідарно з відповідачів 3670,00 грн заборгованості провадження у справі припинено.

В решті позову відмовлено.

ТОВ "Карпатигаз" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Скарга обґрунтована тим, що вирішуючи питання про визнання недійсною спірної угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог у зв'язку з відсутністю відповідного рішення Комітету управління, судом не враховано те, що за умовами договору про спільну діяльність саме ТОВ Карпатигаз є особою, яка не позбавляючись статусу учасника, є одночасно оператором, і за умовами договору про спільну діяльність саме оператор наділений повноваженнями на вчинення юридично значимих дій від імені усіх учасників, в тому числі підписувати угоди від імені спільної діяльності.

Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.

30.01.2016 до суду від апелянта надійшли доповнення до апеляційної скарги (вх.№988).

07.02.2017 до суду від ТОВ "Карпатигаз" надійшли додаткові документи (вх.№1355), витребувані ухвалою суду від 31.01.2017.

21.03.2017 до суду від ТОВ "Карпатигаз" надійшли додаткові документи (вх.№3077).

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Позивач, другий відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, про причини не з'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи ухвалою суду від 28.02.2017.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В лютому 2016 року ТОВ науково-виробнича фірма "Техпроект" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з: ТОВ "Карпатигаз" 3% річних у розмірі 683 547,98 грн та інфляційних витрат у розмірі 932 203,98 грн. за період з 01.10.2015 до 31.01.2016; солідарно з ТОВ "Карпатигаз" та ТОВ "Лідерпромінвест" 10000,00 грн заборгованості; визнання недійсними односторонніх угод, оформлених заявами ТОВ "Карпатигаз" про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Карпатигаз" та ТОВ науково-виробничою фірмою "Техпроект" від 19.10.2015 № 493/19/10-1 та від 01.01.2016 № 493/01/01-1.

Позов обґрунтовано тим, що 24.03.2004 між ТОВ науково-виробничою фірмою "Техпроект" (позивачем) та ПАТ "Укргазвидобування" (третьою особою) укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493, згідно з яким сторони зобов'язались об'єднати свої вклади та вести інвестиційну та виробничу діяльність з метою розвитку розробки Вишневського газоконденсатного родовища.

Відповідно до п.3.1. договору вкладом позивача у спільну діяльність є грошові кошти, які вносяться у відповідності з програмами спільної діяльності в строки, необхідні для виконання програм.

Відповідно до п.3.2. договору вкладом третьої особи у спільну діяльність є право користування майном, згідно додатку №1 до договору.

Відповідно до умов п. 4.1. договору для координації спільних дій сторони створюють комітет управління спільною діяльністю.

Відповідно до п.4.3. договору ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює позивач (далі оператор). При цьому, оператор діє в межах, обумовлених даним договором, програмами спільної діяльності та рішеннями комітету управління.

За приписами п.4.4. договору комітет управління приймає рішення, зокрема, щодо розподілу прибутку та покриття збитків спільної діяльності.

Відповідно до п.4.9. договору до обов'язків та компетенції оператора відноситься, зокрема, виплата сторонам належних їм згідно цього договору частин прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності.

Відповідно до п.6.1. договору розгляд та визначення фінансових результатів спільної діяльності здійснюється комітетом управління щоквартально, у відповідності до законодавства та на підставі звіту про спільну діяльність.

Відповідно до п.6.2. договору прибуток, одержаний учасниками договору в результаті їх спільної та інвестиційної діяльності розподіляється між сторонами пропорційно вартості вкладів сторін.

Відповідно до п.6.3. договору оператор зобов'язаний здійснювати перерахування сум грошових коштів, що становлять прибуток відповідної сторони, з окремого поточного рахунку спільної діяльності на поточні рахунки сторін не пізніше 5 днів від дати затвердження розподілу прибутку.

Впродовж тривалого часу позивач здійснював інвестування та вів спільні справи, здійснював поточне керівництво спільною діяльністю, був взятий на облік як управитель майна спільної діяльності (простого товариства) без створення юридичної особи, відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору. Рядом додаткових угод (№№1-8) до договору № 493 вносились зміни і доповнення до договору №493 за згодою сторін.

Так, зокрема, додатковою угодою №1 від 01.02.2011 змінено кількісний склад комітету управління спільною діяльністю, викладено в новій редакції пункти щодо обов'язків та компетенції оператора спільної діяльності. Також додатковими угодами затверджувались різні програми робіт спільної діяльності.

20.02.2014 року між ТОВ Науково-виробничою фірмою "Техпроект", ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Карпатигаз" укладено додаткову угоду №8 до договору №493, якою залучено до спільної діяльності, що здійснюється на підставі договору № 493, ТОВ "Карпатигаз".

Відповідно до п.5. додаткової угоди №8 вкладами ТОВ НВФ "Техпроект" та ТОВ "Карпатигаз" у спільну діяльність є грошові кошти, які вносяться згідно з програмами спільної діяльності у строки, необхідні для виконання програм. ТОВ "Карпатигаз" вносить свій вклад до 31.12.2015.

Пунктом 7 додаткової угоди №8 сторони домовились про створення комітету управління спільної діяльності, також погодили, що ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює ТОВ "Карпатигаз" - оператор. При цьому, оператор діє в межах, обумовлених цим договором, програмами спільної діяльності та рішеннями комітету управління.

Відповідно до п.18 додаткової угоди №8 сторони домовились п.6.2. договору викласти в наступній редакції: 6.2. Прибуток розподіляється між сторонами в такому співвідношенні: сторона -1 (позивач)- 40%, сторона - 2 (третя особа) - 50%, сторона - 3 (перший відповідач) - 10% .

На підставі укладеної додаткової угоди №8, державна податкова інспекція додатково взяла ТОВ "Карпатигаз" на облік в якості управителя майна, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність.

Відповідно до п.21 додаткової угоди №8 сторони домовились п.7.1. договору викласти в наступній редакції: 7.1. Внески сторін у спільну діяльність, а також створене та придбане в процесі спільної діяльності майно, є спільною частковою власністю сторін з наступним визначенням часток: сторона -1 (позивач)- 40%, сторона - 2 (третя особа) - 50%, сторона - 3 (перший відповідач) - 10% .

17.04.2014 між ТОВ Науково-виробничою фірмою "Техпроект", ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Карпатигаз" укладено додаткову угоду №9 до договору №493, якою, зокрема, сторони домовились прийняти до виконання нову Програму робіт в рамках спільної діяльності, яка визначена додатком №3 до даної додаткової угоди та який є її невід'ємною частиною. Термін виконання робіт за програмою робіт в рамках спільної діяльності по договору встановлено 2013-2015 роки.

01.10.2014 проведено засідання комітету управління спільною діяльністю по договору №493 від 24.03.2004, на якому затверджені результати спільної діяльності за 1 квартал 2014 року та за 2 квартал 2014 року, а також здійснений розподіл прибутку, про що складені протоколи №48 та №49.

Протоколом №50 від 10.11.2014 затверджені результати спільної діяльності за 3 квартал 2014 року та розподілений прибуток від результатів спільної діяльності.

Протоколом №52 від 27.03.2014 затверджені результати спільної діяльності за 4 квартал 2014 року та розподілений прибуток від результатів спільної діяльності.

За результатами спільної діяльності за 2014 рік за умовами договору №493 позивачу до сплати належала частина прибутку в загальному розмірі 51 109 579,32 грн, яка повинна була бути сплачена протягом 5 днів з дня складання відповідних протоколів. ТОВ Карпатигаз , як оператором спільної діяльності, було перераховано на рахунок позивача 3 658 204,26 грн, що не оспорюється та визнається сторонами. Залишок несплаченої частини прибутку склав 47 451 375,06 грн.

Як зазначив позивач, враховуючи наявність зазначеної суми заборгованості у розмірі 47 451 375,06 грн, він звернувся до суду з відповідним позовом. Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.01.2016 у справі №922/5661/15 за позовом ТОВ НВФ Техпроект до: 1) ТОВ Карпатигаз , 2) ТОВ Лідерпромінвест , третя особа ПАТ Укргазвидобування , про стягнення 77 731 021,96 грн, та за зустрічним позовом ТОВ Карпатигаз до: 1) ТОВ НВФ Техпроект , 2) ТОВ Лідерпромінвест , про визнання недійсним договору поруки, первісні позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ Карпатигаз на користь ТОВ НВФ Техпроект розподілену частку прибутку за 2014 рік у розмірі 47 451 375,06 грн, 992 042,83 грн 3% річних та 11 752 449,12 грн інфляційних втрат за період до 30.09.2015. Стягнуто солідарно з ТОВ Карпатигаз та ТОВ Лідерпромінвест на користь ТОВ НВФ Техпроект 1330,00 3% річних та 5000,00 грн інфляційних втрат. В частині стягнення пені у розмірі 17 499 950,22 грн, 3% річних у розмірі 25 204,73 грн в задоволенні позовних вимог відмовлено. В частині стягнення 3% річних у розмірі 3670,00 грн провадження у справі припинено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

01.04.2014 між ТОВ Лідерпромінвест , поручителем, та ТОВ НВФ "Техпроект", кредитором, укладено договір поруки №02/04, згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання ТОВ Карпатигаз , боржником, обов'язку щодо розподілу та виплати належного кредитору частини прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності за договором №493 від 24.03.2004, а також суми майнової шкоди, пені, 3% річних, інфляційних збитків, спричинених невиконанням договору та усіх зобов'язань, що виникають щодо його виконання боржником в межах 10 000,00 грн.

Відповідно до п.3. договору поруки вимоги за цим договором можуть бути пред'явлені до 31.12.2015 (включно).

Відповідно до п.4. договору поруки після закінчення строку, зазначеного у п.3., порука втрачає силу.

Враховуючи те, що частина прибутку в розмірі 47 451 375,06 грн першим відповідачем не виплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ Карпатигаз 3% річних та інфляційних витрат за період з 01.10.2015 по 01.02.2016, а також про солідарне стягнення з ТОВ "Карпатигаз" та ТОВ "Лідерпромінвест" 10000,00 грн заборгованості.

Крім того, як зазначає позивач, 08.01.2016 ним було отримано лист вих. № 493/01/01-1 від 01.01.2016 ТОВ "Карпатигаз", як оператора спільної діяльності за договором № 493, під назвою "заява про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог", яким перший відповідач повідомив про зарахування зустрічних однорідних вимог. В даному листі перший відповідач посилався також на попередній лист про зарахування однорідних вимог від 19.10.2015, який позивач не отримував. Відповідно до даних листів, перший відповідач вчинив односторонній правочин по зарахуванню зустрічних однорідних вимог.

На думку позивача, вчинений першим відповідачем односторонній правочин із заліку зустрічних однорідних вимог є недійсним, оскільки не відповідає вимогам зустрічності та однорідності.

Перший відповідач у відзивах на позовну заяву просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Другий відповідач у відзиві на позов (вх.№7102 від 02.03.2016) не заперечував проти виконання взятих на себе зобов'язань за договором поруки №02/04 у випадку, якщо основне зобов'язання дійсно не виконане першим відповідачем. Просив відмовити позивачу в позові до другого відповідача в частині стягнення з другого відповідача вже сплаченої суми грошових коштів за договором поруки №02/04, на підтвердження чого надав копію платіжного доручення №8 від 16.11.2015 про сплату грошового боргу по договору поруки №02/04 у розмірі 3670,00 грн.

28.03.2016 Господарським судом Харківської області прийнято рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Карпатигаз" на користь ТОВ науково-виробничої фірми "Техпроект" заборгованість з виплати 3% річних та інфляційних витрат за період з 01 жовтня 2015 року - 31 січня 2016 року у розмірі 1 615 751,96 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ "Карпатигаз", а також з його поручителя - ТОВ "Лідерпромінвест" на користь ТОВ науково-виробничої фірми "Техпроект" заборгованість у розмірі 6330,00 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ "Карпатигаз", а також з його поручителя - ТОВ "Лідерпромінвест" на користь ТОВ науково-виробничої фірми "Техпроект" 25614,28 грн судового збору. Визнано недійсними односторонні угоди, оформлені заявами ТОВ Карпатигаз про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Карпатигаз" та ТОВ науково-виробничою фірмою "Техпроект" від 19 жовтня 2015 року вих. № 493/19/10-1 та від 01 січня 2016 року вих. № 493/01/01-1. В частині позовних вимог щодо стягнення солідарно з відповідачів 3670,00 грн заборгованості провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2016 змінено в частині суми стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та в частині стягнення судових витрат, а саме: стягнуто з ТОВ "Карпатигаз" на користь ТОВ науково-виробничої фірми "Техпроект" заборгованість з виплати 3% річних та інфляційних витрат за період з 01 жовтня 2015 року - 31 січня 2016 року у розмірі 1 123 934,55 грн. Стягнуто з ТОВ "Карпатигаз" на користь ТОВ науково-виробничої фірми "Техпроект" 18 237,01 грн судового збору за подання позовної заяви. Стягнуто з ТОВ "Лідерпромінвест" на користь ТОВ науково-виробничої фірми "Техпроект" 47,47 грн судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.09.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2016 скасовано. Матеріали справи скеровано для нового розгляду до Господарського суду Харківської області.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована, зокрема, тим, що ст. 625 ЦК України визначає особливості цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань, тобто внаслідок неправомірного утримання грошових коштів, ухилення від їх повернення, безпідставного набуття чи збереження. Три проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності у вигляді плати за користування чужими грошовими коштами, а інфляційні нарахування здійснюються через знецінення зазначених коштів. З огляду на що відповідальність у вигляді стягнення річних і інфляційних застосовується до зобов'язальних відносин де є боржник і кредитор, та інтереси контрагентів протилежні і взаємно направлені. У даному спорі ж йдеться про спільну діяльність. Наявність спільної мети відмежовує зазначений договір від інших правочинів, оскільки інтереси контрагентів не є протилежними і взаємно направленими, позаяк інтереси сторін спірного договору завжди збігаються і задовольняються за допомогою спільних дій на основі об'єднаної майнової бази.

01.12.2016 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

За приписами статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Інвестиційна діяльність здійснюється на основі спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України (стаття 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність").

Відповідно до статті 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

За змістом частини 4 статті 176 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність. У разі якщо учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути покладено обов'язок ведення спільних справ. Такий учасник здійснює організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками.

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до частини 2 статті 1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Статтею 1139 Цивільного кодексу України встановлено, що прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, та обґрунтовуючи наявність непогашеної заборгованості першого відповідача перед ним у розмірі 47 451 375,06 грн, посилався на наявність рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2016 у справі №922/5661/15 за позовом ТОВ НВФ Техпроект до: 1) ТОВ Картатигаз , 2) ТОВ Лідерпромінвест , третя особа ПАТ Укргазвидобування , про стягнення 77 731 021,96 грн, та за зустрічним позовом ТОВ Карпатигаз до: 1) ТОВ НВФ Техпроект , 2) ТОВ Лідерпромінвест , про визнання недійсним договору поруки, яким первісні позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ Карпатигаз на користь ТОВ НВФ Техпроект розподілену частку прибутку за 2014 рік у розмірі 47 451 375,06 грн, 992 042,83 грн 3% річних та 11 752 449,12 грн інфляційних втрат. Стягнуто солідарно з ТОВ Карпатигаз та ТОВ Лідерпромінвест на користь ТОВ НВФ Техпроект 1330,00 3% річних та 5000,00 грн інфляційних втрат. В частині стягнення пені у розмірі 17 499 950,22 грн, 3% річних у розмірі 25 204,73 грн в задоволенні позовних вимог відмовлено. В частині стягнення 3% річних у розмірі 3670,00 грн провадження у справі припинено. Зазначив, що станом на теперішній час рішення у справі №922/5661/15 не виконано, в зв'язку з чим він має право на нарахування інфляційних нарахувань та 3% річних за наступний період.

Як свідчать матеріали справи, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 дане рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2016 у справі №922/5661/15 залишено без змін.

Однак, постановою Вищого господарського суду від 19.04.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суді від 03.03.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2016 у справі №922/5661/15 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2016 у справі №922/5661/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2016, первісні позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ Карпатигаз на користь ТОВ НВФ Техпроект розподілену частку прибутку за 2014 рік у розмірі 47 451 375,06 грн, 992 042,83 грн 3% річних та 11 752 449,12 грн інфляційних втрат. В частині стягнення пені у розмірі 17 499 950,22 грн, 3% річних у розмірі 25 204,73 грн в задоволенні позовних вимог відмовлено. В частині позовних вимог про солідарне стягнення з ТОВ Карпатигаз та ТОВ Лідерпромінвест 10000,00 грн провадження у справі припинено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суді від 04.10.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2016 у справі №922/5661/15 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2017 провадження у справі №922/5661/15 зупинено до вирішення Харківським апеляційним господарським судом пов'язаної з нею справи №922/334/16 та набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, на даний час відсутнє судове рішення, яким з першого відповідача було б стягнуто розподілену частку прибутку за 2014 рік у розмірі 47 451 375,06 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.8.1. договору №493 від 24.03.2004 за недотримання або неналежне дотримання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, дана стаття визначає особливості цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань, тобто внаслідок неправомірного утримання грошових коштів, ухилення від їх повернення, безпідставного набуття чи збереження. Три проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності у вигляді плати за користування чужими грошовими коштами, а інфляційні нарахування здійснюються через знецінення зазначених коштів.

З огляду на що відповідальність у вигляді стягнення річних і інфляційних застосовується до зобов'язальних відносин де є боржник і кредитор, та інтереси контрагентів протилежні і взаємно направлені. У даному спорі ж йдеться про спільну діяльність.

Виходячи з положень ст.1130, 1131 ЦК України договір про спільну діяльність визначає, що за таким договором діяльність повинна бути спільною, тобто такою, що виконується та досягається всіма учасниками. І мета у договорі характеризується єдністю і спільністю для всіх учасників та правомірністю . Наявність спільної мети відмежовує зазначений договір від інших правочинів, оскільки інтереси контрагентів не є протилежними і взаємно направленими, позаяк інтереси сторін спірного договору завжди збігаються і задовольняються за допомогою спільних дій на основі об'єднаної майнової бази. Єдність інтересів обумовлена спільністю мети, досягнення якої рівною мірою важливе для всіх учасників. При цьому, спільною у договорі є не тільки мета, а й інтерес учасників до її досягнення. Конкретність мети спільної діяльності пов'язана із єдністю і знаходить свій вияв у специфічному характері права вимоги виконання за цим договором.

З урахуванням характеру правовідносин, які виникли у сторін в результаті підписання договору про спільну діяльність, неперерахування оператором спільної діяльності та одночасно стороною спільної діяльності ТОВ Карпатигаз частини прибутку, не підпадає під зобов'язальні відносини боржник-кредитор, наявність яких необхідна для застосування положень ст.625 ЦК України.

Крім того, відповідно до п.4.9. договору №493 до обов'язків та компетенції оператора відноситься, зокрема, виплата сторонам належних їм згідно цього договору частин прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності. Відповідальності за несвоєчасне перерахування або неперерахування частин прибутку оператором умовами договору не передбачено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ Карпатигаз 3% річних у розмірі 683 547,98 грн та інфляційних витрат у розмірі 932 203,98 грн. за період з 01.10.2015 до 31.01.2016 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, в зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Щодо позовних вимог про стягнення солідарно з ТОВ "Лідерпромінвест" суми заборгованості в межах 10 000, 00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось, 01.04.2014 між ТОВ Лідерпромінвест , поручителем, та ТОВ НВФ "Техпроект", кредитором, укладено договір поруки №02/04, згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання ТОВ Карпатигаз , боржником, обов'язку щодо розподілу та виплати належного кредитору частини прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності за договором №493 від 24.03.2004, а також суми майнової шкоди, пені, 3% річних, інфляційних збитків, спричинених невиконанням договору та усіх зобов'язань, що виникають щодо його виконання боржником в межах 10 000,00 грн.

Відповідно до п.3. договору поруки вимоги за цим договором можуть бути пред'явлені до 31.12.2015 (включно). Відповідно до п.4 договору поруки після закінчення строку, зазначеного у п.3., порука втрачає силу.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з даним позовом 09.02.2016, тобто після закінчення строку дії договору поруки, вимога позивача в цій частині є неправомірною та такою, що не підлягає задоволенню, в зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з ТОВ Карпатигаз та ТОВ Ледерпромінвест 6330,00 грн заборгованості підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Також колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів 3670,00 грн заборгованості, з огляду на те, що як вбачається з матеріалів справи, другий відповідач сплатив 3670,00 грн грошового боргу за договором поруки №02/04 від 01.04.2014, 16.11.2015, тобто до звернення позивача до суду з даним позовом , в зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині також підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними односторонніх угод, оформлених заявами першого відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог між ним та позивачем від 19 жовтня 2015 року вих. № 493/19/10-1 у зв'язку з простроченням виконання обов'язку позивача з внесення вкладу на суму 27 425 365,89 грн, та від 01 січня 2016 року вих. № 493/01/01-1, як вкладу позивача у спільну діяльність та направлення на оплату робіт, передбачених Програмою спільної діяльності у розмірі 20 026 009,17 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось, спільна діяльність може здійснюватись на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493 не є взаємним, оскільки його сторони не протистоять одна одній, вони не є контрагентами, а прагнуть єдиної мети, тому вони є учасниками, тобто зустрічного задоволення учасники цього договору не надають і не отримують. Вони не очікують оплати один від одного, але одержують прибуток внаслідок здійснення тієї діяльності, задля якої вони об'єдналися.

Частина 1 статті 1134 Цивільного кодексу України унормовує, що спільне майно належить учасникам простого товариства на праві спільної часткової власності. Отже, кожен із них має право на частку у цьому майні. Право спільної власності виникає лише у сторін договору простого товариства, які внесли майнові вклади - об'єднали майно. Право на кошти, отримані в результаті спільної діяльності, спільні кошти, та майно, придбане за ці кошти, мають усі сторони договору незалежно від майнового чи немайнового вкладу.

За змістом статті 1135 Цивільного кодексу України розпорядження спільним майном та ведення спільних справ здійснюється за взаємною згодою учасників. Договором визначається один або більше учасників, які наділяються правом вчиняти правочини та здійснювати інші юридично значущі дії від імені всіх учасників.

Якщо учасники простого товариства обрали модель ведення справ, за якою хтось із них представляє інших у правовідносинах з третіми особами, то ця особа і буде оператором спільної діяльності. Вона веде і бухгалтерський, і податковий облік. При веденні справ одним із учасників простого товариства він має діяти за принципами представництва, діяти добросовісно, в інтересах всіх учасників. Тобто, жодна зі сторін не має права вимагати виконання щодо себе особисто і відповідно не повинна вчиняти виконання безпосередньо щодо будь-якої іншої сторони.

Правовий аналіз змісту договору №493 з відповідними змінами та доповненнями до нього, дає підстави для висновку про погодження сторонами - учасниками спільної діяльності розмежування компетенції Комітету управління та оператора спільної діяльності в сфері розподілу прибутку та укладення угод.

В межах пункту 4.4. договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493 було визначено, що Комітет управління приймає рішення з наступних питань:

- контролює розподіл прибутку та покриття збитків спільної діяльності,

- приймає рішення щодо розпорядження спільним майном,

- приймає рішення щодо укладання договорів (угод) не передбачених Програмою спільною діяльності,

- у разі необхідності приймає інші рішення щодо ведення спільної діяльності.

У додатковій угоді №1 від 01.02.2011 було визначено повноваження оператора спільної діяльності та визначено, що до обов'язків та компетенції оператора відноситься:

- представляти інтереси спільної діяльності у взаємовідносинах з органами державної влади та управління, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, різними особами з питань, що стосуються Спільної діяльності,

- складати необхідні угоди від імені Спільної діяльності, пов'язані з спільною діяльністю,

- визначати та залучати підрядні та субпідрядні організації для здійснення робіт, спрямованих на досягнення мети Спільної діяльності,

- виконувати інші дії, передбачені чинним законодавством та цим договором, спрямовані на досягнення мети Спільної діяльності,

- здійснювати поточне управління Спільною діяльністю, ведення балансу Спільної діяльності, бухгалтерського та податкового обліку Спільної діяльності згідно чинного законодавства,

- відкривати та розпоряджатись окремим поточним рахунком Спільної діяльності,

- надавати фінансову, податкову та іншу звітність в контролюючі органи,

- сплачувати за результатами Спільної діяльності передбачені чинним законодавством податки, збори, інші обов'язкові платежі,

- за рішеннями Комітету Управління спільною, діяльністю розподіляти та виплачувати належні сторонам частини прибутку, отриманого за результатами Спільної діяльності, шляхом щоквартального перерахування грошових коштів, належних стороні цього договору, з окремого поточного рахунку Спільної діяльності на розрахунковий рахунок відповідної сторони,

- здійснювати організацію та поточний контроль виконання Програм спільної діяльності,

- щоквартально на планових засіданнях звітувати перед Комітетом управління Спільною діяльністю про результати виконання цього Договору,

- виконувати інші дії по здійсненню фінансово-господарської діяльності Спільної діяльності в межах цього Договору,

- представляти інтереси Спільної діяльності та вчиняти дії від імені Спільної діяльності у взаємовідносинах з будь-якими державними органами і органами місцевого самоврядування, банками, нотаріальними конторами, органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні і поза її межами (державними і приватними), фізичними особами, а також у податкових, правоохоронних і судових органах України і інших держав з питань, що стосуються Спільної діяльності, діяти у зазначених взаємовідносинах виключно на підставі цього Договору без надання Сторонами відповідних окремих довіреностей згідно з ч. 2 ст. 1135 Цивільного кодексу України.

Сторонами оператору надається право:

- укладати від імені Спільної діяльності договори (контракти), необхідні для досягнення цілей Спільної діяльності, у тому числі на виконання робіт (надання послуг) реалізацію продукції Спільної діяльності, придбання матеріально-технічних ресурсів, палива, електроенергії;

- приймати рішення про пред'явлення претензій, позовів, апеляційних та касаційних скарг від імені Спільної діяльності і підписувати їх. вести справи у всіх судових інстанціях із правом здійснення всіх процесуальних дій. повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення ухвали і постанови судів, державного виконавця, пред'явлення виконавчих документів де виконання, одержання присудженого майна і грошей, а також брати учать у процедур банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності, ставити підпис, подавати клопотання та здійснювати всі інші дії, пов'язанні з виконанням даних повноважень;

- підписувати документи податкової, фінансової, статистичної та інших видів обов'язкової звітності, що складається по спільній діяльності за Договором;

- забезпечувати ведення бухгалтерського обліку майна, цінностей, зобов'язань та операції, пов'язаних з виконанням Договору та обліку фінансових результатів Спільне діяльності на окремому балансі, забезпечувати повноту і своєчасність перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів;

- підписувати документи з питань Спільної діяльності за Договором: акти виконаних робіт (наданих послуг), акти приймання-передачі, претензії, листи та інше,

- викривати (закривати) та бути розпорядником (мати право розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій) поточних рахунків, відкритих для забезпечення Спільної діяльності і за Договором:

- підписувати платіжні документи, необхідні для здійснення готівкових та готівкових розрахунків,

- виконувати інші дії, пов'язані з веденням спільних справ за Договором.

Згідно до пункту 6.1. договору розгляд та визначення фінансових результатів спільної діяльності здійснюється Комітетом управління щоквартально, у відповідності до законодавства та на підставі звіту про спільну діяльність.

За змістом частини 6.3. договору оператор зобов'язаний здійснювати перерахування сум грошових коштів, що становлять прибуток відповідної сторони з окремого поточного рахунку спільної діяльності на поточні рахунки сторін не пізніше 5 днів від дати затвердження розподілу прибутку.

Отже, до виключної компетенції Комітету управління відноситься питання контролю розподілу прибутку, яке охоплюється не тільки визначенням та погодженням фактичного розміру сум прибутку учасників, що дорівнюють їх долі у загальному прибутку спільної діяльності, а й у встановленні чіткого механізму отримання учасниками відповідних сум, шляхом складання відповідного протокольного рішення з визначеним для оператора алгоритмом дій (зазначенням сторони, якій повинен бути нарахований прибуток, суми перерахування, терміну такого перерахування).

Відтак, в процедурі розподілу прибутку повноваження оператора зводяться до практичного виконання рішення Комітету управління у вигляді перерахування сум прибутку на відповідні рахунки учасників, тобто фактично обмежуються виконавчими діями по реалізації вже прийнятого повноважним органом рішення.

Крім того, жоден пункт договору не передбачає у оператора спільної діяльності права як утриматись від виконання покладеного на останнього обов'язку, так і прийняття фактично іншого рішення, яке йде врозріз з прийнятим рішенням Комітету управління, та обмежує учасника спільної діяльності в можливості отримання прибутку, не зважаючи на безпосередні цілі таких дій.

Наведеним підтверджується відсутність у оператора саме контрольно розпорядчих повноважень в сфері розподілу прибутку спільної діяльності, у зв'язку з чим останній не наділений компетенцією щодо розпорядження прибутком учасника спільної діяльності, а безпосередньо можливістю самостійного обмеження сторони договору в праві на отримання прибутку шляхом проведення взаємозаліку.

При цьому, у відповідності до наданих Комітету управління повноважень останнім було здійснено розпорядження відповідними коштами, зобов'язано оператора здійснити зарахування суми прибутку ТОВ НВФ "Техпроект" у січні - лютому 2014 року в сумі 2 098 506, 85 грн (протокол №48 засідання Комітету управління спільною діяльністю), за ІІ квартал 2014 року в сумі 351 215, 30 грн (протокол №49 засідання Комітету управління спільною діяльністю), за ІІІ квартал 2014 року в сумі 1 169 868, 24 грн (протокол №50 засідання Комітету управління спільною діяльністю), за ІV квартал 2014 року в сумі 29 426 045,88 грн (протокол №52 засідання Комітету управління спільною діяльністю) на розрахунковий рахунок ТОВ НВФ "Техпроект".

Отже, повноважним органом було прийнято рішення про розпорядження відповідними коштами у вигляді цільового направлення відповідних сум виключно на розрахунковий рахунок ТОВ НВФ "Техпроект", а не в рахунок погашення його заборгованості за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493.

Однак, 08.01.2016 позивачем було отримано лист вих. № 493/01/01-1 від 01.01.2016 ТОВ "Карпатигаз", як оператора спільної діяльності за договором № 493, під назвою "заява про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог", яким перший відповідач повідомив про зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 20 026 009,17 грн як вкладу позивача у спільну діяльність та направлення їх на оплату робіт, передбачених Програмою спільної діяльності. В даному листі перший відповідач посилався також на попередній лист про зарахування однорідних вимог від 19.10.2015 у розмірі 27 425 365,89 грн у зв'язку з простроченням виконання обов'язку позивача з внесення вкладу. Відповідно до даних листів, перший відповідач вчинив односторонні правочини по зарахуванню зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частина 2 цієї ж статті закріплює, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Як свідчать матеріали справи, програма робіт в рамках спільної діяльності по договору № 493, на яку в якості підстави для взаємозаліку зроблено посилання у листі першого відповідача про взаємозалік, прийнята до виконання згідно додаткової угоди № 9 до договору № 493, підписаних між трьома сторонами - ТОВ науково-виробничою фірмою "Техпроект", ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Карпатигаз".

Тобто, зобов'язання з виконання даної програми робіт несуть сторони, що підписали дану програму робіт та договір № 493 разом з додатковими угодами до нього, один перед одним, а не окремі сторони перед спільною діяльністю без створення юридичної особи як суб'єктом правовідносин.

Жодних доказів наявності цивільних зобов'язань або заборгованості у ТОВ науково-виробничої фірми "Техпроект" перед спільною діяльністю по договору № 493 в матеріалах справі не міститься.

За таких обставин, взаємозалік зустрічних однорідних вимог на підставі статті 601 Цивільного кодексу України між спільною діяльністю (оператором якої на сьогоднішній день є ТОВ "Карпатигаз") та ТОВ науково-виробничою фірмою "Техпроект" не може бути здійснено, оскільки такі вимоги ТОВ "Карпатигаз", як оператора спільної діяльності за договором № 493, до ТОВ науково-виробничої фірми "Техпроект" не є зустрічними.

Крім того, загальний строк виконання сторонами програми робіт, яка являється додатком до додаткової угоди №9 від 17.04.2017, встановлено до 31 грудня 2015 року, тому 19 жовтня 2015 року, коли першим відповідачем було заявлено вимогу про зарахування, строк виконання програми робіт ще не закінчився.

Сплата коштів, що є прибутком спільної діяльності перед позивачем на суму 47 451 375,06 грн та вклад який згідно програми має здійснити позивач до 2015 року спільно з ТОВ "Карпатигаз" - є різними за господарським змістом зобов'язаннями, тому не є однорідними та не можуть підлягати взаємозаліку згідно чинного законодавства.

Крім того, як зазначалось вище за умовами договору питання укладення угоди не передбаченою Програмою спільною діяльності, а саме угод, які не пов'язані з проведенням робіт в рамках Спільної діяльності по договору №493 від 24 березня 2004 року - проведення капітального ремонту свердловини, оснащення об'єктів видобутку приладами для безперебійного комерційного обліку товарних обсягів видобутих вуглеводів, тематичних робіт, капітального ремонту та робіт на свердловинах ГПУ "Полтавагазвидобування" оснащення об'єктів видобутку приладами для безперебійного комерційного обліку товарних обсягів видобутих вуглеводів, вирішується виключно Комітетом управління.

Відтак, передумовою укладення односторонньої угоди якою зобов'язання спільної діяльності перед позивачем на суму 47 451 375,06 грн було б погашено в рахунок зобов'язання позивача за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493, повинно бути рішення Комітету управління, яким було б безпосередньо надано згоду на відповідне зарахування, а не одноособове рішення оператора спільної діяльності та одночасно учасника, який володіє 10% частини в спільній діяльності в рамках договору №493.

Оскільки матеріали справи не містять рішення Комітету управління, яким було б погоджено проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, ТОВ "Карпатигаз", як оператор спільної діяльності, не було наділено повноваженнями на укладення такої угоди в односторонньому порядку.

В силу статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зважаючи на те, що стаття 601 Цивільного кодексу України прямо передбачає неможливість припинення зобов'язання зарахуванням, якщо вимоги не є зустрічними; якщо вимоги не є однорідними, або строк виконання яких не настав, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що односторонні угоди, оформлені заявами ТОВ Карпатигаз про зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та першим відповідачем від 19.10.2015 №493/19/10-1 та від 01.01.2016 №493/01/01-1, вчинені першим відповідачем із зарахування вимог, повинні бути визнані недійсними як такі, що суперечать статті 601 Цивільного кодексу України.

Крім того, спірні односторонні угоди із зарахування перший відповідач вчинив після подання позивачем до нього позову про стягнення суми розподіленого прибутку (який розглядався в межах справи № 922/5661/15).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на наявність судового рішення за позовом ПАТ "Укргазвидобування" до ТОВ "Карпатигаз" та ТОВ Науково-виробничої фірми "Техпроект" про розірвання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004 та преюдиційних обставин встановлених в ньому, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі №910/2708/16 в задоволенні позову ПАТ "Укргазвидобування" відмовлено, у зв'язку з недоведеністю заявлених вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 у справі №910/2708/16 рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги. Розірвано договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004, укладений між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є ПАТ "Укргазвидобування", ТОВ Науково-виробничою фірмою "Техпроект" та ТОВ "Карпатигаз" та додаткові угоди до нього. Апеляційний господарський суд, зокрема, дійшов висновку, що відповідачами неналежно виконувались зобов'язання за договором про спільну діяльність, внаслідок чого позивач не зміг в повній мірі отримати те, на що розраховував під час укладення цього договору.

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2016 у справі №910/2708/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі №910/2708/16 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі №910/2708/16 призначено у даній справі судову експертизу та зупинено провадження у справі.

За таких обставин, в межах справи №910/2708/16 відсутнє судове рішення, яке набуло законної сили, обставини, встановлені яким мали б преюдиційне значення для даної справи.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на необхідність врахування преюдиції встановленої в межах справи №910/15238/16 рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 щодо того, що заява від 04.07.2016 №493/04/07-1 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 47 451 375,06 грн, яка направлена ТОВ Карпатигаз ТОВ НВФ Техпроект є зустрічною, оскільки випливає з двох різних зобов'язань (перерахування прибутку; внесення грошового внеску); є однорідною, оскільки в обох зобов'язаннях речі одного роду, а саме грошові кошти, а значить і в межах цієї справи вимоги заяви від 19.10.2015 №493/19/10-1 та заяви від 01.01.2016 №493/01/01-1 також зустрічні та однорідні, з огляду на наступне.

Відповідно до абз.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до абз.3 п.2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 у справі №910/15238/16 була надана оцінка заяві від 04.07.2016 №493/04/07-1 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 47 451 375,06 грн, яка не є предметом розгляду в межах даної справи, з огляду на те, що оцінка вище наведених вимог за заявою від 04.07.2016, як зустрічних та однорідних є правовою оцінкою саме стосовно заяви від 04.07.2016, вона не може бути застосована як преюдиція в межах даної справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сам факт направлення 04.07.2016 першим відповідачем позивачеві нової заяви (вих.№493/04/07-1) про припинення зобов'язання зустрічних однорідних вимог на суму 47 451 375,06 грн з 04.07.2016, є підтвердженням визнання ним недійсності заяв, направлених ним позивачу раніше.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є такою, що підлягає задоволенню частково, в зв'язку з чим рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2016 у справі № 922/334/16 підлягає скасуванню частково, а саме в частині стягнення з ТОВ Карпатигаз на користь ТОВ НВФ Техпроект заборгованості з виплати 3% річних та інфляційних витрат у розмірі 1 123 934,55 грн, стягнення солідарно з ТОВ Карпатигаз та ТОВ Лідерпромінвест на користь ТОВ НВФ Техпроект заборгованості у розмірі 6330,00 грн та в частині припинення позовних вимог щодо стягнення солідарно з відповідачів 3670,00 грн з прийняттям в цих частинах нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 10 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2016 у справі № 922/334/16 в частині стягнення з ТОВ Карпатигаз на користь ТОВ НВФ Техпроект заборгованості з виплати 3% річних та інфляційних витрат у розмірі 1 123 934,55 грн, стягнення солідарно з ТОВ Карпатигаз та ТОВ Лідерпромінвест на користь ТОВ НВФ Техпроект заборгованості у розмірі 6330,00 грн та в частині припинення позовних вимог щодо стягнення солідарно з ТОВ Карпатигаз та ТОВ Лідерпромінвест 3670,00 грн - скасувати.

Прийняти в цих частинах нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 13-19, код ЄДРПОУ 30162340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Техпроект" (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 31154312) 1378,00 грн судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2016 у справі № 922/334/16 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Техпроект" (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 31154312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 13-19, код ЄДРПОУ 30162340) 26659,91 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 28.03.2017

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Тарасова І. В.

Суддя Фоміна В. О.

СудХарківський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення23.03.2017
Оприлюднено30.03.2017
Номер документу65537120
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/334/16

Рішення від 05.09.2017

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

Ухвала від 31.07.2017

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

Ухвала від 19.07.2017

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

Постанова від 27.06.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Демидова A.M.

Ухвала від 19.06.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Демидова A.M.

Постанова від 23.03.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Білоусова Я.О.

Ухвала від 28.02.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Білоусова Я.О.

Ухвала від 31.01.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Білоусова Я.О.

Рішення від 01.12.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

Ухвала від 16.11.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Прохоров С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні